вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.06.2021м. ДніпроСправа № 904/2198/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Тетерятник А.М., розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ксімекс-Електро» (м. Одеса)
до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» (м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.)
про стягнення заборгованості за договорами поставки
Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ксімекс-Електро» звернулось з позовом до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» про стягнення заборгованості у розмірі 354815,54грн, з яких: 315480,12грн - основний борг, 19145,84грн - пеня, 5257,32грн - 3% річних, 14932,26грн - інфляційні втрати.
09.04.2021 позивач звернувся із заявою про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» 42846,98грн, з яких: 19145,84грн - пеня; 5464,76грн - 3% річних та 18236,38грн - інфляційні нарахування на суму боргу.
Заява обґрунтована сплатою відповідачем суми основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями №№15668, 15672 від 04.03.2021.
Також, позивач звернувся із заявою про повернення частини судового збору в розмірі 3052,23грн у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.
Крім того, позивач вказує, що гонорар за договором про надання правової допомоги складає 20000грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів №12с/37/53-142-01-20-01186 від 25.03.2020, №12с/42/53-142-01-20-01196 від 01.04.2020 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.
Зважаючи на те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи приписи ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч. 7 ст. 250 ГПК України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2021 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач вказує на необхідність залишення позовної заяви без руху у зв'язку з безпідставним об'єднанням вимог за двома різними договорами. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу слід закрити у зв'язку зі сплатою, а в задоволенні позову в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат необхідно відмовити у зв'язку з помилковістю розрахунку. Вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу є безпідставною і такі витрати слід зменшити на 90%.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд, -
25.03.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «Ксімекс-Електро» (постачальник) та відокремленим підрозділом «Автоматика та машинобудування» ДП «НАЕК «Енергоатом» (покупець) укладено договір № 12с/37/53-124-01-20-01186.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, поставити покупцеві шафу комплектацією (далі - продукція, код ДК 021:2015: 31210000-1 - Електрична апаратура для комутування та захисту електричних кіл), а покупець - прийняти і оплатити продукцію на умовах, визначених договором.
Також, 01.04.2020 між сторонами укладено договір № 12с/42/53-142-01-20-01196.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, поставити покупцеві елементи електричних схем (далі - продукція, код ДК 021:2015: 31220000-4 - елементи електричних схем), а покупець - прийняти і оплати продукцію на умовах, визначених договором.
Згідно з пунктами 1.2 договорів, найменування, одиниця виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна визначені в специфікації (додаток №1 до договору), яка є невід'ємною частиною даного договору.
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості за договорами від 25.03.2020 № 12с/37/53-124-01-20-01186 та від 01.04.2020 № 12с/42/53-142-01-20-01196.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 16017,22грн - пені, 5464,76грн - 3% річних, 18236,38грн - інфляційних втрат та відмовити у задоволенні в частині стягнення 3128,62грн - пені з таких підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як зазначено вище, між сторонами укладено договори №12с/37/53-124-01-20-01186 від 25.03.2020 та № 12с/42/53-142-01-20-01196 від 01.04.2020.
На виконання умов договорів ТОВ «Ксімекс-Електро» здійснило поставку продукції на адресу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування», що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № КЭ000001569 від 29.04.2020 - 77878грн (вхідний контроль проведено - 06.05.2020), № КЭ000002019 від 01.06.2020 на суму 237602,12грн (вхідний контроль проведено - 05.06.2020).
Також, в матеріалах справи містяться оформлені відповідачем довіреності на отримання ТМЦ №61 від 24.04.2020 та №84 від 29.05.2020.
Відповідно до пунктів 3.4 договорів, розрахунок за продукцію здійснюється по узгодженим цінам в національній валюті України протягом 45 (сорока п'яти) банківських днів з моменту проходження вхідного контролю продукції за кількістю та якістю, відповідно до виробничих документів покупця, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зазначений в договорі, згідно рахунку-фактури наданого постачальником.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, відповідач зобов'язання у передбачені договором строки не виконав, та сплатив 315480,12грн лише 04.03.2021, що підтверджується платіжними дорученнями №№15668, 15672.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача сума інфляційних втрат за період з липня 2020 року по лютий 2021 року складає 18236,38грн та 3% річних за період з 14.07.2020 по 03.03.2021 - 5464,76грн.
