Справа № 478/308/21 Провадження № 1-кп/478/46/2021
01 червня 2021 року. Казанківський районний суд Миколаївської області, у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Казанківського районного суду Миколаївської області об'єднані кримінальні провадження за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Дмитрівка, Казанківського району Миколаївської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 15.10.2014 року Казанківським районним судом Миколаїської області за ч.ч.2,3 ст.185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
- 30.01.2015 року Казанківським районним судом Миколаїської області за ч.3 ст.185, ч. 4 ст. 70, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком в 2 роки;
- 24.06.2015 року Казанківським районним судом Миколаїської області за ч.3 ст.185, ст. 71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 24.05.2018 року із невідбутою частиною покарання строком 10 місяців 15 днів;
- 23.04.2019 року Казанківським районним судом Миколаїської області за ч.ч.2,3 ст.185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком в 2 роки;
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 , будучи особою раніше неодноразово судимою за вчинення корисливих злочинів проти власності, у період не знятої та непогашеної судимості, в період іспитового строку, визначеному вироком суду, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, і повторно скоїв кримінальні правопорушення за таких обставин.
Так, 10 січня 2021 року близько 24 години 00 хвилин, перебуваючи в с. Новоданилівка, Казанківського району Миколаївської області та повертаючись від своїх знайомих, обвинувачений ОСОБА_4 проходив вулицями села та підійшовши до будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, зайшов на територію домоволодіння розташованого за даною адресою, підійшов до господарського приміщення (гаражу), вхідні двері якого були не зачинені та підперті палицею, відкинув палицю та відчинивши двері гаражу, проник у приміщення. Перебуваючи в приміщенні гаражу, обвинувачений ОСОБА_4 викрав звідти електроплиту ланцюгову, марки «Кентавр» СП-204ТМ, чорно-жовтого кольору, вартістю 1000,53 грн., яка належить потерпілому ОСОБА_5 , після чого покинув територію домоволодіння, а викраденим майном розпорядився за власним розсудом.
Своїми діями, обвинувачений ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірі - 1000,53 грн.
Крім того, 04 лютого 2021 року, близько 02 години 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно, шляхом відкриття вхідних дверей, які були не зачинені проник в приміщення гаражу на території вказаного домоволодіння, звідки таємно викрав одну, бувшу у використанні каністру з написом: «10L» на самій каністрі та з написом «belauto jerry can for fuel and oils каністра для палива і масел 10L steel сталь art. кs10», яка належить ОСОБА_6 , вартістю 555,90 грн. Після чого покинув, а територію домоволодіння, а викраденим розпорядився за власним розсудом.
Своїми діями, обвинувачений ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі - 555,90 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Із вартістю викрадених речей погодився. Від надання показів відмовився.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 повідомив суду, що в січні 2021 року, він залишив гараж, який знаходиться на території його домоволодіння відчиненим та приблизно 10 січня 2021 року повернувшись з роботи, виявив зникнення з гаражу електроплити та інших речей.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не прибула. Подала до суду заяву, згідно якої просила провести судовий розгляд без її участі. Повідомила суд, що викрадені у неї речі їй було повернуто та вона не має майнових претензій до обвинуваченого.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що вночі, взимку 2021 року він разом із обвинуваченим ОСОБА_4 їхали на мотоциклі в районі с. Новоданилівка та у них закінчився бензин. Зупинившись, обвинувачений ОСОБА_4 пішов шукати бензин, а свідок залишився біля мотоциклу. З часом, обвинувачений ОСОБА_4 повернувся, вони заправили мотоцикл бензином та поїхали далі. В чому саме був бензин в каністрі чи іншій ємкості, свідок не пригадав. Де обвинувачений ОСОБА_4 віднайшов бензин йому не відомо.
Не зважаючи на визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , суд вважає доведеним пред'явлені йому обвинувачення сукупністю досліджених доказів.
