Рішення від 19.05.2021 по справі 420/1100/21

Справа № 420/1100/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Свиди К.В., представника Волинської митниці Держмитслужби - Кузьменчук А.С. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ" до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA2050300/2020/000032/2 від 13.11.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA2050300/2020/00263 від 13.11.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.09.2012 ТОВ «ЛОТТ» уклало з виробничим підприємством «InstalPlast Lask» Sp. Z о.о. (Польща) контракт №1-L-2012 на поставку ТОВ «ЛОТТ» товарів: фітингів для зовнішньої та внутрішньої каналізації - PP, PVC, труб та фітингів для водопостачання - PE, PVC, запірної арматури та інших фасонних частин. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначаються згідно з інвойсом до кожної поставки, який є невід'ємною частиною даного контракту (п. 1.2.) Продавець здійснює поставку замовлення протягом 21 дня з моменту отримання замовлення від покупця. Коригування замовлення сторонами за асортиментом та кількістю можлива протягом 3 днів після відправлення покупцем замовлення (п. 2.1.) Умови поставки відповідно до п. 2.5 контракту - FCA м. Ласк (Инкотермс 2000). Витрати по навантаженню товару несе продавець (п. 2.6). Транспортні витрати з доставлення товару несе покупець (п. 2.7.)

Оплата по даному контракту здійснюється покупцем банківським переказом на рахунок продавця. Ціна, кількість, вартість товару та умови оплати зазначаються в Інвойсах на кожну поставку. Покупець оплачує товар на підставі інвойсу (п.3.3.).

Відповідно до Інвойсу FCE-254/2020/DEX від 10.11.2020, сторонами були погоджені перелік товарів, їх кількість та вартість, всього товару на загальну суму 11359,10 Євро, умова постачання - FCA Lask, Польща.

В Інвойсі також визначене відстрочення оплати товару до 01.12.2020.

Також зазначено, що перевезення товару здійснюється транспортним засобом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Позивач вказав, що разом з іншими документами 10.11.2020 продавцем було надано специфікацію до інвойсу FCE-254/2020/DEX та сертифікат походження товару.

Вказані у специфікації та сертифікаті походження товару характеристики відповідають характеристикам товару, які зазначені у Інвойсі від 10.11.2020.

10.11.2020 «InstalPlast Lask» Sp. Z о.о. автомобільним транспортом відправило товар покупцю, про що складено міжнародну товарно-транспортну накладну №012977.

Позивач зазначив, що з метою митного оформлення товару декларантом ТОВ «Твоя Логістика» до Волинської митниці Держмитслужби були надані всі необхідні документи.

Позивач вказав, що ТОВ «ЛОТТ» задекларувало фактурну вартість товару у розмірі 11359,10 євро на умовах поставки FCA PL Lask, що по курсу НБУ (33,14) складало 376487,1510 грн., заявлені ТОВ «ЛОТТ» складові митної вартості - 25000,00 грн., а з врахуванням складових митної вартості митна вартість склала 401487,15 грн. Розмір мита склав 6,5% митної вартості - 2078,19 грн., розмір ПДВ 20% митної вартості - 80574,37 грн.

13.11.2020 відповідач оформив картку відмови №UA205030/2020/00263 у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA205030.2020.034115, поданою 12.11.2020, вказавши причини відмови: «Відповідно до п. 6 статті 54 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року: неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ст. 53 Митного кодексу України».

Як вбачається з Рішення про коригування митної вартості товарів №UA20503 0/2020/000032/2 від 13.11.2020, відповідач не погодився з визначеною декларантом митною вартістю у розмірі 401487,15 грн., яка складалася з 376487,1510 грн. фактурної вартості та 25000,00 грн. складових митної вартості нарахування до ціни договору, та скоригувала митну вартість по позиціям товарів №1/1 та №3/1.

По товару за №1/1 митна вартість товару була визначена відповідачем у розмірі 6912,03 євро, виходячи з вартості за одиницю 2,3100 євро.

По товару за №3/1 митна вартість товару була визначена відповідачем у розмірі 11261,96 євро, виходячи з вартості за одиницю 2,1400 євро.

