Провадження: 2/484/465/21
Справа: 484/214/21
Іменем України
01 червня 2021 р. м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Закревського В.І.,
секретар судового засідання - Фартушняк Ю.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську Миколаївської області цивільну справу за позовом Приватного підприємства "ПиК" до Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа: Регіональний сервісний центр в Миколаївській області, про звільнення майна з-під арешту,
Представник приватного підприємства "ПиК" адвокат Дорошенко А.П. звернулась до суду з позовом до Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа: Регіональний сервісний центр в Миколаївській області, про звільнення майна з-під арешту.
Просила зняти арешт, накладений постановою слідчого Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області Комаровим О.В. від 15.04.2009 р. у межах кримінального провадження №09250143 на таке майно: автомобіль марки IVECO, модель DAILY 50C13, номерний знак НОМЕР_1 .
Позивач ПП " ОСОБА_1 " та його представник адвокат Дорошенко А.П. у судове засідання не з'явились, проте від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій вона просила справу розглянути без їх участі, в заяві зазначено, що вони позов підтримують повністю.
Відповідач Первомайський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, щодо вирішення вказаного спору у відповіді від 28.05.2019 року №Д-22а3/2019, що долучена до матеріалів справи, пояснили, що відповідно до норм чинного законодавства України Первомайський ВП ГУНП в Миколаївській області не уповноважений приймати рішення про накладання чи зняття арешту майна, оскільки рішення про накладання арешту на вказаний транспортний засіб приймалося слідчим Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області Комаровим О.В., правоохоронний орган як Первомайський МВ УМВС України в Миколаївській області ліквідований 07.11.2015 року, а Первомайський ВП ГУНП в Миколаївській області не є його правонаступником. Враховуючи зазначене, керуючись ст. 174 КПК України (в редакції 2012 року) питання про арешта майна може бути скасований повністю або частково ухвалою слідчого судді.
Третя особа: Регіональний сервісний центр в Миколаївській області у судове засідання не направив свого преставника, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних вище осіб.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне закрити провадження в справі з таких підстав.
Як встановлено судом, власником автомобілю марки IVECO, модель DAILY 50C13, номерний знак НОМЕР_1 є приватне підприємство "ПиК".
В ході судового розгляду судом було встановлено, що в межах кримінального провадження №09250143 постановою слідчого Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області Комарова О.В. від 15.04.2009 року накладено арешт на зазначений транспортний засіб порядку визначеному КПК України (в редакції 1960 року), однак в подальшому справу в порядку визначеному Перехідними положеннями КПК України (в редакції 2012 року) не було перереєстровано і не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, станом на сьогодні розслідування по ній не проводиться, матеріали кримінальної справи не збереглись і не можуть бути відновлені. Позивач учасником цієї кримінальної справи не був.
Відповідно до прикінцевих положень КПК України, в редакції 2012 року, кодекс набув чинності 20 листопада 2012 року.
Таким чином, арешт на майно позивача був накладений під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі КПК України 1960 року в редакції, яка була чинною на час вчинення відповідної процесуальної дії.
За змістом правового висновку Великої Палати Верховного Суду України, викладеного у постанові від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19, спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11). Залежно від суб'єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.
За таких обставин позивач позбавлений в процесуальний спосіб, передбачений кримінально-процесуальним законодавством ініціювати вирішення питання про скасування накладеного на його майно арешту і як наслідок позбавлений можливості в повній мірі реалізовувати свої законні права як власника цього майна, а органи досудового розслідування і прокуратури не мають правових підстав для прийняття процесуальних рішень щодо скасування арешту на зазначений вище транспортний засіб, як в порядку визначеному КПК (в редакції 1960 року), так і в порядку визначеному КПК України (в редакції 2012 року).
Це, в свою чергу, зумовлює порушення права власності позивача на належне йому майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу. Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
У межах кримінальної справи, що розслідувалася, позивач не мав жодного процесуального становища, і як власник майна, чинним на той час кримінально-процесуальним законом не був наділений процесуальним правом ініціювати питання про звільнення його з-під арешту.
З урахуванням викладеного, а також зважаючи на втрату чинності Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, тривалого часу, що минув після завершення справи, вирішення питання про припинення втручання у право власності позивача шляхом звернення до слідчого або прокурора на підставі Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року очевидно не буде ефективним способом захисту порушеного права. Не буде ефективним способом захисту і звернення в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, оскільки кримінальна справа №09250143 не була перереєстрована у встановленому КПК України 2012 року порядку та не розслідується підрозділами ГУНП України у Миколаївській області.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивач зареєстрований в реєстрі юридичних осіб, тобто є юридичною особою, тому суд приходить до висновку, що справа за позовом приватного підприємства "ПиК" до Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа: Регіональний сервісний центр в Миколаївській області, про звільнення майна з-під арешту підлягає розгляду господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі та роз'яснити позивачу приватному підприємству "ПиК", що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд
Закрити провадження у справі за позовом Приватного підприємства "ПиК" до Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа: Регіональний сервісний центр в Миколаївській області, про звільнення майна з-під арешту.
Роз'яснити позивачу приватному підприємству "ПиК", що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01.06.2021 року.
Учасники справи:
Позивач - Приватне підприємство "ПиК", код ЄДРПОУ 31764329, місцезнаходження: 54003, м.Миколаїв, вул. Колодязна, буд. 18, кв. 52, поштова адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 34/27.
Відповідач - Первомайський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, місцезнаходження: 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 29.
Третя особа: Регіональний сервісний центр в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 40112102, місцезнаходження: 54020, м. Миколаїв, пров. Транспортний, 1А/1.
Суддя: