ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.06.2021Справа № 910/3550/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГЕРЦЕН ПАРК»
до Міністерства оборони України
про стягнення 29 632, 74 грн
Без виклику (повідомлення) учасників удового процесу
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГЕРЦЕН ПАРК» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 29 632, 74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує обов'язків власника майна щодо його утримання, зокрема не сплачує внесків за утримання та управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ГЕРЦЕН ПАРК», у зв'язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 29 632, 74 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 березня 2021 року позовну заяву було залишено без руху через недодержання заявником вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
24 березня 2021 року до суду надійшла заява позивача в порядку усунення недоліків, зі змісту якої вбачається, що виявлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 березня 2021 року недоліки усунуто.
Так, шляхом подання уточненої позовної заяви, позивачем визначено ціну позову у розмірі 29 254, 74 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
23.04.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач вказує, що сплату внесків за утримання та управління багатоквартирним житловим будинком АДРЕСА_1 щодо квартир НОМЕР_1, НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 та НОМЕР_9 зобов'язано здійснювати Київське квартирно-експлуатаційне управління, оскільки вказане майно було передано цій особі на праві оперативного управління. Витрати ж з утримання іншої частини квартир, а саме НОМЕР_10, НОМЕР_2 та НОМЕР_5 підлягають сплаті відповідачем при наявності відповідних бюджетних асигнувань.
29 квітня 2021 року на електронну адресу суду та за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивачем направлено заяву про збільшення (уточнення) позовних вимог (документ сформований в системі «Електронний суд» 28.04.2021).
05 травня 2021 року до суду надійшла письмова заява про збільшення (уточнення) позовних вимог, в якій заявник просить стягнути з Міністерства оборони 58 510, 24 грн, з яких 48 757, 90 грн заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з грудня 2020 року по квітень 2021 року та штраф за затримку оплати цих внесків у розмірі 9 752, 34 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 травня 2021 року прийнято до розгляду заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГЕРЦЕН ПАРК» про збільшення (уточнення) позовних вимог та запропоновано відповідачу надати відзив з урахуванням заяви про збільшення (уточнення) позовних вимог.
27 травня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він вказує на хибність доводів, викладених у відзиві на позовну заяву та підтримує заявлені вимоги.
31 травня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку «ГЕРЦЕН ПАРК» від 23 липня 2020 року, оформленого протоколом № 1, було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГЕРЦЕН ПАРК».
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.08.2020 було зареєстровано створене за рішенням співвласників багатоквартирного будинку - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГЕРЦЕН ПАРК» за адресою: АДРЕСА_1, номер запису 1000741020000092528.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Статуту ОСББ «ГЕРЦЕН ПАРК», затвердженого установчими зборами співвласників цього будинку 23 липня 2020 року (далі - Статут) метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Пункт 3 розділу ІІ Статуту передбачає, що завданням та предметом діяльності об'єднання, зокрема, є забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Своєчасна і в повному обсязі сплата належних внесків і платежів є обов'язком співвласників згідно п. 2 розділу V Статуту.
Рішенням загальних зборів ОСББ «ГЕРЦЕН ПАРК», оформленим протоколом № 2 від 29.10.2020 були затверджені розміри щомісячних внесків і платежів співвласників за утримання та управління багатоквартирним будинком, а саме:
- щомісячний внесок на утримання будинку - на рівні 6,46 грн за кв.м. загальної площі квартири (нежитлового приміщення);
- щомісячний внесок на управління будинком - на рівні 2,20 грн за кв.м. загальної площі квартири (нежитлового приміщення);
- щомісячний внесок до резервного фонду - на рівні 1,00 грн за кв.м. загальної площі квартири (нежитлового приміщення);
- щомісячний внесок на організацію охорони будинку (консьєрж послуги) - 125,00 грн з квартири (нежитлового приміщення).
Також вказаним рішенням був затверджений Порядок сплати внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного фонду (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1.1 цього Порядку визначено поняття внесків, згідно з яким внески - обов'язкові платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна (зокрема: на утримання, за управління, до резервного фонду), які співвласники вносять об'єднанню (як власну дольову участь на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна) в порядку, в строки та в розмірах, визначених цим Порядком.
Пункт 3.1 Порядку передбачає, що перелік та розмір внесків визначаються рішеннями загальних зборів. Визначені загальними зборами внески є належними до сплати співвласниками, починаючи з 01.12.2020.