Так, за епізодом викрадення у потерпілого ОСОБА_5 електроплити ланцюгової, марки «Кентавр» СП-204ТМ, чорно-жовтого кольору, вартістю 1000,53 грн. обвинувачення доводиться:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.01.2021 року, згідно якого ОСОБА_5 повідомив правоохоронні органи про проникнення до території його домоволодіння невідомої особи, та викрадення з його гаражу майна;
- протоколом огляду місця події від 11.01.2021 року, проведеного за добровільною згодою потерпілого ОСОБА_5 на території його домоволодіння, згідно якого оглянуто вхід до території домоволодіння потерпілого, оглянуто господарські приміщення, розташовані на території домоволодіння потерпілого, та які на момент огляду не були зачинені, встановлено місце зникнення майна потерпілого;
- заявою обвинуваченого ОСОБА_4 від 16.01.2021 року, згідно якої останній добровільно видав працівникам поліції електропилу, викрадену ним у ОСОБА_5 ;
- протоколом огляду електропили від 16.01.2021 року із її фотозображеннями, згідно якого майно було ідентифіковано;
- висновком експерта від 20.01.2021 року № 203, згідно якого, ринкова вартість електропили з урахуванням зносу складає 1000,53 грн.
За епізодом викрадення у потерпілої ОСОБА_6 каністри, вартістю 555,90 грн. обвинувачення доводиться:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.02.2021 року, згідно якого, ОСОБА_6 повідомила правоохоронні органи про проникнення до території її домоволодіння невідомої особи, та викрадення з її гаражу майна;
- протоколом огляду місця події від 04.02.2021 року, проведеного за добровільною згодою потерпілої ОСОБА_6 на території її домоволодіння, згідно якого оглянуто вхід до території домоволодіння потерпілої, оглянуто приміщення гаражу, розташованого на території домоволодіння потерпілої, який на момент огляду не був зачиненим, встановлено місце зникнення майна потерпілої;
- заявою обвинуваченого ОСОБА_4 від 04.02.2021 року, згідно якої останній добровільно видав працівникам поліції каністру зеленого кольору, викрадену ним у ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду від 04.02.2021 року із її фотозображеннями, де зафіксований факт видачі ОСОБА_4 зеленої каністри та її ідентифікація;
- висновком експерта від 15.02.2021 року № 588, згідно якого, ринкова вартість каністри для палива та масел складає 555,90 грн.
Усі, надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини визначені у ст.91 КПК України, зібрані вони у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 за обома епізодами пред'явленого обвинувачення, суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до іншого приміщення, вчиненому повторно.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує, що він вчинив тяжкі злочини, його особу, а саме те, що він раніше судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів проти власності, задовільно характеризується, проте будучи працездатною особою, офіційно ніде не працює, та обрав для себе шлях вчинення корисливих злочинів, як засіб існування, перебуває на обліку у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, як обставини, що пом'якшують покарання щире каяття, сприяння розкриттю злочинів, а також обставин, що обтяжують покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Згідно з досудовою доповіддю про обвинуваченого ОСОБА_4 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий. Ризик небезпеки для суспільства є середнім.
Як встановлено судом, вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 03 вересня 2019 року ОСОБА_4 засуджений за ч.ч.2,3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений з випробувальним терміном в 2 роки.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
На підставі вищевикладеного, а також приймаючи до уваги обставини скоєння злочинів, форму вини, мотиви та способи їх вчинення, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 неможливе без ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.3 ст.185 КК України та з урахуванням положень ч.1 ст.71 КК України, що буде відповідати його особі і тяжкості вчинених злочинів, і буде необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання.
Розмір шкоди завданий злочином потерпілому ОСОБА_5 складає 1000,53 грн., яка відшкодована в повному обсязі шляхом повернення викраденого майна.
Розмір шкоди завданий злочином потерпілій ОСОБА_6 складає 555,90 грн., яка відшкодована в повному обсязі шляхом повернення викраденого майна.
Цивільні позови по справі не заявлені.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Запобіжні заходи не обиралися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, ч. 1 ст. 71 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки 6 /шість/ місяців.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 03 вересня 2019 року, яким ОСОБА_4 засуджений за ч.ч.2,3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки і 6 /шість/ місяців.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не обирати.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази:
- вилучений під час огляду місця події 11 січня 2021 року території домоволодіння по АДРЕСА_2 недопалок від цигарки - знищити;
- вилучену під час огляду місця події 04 лютого 2021 року прилеглої території біля домоволодіння по АДРЕСА_1 каністру темно зеленого кольору, ємкістю 10 л, на якій мається напис « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка належить ОСОБА_6 повернути останній, як законному володільцю;
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженим та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя Казанківського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1