25 травня 2021 року м. Рівне №460/598/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: Онищук І.І., представник Боржецький О.Л.,
відповідача: представник Юхименко Т.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання позивача про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 07.12.2020 №0010749-0416-1704 про визначення податкового зобов'язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" в сумі 32257,29грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, податковий орган не врахував, що встановлений органом місцевого самоврядування у 2018 році податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2019 рік, не підлягає застосуванню у 2019 році.
У підготовчому засіданні 25.05.2021 представник позивача підтримав клопотання позивача, викладене у відповіді на відзив, про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №0940/2301/18.
Вказав, що зупинення провадження у справі буде спрямованим на забезпечення верховенства права та недопущення упередженості суду, а його наслідком буде прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті справи, з урахуванням прийнятого Верховним Судом рішення з приводу можливості застосування відповідачем закону, який не вносить змін безпосередньо до Податкового кодексу України.
Представник відповідача заперечила проти зупинення провадження у справі.
Зазначила, що в матеріалах справи є достатньо доказів (якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а відповідачі спростовують доводи позивача та доводять їх безпідставність) для розгляду даної справи та винесення судового рішення.
Вказала, що правовідносини у справах не є подібними, а зупинення провадження може призвести до вирішення спору з порушенням розумного строку.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд врахував наступне.
У силу вимог п.5 ч.2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 справу №0940/2301/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Пнівської сільської ради про визнання протиправним і скасування рішення, касаційне провадження в якій відкрито за скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2019 року, передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду.
Згідно із зазначеною ухвалою, у грудні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося з позовом до Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання протиправним і скасування рішення цієї ради від 26 червня 2018 року №3-24/2018 "Про встановлення ставок земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), на 2019 рік на території Пнівської сільської ради".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголошував на тому, що оскаржуване рішення є регуляторним актом, незважаючи на те, що під час його прийняття відповідач не дотримав регуляторної процедури, передбаченої Законом України від 11 вересня 2003 року №1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема не оприлюднено проєкту регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу в друкованих засобах масової інформації, що є порушенням вимог статті 57 Конституції України, статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Тобто, предметом спору у справі №0940/2301/18 є правомірність прийняття органом місцевого самоврядування рішення щодо встановлення ставок земельного податку на 2019 рік, а спірні правовідносини врегульовані нормами, що регламентують місцеве самоврядування та регуляторну політику у сфері господарської діяльності - Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Поряд з цим, предметом спору у даній справі є правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання, а спірні правовідносини врегульовані нормами, що регламентують сферу справляння податків і зборів - Податковим кодексом України.
З огляду на відмінний об'єкт спору (рішення органу місцевого самоврядування та податкове повідомлення-рішення) та відмінний суб'єктний склад спірних правовідносин (юридична особа і орган місцевого самоврядування у справі №0940/2301/18 та фізична особа і податковий орган у справі 460/598/21), суд дійшов висновку про неподібність правовідносин у зазначених справах.
Таким чином, клопотання позивача до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повну ухвалу складено 31 травня 2021 року.
Суддя О.М. Дудар