Позивач вказав, що 13.11.3020 ТОВ «ЛОТТ» через уповноважену особу ТОВ «Твоя Логістика» було змушене подати відповідачу в порядку електронного декларування ЕМД №UA205030/2020/034267 з метою митного оформлення товару, в якій з врахуванням оскаржуваного рішення про коригування митної вартості №UA205030/2020/000032/2 зазначити додатковий розмір ПДВ 20% - 46735,25 грн. з відстрочкою платежу до 11.02.2021. На підставі ЕМД № UA205030/2020/034267 товари були випущені у вільний обіг, а ТОВ «ЛОТТ» в результаті прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості змушене переплатити 46735,25 грн. ПДВ.

ТОВ «ЛОТТ» не погоджується з рішенням № UA205030/2020/000032/2 від 13.11.2020 про коригування митної вартості, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, як наслідок - картка відмови №UA205030/2020/00263 також має бути скасована.

Позивач зазначив, що у відповідача були наявні всі документи, які дозволяли йому пересвідчитись в правильності задекларованої фактурної вартості товару, а також в тому, що на момент декларування позивач не мав обов'язку сплачувати вартість поставленого йому товару, й відповідно, не міг, а також враховуючи вимоги п.4 ч.2 ст.53 МК України, і не повинен був надавати інформацію про здійснення платіжних операцій за даною поставкою, оскільки платіжні документи згідно з вимогами п.4 ч.2 ст.53 МК України подаються лише за їх наявності.

Позивач вказав, що жодних обґрунтованих сумнівів стосовно вартості витрат на транспортування товару по маршруту Ласк (Польща) - державний кордон України мп Ягодин у відповідача не було, так як розмір таких витрат був підтверджений та легко міг бути перевірений на підставі вартості аналогічних послуг, тим більше враховуючи, що у митного органу наявна достатня інформативна база для визначення розміру аналогічних чи подібних послуг.

Достовірність наданої інформації не була спростована відповідачем та підтверджується тим, що ТОВ «ЛОТТ» сплатило ФОП ОСОБА_1 на підставі рахунку №491 від 12.11.2020 послуги у розмірі 73000,00 грн., з яких 25000,00 грн. - вартість перевезення товару по маршруту м. Ласк (Польща) - Державний кордон України мп Ягодин, та 48000,00 грн. - вартість перевезення по маршруту Державний кордон України мп Ягодин - м. Одеса, що підтверджується платіжним дорученням №1465 від 16.11.2020.

Тобто у документах позивача, які були надані відповідачу, та які надаються суду разом позовом, вказані достовірні та повні відомості, які дозволяють визначити митну вартість товару та зробити висновок, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є протиправним.

Позивач зазначив, що між ТОВ «ЛОТТ» та ФОП ОСОБА_1 також оформлювалась заявка на перевезення товару вантажним автомобілем ДАФ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 маршрутом м. Ласк (Польща) - м. Одеса, місце митного очищення вантажу - Ягодин, дата завантаження 10.11.2020.

Натомість, маючи сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості, вважаючи, що подані уповноваженою особою декларанта документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відповідач не витребував документа (заявку), який на його думку, мав підтверджувати вартість перевезення товару, і неподання якого в подальшому стало підставою для коригування митної вартості.

Ухвалою від 15.02.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.03.2021 року на 10:00 год.

У підготовчому засіданні 17.03.2021 року оголошено перерву до 08.04.2021 року до 12:00 год. у зв'язку з тим, що відповідачем не подано відзив на позов, та строк на його подання ще не сплинув.

Протокольною ухвалою від 08.04.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

У підготовчому засіданні 08.04.2021 року оголошено перерву до 19.04.2021 року до 15:30 год. у зв'язку з технічними проблемами відеоконференції з позивачем, та бажанням позивача брати участь у підготовчому засіданні.

Ухвалою від 19.04.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 19 травня 2021 року об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні, призначеному на 19 травня 2021 року на 11:00 год., взяли участь представник позивача та представник відповідача в режимі відеоконференції.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, вважала його необґрунтованим. 22.03.2021 року до суду від відповідача надійшов письмовий відзив, в якому останній зазначив, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.05.2012 року №651, ст.257 Митного кодексу України 12.11.2020 року для митного оформлення товару декларантом в інтересах ТОВ «ЛОТТ» подано МД №UА205030/2020/034115 на 3 позиції товару: 1. Вироби з пластмаси, що являють собою труби жорсткі із полімерів пропілену; 2. Вироби з пластмаси, що являють собою фітинги для труб і трубок; 3. Вироби пластмаси, що являють собою труби жорсткі із полімерів вінілхлориду.

