ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1294/21
провадження № 2/753/4290/21
(заочне)
"24" травня 2021 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Курічової В.М.,
за участю секретаря судового засідання Єрош Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, обґрунтовуючи його тим, що вона є власником 23/100 частини жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у якому 19.12.1989 був зареєстрований відповідач, з яким вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах. 27.04.2001 між ними було укладено шлюб, який 13.02.2004 розірвано. Відповідач пообіцяв знятись з реєстрації в будинку, однак після розлучення він обірвав будь-який зв'язок з позивачем, вже більше 16 років позивач не спілкується з відповідачем та не володіє інформацією ні про його нинішнє місце проживання та місце роботи, ні про будь-які інші засоби зв'язку. Відповідач в зазначеному житлі ніколи не проживав та свідомо не проявляв до нього будь-якого інтересу, увесь тягар утримання будинку несе позивач та інші співвласники, жодних комунальних платежів та інших витрат щодо його утримання відповідач ніколи не сплачував, особисті його речі в будинку також відсутні.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04.02.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в поряду загального позовного провадження.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25.03.2021 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явилась, проте її представник (адвокат Льовочкіна В.М.) подала заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі, у якій зазначила, що проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не прибув, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву від нього не надходив, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.
З урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України та позиції представника позивача, яка не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд розглянув справу в заочному порядку.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 є власником 23/100 частини жилого будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить їй на підставі договору дарування від 27.09.1989, посвідченого державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори 27.09.1989, що підтверджується правовстановлюючими документами, копії яких містяться у справі (а.с. 8-22).
В цьому будинку відповідно до відповіді з Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відповідно до відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» з 19.12.1989 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач у справі) (а.с. 31, 40), хоча фактично ніколи не проживав за місцем реєстрації, що підтверджується актом про непроживання за місцем реєстрації від 16.11.2020 та актами опитування адвокатом осіб за їхньою згодою від 16/17.11.2020 (а.с.28-30).
Судом встановлено, що сторони 13.02.2004 зареєстрували шлюб, який 16.03.2004 розірвали, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 23).
Відповідно до змісту ст.16 ЦК України кожна особа має право, звернутися до суду за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про припинення дії, яка порушує це право.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 317, 319 ЦК України власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У ч. 1 ст. 321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Отже, гарантуючи захист права власності, закон надає саме власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Отже судом встановлено , що відповідач фактично ніколи не проживав за місцем реєстрації, за комунальні послуги не сплачує, в даному приміщенні відсутні його особисті речі, перешкод у користуванні квартирою йому позивач не чинив.
За таких обставин реєстрація колишнього члена сім'ї (відповідача у справі) в будинку позивача перешкоджає власнику майна в повній мірі користуватися та розпоряджатися своїм житлом, а тому наявні підстави визнання його таким, що втратив право користування будинком.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи, або її представника, що подається до органу реєстрації, рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або померлою.
З огляду на цю норму Закону рішення суду по справі про задоволення позову після набуття ним законної сили є підставою для скасування реєстрації відповідача за вищевказаною адресою.
Керуючись нормами ст. 141, 263-265, 268, 280-284, 289, п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На заочне рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.М. Курічова