25 травня 2021 року м. Ужгород№ 260/560/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судових засідань - Полянич В.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
сторони в судове засідання - не з'явилися;
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради (вул. Небесної Сотні, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88000) про визнання протиправним та скасування припису, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 04.02.2020 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил складений щодо ОСОБА_1 за порушення п. 1 ч. 1 статті 34 та ч. 1, ч. 2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», ч. 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 постанови Кабінету Міністрів України № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».
Позовна заява мотивована тим, що 04.02.2020 року працівниками Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт щодо реконструкції квартири АДРЕСА_2 , та належить на праві власності позивачеві. Результати перевірки оформлені актом № 12 від 04.02.2020 яким встановлено, що позивач здійснила реконструкцію власної квартири під салон краси (перукарню) без зміни геометричних розмірів по периметру. За результатами перевірки щодо позивача складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.02.2020 року. Однак, позивач зазначає, що ним не здійснювалася реконструкція приміщення та функціональне призначення не змінювалося. Були виконані роботи з перепланування приміщення, які не потребують отримання вихідних даних та дозвільних документів, подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт з подальшим прийняттям завершеного об'єкта в експлуатацію. До таких висновків прийшов і відповідач за результатами позапланової перевірки позивача, яка оформлена актом перевірки № 145 від 31.05.2018. З моменту перевірки у 2018 році та до перевірки у 2020 році ніяких ремонтних робіт на об'єкті не проводилося. Також з позивач наполягає на неправомірності призначення та проведення перевірки за зверненням ТОВ «Галоч 34».
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, однак представник позивача подав до суду заяву у якій просить розглянути справу за відсутності позивача та її представника, а також підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні. Відповідач, з посиланням на Закон України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вказує на здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду наявності права видавати обов'язкові до виконання приписи у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Відповідач зазначає, що перевірка позивача була проведена на підставі запиту на інформацію директора ТОВ «Галоч 34» щодо законності проведення реконструкції квартири. В ході перевірки було встановлено, що приміщення квартири АДРЕСА_2 переобладнано та експлуатується як перукарня, тобто було здійснено реконструкцію квартири по зміні функціонального призначення без виведення із житлового фонду. На виконання такої реконструкції позивач не отримувала вихідних та дозвільних документів, що вимагаються законодавством. За наслідками перевірки було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил від 04.02.2020 р. Відповідач також вказує, що оскарженню до суду підлягають тільки постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також заперечив проти задоволення позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив у якому заперечує доводи відповідача про факт реконструкції по зміні функціонального призначення належної їй квартири. Також обґрунтовує процесуальну можливість судового оскарження припису та вказує на відсутність підстав для проведення позапланової перевірки належної ОСОБА_1 квартири.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вказане, суд приходить висновку про можливість розгляду справи по суті на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
За пунктом 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю, серед іншого, здійснюється шляхом: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів)
Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (в редакції, чинній на час проведення перевірки) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку).
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (п. 7 Порядку).
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Судом встановлено, що до Управління державного - архітектурно будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради за вхідним номером 4/15.01-13 від 13.01.2020 р. від ТОВ «Галоч 34» надійшов запит на інформацію підписаний директором товариства ОСОБА_2 який просить провести позапланову перевірку щодо можливих порушень вимог закону при реконструкції квартири АДРЕСА_2 на перукарню в дворі спільного користування по АДРЕСА_2 .
На підставі заяви директора ТОВ «Галоч 34» ОСОБА_2 від 13.01.2020 головному спеціалісту відділу звернення та скарг управління ДАБК - Кондаковій К.В. та начальнику управління ДАБК - Зотовій О.С. надано направлення № 22 від 27.01.2020 для здійснення позапланової перевірки по АДРЕСА_2 щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с. 13).
Так, працівниками Управління державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради проведено позапланову перевірку на об'єкті: реконструкція квартири АДРЕСА_2 під салон краси (перукарню) по АДРЕСА_2 .
Результати позапланової перевірки відображені в Акті №12 від 04.02.2020 р. за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а.с. 15-22).
В Акті перевірки зазначено, що по АДРЕСА_2 розташований багатоквартирний житловий будинок, на першому поверсі якого розташована квартира АДРЕСА_2 . Вказаний багатоквартирний житловий будинок розташований в центральній частині міста в історичному ареалі м. Ужгород, в межах комплексної охоронної зони. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 . Під час позапланової перевірки ОСОБА_1 відмовилася надати будь-які документи, які підтверджують право власності на квартиру АДРЕСА_2 . На запит до КП «Архітектурно-планувальне бюро» було отримано копію технічного паспорту квартири АДРЕСА_2 з інвентарної справи № 354 .
Як зазначено в Акті перевірки, в ході позапланової перевірки на об'єкті по АДРЕСА_2 встановлено, що ОСОБА_1 здійснила реконструкцію власної квартири АДРЕСА_2 під салон краси (перукарню) без зміни геометричних розмірів по периметру. Приміщення квартири АДРЕСА_2 переобладнано та експлуатується як перукарня, тобто було здійснено реконструкцію квартири по зміні функціонального призначення без виведення з житлового фонду. Перевірка зазначила, що на виконання такої реконструкції ОСОБА_1 не отримувала вихідних даних та дозвільних документів, що вимагаються законодавством. Під час проведення позапланової перевірки за вищевказаною адресою будівельні роботи не проводились. На сьогоднішній день об'єкт, який не зданий в експлуатацію експлуатується, що заборонено чинним законодавством.
