Справа № 135/556/21
Провадження № 2/135/210/21
іменем України
01.06.2021 м. Ладижин
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Корнієнко О.М., отримавши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 подано до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди. Згідно позову позивач просить стягнути моральну шкоду, завдану їй неправомірними діями відповідача 17.09.2020, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
До вирішення питання про прийняття даної цивільної справи в своє провадження та призначення її до розгляду головуючим суддею Корнієнком О.М. заявлено самовідвід по даній справі згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, зважаючи на таке. Підставою та передумовою для подачі позивачем даного позову позивач зазначає те, що відповідач вчинив неправомірні дії щодо неї, вчинив домашнє насильство, що спричинило їй душевні страждання.
Встановлено, що в провадженні Ладижинського міського суду перебувала справа про адміністративне правопорушення № 135/1170/20, яка розглядалась суддею Корнієнком О.М. По вказаній справі постановою Ладижинського міського суду від 07.10.2020 було закрито провадження в частині обвинувачення у вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_3 в зв?язку з передачею справи в цій частині до поліції. В частині обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_4 закрито за відсутністю в цій частині складу адміністративного правопорушення. В подальшому постановою Вінницького апеляційного суду від 20.10.2020 постанову Ладижинського міського суду від 07.10.2020 в частині закриття провадження щодо обвинувачення у вчиненні правопорушення щодо неповнолітньої ОСОБА_1 скасовано.
Відтак, по обставинах, які є передумовою та підставою подачі даного позову суддею Корнієнком О.М. досліджувались, зокрема, і обставини, пов'язані із розглядом даної цивільної справи, давалась оцінка діянню відповідача за подіями, що стались 17.09.2020, а саме - наявності в його діянні складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також того, чи було завдано його діянням шкода фізичному або психічному здоров?ю позивача. Зокрема, давалась оцінка показам потерпілих по справі, особи, яка притягувалась до відповідальності, досліджувались інші докази. Окрім цього, обставин, які були викладені в апеляційній скарзі потерпілих, пронизані категоричною недовірою до судді, який розглядав справу, із викладом обставин, які є надуманими та не відповідають дійсності.
Відтак, розгляд даного цивільного спору, може викликати сумніви у стороннього спостерігача щодо об?єктивності та неупередженості судді по даній справі, а також може трактуватись як підтримання суддею позиції однієї із сторін, зокрема, в разі відмови в позові. А також, враховуючи зміст апеляційної скарги по справі № 135/1170/20, суд вбачає, що позивач категорично не довіряє головуючому судді.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.
Частиною 9 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рим, 4.11.1950 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної, зокрема, в рішенні від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» (№33949/02, п. 49-53), вказано, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При цьому навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість.
Відповідно до п. 12 Висновку N 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів зазначено, що судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до змісту п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи викладені обставини, з метою усунення сумнівів в неупередженості та об'єктивності судді і для забезпечення суб'єктивної впевненості сторін і стороннього спостерігача в тому, що справа розглядатиметься незалежним і безстороннім судом, а також для усуненні будь-яких сумнівів в неупередженості суду, суд вважає, що заяву про самовідвід судді слід задовольнити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Керуючись ст. 36, 40, 260, 263 ЦПК України,
Задовольнити заяву судді Корнієнка О.М. про самовідвід по даній справі.
Справу передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.
Ухвала не оскаржується.
Суддя