Ухвала
31 травня 2021 року
м. Київ
справа № 953/1232/20
провадження № 61-8046ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипової Ії Володимирівни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги і про відступлення прав вимоги за договором іпотеки та застосування наслідків їх недійсності,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - АТ «Банк «Фінанси та Кредит»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (далі - ТОВ «ФК «Есаймент»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипової І. В., третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги та про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позов обґрунтовано тим, що 27 лютого 2007 року між позивачем та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено кредитний договір № 41/02-Ф, відповідно до умов якого АТ «Банк «Фінанси та Кредит» надало йому в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси у розмірі 100 000,00 дол. США з оплатою по процентній ставці 11,0 % річних.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором в цей же день він уклав з АТ «Банк «Фінанси та Кредит» іпотечний договір, за умовами якого передав в іпотеку банку трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року на вказане нерухоме майно звернуто стягнення шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки з наданням АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» права продажу предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 549 550,00 грн. Постановлено за рахунок грошових коштів, вилучених від продажу предмета іпотеки, задовольнити вимоги АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 41/02-Ф в розмірі 111 431,36 дол. США, що станом на 16 січня 2012 року еквівалентно 890 314,29 грн, та 1 047 815,04 грн, які складаються з: 146 592,86 грн - прострочена заборгованість за кредитом, що еквівалентно 18 347,50 доларам США; 187 417,86 грн - прострочена заборгованість за процентами, що еквівалентно 23 457,14 дол. США; 553 096,70 грн - строкова заборгованість за кредитом, що еквівалентно 69 225,35 дол. США; 3 206,87 грн - строкова заборгованість за процентами, що еквівалентно 401,37 дол. США; комісія - 19 796,00 грн; пеня за прострочення погашення кредиту - 438 218,60 грн; пеня за прострочення погашення процентів - 532 527,25 грн; пеня за прострочення погашення комісії - 55 973,19 грн; штраф за прострочення повернення кредиту - 1 300,00 грн). Визнано за АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» право отримати в Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Харківське МБТІ») витяг з реєстру прав власності на вказане нерухоме майно для укладення договору купівлі-продажу. Вирішено питання про стягнення судового збору. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено за недоведеністю.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 01 квітня 2015 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року змінено в частині визначення розміру пені та зменшено: пеню за прострочення погашення кредиту - з 438 218,60 грн до 147 000,00 грн; пеню за прострочення погашення процентів - з 532 527,25 грн до 187 000,00 грн; пеню за прострочення погашення комісії - з 55 973,19 грн до 18 000,00 грн. Рішення в частині стягнення штрафу за прострочення повернення кредиту в 1 300,00 грн скасовано, в задоволенні позову в цій частині відмовлено. Виключено з резолютивної частини рішення вказівку «за початковою ціною 549 550,00 грн», вказано «за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночною діяльністю (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (продажу іпотечного майна)». В іншій частині рішення залишено без змін.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2014 року задоволено позов АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» заборгованість за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 41/02-Ф в розмірі 20 817,99 дол. США, що станом на 03 березня 2014 року еквівалентно 201 922,01 грн, та 2 070 468,20 грн. Вирішено питання про стягнення судового збору.
Позивач зазначав, що 15 листопада 2019 року він отримав лист-повідомлення, з якого дізнався, що 06 листопада 2019 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Есаймент» укладено договір про відступлення права вимоги та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В. за реєстровим № 909.
Позивач вказував, що строк кредитування за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 41/02-Ф закінчився 23 лютого 2012 року з дня пред'явлення позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому банк не мав з цього часу нараховувати проценти та неустойку. Однак загальна сума заборгованості за договором про відступлення права вимоги становить 61 754 993,63 грн та є більшою, ніж склад вимог згідно з договором іпотеки. Оскільки відступлення права вимоги за основним зобов'язанням не відбулось, позивач вважав, що 07 листопада 2019 року державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова І. В. не мала права приймати рішення № 49569927 про реєстрацію іпотекодержателя за договором іпотеки за ТОВ «ФК «Есаймент».
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив: визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги, укладений 06 листопада 2019 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Есаймент»; визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладений 06 листопада 2019 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Есаймент», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. за реєстровим № 909; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипової І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 листопада 2019 року № 49569927 про реєстрацію права іпотекодержателя за іпотечним договором від 27 лютого 2007 року на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Есаймент»; визнати протиправним та скасувати запис про іпотеку № 34044784 від 27 лютого 2007 року про реєстрацію права іпотекодержателя за іпотечним договором від 27 лютого 2007 року на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Банк «Фінанси та Кредит»; визнати протиправним та скасувати запис № 4560917 від 27 лютого 2007 року про обтяження забороною на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08 липня 2020 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 18 березня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипової І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 листопада 2019 року № 49569927 про реєстрацію права іпотекодержателя на трьохкімнатну загальною площею 79,0 кв. м квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Есаймент». У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Стягнуто з ТОВ «ФК «Есаймент» на користь ОСОБА_1 840,80 грн судового збору.
13 травня 2021 року засобами поштового зв'язку ТОВ «ФК Есаймент» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 березня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить їх скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі ТОВ «ФК Есаймент» просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 18 березня 2021 року, оскільки отримало копію постанови апеляційного суду засобами поштового зв'язку 14 квітня 2021 року, на підтвердження чого надав копії: супровідного листа про направлення постанови, конверта апеляційного суду зі штрихкодовим ідентифікатором № 6100146496136 та витяг з офіційного веб-порталу Акціонерного товариства «Укрпошта» про відстеження поштового пересилання за вказаним штрихкодовим ідентифікатором.
Згідно з положеннями статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надані заявником докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки встановлені обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є згідно із статтею 390 ЦПК України підставою для його поновлення.
Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 914/1667/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 450/279/16-ц, від 13 листопада 2020 року у справі № 904/920/19, від 13 березня 2019 року у справі № 668/4773/14-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 926/1172/18, від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник посилається, на те що суди порушили норми процесуального права, оскільки розглянули справу з порушенням правил юрисдикції (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Враховуючи, що судом не встановлено підстав для залишення касаційної скарги без руху, відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребування матеріалів указаної вище справи.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 18 березня 2021 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипової Ії Володимирівни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги і про відступлення прав вимоги за договором іпотеки та застосування наслідків їх недійсності, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 березня 2021 року.
Витребувати з Київського районного суду м. Харкова матеріали вищезазначеної цивільної справи № 953/1232/20.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик