Ухвала
01 червня 2021 року
м. Київ
справа № 594/1452/20
провадження № 61-8214ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Денисова Тамара Степанівна, на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 04 лютого 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа -Більче-Золотецька сільська рада, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У жовтні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа- Більче-Золотецька сільська рада, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 04 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, позов задоволено.
Визначено ОСОБА_2 , як спадкоємцю за законом, додатковий строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
11 травня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Денисова Т. С., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 04 лютого 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Так, заявник узагальнено посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
У зв'язку з цим заявнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги та відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України надати касаційну скаргу (у новій редакції) та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Денисова Тамара Степанівна, на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 04 лютого 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 01 липня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів, не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк