88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
13.05.2021 м. Ужгород Справа № 907/909/20
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.
розглянувши позовну заяву приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Уманський тепличний комбінат”, м. Умань до товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЗА ЛТД”, смт. Великий Бичків Рахівського району про стягнення суми 1.784.500,00грн.
За участю представників:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача про стягнення суми 1.784.500,00грн. заборгованості за договором №187/17 з Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР “ЕНЕРГООБЛАДНАННЯ” про виконання робіт з капітального ремонту трансформатора ТРДН 63000/150/6/6, заводський № 110713 із зміною напруги обмоток НН з 6кВ на 10 кВ і збереженням схеми з'єднання обмоток, посилаючись на порушення відповідачем вимог чинного законодавства.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/909/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 16.02.2021.
Ухвалою суду від 16.02.2021 відкладено підготовче засідання на 10.03.2021 року.
Ухвалою суду від 04.03.2021 задоволено клопотання представника приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Уманський тепличний комбінат”, м. Умань, адвоката Мельниченка С.В про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке призначено на 10 березня 2021 р. на 12:15 год. у режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 10.03.2021 відкладено підготовче засідання на 31 березня 2021 року.
Ухвалою суду від 31.03.2021 відкладено підготовче засідання на 13 квітня 2021 року в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 13.04.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2021.
Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі доказами.
Пояснив, що звернення до суду зумовлено невиконанням відповідачем умов Додаткової угоди №1 від 27.12.2017 до Договору №187/17 від 30.05.2017р. А саме Відповідач не направив на адресу Позивача дані про фактично понесені витрати ТОВ «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ЕНЕРГООБЛАДНАННЯ» при виконанні Договору та не надав належним чином завірені документи, на підтвердження розміру витрат (перелік придбаних та використаних матеріалів - назва, кількість, вартість; виконані роботи - назва робіт, розрахунок їх вартості) для складання Акту виконаних робіт.
За доводами Позивача Відповідачем будь-які роботи з капітального ремонту трансформатора ТРДН 63000/150/6/6, заводський №110713 із зміною напруги обмоток НН з 6кВ на 10 кВ і збереженням схеми з'єднання обмоток не виконувались, транспортування вказаного трансформатора до м. Умані не проводилось. З огляду на, що вважає перераховані кошти в сумі 1 784 500,00 грн. такими, що підлягають поверненню Позивачу.
Разом з тим, звертає увагу на те, що 04.12.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме зміна складу або інформація про засновників, зміна повного найменування, зміна скороченого найменування та зміна керівника юридичної особи, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ЕНЕРГООБ» (юридична ацреса: 69096 м. Запоріжжя, вул. Каховська, 44, ідентифікаційний код юридичної особи 41096506, фактична ауреса: 69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 11) змінило свою назву та адресу на ТОВ «ПРОЗА ЛТД» (90615, Закарпатська обл., Рахівський р-н, селище міського типу Великий Бичків, вул. Промислова, буд.б6, ідентифікаційний код юридичної особи 41096506).
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов.
Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, який завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до Договору поставки №04/10 від 04 жовтня 2016 року Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Уманський тепличний комбінат» придбало в Товариства з обмеженою відповідальності «ЕлектроПромКомпані» трансформатор ТРДН 63000/150/6/6.
30 травня 2017 року Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Уманський тепличний комбінат» (надалі за текстом - Позивач) уклали Договір №187/17 (надалі за текстом - Договір) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ЕНЕРГООБЛАДНАННЯ», у відповідності до п.1.1. якого, Виконавець зобов'язався своїми силами, на своєму устаткуванні, використовуючи свої матеріали, виконати роботи з капітального ремонту трансформатора ТРДН 63000/150/6/6, заводський №110713 із зміною напруги обмоток НН з 6кВ на 10 кВ і збереженням схеми з'єднання обмоток, відповідно до умов Договору.
Згідно п.1.2. Договору, Позивач зобов'язався прийняти та оплатити роботу. Вартість Договору складала 2 050 000,00 грн., в тому числі ПДВ та не залежало від місця виконання робіт.
У відповідності до п.2.2., 2.3., 2.4. Договору, Позивач перераховує Відповідачу передоплату - 70% в сумі 1 435 000,00 грн. з ПДВ, від загальної вартості Договору на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Договору на підставі рахунку. Решта - 30% в сумі 615 000,00 грн. з ПДВ від загальної вартості Договору проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів після вдалого проведення випробувальних робіт на території Позивача та отримання листа - повідомлення про закінчення робіт. Оплата транспортування трансформатора до міста Умані з урахуванням завантажувально-розвантажувальних робіт орієнтовно становила 315 000,00 грн. з ПДВ і проводиться у вигляді 100% передоплати після отримання Позивачем повідомлення від Відповідача про готовність до транспортування.
