вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.06.2021м. ДніпроСправа № 904/3160/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу
за позовом ПРИВАТНОГО АГРОПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА "М-САМАРА-М"
до фізичної особи-підприємця ГНАТЮК МИХАЙЛА ВОЛОДИМИРОВИЧА
про стягнення 17574,00грн. (договір буріння свердловини №26/2 від 26.02.2018)
РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
ПРИВАТНЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "М-САМАРА-М" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 18.03.2021 за вих.№ГС/1/18.03 до фізичної особи-підприємця ГНАТЮК МИХАЙЛА ВОЛОДИМИРОВИЧА (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 17574,00грн. (договір буріння свердловини №26/2 від 26.02.2018).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3160/21 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2020.
Ухвалою від 29.03.2021 позовну заяву від 18.03.2021 за вих.№ГС/1/18.03 залишено без руху. Виявлені судом недоліки усунуто 06.04.2021. Ухвалою від 09.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 10.05.2021.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
02.06.2021 здійснено розгляд справи по суті.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
26.02.2018 між позивачем (замовник) і відповідачем (виконавцем) укладено договір №26/2 буріння свердловини (далі - договір).
26.02.2018 позивач перерахував на користь відповідача 6171,50грн., що підтверджується платіжним дорученням №130 від 26.02.2018.
05.03.2018 позивач перерахував на користь відповідача 6171,50грн., що підтверджується платіжним дорученням №135 від 05.03.2018.
13.03.2018 позивач перерахував на користь відповідача 5231,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №136 від 13.03.2018.
Позивач стверджує, що сплатив 100% вартості робіт, проте відповідач не виконав роботи.
Отже, позивач вбачає підстави для стягнення з відповідача 17574,00грн. вартості робіт, які оплачено і не виконано.
СТРОК ДЛЯ ПОДАЧІ ВІДЗИВУ.
Питання вручення судового рішення врегульовано положеннями статті 242 Господарського процесуального кодексу України, а саме 6. Днем вручення судового рішення є: 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Ухвалу від 09.04.2021 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 17.05.2021, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 20.04.2021 з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою (не проживає)".
Господарський суд наголошує, що відомості про адресу відповідача - АДРЕСА_1, містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і станом на 09.04.2021 (дата відкриття провадження у справі), і станом на 02.06.2021 (дата прийняття рішення), а отже є офіційними.
Відповідачу в ухвалі від 09.04.2021 роз'яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, строк для подачі відзиву по 05.05.2021.
Станом на 02.06.2021 відзив на позов не надано.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відзив не надійшов.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладення договору. 2. Природа договору. 3. Факт оплати робіт і факт її виконання. 4. Правомірність заявлених позовних вимог.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
1. Обставини укладення договору.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).
Між позивачем (далі - позивач, замовник) та відповідачем (далі - відповідач, виконавець), (разом іменовані - сторони) укладено договір на буріння свердловини №26/2 від 26.02.2018 (далі - договір).
Предмет договору. Виконавець зобов'язався виконати роботи по бурінню водозабірної свердловини на ділянці, визначеній замовником. Ділянка розташована за адресою Автопаркова, 3а (пункт 1.1 договору).
Ціна договору визначена у розділі 5. Порядок розрахунків.
Строк. Договір вступає в силу з моменту початку робіт і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (пункт 4.1 договору).
Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
2. Природа договору.
За договором підряду, відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору підряду, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
3. Факт оплати робіт і факт її виконання.
Порядок оплати роботи визначено у статті 854 Цивільного кодексу України, а саме якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1). Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (частина 2).
В силу пункту 5.2 договору замовник зобов'язався внести аванс у розмірі 50% від вартості ймовірної глибини буріння в момент підписання даного договору, що складає 6171,50грн.
Позивач здійснив оплату робіт у загальному розмірі 17574,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №130 від 26.02.2018 на суму 6171,50грн.; платіжним дорученням №135 від 05.03.2018 на суму 6171,50грн.; платіжним дорученням №136 від 13.03.2018 на суму 5231,00грн.
Дослідивши докази наявні у справі, господарський суд дійшов висновку, що відповідач роботи не виконав.
4. Правомірність заявлених позовних вимог.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, господарський суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню, а утримання попередньої оплати у розмірі 17574,00грн. визнається неправомірним.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ.
Позовні вимоги ПРИВАТНОГО АГРОПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА "М-САМАРА-М" (Україна, 49127, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ГАВАНСЬКА, будинок 23; Ідентифікаційний код 21854734) до фізичної особи-підприємця ГНАТЮК МИХАЙЛА ВОЛОДИМИРОВИЧА ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 17574,00грн. (договір буріння свердловини №26/2 від 26.02.2018) задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ГНАТЮК МИХАЙЛА ВОЛОДИМИРОВИЧА ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ПРИВАТНОГО АГРОПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА "М-САМАРА-М" (Україна, 49127, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ГАВАНСЬКА, будинок 23; Ідентифікаційний код 21854734) 17574,00грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят чотири грн. 00 коп.) основної заборгованості; 2270,00грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Дата підписання та складення повного судового рішення - 02.06.2021.
Суддя І.В. Петренко