Справа № 167/359/21
Номер провадження 4-с/167/3/21
Іменем України
31 травня 2021 року місто Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Н.В. Шептицької,
з участю секретаря судового засідання Т.М. Форсюк,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Нагурний Євгеній Петрович, на дії (бездіяльність) посадових осіб органу державної виконавчої служби в порядку розділу 7 ЦПК України, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Рожищенський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Львів),
з участю:
представника скаржника - адвоката Є.П. Нагурного,
11.05.2021 року заявник, в інтересах якого діє адвокат Нагурний Євгеній Петрович, звернувся в суд із скаргою на дії (бездіяльність) Другого відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м Львів) (далі - суб'єкт оскарження), заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», в якій просить визнати неправомірними дії (бездіяльність) Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) щодо незняття арештів з майна боржника ОСОБА_1 , накладених постановою державного виконавця Другого ВДВС Луцького МУЮ від 23.01.2013 року у виконавчому провадженні ВП № 36114874, запис про обтяження № 589644 (спеціальний розділ) від 08.04.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та зобов'язати припинити його чинність, мотивуючи свою скаргу тим, що на примусовому виконанні Суб'єкта оскарження перебували виконавчі провадження про примусове стягнення коштів з ОСОБА_1 , а саме:
- ВП № 36114874 за виконавчим лисом № 0314/614/2012, виданим Рожищенським районним судом Волинської області 12.09.2012 року, про стягнення в користь ПАТ «Надра» заборгованості в розмірі 133 098, 57 грн та судових витрат 1 436, 62 грн, в межах якого постановою від 23.01.2013 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, запис про обтяження № 589644 (спеціальний розділ) від 08.04.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і постановою від 19.06.2014 року виконавчий документ направлено за належністю, на підставі п 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»;
- ВП № 36114945 за виконавчим листом № 0314/616/2012, виданим Рожищенським районним судом Волинської області 12.09.2012 року, про стягнення в користь ПАТ «Надра» заборгованості в розмірі 269 594, 40 грн, в межах якого постановою від 23.01.2013 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, запис про обтяження - відсутній в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і постановою від 19.06.2014 року виконавчий документ направлено за належністю, на підставі п 10 ст. 49 Зкону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Господарського суду Волинської області у справі №5004/933/12 від 07.09.2016 року, яка набрала законної сили 07.09.2016 року, діяльність підприємця ОСОБА_1 припинено, що є підставою для припинення зобов'язань ОСОБА_1 перед кредиторами.
Представником скаржника до Суб'єкта оскарження 21.12.2020 року було направлено заяву про скасування арештів майна скаржника, накладених у ВП № 36114874 та ВП № 36114945, і листом від 15.01.2021 року йому було відмовлено у скасуванні арештів майна.
Скаржник вважає таку відмову такою, що порушує його майнові права на розпорядження, володіння, користування своїм майном, оскільки наслідком припинення діяльності підприємця ОСОБА_1 є зняття арештів, накладених на майно (кошти) боржника та скасування інших вжитих виконавцем заходів щодо виконання рішення, тому дії (бездіяльність) суб'єктів оскарження слід вважати протиправними.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 12.05.2021 року відкрито провадження, скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні на 21.05.2021 року. У судовому засіданні 21.05.2021 року оголошено перерву до 24.05.2021 року.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 24.05.2021 року до участі у справі, як заінтересовану особу, залучено Рожищенський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністераства юстиції (м Львів), у судовому засіданні оголошено перерву до 31.05.2021 року.
У судовому засіданні скаржник та його представник скаргу підтримали з підстав, наведених у ній, просили скаргу задовольнити і додатково суду пояснили, що 19.06.2014 року державним виконавцем, керуючись п 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по ВП № 36114874 та ВП № 36114945, тому, враховуючи ухвалу Господарського суду Волинської області у справі №5004/933/12 від 07.09.2016 року, у Суб'єкта оскарження були всі, передбачені чинним законодавством, підстави для скасування арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Представник суб'єкта оскарження у судове засідання не з'вився, хоча був вчасно і належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи.
20.05.2021 року і 31.05.2021 року на адресу суду засобами електронного зв'язку від суб'єкта оскарження надійшов відзив на скаргу, згідно якого Суб'єкт оскарження просить відмовити у задоволенні скарги за пропуском строку звернення до суду, розгляд справи проводити у відсутності представника суб'єкта оскарження.