Після проведення усіх робіт, у відповідності до п.2.6. Договору Відповідач зобов'язувався надати Позивачу: рахунок, акт прийому-передачі виконаних робіт, протокол випробувань трансформатора згідно ПУЕ і ПТЕЕС, протокол випробувань трансформаторної оливи згідно ПУЕ і ПТЕЕС.
Згідно з платіжними дорученнями: - №3010 від 10.07.2017 на суму 315 000,00 грн. за авто послуги згідно рахунку №21 від 07.07.2017р.; - №380 від 12.07.2017 на суму 500 000,00 грн. за капітальний ремонт трансформатора ТРДН згідно рахунку №20 від 07.07.2017р.; -№395 від 13.07.2017 на суму 500 000,00 грн. за капітальний ремонт трансформатора ТРДН згідно рахунку №20 від 07.07.2017р.; - №408 від 14.07.2017 на суму 435 000,00 грн. за капітальний ремонт трансформатора згідно рахунку №20 від 07.07.2017р.; -№3551 від 04.08.2017 на суму 34 500,00 грн. за послуги з транспортування трансформатора згідно рахунку №28 від 03.08.2017р.
Позивачем на виконання умов Договору згідно наданих Відповідачем рахунків-фактур, на розрахунковий рахунок Відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 1 784 500,00 грн. З яких 315 000,00 грн. за транспортування відремонтованого трансформатора до м. Умань з урахуванням завантажyвально-розвантажувальних робіт, а також 1 435 000,00 грн. за капітальний ремонт трансформатора.
З листа Відповідача від 12.08.2017р. виx.№08/35 вбачається повідомлення Позивача про те, що при підготовці до розвантаження трансформатора, який було транспортовано з міста Долинськ, Запорізької області, до міста Запоріжжя, було встановлено відсутність всіх обмоток трансформатора.
При огляді трансформатора за участю представника Позивача було встановлено відсутність обмоток трансформатора, що виключало проведення робіт з капітального ремонту трансформатора ТРДН 63000/150/6/б, заводський №110713 із зміною напруги обмоток НН з 6кВ на 10 кВ і збереженням схеми з'єднання обмоток, відповідно до умов Договору.
27 грудня 2017 року у зв'язку з тим, що ремонт трансформатора ТРДН 63000/150/6/6 зав.№110713 став економічно недоцільним, Позивач та Відповідач уклали Додаткову Угоду №1 до Договору №187/17 від 30 травня 2017 року якою його розірвано.
Згідно Додаткової Угоди №1 до Договору №187/17 від 30 травня 2017 року, Відповідач повинен передати Позивачеві по акту прийому-передачі трансформатор ТРДН 63000/150/6/6 зав.№110713, надає Позивачеві та погоджує документально підтверджені дані про фактично понесені витрати при виконанні Договору №187/17 від 30 травня 2017 року про що оформляється Акт виконаних робіт, повертає Позивачу різницю між перерахованими Відповідачу коштами в сумі 1 784 500 грн. та фактично витраченими коштами згідно Акту виконаних робіт на протязі 90 (дев'яносто) банківських днів з дня підписання Акту виконаних робіт.
29 березня 2018 року Відповідачем було передано Позивачеві трансформатор ТРДН 63000/150/6/6 зав.№110713, про що було оформлено Акт приймання-передачі майна за Додатковою угодою №1 від 27 грудня 2017 року до Договору №187/17 від 30 травня 2017р.
22.05.2018 Відповідачем на адресу Позивача було направлено дані про фактично понесені витрати від 27.12.2017р. вих.№12/143 при виконанні Договору №187/17 від 30 травня 2017 року, у відповідності до яких ним було витрачено 1 758 021,5 грн. з ПДВ з перерахованих на його адресу 1 784 500,00 грн.
Згідно п.3 Додаткової угоди «Виконавець» надає «Замовнику» та погоджує з «Замовником» документально підтверджені дані про фактично понесені витрати при виконанні Договору №187/17 від 30 травня 2017р. про що оформляється Акт виконаних робіт.
За доводами Позивача, які підтверджуються матеріалами справи Відповідачем, в порушення п.3 Додаткової угоди №1 до Договору №187/17 від 30 травня 2017 року документально підтверджені дані про фактично понесені витрати при виконанні Договору №187/17 від 30 травня 2017р. для оформлення Акту виконаних робіт Позивачу не надано.