Згідно МД №UA205030/2020/034115 митну вартість вказаного товару заявлено за першим методом визначення митної вартості на рівні 401487,15 грн.

Разом з МД №UA205030/2020/034115 декларантом подано: рахунок-фактуру від 10.11.2020 року № FSE-246/2020/DЕХ; СМR від 10.11.2020 року №012977; сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 від 10.11.2020 №РL/МЕ/АR 0361994; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 10.11.2020 року №1.1; договір транспортного експедирування №17/09/2020 від 17.09.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2020 від 31.12.2020 року та №2/2020 від 30.04.2020 року; зовнішньоекономічний договір №1-L-2012 від 09.01.2012 року; договір про надання послуг брокера від 05.05.2016 року №54574; копія митної декларації країни відправлення від 10.11.2020 року №20РL3610Е0948919.

За результатами опрацювання поданих документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.

Таким чином, за вищевказаною МД відбулось спрацювання наступних профілів ризику;

105-2 - «Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару»;

106-2 - «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»;

911-1 - « 11.3 ПКМУ від 23 травня 2012 р. №467 п.1 ч.3 ст. 266 МКУ та п.3 ч.3 ст.338 МКУ».

Відповідач зазначив, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме:

- у контракті №1-L-2012 від 09.01.2012 у п. 3.3 зазначено, що платежі по даному контракту здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок продавця, однак інформація щодо платіжних операцій в митного органу відсутня;

- декларантом надано довідку про вартість перевезення №1.1 від 10.11.2020, а також договір транспортного експедирування №17/09/2020 від 17.09.2020. Згідно пункту 2.2 договору транспортного експедирування №17/09/2020 від 17.09.2020 перевезення вантажів здійснюється Експедитором на підставі заявок, поданих Замовником, проте інформація щодо подання таких заявок в митного органу відсутня.

На підтвердження понесених витрат на транспортування товару позивачем до митного оформлення подано договір транспортного експедирування №17/09/2020 від 17.09.2020 року.

Так, відповідно до пункту 2.2., 2.4. вказаного договору перевезення вантажів здійснюється Експедитором на підставі заявок, поданих Змовником. Конкретні умови по кожному окремому перевезенню обумовлюються в договорі-заявці, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пункту 4.1. договору наголошено, що перевезення вантажів здійснюється Експедитором виключно на підставі договорів-заявок, які подаються Замовником не пізніше 2 (двох) діб, що передують дню перевезення.

Пункт 5.1. передбачає, що ціна транспортно-експедиційних послуг, яка складається з провізних (транспортних) платежів та винагороди Експедитора, встановлюється сторонами у заявці.

Проте, до митного контролю та оформлення заявки на перевезення, як це передбачено п.2.2 та п.2.4 декларантом подано не було. Вказане унеможливлювало належну перевірку розміру понесених позивачем витрат на перевезення товару, а отже і заявленого розміру митної вартості товару.

Відповідач вказав, що доведення складових числового значення митної вартості є обов'язковим при заявлені такої митної вартості за 1 методом (за ціною договору), оскільки вказане прямо передбачено ч.10 ст.58 МК України, якщо вони не включалися до ціни товару, що була фактично сплачена.

Відповідач зазначив, що за результатом опрацювання документів, поданих до митного оформлення, встановлено, що фактурна вартість товару, заявленого до митного оформлення згідно рахунка-фактури від 10.11.2020 року № FSE-246/2020/DЕХ становить 11359,10 євро, що згідно курсу, вказаному у зазначеному рахунку-фактурі становить 50968,28 пол.злотих, в той час, коли ціна товару згідно поданої експортної декларації від 10.11.2020 року №20РL3610Е0948919 - 53403,00 пол.злотих.

Так, різниця між вартостями вказаними у митній декларації країни відправлення та рахунку-фактурі становить 2434,72 пол.злотих.