В Акті перевірки зазначено, що на порушення п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1 та ч. 2 ст. 36, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», п. 12 постанови Кабінету Міністрів України № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».
На підставі зазначеного Акту позапланової перевірки головним спеціалістом відділу звернень та скарг Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради 04.02.2020 складено припис щодо усунення ОСОБА_1 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил (а.с. 23-24).
Зокрема, згідно припису від 04.02.2020 р. з метою усунення виявлених порушень вимагається від позивача:
- дозвільні документи щодо об'єкту будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під салон краси (перукарню)» по АДРЕСА_2 отримати і привести у відповідність до вимог чинного законодавства до 04.04.2020 р.
- зупинити експлуатацію квартири АДРЕСА_2 як салону краси (перукарні) до тих пір, поки не усунено порушення вимог чинного законодавства - негайно.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Також згідно з визначенням ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовник - це фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Частина 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Аналогічна за змістом визначення будівництва наведено у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який визначає будівництво - як нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єкта будівництва.
В оскаржуваному приписі від 04.02.2020 та в Акті позапланової перевірки вказано, що ОСОБА_1 здійснила реконструкцію власної квартири АДРЕСА_2 під салон краси (перукарню) без зміни геометричних розмірів по периметру.
Відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко -економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Оцінюючи обставини справи, висновки акту позапланової перевірки та доводи відповідача суд приходить до переконання, що реконструкцією є діяльність з перебудови уведеного в експлуатацію об'єкта будівництва, що передбачає зміну його функціонального призначення. При цьому вказані дві умови повинні виконуватися сукупності щодо об'єкта який вже уведений в експлуатацію як об'єкт з певними характеристиками та призначенням.
Пунктом 3.3 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» надано визначення багатоквартирного житлового будинку, як житловому будинку до складу якого входить більше ніж одна квартира. Житлове приміщення (житлова кімната) опалюване приміщення - це опалювальне приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання (п. 3.12 ДБН). Нежитлове приміщення - це приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду (п. 324 ДБН).
Актом позапланової перевірки встановлено, що належна ОСОБА_1 квартира АДРЕСА_2 , розташована на першому поверсі в багатоповерховому житловому будинку.
Позаплановою перевіркою не встановлено втручання позивача в огороджувальні, несучі конструкції та інженерні мережі належної їй житлової квартири. На переконання суду розміщення у приміщенні перукарні (салону) не є зміною основних техніко-економічних показників, удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшенням умов експлуатації та якості послуг. Функціональне призначення належної позивачці квартири у житловому будинку залишилося незмінним, а сам об'єкт не зазнав перебудови, не втратив характеристик житлового приміщення та не потребує виведення його із складу житлового фонду.
З огляду на вище викладене, суд приходить висновку, щодо необґрунтованості висновків Акту позапланової перевірки №12 від 04.02.2020 про те, що відбулася реконструкція квартири по зміні функціонального призначення такої.
Суд зауважує, що при викладенні обставин порушення в Акті перевірки також зазначається про те, що приміщення квартири АДРЕСА_2 переобладнано та експлуатується як перукарня.
Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406. За пунктом 1 вказаного Переліку до таких робіт віднесено роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Відповідно до ст. 152 Житлового кодексу України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» № 466 від 13.04.2011 підготовчі роботи - це роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.
Будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Згідно п. 13 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Згідно п. 12 постанови Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» № 461 від 13.04.2011 експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не було надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем виконано будівельні роботи з реконструкції належної їй квартири. З огляду на зазначене, висновки, викладені відповідачем в аАкті позапланової перевірки № 12 від 04.02.2020 та оскаржуваному приписі від 04.02.2020 про порушення ОСОБА_1 положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 та п. 12 постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 щодо обов'язку отримати дозвільні документи на об'єкт будівництва є протиправними.
При вирішенні справи суд також враховує, що посадовими особами державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради на підставі посвідчення (направлення) № 144 від 23.05.2018 проведено позаплановий захід державного контролю щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: перепланування власної квартири АДРЕСА_2 .
За насідками контрольного заходу 31.05.2018 було складено Акт № 145 (а.с 25-32), згідно якого зазначено, що по АДРЕСА_2 розташований багатоквартирний житловий будинок з прибудинковою територією спільного користування. Під час позапланової перевірки встановлено, що за адресою по АДРЕСА_2 проводиться ремонт квартири з переплануванням приміщень. Власниками квартири перенесено міжкімнатні перегородки без втручання в несучі конструкції будинку. Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №406 від 07.06.2017 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують дозвільних документів. Порушень не виявлено.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про протиправність припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 04.02.2020 року, згідно якого з метою усунення виявлених порушень вимагається від ОСОБА_1 дозвільні документи щодо об'єкту будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під салон краси (перукарню)» по АДРЕСА_2 отримати і привести у відповідність до вимог чинного законодавства та зупинити експлуатацію квартири АДРЕСА_2 як салону краси (перукарні) до тих пір, поки не усунено порушення вимог чинного законодавства.
Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин на яких ґрунтується його відзив і не довів правомірності припису від 04.02.2020 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на адресу ОСОБА_1 .
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені відповідачем у відзиві проти позову, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію позивача, а останнім доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 4; код ЄДРПОУ 04053699) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 04.02.2020 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил складений щодо ОСОБА_1 .
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 4; код ЄДРПОУ 04053699) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові втрати в розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 коп.) грн.
4. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено 31.05.2021 року.