01.06.21
22-ц/812/972/21
1 червня 2021 року м. Миколаїв
справа № 489/4944/20
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого Тищук Н. О.,
суддів Колосовського С.Ю., Шаманської Н.О.,
із секретарем Горенко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва, постановлену 22 лютого 2021 року суддею Коваленком І.В. в приміщенні цього ж суду, (повну ухвалу складено 22 лютого 2021 року), за матеріалами позовної заяви
ОСОБА_1
до Миколаївської міської ради
про зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Миколаївської міської ради про зобов'язання вчинити дії - визнати його безробітним, надати соціальну допомогу по безробіттю та виплатити її.
Ленінський районний суд м. Миколаєва своєю ухвалою від 19 жовтня 2020 року залишив позовну заяву без руху у зв'язку з тим, що додані до позовної заяви документи не завірені належним чином та подані в одному примірнику. Крім цього позивачем не надано підтверджень того, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Позивачу надано десятиденний строк з дати отримання копії ухвали для виправлення зазначених недоліків.
1 грудня 2020 року ОСОБА_1 подано до суду довідку Державної податкової служби України про доходи та виписку з банківського рахунку, з яких вбачається, що державної соціальної допомоги він не отримує.
2 січня 2021 року ОСОБА_1 подано заяву про визнання злочином дій посадових осіб, які відмовили йому у виплаті грошових коштів у період дії карантину.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 лютого 2021 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України - заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала мотивована тим, що спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки виник з приводу відмови у виплаті соціальної допомоги Управлінням соціальних виплат і компенсацій Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, який діє як суб'єкт владних повноважень, оскільки реалізує функції у публічно-правовій сфері.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначав, що відмовивши у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе у тому числі таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з частиною 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник стосовно не нарахування та невиплати Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради ОСОБА_1 матеріальної допомоги. Крім цього, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 6 482 грн. матеріальної допомоги за серпень - вересень 2020 року.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до положень частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, коли вони заявлені в одному провадженні з вимогою про вирішення публічно-правового спору, розглядаються адміністративним судом. Лише у протилежному випадку вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже оскільки спір виник між позивачем та суб'єктом владних повноважень з приводу дій чи бездіяльності, а саме припинення виплати соціальної допомоги, спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, з оскаржуваного судового рішення убачається, що скарга є необґрунтованою, а застосування судом першої інстанції пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України є таким, що не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
На підставі викладеного вище апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н.О.Тищук
Судді: С.Ю. Колосовський
Н.О.Шаманська
Повну постанову складено 1 червня 2021 року