У зв'язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку з наявністю розбіжності в поданих документах згідно ст.53 МКУ декларанту направлено повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

Декларантом надіслано листи від 12.11.2020 №48 та №034115, в яких він звернувся з проханням завершити митне оформлення товарів, та повідомив про неможливість подання додаткових документів.

Стосовно тверджень позивача у наданому листі від 12.11.2020 №48, що на вимогу митниці про надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини на надано сертифікат на продукцію, відповідач зазначив, що даний сертифікат не може бути підтвердженням митної вартості товару, так як не містить жодної інформації стосовно вартості товару.

Таким чином, декларантом не надано документів, що витребовувались для усунення сумнівів митниці щодо достовірності інформації в поданих документах.

Відповідач вказав, що під час митного контролю та митного оформлення перевірці підлягають всі документи, подані декларантом разом з митною декларацією та відомості, що в них містяться. Більше того, вказане є не правом митниці, а її обов'язком. Наведена перевірка здійснюється шляхом співставлення даних, що вказані у поданих документах, а також в базах даних митниці.

Згідно положень митного законодавства саме декларант зобов'язаний надавати точні відомості про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомості, необхідні для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, митниця зобов'язана перевіряти всі документи, подані в митних цілях, для забезпечення дотримання вимог митного законодавства України при ввезенні товарів.

Крім цього, обов'язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Відповідач зазначив, що у зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: Товар 1 за МД від 02.11.2020 №UА100050/2020/225263 на рівні 2,72 дол.США/кг; Товар 3 за МД від 25.10.2020 №UА100060/2020/394939 на рівні 2,51 дол.США/кг.

З огляду на вказане, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості UА205030/2020/000032/2 від 13.11.2020 року.

Зазначене рішення слугувало підставою для видання картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205030/2020/00263 від 13.11.2020 року.

Вказані товари оформлено у вільний обіг 13.11.2020 року згідно МД №UА205030/2020/034267.

З огляду на вищенаведене, відповідач вважав прийняте рішення про коригування митної вартості №UА205030/2020/000032/2 від 13.11.2020 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205030/2020/00263 від 13.11.2020 такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 01.09.2012 ТОВ «ЛОТТ» (покупець) уклало з виробничим підприємством «InstalPlast Lask» Sp. Z о.о. (Польща) (продавець) контракт №1-L-2012 на поставку ТОВ «ЛОТТ» товарів: фітингів для зовнішньої та внутрішньої каналізації - PP, PVC, труб та фітингів для водопостачання - PE, PVC, запірної арматури та інших фасонних частин (а.с. 10-12).

Найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначаються згідно з інвойсом до кожної поставки, який є невід'ємною частиною даного контракту (п. 1.2.)

Продавець здійснює поставку замовлення протягом 21 дня з моменту отримання замовлення від покупця. Коригування замовлення сторонами за асортиментом та кількістю можлива протягом 3 днів після відправлення покупцем замовлення (п. 2.1.)

Продавець виписує рахунок-фактуру на підставі скоригованого замовлення (п. 2.2.)

Умови поставки відповідно до п. 2.5 контракту - FCA м. Ласк (Инкотермс 2000).

Витрати по навантаженню товару несе продавець (п. 2.6)

Транспортні витрати з доставлення товару несе покупець (п. 2.7.)

Оплата по даному контракту здійснюється покупцем банківським переказом на рахунок продавця. Ціна, кількість, вартість товару та умови оплати зазначаються в Інвойсах на кожну поставку. Покупець оплачує товар на підставі інвойсу (п. 3.3.).

Відповідно до Інвойсу FSE-254/2020/DEX від 10.11.2020, сторонами були погоджені перелік товарів, їх кількість та вартість, всього товару на загальну суму 11359,10 євро, умови постачання - FCA Lask, Польща (а.с. 18).

В Інвойсі також визначено відстрочення оплати товару до 01.12.2020.

Також зазначено, що перевезення товару здійснюється транспортним засобом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Разом з іншими документами 10.11.2020 продавцем було надано специфікацію до інвойсу FSE-254/2020/DEX та сертифікат походження товару (а.с. 19-25).

Вказані у специфікації та сертифікаті походження товару характеристики відповідають характеристикам товару, які зазначені у Інвойсі від 10.11.2020.

10.11.2020 «InstalPlast Lask» Sp. Z о.о. автомобільним транспортом відправило товар покупцю, про що складено міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №012977 (а.с. 26).