Представник заінтересованої особи - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» у судове засідання не з'явився, хоча були вчасно і належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи. Пояcнення на скаргу не подали.
Представник заінтересованої особи - Рожищенський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністераства юстиції (м Львів), у судове засідання не з'явився, хоча були вчасно і належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи. Пояснення на скаргу не подали.
Суд, заслухавши думку скажника та його представника, які не заперечували проти розгляду справи за відсутності вказаних учасників справи, ухвалив розгляд справи здійснювати за відсутності представників Суб'єкта оскарження та заінтересованих осіб, згідно ч 2 ст. 450 ЦПК України.
Заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги, дослідивши і об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд встановив наступне.
На примусовому виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, правонаступником якого є Другий відділ державної виконавчої служби м. Луцька Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м Львів) перебували виконавчі провадження про примусове стягнення коштів з ОСОБА_1 , а саме:
- ВП № 36114874 за виконавчим листом № 0314/614/2012, виданим Рожищенським районним судом Волинської області 12.09.2012 року, про стягнення в користь ПАТ «Надра» заборгованості в розмірі 133 098, 57 грн та судових витрат 1 436, 62 грн, в межах якого постановою від 23.01.2013 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, запис про обтяження № 589644 (спеціальний розділ) від 08.04.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і постановою від 19.06.2014 року виконавчий документ направлено за належністю, на підставі п 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»;
- ВП № 36114945 за виконавчим листом № 0314/616/2012, виданим Рожищенським районним судом Волинської області 12.09.2012 року, про стягнення в користь ПАТ «Надра» заборгованості в розмірі 269 594, 40 грн, в межах якого постановою від 23.01.2013 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, запис про обтяження - відсутній в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і постановою від 19.06.2014 року виконавчий документ направлено за належністю, на підставі п 10 ст. 49 Зкону України «Про виконавче провадження».
Дані обставини підтверджуються Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 20.06.2012 року у справі №2-614/2011 (ас 4-5), рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 20.06.2012 року у справі №2-616/2011 (ас 6-7), Інформацією про виконавче провадження № 36114874 від 19.03.2021 року (ас 8-9), Інформацією про виконавче провадження № 36114945 (ас 10-11).
Згідно виконавчого провадження № 36114874, була винесена постанова від 23.01.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження: номер запису обтяження - 589644, згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ( ас 12).
У судовому засіданні встановлено, що у виконавчих повадженнях № 36114874 та № 36114945, державним виконавцем, керуючись п. 10 ст. 49 Закону України «По виконавче провадження», 19.06.2014 року були винесені постанови про закінчення виконавчого провадження та скеровані для подальшого виконання до Рожищенського ВР ДВС ГТУЮ у Волинській області (ас 29).
У судовому засіданні встановлено, що на виконанні Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області, як правонаступника Рожищенського ВР ДВС ГТУЮ у Волинській області, перебували виконавчі провадження:
- АСВП № 44066487 по примусовому виконанню виконавчого листа Рожищенського районного суду Волинської області №0314/614/2012 від 12.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» 133 098, 57 грн боргу солідарно і старшим державним виконавцем В.П. Пастушаком 30.06.2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а виконавче провадження знищено за терміном зберігання;
- АСВП №44066649 по примусовому виконанню виконавчого листа Рожищенського районного суду Волинської області №0314/616/2012 від 12.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» 269 594, 40 грн боргу солідарно і старшим державним виконавцем В.П. Пастушаком 30.06.2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а виконавче провадження знищено за терміном зберігання (ас 73-83).
Спірні правовідносини регулюються наступними нормативно-правовими актами.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV, що був чинним до 04.10.2016 року включно (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої ст. 2 Закону примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом.
Частиною першою ст. 6 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з положеннями ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виходячи зі змісту ст. 25 Закону за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Положеннями ст. 57 Закону передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Відповідно до частин третьої, четвертої і п'ятої ст. 60 Закону з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
До підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною другою ст. 50 Закону передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Згідно з пунктом 10 частини першої ст. 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до пунктів 2, 5 частини першої ст. 47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:
2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Судом встановлено, що виконавче провадження ВП № 36114874 за виконавчим листом № 0314/614/2012 і виконавче провадження ВП № 36114945 за виконавчим листом № 0314/616/2012 закінчені на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» і направлені за належністю до Рожищенського ВР ДВС ГТУЮ у Волинській області.
