КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1862/20
Провадження № 2/488/400/21
Іменем України
13.05.2021 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі - судді Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання - Кривопішиній О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою,
01.07.2020 р. позивач ОСОБА_1 звернулася в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти, передані ОСОБА_2 за договором позики від 14.09.2017 року № 1318 у розмірі 42000,00 грн., а також просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що 14.09.2017 р. між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно з умовами якого позивач передав у власність відповідача грошові кошти в сумі 42 000,00 грн, що на час складання договору позики становило 1600,00 дол.США, а відповідач ОСОБА_2 , в свою чергу, зобов'язалася повернути позичені позичені кошти до 14.09.2018 року.
Проте, всупереч умов договору, взяті на себе зобов'язання не виконує та кошти не повертає. Вирішити питання в досудовому порядку неможливо, у зв'язку з тим, що на неодноразові телефонні дзвінки позивача, а також особисті зустрічі з пропозицією повернути суму боргу у добровільному порядку відповідач відповідає відмовою.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач була змушена звернутися в суд з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 04.08.2020 р. було відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та копії ухвали невідкладно направлені сторонам по справі. Ухвала суду відразу розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва, тобто ухвала суду була доступною для ознайомлення відповідачу.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач був вчасно та належним чином повідомлений про місце розгляду справи, про визначений строк для надання відзиву на позов, однак заяву про участь у судовому засіданні не подав, відзиву на позовну заяву не надіслав, заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 14 вересня 2017 року між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно з умовами якого позикодавець ( ОСОБА_1 ) передала у власність позичальникові ( ОСОБА_2 ) грошові кошти у сумі 42000,00 гривень (що на час укладання цього договору еквівалент в валюті складає 1600 доларів США, строком до 14 вересня 2018 року без відсотків, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів без відсотків. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Козленок С.І. 14.09.2017 р. та зареєстрований в реєстрі за № 1318.
Згідно з п. 3 названого договору за домовленістю сторін ця позика є безвідсотковою.
Відповідно до п. 7 договору у разі невиконання позичальником свого зобов'язання по поверненню позиченої суми в строки, вказані в п. 4 цього договору, позикодавець вправі пред'явити цей договір до стягнення в примусовому порядку, в тому числі шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса на підставі п. 1 “Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі вчинення виконавчих написів”, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172.
Також вказаним пунктом договору передбачено, що у разі примусового стягнення за цим договором позикодавець має право на одержання суми затрат, пов'язаних з примусовим виконанням.
Пунктом 5 договору позики від 14.09.2017 р. передбачено, що за домовленістю сторін повернення позиченої суми грошей має бути здійснено в приміщенні нотаріуса за адресою: АДРЕСА_1 , з обов'язковим складанням заяви про розрахунок, нотаріально засвідченої.
28.11.2019 р. на підставі ст. 84 Закону України “Про нотаріат” приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Козленок С.І. передала на ім'я ОСОБА_2 заяву ОСОБА_1 , в якій остання повідомила відповідача про свій намір звернутися до суду про примусове стягнення з ОСОБА_2 боргу.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що у визначений договором позики строк, а саме до 14 вересня 2018 року, грошові кошти відповідачем ОСОБА_2 не повернуті.
Так, відповідно до умов ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦУ України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України за порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до умов договору позики, укладеного 14.09.2017 р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , строк виконання зобов'язань за договором сплив 14 вересня 2018 р.
Враховуючи встановлені обставини справи та вищенаведені вимоги закону, суд дійшов висновку, що відповідач порушив грошове зобов'язання та має повернути позивачу позику в сумі 42 000,00 грн. за договором позики від 14.09.2017 року.
Крім того, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з статтею 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн., а тому він підлягає до стягнення з відповідача.
Що стосується питання витрат на правничу допомогу, то сюди включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу позивач надав суду правничий договір № 4 від 17.06.2020 р., акт виконаних робіт від 20.06.2020 р., складений та підписаний між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Гоголевою Г.О., а також ксерокопію квитанції до прибуткового касового ордера від 17.06.2020 р. про оплату позивачем ОСОБА_1 за консультацію та складання позовної заяви 2000,00 грн.
З урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, а також враховуючи те, що позовні вимоги було задоволено повністю, доказів неспівмірності цих витрат суду не надано, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 гривень.
Позивач також просила суд стягнути з відповідача 500,00 грн. за складання заяви у нотаріуса, вчиненої під час підготовки справи до розгляду. На підтвердження вказаних обставин позивачем була надана довідка приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Козленок С.І. від 30.06.2020 р. Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, названі витрати також підлягають стягненню з відповідача.
Таким чином, загальний розмір витрат позивача, пов'язаних з розглядом справи та які належить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , складає 2500,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 274-275, 279 280, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 14.09.2017 р. № 1318 в розмірі 42 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 2 500,00 грн.
Копію заочного рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: Я.А. Чернявська