12 листопада 2020 року декларантом позивача була подана електронна митна декларація №UA205030/2020/034267 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом (а.с. 57-60).

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: Вироби з пластмаси, що являють собою труби жорсткі із полімерів пропілену, безшовні, довжина яких перевищує максимальний розмір поперечного перетину, з обробленою поверхнею, але без будь-якого іншого оброблення: Rura kanal. wewn. PP - 50x1, 8 mm 1 m. / Труба каналіз. внутр. PP - 50x1 . 8 mm 1 . 0m - 240 шт. Rura kanal. PP - Incor - SN8 - 150x3000 mm - M czarna / Труба ПП.

Опис товару 2: Вироби з пластмаси, що являють собою фітинги для труб і трубок: Zlaczka kanal zew PP InCor / kielich 160 x 150mm / Муфта перехідна ПП InCor / PVC з розтрубом 160 - 10шт. Zlaczka kanal zew PP InCor / kielich 200 x 200mm / Муфта перехідна ПП InCor / PVC 200/200 розтруб - 5шт. Zlaczka kanal zew PP InCor / krociec 200x200mm / Муфта перехідна ПП InCor / PVC 200/200 гладкий кінець - 5шт.

Опис товару 3: Вироби з пластмаси, що являють собою труби жорсткі із полімерів вінілхлориду, безшовні, довжина яких перевищує максимальний розмір поперечного перетину, з обробленою поверхнею, але без будь-якого іншого оброблення: Rura kanal. PVC RS - SDR41 - SN4 200x4, 9 mm 3m / Труба каналіз. зовн. ПВХ - RS - SDR41-SN4 200x4.9x3000 - 75 шт. Rura kanal. PVC - RS - SDR34 - SN8 200x5, 9 mm.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

ТОВ «ЛОТТ» задекларувало фактурну вартість товару у розмірі 11359,10 євро на умовах, поставки FCA PL Lask, що по курсу НБУ (33,14) складало 376487,1510 грн. Заявлені ТОВ «ЛОТТ» складові митної вартості - 25000,00 грн. З врахуванням складових митної вартості митна вартість товару склала 401487,15 грн. Розмір мита склав 6,5% митної вартості - 2078,19 грн., розмір ПДВ 20% митної вартості - 80574,37 грн.

Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи:

- контракт №1-L-2012 від 09.01.2012 з додатком №1/2020 від 31.12.2019, додатком №2/2020 від 30.04.2020;

- рахунок-фактура (інвойс) FCE-254/2020/DEX від 10.11.2020;

- специфікація до інвойсу від 10.11.2020;

- автотранспортна накладна А №012977 від 10.11.2020;

- сертифікат з перевезення (походження) товару від 10.11.2020;

- митна декларація країни відправлення №20PL361010E0948919 від 10.11.2020;

- виписка по рахунку 632;

- каталог виробника;

- договір про надання послуг митного брокера №54574 від 05.05.2016;

- договір №17/09/2020 транспортного експедирування від 17.09.2020;

- довідка ФОП ОСОБА_1 №1.1. від 10.11.2020, що підтверджує вартість перевезення товару;

- заява «InstalPlast Lask» Sp. Z o.o. від 19.12.2018 про партнерство;

- лист TOB «ЛОТТ» №48 від 12.11.2020 (пояснення щодо витребуваних документів);

- лист «InstalPlast Lask» Sp. Z o.o. від 06.11.2017 про зміни в карті знижок;

- лист №034115 від 12.11.2020 про завершення митного оформлення товарів.

У зв'язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку з наявністю розбіжності в поданих документах згідно ст.53 МКУ декларанту направлено повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

Декларантом надіслано лист від 12.11.2020 №48, в якому він звернувся з проханням завершити митне оформлення товарів, та повідомив про неможливість подання додаткових документів (а.с. 172).

13 листопада 2020 року Волинською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2020/0000322/2 за митною декларацією UA205030/2020/034115 (а.с. 54-56).