Згідно з пунктом 5.2 Порядку співвласник здійснює регулярний внесок на утримання будинку та прибудинкової території не пізніше 20-го (двадцятого) числа поточного місяця.
Пунктами 6.2-6.4 Порядку визначено, що у випадках неналежного виконання співвласником цього Порядку, правління має право застосувати до відповідного співвласника санкції, визначені цим розділом Порядку:
- нарахування штрафу,
- здійснення обмеження на використання спільним майном.
Нарахування штрафу полягає в збільшенні заборгованості на суму коштів, яка становить 10% (десять відсотків) за кожен повний місяць затримки платежу від суми несплачених, неповністю сплачених або несвоєчасно сплачених внесків і застосовується правлінням до співвласників, які порушують строки сплати внесків, сплачують їх не в повному обсязі.
Нарахування штрафів здійснюється починаючи з 62 дня затримки платежу особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку.
Як вбачається з інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Міністерство оборони України є власником десяти квартир у будинку АДРЕСА_1 , а саме: квартири НОМЕР_10 загальною площею 131,2 м.кв, квартири НОМЕР_1 загальною площею 130,7 м.кв., квартири НОМЕР_2 загальною площею 130 м.кв, квартири НОМЕР_5 загальною площею 131,8 м.кв, квартири НОМЕР_3 загальною площею 132,3 м.кв, квартири НОМЕР_4 загальною площею 132,3 м.кв., квартири НОМЕР_6 загальною площею 131,2 м.кв., квартири НОМЕР_7 загальною площею 131,1 м.кв., квартири НОМЕР_8 загальною площею 130,9 м.кв, квартири НОМЕР_9 загальною площею 131,6 м.кв.
Наказом Міністерства оборони України від 15 червня 2020 року № 196 квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_3 у житловому будинку АДРЕСА_1 закріплено на праві оперативного управління та передано на баланс до Київського квартирно-експлуатаційного управління.
Також, наказом Міністерства оборони України від 11 вересня 2020 року № 322 закріплено на праві оперативного управління та передано на баланс до Київського квартирно-експлуатаційного управління квартиру НОМЕР_6, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, наказом Міністерства оборони України від 12 березня 2021 року № 60 квартири НОМЕР_4 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 та НОМЕР_9 у житловому будинку АДРЕСА_1 закріплено на праві оперативного управління за Київським квартирно-експлуатаційним управлінням.
Звертаючись до суду з позовом (з урахування збільшення розміру позовних вимогу), позивач зазначає, що Міністерство оборони України не виконує обов'язків власника майна щодо його утримання щодо семи квартир, а саме НОМЕР_10, НОМЕР_2, НОМЕР_5, НОМЕР_4, НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , у зв'язку з чим за період з грудня 2020 року по квітень 2021 року за ним обліковується заборгованість у розмірі 48 757, 90 грн. Також позивач просить стягнути штраф, нарахований на таку заборгованість.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
За положеннями частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III (далі - Закон № 2866-III), згідно зі статтею 1 якого, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 2866-III основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно зі статтею 10 Закону № 2866-III вищим органом управління об'єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Статтею 15 Закону № 2866-III визначено, що співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Обов'язок співвласників виконувати рішення зборів співвласників визначений і у частині 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII (далі - Закон № 417-VIII).
Згідно зі статтею 23 Закону № 2866-III внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
За частиною другою статті 10 Закону № 417-VIII до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
За змістом частин першої-третьої статті 12 Закону № 417-VIII витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.
Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об'єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов'язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов'язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону № 417-VIII.
Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, які викладені у постановах від 02 вересня 2020 року в справі № 906/884/19 та від 22 лютого 2018 року в справі № 910/11312/17.
За встановленими обставинами справи, позивач з липня 2020 року здійснює функції управителя багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Відповідачеві на праві власності належить у цьому будинку 10 квартир, а саме НОМЕР_10 загальною площею 131,2 м.кв, НОМЕР_1 загальною площею 130,7 м.кв., НОМЕР_2 загальною площею 130 м.кв, НОМЕР_5 загальною площею 131,8 м.кв, НОМЕР_3 загальною площею 132,3 м.кв, НОМЕР_4 загальною площею 132,3 м.кв., НОМЕР_6 загальною площею 131,2 м.кв., НОМЕР_7 загальною площею 131,1 м.кв., НОМЕР_8 загальною площею 130,9 м.кв, НОМЕР_9 загальною площею 131,6 м.кв.
