61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
27.08.2020р. м. Харків Справа №905/361/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.,
розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» за вх. №15471/20 від 18.08.2020р. в порядку ст. 339 Господарського процесуального кодексу України
у справі №905/361/19
за позовом Державного підприємства «Енергоринок»
до відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля»
про стягнення 940 526 172,53 грн.,
за участю представників:
від позивача (стягувача): Деревинська О.М., адвокат
від відповідача (боржника, скаржника): Єжова А.О., адвокат
приватного виконавця: Іванов А.В. та його представника: Реутов О.Є., адвокат
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2019р. у справі №905/361/19 позов ДП «Енергоринок» задоволено частково. Зменшено розмір пені до 10 518 429,33 грн. та штрафу до 72 511,37 грн. Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» на користь ДП «Енергоринок» 845 207 706,21 грн., у т. ч.: 790 238 816,29 грн. - основного боргу, 10 518 429,33 грн. - пені, 72 511,37 грн. - штрафу, 32 249 056,17 грн. - інфляційних нарахувань, 12 128 893,05 грн. - 3% річних, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 672 350 грн.
15.07.2019р. на виконання вказаного рішення суду господарським судом виданий відповідний наказ.
18.08.2020р. за вх. №15471/20 господарський суд одержав скаргу ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля», в якій останнє просить суд:
- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В. в частині незаконного збирання інформації щодо ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» про його діяльність у період до відкриття виконавчого провадження, та такими, що перевищують його службові повноваження;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В. припинити зловживання наданими йому правами.
В обґрунтування скарги відповідач (боржник, скаржник) посилається на те, що дії приватного виконавця направлені на отримання інформації, не пов'язаної з проведенням виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.07.2019р. №905/361/19, а також на те, що постанова приватного виконавця про розшук майна боржника від 04.08.2020р. винесена з наявними ознаками зловживання своїми правами та направлена на порушення прав боржника та збільшення його збитків.
Ухвалою суду від 18.08.2020р. розгляд скарги призначено на 27.08.2020р.
20.08.2020р. за вх. №15622/20 господарський суд одержав клопотання відповідача (боржника, скаржника) з обґрунтуванням подання скарги на дії приватного виконавця з додержанням встановленого ст. 341 ГПК України строку. Також відповідачем (боржником, скаржником) заявлено клопотання про поновлення строку на подачу даної скарги на дії приватного виконавця, яке в судовому засіданні 27.08.2020р. відкликано заявником.
27.08.2020р. за вх. №16015/20 господарський суд одержав пояснення ДП «Енергоринок» на скаргу, в яких проти її задоволення заперечив, з огляду на те, що:
- приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванов А.В. діяв в межах, визначених ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту України від 02.04.2012р. №512/2, які не містять чіткого переліку або обмежень прав виконавця при збиранні, отриманні інформації або направленні запитів з метою примусового виконання рішень, всі запити приватного виконавця стосувалися періоду, перебіг якого почався з дня набрання чинності рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2019р. у справі № 905/361/19; до того ж, боржник не володіє інформацією, якими підставами керувався виконавець при направленні відповідних запитів, а тому не наділений повноваженнями давати їм оцінку;
- приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна (транспортних засобів) боржника після отримання від органів МВС інформації щодо належних боржнику транспортних засобів, що відповідає вимогам ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження».
27.08.2020р. за вх. №04-18/3849 на електронну пошту господарського суду надійшли пояснення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В. на скаргу, якими проти її задоволення заперечив, з огляду на наступне:
- при направленні вимог до ГУ ДПС у Донецькій області та банківських установ вимог приватний виконавець діяв в цілях примусового виконання рішення суду, в межах, на підставах та у спосіб, що визначені Конституцією України, ЗУ «Про виконавче провадження», а витребувана інформація необхідна для перевірки та аналізу майнового стану боржника, виявлення його контрагентів, проведення подальших виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно і кошти боржника, що перебуває в інших осіб та що належать боржнику від інших осіб, а також встановлення можливих фактів ухилення від виконання судового рішення;
- інформація, запитувана приватним виконавцем, стосувалась періоду з дня набрання рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2019р. у справі №905/361/19 законної сили;
- необхідність винесення постанови приватного виконавця про розшук майна боржника від 04.08.2020р. обґрунтована відсутністю в матеріалах виконавчого провадження інформації щодо місцезнаходження транспортних засобів боржника.
27.08.2020р. за вх. №04-18/3842 на електронну пошту господарський суд одержав клопотання про долучення до матеріалів справи копій матеріалів виконавчого провадження.
Представник відповідача (боржника, скаржника) вимоги за скаргою підтримав в повному обсязі.
Представник позивача (стягувача) та приватний виконавець у судовому засіданні 27.08.2020р. заперечували проти задоволення скарги.
У судовому засіданні 27.08.2020р. господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 339, ч. 1 ст. 340 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
За приписами ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України)
Спеціальним нормативним актом з питань виконання судових рішень є ЗУ «Про виконавче провадження», яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень.
Статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно зі ст.10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.1, п. 1 ч. 2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження»).
У п.п. 3, 21 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Частинами 2,3 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Статтею 54 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів. Податкові органи зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.13 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Відповідно до п. п. 9, 11 р. І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту України від 02.04.2012р. №512/2 (далі - Інструкція) вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв'язку або вручається виконавцем особі, яка зобов'язана вчинити дії. Запит виконавця є письмовим документом, який є обов'язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою.