У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що:

митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за обраним декларантом методом у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, містять наступні розбіжності:

- у контракті №1-L-2012 від 09.01.2012 у п. 3.3. зазначено, що платежі по даному контракту здійснюються шляхом банківського переказу на рахунок продавця, однак інформація щодо платіжних операцій в митного органу відсутня;

- декларантом надано довідку про вартість перевезення №1.1. від 10.11.2020, а також договір транспортного експедирування №17/09/2020 від 17.09.2020. Згідно пункту 2.2. договору транспортного експедирування №17/09/2020 від 17.09.2020 перевезення вантажів здійснюється експедитором на підставі заявок, поданих Замовником, проте інформація щодо подання таких заявок в митного органу відсутня.

У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також з наявними розбіжностями в товаросупровідних документах, декларанту було запропоновано у 10-тиденний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно п. 3 ст. 53 МКУ, а саме:

- договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- копію митної декларації країни відправлення;

- та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларант листами від 12.11.2020 №48 та №013115 звернувся з проханням завершити митне оформлення товарів, та повідомив про неможливість подання додаткових документів.

У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст.55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме:

- товар 1 за МД від 02.11.2020 №UAl00050/2020/225263 на рівні 2,72 дол. США/кг;

- товар 3 за МД від 25.10.2020 №UA100060/2020/393939 на рівні 2,51 дол. США/кг.

13.11.2020 року Волинською митницею Держмитслужби оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2020/00263 (а.с. 52-53).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частин 1, 2 ст.53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною п'ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21 -591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 року № 826/8799/16, від 17.04.2018 року № 815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

Суд бере до уваги доводи позивача, що жодних розбіжностей в поданих відповідачу документах, як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, не було.

Не зважаючи на відсутність розбіжностей у поданих документах, відповідач витребував у ТОВ «ЛОТТ» додаткові документи: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Тобто відповідач витребував всі вказані в ч.3 ст.53 МК України документи, а не лише ті, які давали б йому можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

У той же час, як вбачається з п.33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, підставою для його прийняття стали наступні обставини:

- у контракті №1-L-2012 від 09.01.2012 у п.3.3. зазначено, що платежі по даному контракту здійснюються шляхом банківського переказу на рахунок продавця, однак інформація щодо платіжних операцій в митного органу відсутня;

- декларантом надано довідку про вартість перевезення №1.1. від 10.11.2020, а також договір транспортного експедирування №17/09/2020 від 17.09.2020. Згідно пункту 2.2. договору транспортного експедирування №17/09/2020 від 17.09.2020 перевезення вантажів здійснюється експедитором на підставі заявок, поданих Замовником, проте інформація щодо подання таких заявок в митного органу відсутня.

Стосовно підтвердження фактурної вартості товару, тобто вартості, яка була сплачена покупцем продавцю, та документів, якими обґрунтована така вартість, то з матеріалів справи вбачається, що відповідачу при митному оформленні були надані: контракт №1-L-2012 від 09.01.2012 з додатком №1/2020 від 31.12.19, додатком №2/2020 від 30.04.20; рахунок-фактура (інвойс) FCE-254/2020/DEX від 10.11.2020, специфікація до інвойсу від 10.11.2020, каталог виробника; сертифікат з перевезення (походження) товару від 10.11.2020.

Як вбачається з п. п. 1.2, 2.5 контракту №1-L-2012 від 09.01.2012, найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначаються згідно з інвойсом до кожної поставки, умовами поставки є FCA м. Ласк (Инкотермс 2000).

Оплата по даному контракту здійснюється покупцем банківським переказом на рахунок продавця. Ціна, кількість, вартість товару та умови оплати зазначаються в Інвойсах на кожну поставку. Покупець оплачує товар на підставі інвойсу (п.3.3. контракту).

Умовами Інвойсу FCE-254/2020/DEX від 10.11.2020 було визначено перелік товарів, їх кількість та загальну вартість (на суму 11359,10 Євро), оплата товару здійснюється з відстроченням до 01.12.2020.

Тому суд погоджується з доводами позивача, що у відповідача були наявні всі документи, які дозволяли йому пересвідчитись в правильності задекларованої фактурної вартості товару, а також в тому, що на момент декларування позивач не мав обов'язку сплачувати вартість поставленого йому товару, і відповідно, не міг і не повинен був надавати інформацію про здійснення платіжних операцій за даною поставкою, оскільки платіжні документи згідно з вимогами п.4 ч.2 ст.53 МК України подаються лише за їх наявності.

