"26" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/868/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,
при секретарі судового засідання Панченко Н.В.
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 916/868/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал”
до відповідача Житлово-будівельного кооперативу “Малиновський-11”
про стягнення 131 588 грн. -
за участю представників:
від позивача: Никисла О.І. довіреність № 1183 від 10.03.2021р.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” (далі - ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу “Малиновський-11” (далі - ЖБК “Малиновський-11”) боргу за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 131 588 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на послуги водопостачання та водовідведення (населення) від 01.11.2000 р. № 4111/1 в частині оплати послуг, наданих у період з 01.04.2020 р. по 01.03.2021р.
05.04.2021р. господарським судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання. Судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 05.05.2021р. та учасникам справи встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи (відзив на позов, відповідь та заперечення).
У судовому засіданні 05.05.2021р., за участю представника позивача, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою задоволено усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті оголошено перерву до 26.05.2021р. об 11:00, із викликом учасників справи у судове засідання, про що представника позивача повідомлено під розписку, а відповідача повідомлено у порядку ст.120 ГПК України шляхом надсилання ухвали суду.
24.05.2021р. за вх.№13961/21 господарським судом одержано заяву про закриття провадження у справі №916/868/21 в частині позовних вимог на суму 62 087, 68 грн., в якій ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” просить суд:
- закрити провадження у справі №916/868/21 в частині позовних вимог на суму 62 087, 68 грн.;
- стягнути з ЖБК “Малиновський-11” борг за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2020р по 01.03.2021р. у сумі 69 500, 32 грн., а також судовий збір у сумі 2 270 грн.
В обґрунтування заяви, позивач зазначає, що згідно з бухгалтерської довідки від 21.05.2021р. відповідачем за період з 01.04.2020р. по 01.03.2021р. частково сплачено заборгованість у березні, квітні, травні 2021р. на загальну суму 62 087, 68 грн.
У судовому засіданні 26.05.2021р. представник позивача підтримав позовну заяву з урахуванням заяви про закриття провадження у справі в частині позовних вимог на суму 62 087, 68 грн. та просив задовольнити позовні вимоги у розмірі 69 500, 32 грн.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив та відзив на позов до суду не надав.
При цьому, судові ухвали, які надіслані відповідачу на адресу, що зазначена у позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті до суду органами поштового зв'язку із зазначенням причин повернення, "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже, враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 26.05.2021р. за участю представника позивача проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарським судом встановлено:
01.11.2000р. між КП «Одесводоканал» (Водоканал) та ЖБК “Малиновський-11” (Абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення (населення) №4111/1, згідно з яким КП „Одесводоканал” надає послуги з подачі питної води, а Абонент своєчасно сплачує надані йому послуги з водопостачання і водовідведення.
Відповідно до умов п.2.1. договору сторони зобов'язуються керуватися «Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст і селищ України», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65, «Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995р. № 30; «Правилами прийому виробничих стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м Одеси, затверджених розпорядженням Одеської Обладміністрації №87/А-98 від 09.02.1998р. та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.
Згідно з умовами п. 3.2. договору оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Водоканалу.
У п. 5.3 договору встановлено, що договір укладений та діє з 01.11.2000р. до 01.11.2015р. Договір вважається продовженим на наступні 5 (п'ять) років, якщо за місяць до його припинення сторони не дійдуть згоди щодо внесення змін або припинити його дію.
Додатком №1 до договору є Дислокація об'єктів.
07.09.2010р. між сторонами укладено додаткову угоду №125/1-2 до договору, якою внесені зміни у договір, а саме:
1.В тексті договору найменування сторін «Водоканал» і «Абонент» у всіх відмінках замінити на «Виробник» і «Споживач» відповідно.
2.Виключити із п. 2.1. договору абзац: «Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України », затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65.
3.Доповнити п. 2.1 договору новими абзацами: “Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008р. №190, Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”.
4.П. 5.3 договору змінити, виклавши у новій редакції: «Договір діє з моменту укладення договору до 21.12.2015р. в частині надання послуг водопостачання та водовідведення. Договір в частині надання послуг водопостачання та водовідведення вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо за місяць до його закінчення сторони не прийдуть до згоди внести зміни або припинити його дію. В частині розрахунків за надані послуги водопостачання та водовідведення договір діє до повного погашення заборгованості по даному договору».
Також наявний у справі Звіт додаток до акту звірки за квітень 20202р.- березень 2021р. свідчить, що обсяг спожитої води та обсяг скинутих в каналізацію стічних вод склав: - за квітень 2020 р. - 2676 куб.м., - за травень 2020 р. - 1591 куб.м.; - за червень 2020 р. - 1804 куб.м; - за липень 2020 р. - 1340 куб.м.; - за серпень 2020 р. - 1985 куб.м.; - за вересень 2020 р. - 1590 куб.м.; - за жовтень 2020 р. - 1542 куб.м.; - за листопад 2020 р. - 1530 куб.м.; - за грудень 2020 р. - 1626 куб.м.; - за січень 2021 р. - 2075 куб.м.; - за лютий 2021 р. - 1150 куб.м.
Водночас у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг з 01.04.2020р. по 01.03.2021р. у відповідача виник борг, розмір якого станом на 01.03.2021р. становив 142 088 грн.
15.03.2021р. позивач направив керівнику ЖБК “Малиновський-11” досудове попередження №72546 від 11.03.2021р., в якому повідомив, що заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення станом на 01.03.2021р. становить 142 088, 40 грн., яку необхідно сплатити протягом 5-ти днів з моменту отримання досудового попередження.
В подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 131 588 грн.
Після звернення позивача до суду з позовом відповідачем здійснено часткову оплату боргу в розмірі 62 087, 68 грн. та позивачем подано до суду заяву про закриття провадження в частині позовних вимог в розмірі 62 087, 68 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 27.06.2008 № 190.
Предметом регулювання Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;
споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач;
колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги;
індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно положень ст.12 названого Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов'язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Відповідно до ч.1 ст. 9 названого Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Статтею 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" передбачено, що питне водопостачання - діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання; водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Як вище встановлено господарським судом на підставі укладеного між сторонами договору у відповідача виник обов'язок оплатити послуги з водовідведення та водопостачання, що надані позивачем у період з 01.04.2020р. по 01.03.2021р. в сумі 131 588 грн.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем до суду не надано жодних заперечень щодо наявності боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність. Більш того, під час розгляду справи позивач частково оплатив борг в розмірі 62087,68 грн., що свідчить про відсутність предмету спору в цій частині позовних вимог.
Згідно з п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 62087,68 грн. та обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 68 500,32 грн., а відтак і про їх задоволення.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, п. 2 ч.1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” задовольнити частково.
2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Малиновський-11” (65122, м. Одеса, вул. Архітекторська, буд. 20, код ЄДРПОУ 20997834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” (04116, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 5, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії “Інфоксводоканал” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, буд. 5, код ЄДРПОУ 26472133) борг за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2020р. по 01.03.2021р. у сумі 69 500 (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 32 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
3.Закрити провадження у справі № 916/868/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” в частині позовних вимог про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу “Малиновський-11” боргу за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2020р. по 01.03.2021р. у сумі 62 087, 68 грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 31 травня 2021 р.
Суддя Г.Є. Смелянець