Відповідно до ч. 6 ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право подавати запити та вимоги до банківських установ, а також в інший спосіб отримувати від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності інформації, в тому числі, що містить банківську таємницю, для перевірки майнового стану боржника. При цьому жодних обмежень щодо проміжку часу, за який приватним виконавцем витребовується відповідна інформація, чинне законодавство не містить.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 03.08.2020р. ДП «Енергоринок» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В. із заявою від 31.07.2020р. № 01/22-3704/1 про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2019р. у справі № 905/361/19.
Того ж дня приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62715521 за наказом господарського суду Донецької області від 15.07.2019р. у справі № 905/361/19, якою в т.ч. зобов'язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно боржника.
Також, 03.08.2020р. на адресу АТ «ОТП Банк», АБ «Укргазбанк», АТ «Ощадбанк», АТ «Таскомбанк», АТ «ПУМБ» приватним виконавцем в порядку ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» направлено вимогу про розкриття банківської таємниці №62715521/20, якою зобов'язано вказані банківські установи надати інформацію про перелік та стан відкритих рахунків боржника, про арешт коштів, про зупинення видаткових операцій по вказаним рахункам, дати відкриття рахунків, рух коштів та операцій на рахунках боржника за період з 11.07.2019р. по 03.08.2020р. з зазначенням дати та часу проведення операцій, інформації щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
04.08.2020р. на адресу ГУ ДПС у Донецькій області приватним виконавцем в порядку ст. ст. 18, 54 ЗУ «Про виконавче провадження» направлено вимогу приватного виконавця №62715521/20, якою зобов'язано останнє надати інформацію про дебіторську заборгованість боржника із зазначенням найменування, коду ЄДРПОУ та місцезнаходження дебітора, суму дебіторської заборгованості та підстави її виникнення; копії документів фінансової звітності боржника за період за 2019 рік та за період з 01.01.2020р. по 05.08.2020р.; витяг з ЄДРПН по операціям закупівлі/реалізації боржника за період з 11.07.2020р. по 05.08.2020р.
Також, 04.08.2020р. приватним виконавцем в порядку ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук транспортні засоби згідно переліку.
Отже, дії приватного виконавця щодо направлення вимог до банківських установ, податкового органу та оголошення в розшук транспортних засобів боржника вчинені в межах виконавчого провадження № 62715521 та з метою примусового виконання рішення суду у справі № 905/361/19.
Запитувана у банківських установ та податкового органу інформація/документи необхідні для перевірки та аналізу майнового стану боржника, виявлення контрагентів боржника, які можуть бути його дебіторами, проведення подальших виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно і кошти боржника, що перебуває в інших осіб та що належать боржнику від інших осіб, а також встановлення можливих фактів ухилення боржника від виконання судового рішення. При цьому, приватним виконавцем витребовувалась інформація за період після набрання рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2019р. у справі №905/361/19 законної сили, тобто коли обов'язок боржника щодо його виконання вже настав.
Одночасно, оголошення транспортних засобів в розшук відбулось після отримання 03.08.2020р. інформації МВС України щодо зареєстрованих за боржником 76 транспортних засобів, направлено на виявлення відповідного майна з метою подальшого звернення стягнення на нього. Необхідність вжиття таких заходів з розшуку транспортних засобів пов'язана з відсутністю у приватного виконавця відомостей щодо місцезнаходження цих транспортних засобів.
Посилання відповідача (боржника, скаржника) на те, що він не переховує транспортні засоби та на можливе їх знаходження за його місцем реєстрації, яке відомо приватному виконавцю та за яким ним не здійснено вихід, не прийняті судом до уваги з огляду на відомості декларації про доходи та майно боржника, які зазначені самим відповідачем (боржником, скаржником) та з яких вбачається, що 73 зареєстровані за боржником транспортні засоби перебувають у розшуку, а лише 3 транспортні засоби знаходяться у м. Вугледар та м. Маріуполь (без конкретної адреси).
Посилання відповідача (боржника, скаржника) на те, що винесення постанови про розшук майна призведе до затримання транспортних засобів боржника з подальшим їх зберіганням на спеціальних майданчиках чи стоянках, що, у свою чергу, унеможливить здійснення своєчасних ремонтно-відновлювальних робіт у випадках виникнення аварійних ситуацій та пошкоджень ліній електропередачі за їх участю, а також зумовить понесення боржником необґрунтованих матеріальних збитків у зв'язку із покладенням відповідних витрат на нього, судом до уваги не прийняті, оскільки обмеження користування транспортними засобами за результатами їх розшуку є одним з наслідків проведення виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення суду. Забезпечення безпечної, надійної та ефективної експлуатації, технічного обслуговування та розвитку системи розподілу є виключно власною господарською діяльністю відповідача (боржника, скаржника), яка з огляду на приписи ст. ст. 42, 44 ГК України здійснюється за принципами, зокрема, самостійності, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, та не надає жодних переваг у виконавчому провадженні і не звільняє від наслідків процесу примусового виконання судового рішення.
За таких обставин, з огляду на те, що дії приватного виконавця щодо направлення до банківських установ, податкового органу вимог від 03.08.2020р. та від 04.08.2020р. та щодо винесення постанови про розшук майна (транспортних засобів) від 04.08.2020р. повністю відповідають вимогам чинного законодавства, жодного зловживання наданими йому правами та перевищення своїх службових повноважень в цих діях не вбачається, приймаючи до уваги те, що обрання того чи іншого заходу, направленого на виконання судового рішення, відноситься до виключної компетенції приватного виконавця та вирішується ним на власний розсуд, суд вважає вимоги скарги необґрунтованими.
Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» за вх. №15471/20 від 18.08.2020р.
Керуючись ст. ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «ПЕМ - Енерговугілля» за вх. №15471/20 від 18.08.2020р.
Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повна ухвала складена 01.09.2020р.
Суддя Л.В. Ніколаєва