Вартість поставленого товару у розмірі 11359,10 євро позивач оплатив 18.11.2020 - після фактичного отримання товару, що додатково підтверджує правильність задекларованої ним фактурної вартості товару за ціною контракту, що підтверджується копією платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №46 від 18.11.2020 (а.с. 46).

Стосовно розрахунку складових митної вартості, то розмір таких складових був визначений у сумі 25000,00 грн. та відповідав вартості перевезення вантажу автомобілем по маршруту Ласк (Польща) - державний кордон України мп Ягодин, що підтверджувалось наданою відповідачу довідкою №1.1. від 10.11.2020, складеною ФОП ОСОБА_1 (а.с. 37). Як зазначено в довідці, страхування вантажу не здійснювалося.

При митному оформленні уповноважена особа також подала митному органу договір №17/09/2020 транспортного експедирування (а.с. 33-36).

Так, відповідно до договору транспортного експедирування ФОП ОСОБА_1 надає ТОВ «ЛОТТ» послуги з організації і виконання перевезень автомобільним транспортом у міських, міжміських та міжнародних сполученнях.

За цим договором оплата рахунків експедитора проводиться замовником протягом п'яти робочих днів з дня їх отримання, якщо інше не передбачено в заявці.

Суд зазначає, що законом не визначено докази, якими повинен підтверджуватись розмір витрат на транспортно-експедиційні послуги. Тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Митний кодекс України також не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватись розмір витрат на перевезення товарів, як і не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14.

Суд бере до уваги доводи позивача стосовно того, що жодних обґрунтованих сумнівів щодо вартості витрат на транспортування товару маршрутом Ласк (Польща) - державний кордон України мп Ягодин у відповідача не було, так як розмір таких витрат був підтверджений та міг бути перевірений на підставі вартості аналогічних послуг.

Достовірність наданої інформації не була спростована відповідачем та підтверджується тим, що ТОВ «ЛОТТ» сплатило ФОП ОСОБА_1 на підставі рахунку №491 від 12.11.2020 послуги у розмірі 73000,00 грн., з яких 25000,00 грн. - вартість перевезення товару по маршруту м. Ласк (Польща) - Державний кордон України мп Ягодин, та 48000,00 грн. - вартість перевезення по маршруту Державний кордон України мп Ягодин - м. Одеса, що підтверджується платіжним дорученням №1465 від 16.11.2020 (а.с. 47).

Тобто у документах позивача, які були надані відповідачу, вказані достовірні та повні відомості, які дозволяли визначити митну вартість товару, а тому підстав витребовувати у позивача додаткові документи у відповідача не було.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ЛОТТ» та ФОП ОСОБА_1 оформлялася заявка на перевезення товару вантажним автомобілем ДАФ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 маршрутом м. Ласк (Польща) - м. Одеса, місце митного очищення вантажу - Ягодин, дата завантаження 10.11.2020 (а.с. 49).

Натомість, маючи сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості, вважаючи, що подані уповноваженою особою декларанта документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відповідач не витребував цього документа (заявку), який на його думку, мав підтверджувати вартість перевезення товару і неподання якого в подальшому стало підставою для коригування митної вартості.

Митний кодекс України не визначає чітко вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, наказом Міністерства фінансів, України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», визначено лише орієнтовний перелік документів, які можуть підтверджувати витрати на транспортування, тобто вказаними нормативними актами не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Тому, враховуючи загальноприйняту світову практику, такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами, якими є договір транспортного експедирування №17/09/2020 та довідка №1.1. ФОП ОСОБА_1 про вартість перевезення вантажу.

За умовами договору №17/09/2020 обумовлено здійснення оплати на підставі виставленого експедитором рахунку. У свою чергу рахунок відповідно до положень п. 4.7. вказаного договору надається після закінчення перевезення та сплачується протягом п'яти робочих днів з дня його отримання, тобто вже після завершення митного оформлення та доставлення товару замовнику.

Відповідач в оскаржуваному рішенні не зазначив, яким чином відсутність заявок до договору транспортного експедирування за наявності самого договору та довідки про вартість перевезення вплинула чи впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів, чому надані документи викликають обґрунтований сумнів у їх достовірності або не надають можливості розрахувати складові значення митної вартості.