Всі матеріали даних виконавчих проваджень, які булі відкриті Рожищенським ВР ДВС ГТУЮ у Волинській області з присвоєнням відповідно номерів: АСВП № 44066487 і АСВП №44066649, знищені 30.06.2016 року. Відсутні будь-які документально підтверджені відомості про те, що в період з 30.06.2016 року до дня розгляду справи у суді першої інстанції органами державної виконавчої служби проводились виконавчі дії з примусового виконання вищевказаних виконавчих листів від 12.09.2012 року.
Відповідно до ст. 30 Закону державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:
- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;
- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;
- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Одночасно слід зазначити, що згідно з приписами ст. 50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження, крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення.
Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, а також нормативно-правові акти, що регулюють спірне питання, суд доходить висновку про відмову у задоволенні скарги за її безпідставністю, оскільки у суб'єкта оскарження були відсутні правові підстави для задоволення вимог заявника про зняття арештів з майна боржника ОСОБА_1 , накладених постановою державного виконавця Другого ВДВС Луцького МУЮ від 23.01.2013 року у виконавчому провадженні ВП №36114874, запис про обтяження № 589644 (спеціальний розділ) від 08.04.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, враховуючи ту обставину, що виконавче провадження було закінчено у зв'язку з направленням для виконання за належністю іншому органу державної виконавчої служби, що не є правовою підставою для зняття арешту, накладеного на майно боржника, і рішення суб'єкта оскарження про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про зняття арешту було прийнято відповідно до Закону, в межах повноважень державного виконавця, у якого не виник обов'язок зняти арешт з майна боржника та відсутній факт протиправної бездіяльності або іншого порушення закону.
Та обставина, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 07.09.2016 року у справі № 5000/933/12 підприємець ОСОБА_1 був ліквідований не має правового значення при розгляді даної справи, оскільки рішеннями Рожищенського районного суду Волинської області від 20.06.2012 року заборгованості за кредитними договорами були стягнути не з підприємця ОСОБА_3 , а з фізичної особи ОСОБА_3 , тому посилання скаржника, як на підставу для задоволення його вимог по скарзі є безпідставним, надуманим та необгрунтованим.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 447 розділу 7 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) виконавця виключно під час виконання судового рішення, оскільки після закінчення виконавчого провадження особа-боржник втрачає статус боржника.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.03.2020 року дійшов висновку, що незняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною бездіяльністю органу Державної виконавчої служби, і порушене право підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача (справа №817/928/17).
Зі змісту скарги ОСОБА_1 та його пояснень, а також пояснень його представника у судовому засіданні, фактично вбачається вимога про зняття арешту з майна, який був накладений в межах виконавчого провадження, яке завершено.
За таких обставин, ОСОБА_1 слід звернутися до суду не зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця або державної виконавчої служби, а з позовною заявою про зняття арешту з майна.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Верховний Суд 25.03.2020 року у справі № 175/3995/17-ц звернув увагу на те, що триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов'язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб'єктом обов'язків, передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває і надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, - порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у разі: усунення стану, за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що посилання представника суб'єкта оскарження на пропущення заявником строку звернення до суду, як на підставу для відмови у задоволенні скарги, є безпідставним та необгрунтованим, оскільки бездіяльність виконавця, посадових осіб органів ДВС є триваючим правопорушенням, у зв'язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, то судові витрати слід залишити за В.П. Горошко.
Керуючись ст.ст. 447-452 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Нагурний Євгеній Петрович, на дії (бездіяльність) посадових осіб органу державної виконавчої служби в порядку розділу 7 ЦПК України, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Рожищенський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Львів) - відмовити.
Судові витрати залишити за ОСОБА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, НОМЕР_1 , орган видачі - 0724, дата оформлення - 26.09.2019.
Суб'єкт оскарження: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а, код ЄДРПОУ 35041370.
Заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк"Надра", 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15, код ЄДРПОУ 20025456.
Заінтересована особа: Рожищенський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), місцезнаходження: м. Рожище, вул. Незалежності, 24, код ЄДРПОУ 34989638.
Дата складення повного тексту рішення 31.05.2021 року.
Головуючий суддя Н.В. Шептицька