Таким чином рішення загальних зборів ОСББ «ГЕРЦЕН ПАРК», у тому числі про визначення переліку та розміру внесків на утримання багатоквартирного будинку, є обов'язковими для Міністерства оборони України, як власника квартир у цьому будинку, який в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного йому майна та зобов'язаний виконувати прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ. При цьому у разі відмови співвласника сплачувати встановлені внески і платежі об'єднання має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 та ч. 1 ст. 17 Закону № 2866-III).
Також судом установлено, що частина з належних відповідачеві квартир були в подальшому закріплені на праві оперативного управління за Київським квартирно-експлуатаційним управлінням, а саме квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_3 відповідно до наказу № 196 від 15.06.2020, квартира НОМЕР_6 відповідно до наказу № 322 від 11.09.2020, квартири НОМЕР_4 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8, НОМЕР_9 відповідно до наказу № 60 від 12.03.2021.
Предметом позову є несплата Міністерством оборони України внесків на утримання будинку за період з грудня 2020 року по квітень 2021 року щодо квартир НОМЕР_10, НОМЕР_2, НОМЕР_5, НОМЕР_4, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема й право оперативного управління.
Частина друга цієї статті передбачає, що у разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, зміни правонабувача речового права, похідного від права власності, строку дії такого речового права, а також зміни обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав, чи зміни умов обтяження проводиться державна реєстрація таких змін, при цьому дата та час державної реєстрації речових прав, обтяжень речових прав залишаються незмінними.
Відтак, суд погоджується з твердженнями позивача, що зміна статусу майна, в тому числі передача його в оперативне управління іншим особам повинна бути відображена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно спірних квартир відсутні відомості про реєстрацію права оперативного управління за іншими особами, зокрема і за Київським квартирно-експлуатаційним управлінням.
У відзиві на позовну заяву відповідач визнає, що внески з утримання квартир НОМЕР_10, НОМЕР_2 та НОМЕР_5 підлягають сплати ним при наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Щодо іншої частини квартир, відповідач вказує, що такі внески мають сплачуватись Київським квартирно-експлуатаційним управлінням, як особою до відання якої були передані ці квартири, а в подальшому особи, які проживатимуть у спірних квартирах.
Суд з такими твердженнями не може погодитись, оскільки період з грудня 2020 року по квітень 2021 року спірні квартири були у власності відповідача та не були закріплені за іншими особами.
Отже, у цей період на відповідача було покладено обов'язок виконувати функції співвласника майна/члена ОСББ та його слід вважати таким, що споживав послуги з утримання будинків та прибудинкової території, а відтак саме відповідач зобов'язаний виконувати рішення загальних зборів, зокрема в частині сплати відповідних внесків.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно розрахунку позивача, сума несплачених відповідачем внесків за спірний період склала 48 757, 90 грн.
Доказів сплати відповідачем вказаної суми боргу, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов'язку зі сплати внесків з утримання квартир, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 48 757, 90 грн є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9 752, 34 грн штрафу на підставі розділу 6 Порядку.
Згідно з частиною 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до частини 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 ГК України).
Згідно з нормами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Керуючись пунктом 6.2 Порядку, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 9 752, 34 грн.
Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.
Так, згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язань можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Як вже наголошувалось, статтею 15 Закону № 2866-III визначено, що співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
При цьому, ані Закон № 2866-III, ані Закон № 417-VIII не містять застережень щодо неможливості нарахування неустойки на прострочену заборгованість, а відтак заявлені вимоги є такими, що не суперечать Закону.
Наведе узгоджується із висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 263/2725/16-ц.
Суд, перевіривши заявлений до стягнення розмір штрафу за затримку оплати внесків, не виявив у ньому помилок, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позову та стягнення 58 510, 24 грн.
З огляду на результат вирішення справи, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 00034022) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГЕРЦЕН ПАРК» (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 35 А; ідентифікаційний код 43771250) 48 757, 90 грн (сорок вісім тисяч сімсот п'ятдесят сім гривень 90 коп.) заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, 9 752, 34 грн (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дві гривні 34 коп.) штрафу та 2 270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Рішення в повному обсязі складено 01.06.2021.
Суддя О.С. Комарова