14 серпня 2018 року та 18 грудня 2018 року, Позивачем було направлено Відповідачеві претензію про невиконання умов Договору №187/17 від 30.05.2017р. з вимогою направлення на адресу ПОСП «Уманський тепличний комбінат» даних про фактично понесені витрати Відповідачем при виконанні Договору та надання відповідним чином завірених документів, які підтверджують розмір витрат (перелік придбаних та використаних матеріалів - назва, кількість, вартість; виконані роботи - назва робіт, розрахунок їх вартості) для складання Акту виконаних робіт.
Відповідачем відповіді на претензію від 14.08.2018 не надано, а претензія від 18.12.2018 повернулась у зв'язку з відсутністю одержувача.
Обставини невиконання Відповідачем умов Додаткової угоди №1 від 27.12.2017 до Договору №187/17 від 30.05.2017р. стали приводом для звернення Позивача до суду з позовною вимогою про стягнення суми 1 784 500,00 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Як встановлено ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Судом встановлено, що між сторонами 30.05.2017 року укладено договір № 187/17 у відповідності до п.1.1. якого, Виконавець зобов'язався своїми силами, на своєму устаткуванні, використовуючи свої матеріали, виконати роботи з капітального ремонту трансформатора ТРДН 63000/150/6/6, заводський №110713 із зміною напруги обмоток НН з 6кВ на 10 кВ і збереженням схеми з'єднання обмоток, відповідно до умов Договору.
Позивачем на виконання умов Договору згідно наданих Відповідачем рахунків-фактур, на розрахунковий рахунок Відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 1 784 500,00 грн. З яких 315 000,00 грн. за транспортування відремонтованого трансформатора до м. Умань з урахуванням завантажyвально-розвантажувальних робіт, а також 1 435 000,00 грн. за капітальний ремонт трансформатора.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У частині 1 ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: - вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; - примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; - договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Тобто Господарський кодекс України також передбачає широку свободу сторін при укладенні господарських договорів, з урахуванням того, що суб'єкти господарювання є рівними за своїм правовим статусом.
Однак ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Матеріалами справи встановлено, що 27 грудня 2017 року, Позивач та Відповідач уклали Додаткову Угоду №1 до Договору №187/17 від 30 травня 2017 року якою його розірвано.
Згідно Додаткової Угоди №1 до Договору №187/17 від 30 травня 2017 року, Відповідач повинен передати Позивачеві по акту прийому-передачі трансформатор ТРДН 63000/150/6/6 зав.№110713, надає Позивачеві та погоджує документально підтверджені дані про фактично понесені витрати при виконанні Договору №187/17 від 30 травня 2017 року про що оформляється Акт виконаних робіт, повертає Позивачу різницю між перерахованими Відповідачу коштами в сумі 1 784 500 грн. та фактично витраченими коштами згідно Акту виконаних робіт на протязі 90 (дев'яносто) банківських днів з дня підписання Акту виконаних робіт.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
За доводами позивача які підтверджуються матеріалами справи Відповідач в порушення умов Додаткової угоди №1 від 27.12.2017 до Договору №187/17 від 30.05.2017р. не направив на адресу Позивача дані про фактично понесені витрати ТОВ «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ЕНЕРГООБЛАДНАННЯ» при виконанні Договору та не надав належним чином завірені документи, на підтвердження розміру витрат (перелік придбаних та використаних матеріалів - назва, кількість, вартість; виконані роботи - назва робіт, розрахунок їх вартості) для складання Акту виконаних робіт.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Згідно зі статтею 2 ГПК України метою господарського судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого вищевказаними нормами права.
В свою чергу підставою для звернення до суду є наявність порушеного права та звернення про здійснення його захисту особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.
При цьому суд враховує, що право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного позивачем способу захисту змісту порушеного права. За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Згідно абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003року №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Матеріалами справи встановлено, а відповідачем належними та допустимими доказами не заперечено, обставин невиконання ним умов додаткової угоди №1 від 27.12.201,7 в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують розмір витрат понесених відповідачем, як і відсутні будь які інші докази виконання ним своїх договірних зобов'язань.
У зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача про стягнення суми 1.784.500,00 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Уманський тепличний комбінат”, м. Умань до товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЗА ЛТД”, смт. Великий Бичків Рахівського району про стягнення суми 1.784.500,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 180, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЗА ЛТД" (90615, Закарпатська обл., Рахівський р-н, селище міського типу Великий Бичків, вулиця Промислова, будинок 66, код ЄДРПОУ 41096506) на користь приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Уманський тепличний комбінат” (20300, Черкаська обл., місто Умань, вулиця Дерев'янка, будинок 26, код ЄДРПОУ 02779234) суму 1 784 500,00 (один мільйон сімсот вісімдесят чотири тисячі п'ятсот гривень 00 коп.) боргу, а також суму 26 767,50 грн. (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят сім гривень 50 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 01.06.2021.
Суддя О.Ф. Ремецькі