Справа № 569/6435/21
1-кп/569/1011/21
01 червня 2021 рокум. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження №12020180010004185 від 10.11.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,
У провадженні Рівненського міського суду перебуває кримінальне провадження № 12020180010004185 від 10.11.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою без визначення застави строком на 60 діб, яке обґрунтовано тим, що ризики, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам. Вказує, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на малолітню потерпілу та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому, з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, запобігти переховуванню від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, необхідно продовжити до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення заявленого прокурором клопотання, захисник просив змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час вирішення клопотання враховується позиція Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011. Зокрема в п. 79 цього рішення зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, який є особливо тяжким злочином, згідно вимог ст. 12 КК України.
Обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики можливості переховуватися від суду, так як триває судовий розгляд кримінального провадження.
Існування ризику можливості переховування обвинуваченого від суду є цілком ймовірний з огляду на тяжкість можливого покарання у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду.
Суд вважає, що встановлені раніше ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу відносно обвинуваченого на даний час продовжують існувати, а тому дані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, судом не встановлено підстав для зміни запобіжного заходу, а стороною захисту не підтверджено, що більш м'які запобіжні заходи зможуть запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Враховуючи продовження існування ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а також враховуючи особу обвинуваченого, ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто з 01.06.2021 по 31.07.2021 включно.
Продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до особистої свободи.
Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені злочину із застосуванням насильства, суд вважає за можливе не визначати розмір застави відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст. 176-178, 183, 331, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто з 01 червня 2021 року по 31 липня 2021 року, без визначення розміру застави.
Обвинуваченого утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали до 31 липня 2021 року включно.
Ухвала в частині продовження застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1