Як зазначено в наказі Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» розділ III «Правила заповнення граф ДМВ декларантом або уповноваженою ним особою» якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

Отже, у разі, якщо митний орган вважав, що уповноваженою особою декларанта не надано жодних відомостей про витрати на транспортування, то для розрахунку зазначених витрат мав використовувати тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару, а не здійснювати коригування митної вартості товару за резервним методом.

Зазначене свідчить про неправомірність висновків відповідача щодо відсутності доказів надання декларантом інформації щодо витрат на транспортування.

Суд зазначає, що законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, положення МК України зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд бере до уваги доводи позивача, що всі надані позивачем для митного оформлення документи дозволяли обрахувати числове значення митної вартості (фактурну вартість та складові митної вартості) та перевірити такий розрахунок, не містили неповних чи недостовірних відомостей, не містили розбіжності, тобто не було жодних підстав для здійснення коригування митної вартості відповідачем, які передбачені ст.55 МК України.

Фактично не погоджуючись з заявленим позивачем розміром складових митної вартості, відповідач без будь-яких обґрунтувань та посилання на норми закону та документи, визначив митну вартість товару за резервним методом, виходячи з вартості одного кілограму товару у розмірі 2,31 євро за товар під №1 та у розмірі 2,14 євро за товар під №3, формально зазначивши, що такі способи не суперечать законам України, і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, при цьому безпідставно пославшись на визначення митної вартості згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме:

- товар 1 за МД від 02.11.2020 №UA100050/2020/225263.

- товар 3 за МД від 25.10.2020 №UА100060/2020/393939.

При цьому, за першою з обраних для порівняння декларацій ввозився товар виробництва Німеччини, у той час як позивачем ввозився товар виробництва Польщі.

Також суд бере до уваги доводи позивача, що не може вважатися як розбіжність, твердження відповідача про невідповідність фактурної вартості товару у перерахунку 11359,10 євро до курсу польського злотого, за вказаному постачальником у рахунку-фактурі від 10.11.2020 № FCE-254/2020/DEX курсу, та ціни товару у польських злотих, вказаної постачальником в експортній декларації від 10.11.2020 №20PL361010E0948919.

Фактурна вартість товару заявлялась уповноваженою особою декларанта в гривні відповідно до офіційного курсу євро, всі розрахунки між сторонами господарської операції визичались та проводились у євро.

Тому помилка контрагента у визначенні курсу польського злотого по відношенню до євро станом на 10.11.2020 або його невірний математичний розрахунок суми поставки у польських злотих жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем фактурної вартості товару у гривні за офіційним курсом євро, виходячи з вартості товару 11359,10 євро, заявленого до митного оформлення.

Крім того, суд зауважує, що вказана обставина не була підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, а тому відповідач в силу приписів абз.2 ч.2 ст.77 КАС України не може посилатися на цю обставину в обґрунтування правомірності свого рішення.

Суд зазначає, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ" є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

06.04.2021 року електронною поштою представник позивача подав заяву про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують витрати на правову допомогу, з яких вбачається, що понесені позивачем витрати на правову допомогу складають 10000 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 7, 9 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн., що підтверджується договором про надання правової (правничої) від 05.01.2021 року, укладеною між ТОВ "ЛОТТ" та АО "ПАВЕРЛЕКС", звітом про обсяг наданих послуг, рахунком-фактурою, платіжним дорученням №34 від 21.01.2021 року (а.с. 195-198).

Суд вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. відповідають критерію співмірності, наведеному у ч.5 ст.134 КАС України.

З огляду на зазначене, стягненню підлягають судові витрати у розмірі 12270 грн. (судовий збір у розмірі 2270 грн.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 132, 134, ч.1 ст.139, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ" (адреса: пр-т Академіка Глушка, буд.14, кв.4, м. Одеса, 65113, код ЄДРПОУ 31908069) до Волинської митниці Держмитслужби (адреса: вул. Призалічнична, буд.13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 43350888) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA205030/2020/000032/2 від 13.11.2020 року.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2020/00263 від 13.11.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Дермитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ" судові витрати у розмірі 12270 грн. (дванадцять тисяч двісті сімдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 31 травня 2021 року.

Суддя В.В. Андрухів