Позивач просить стягнути пеню у загальному розмірі 19145,84грн: за період з 14.07.2020 по 14.01.2021 - 4724,73грн (за видатковою накладною №КЭ000002019 від 29.04.2020 - 77878грн (вхідний контроль проведено - 06.05.2020) та за період з 12.08.2020 по 12.02.2021 - 14421,11грн (за видатковою накладною № КЭ000002019 від 01.06.2020 - 237602,12грн (вхідний контроль проведено - 05.06.2020).
Обґрунтовуючи вимоги щодо стягнення пені, позивач посилається тільки на положення п. 3.4 договорів.
Однак, суд зазначає, що пунктами 5.2 договорів передбачено, що у разі порушення покупцем більш ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, покупець сплачує пеню у розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочки оплати.
З урахуванням п.п. 3.4, 5.2 договорів правильним є наступний період та сума пені за період з 14.08.2020 по 14.01.2021 - 3933,18грн (за видатковою накладною №КЭ000002019 від 29.04.2020 - 77878грн (вхідний контроль проведено - 06.05.2020) та за період з 11.09.2020 по 12.02.2021 - 12084,04грн (за видатковою накладною № КЭ000002019 від 01.06.2020 - 237602,12грн (вхідний контроль проведено - 05.06.2020), всього у розмірі 16017,22грн.
Вказане є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення 3128,62грн пені.
Таким чином, в ході вирішення спору встановлений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договорами поставки щодо своєчасної та повної оплати заборгованості.
Наведене є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення 16017,22грн - пені, 5464,76грн - 3% річних, 18236,38грн - інфляційних втрат та відмови у задоволенні позову в частині стягнення 3128,62грн - пені.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Суд частково задовольняє вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката позивачем подано: ордер №468006, доручення до договору про надання правової допомоги №2-01/01/18а від 01.01.2018 від 01.12.2020, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №2-01/01/18а від 01.01.2018 від 01.12.2020, копії кредитних повідомлень від 14.12.2020, 02.03.2021, 04.02.2021, 23.03.2021.
У заяві позивача зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000грн.
Заперечуючи проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відповідач вказує на незначну складність справи, підготовка якої не вимагала надмірного обсягу юридичної і технічної роботи, а сума у розмірі 20000грн є спробою покласти на відповідача цілком неспівмірні з ціною позову витрати.
Суд погоджується з наведеним і зазначає, що дана справа не є складною та не потребує проведення значного обсягу правової роботи, а за заявою про зменшення вимог позивач просить стягнути 42846,98грн.
Вирішуючи питання про співмірність заявлених ТОВ «Ксімекс-Електро» до стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд застосовує критерії пропорційності і розумності та вважає за необхідне зменшити розмір стягнення вказаних витрат до 5000грн.
Позивач звернуся із клопотанням про повернення з державного бюджету 3052,23грн - судового збору у зв'язку з поданням заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З урахуванням викладеного, суд повертає позивачу з державного бюджету 3052,23грн судового збору (копія платіжного доручення №1635 від 03.03.2021 та копія квитанції №33424 від 14.12.2020 знаходяться в матеріалах справи).
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 130, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ксімекс-Електро» до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки у розмірі 42846,98грн задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» (52204 Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 4, ідентифікаційний код 39688675) на користь на товариства з обмеженою відповідальністю «Ксімекс-Електро» (65114 м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140-В, ідентифікаційний код 32574250) 16017,22грн - пені, 5464,76грн - 3% річних, 18236,38грн - інфляційних втрат, 2104,29грн - витрат по сплаті судового збору, 5000грн - витрат на правову допомогу.
Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ксімекс - Електро» до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» в частині стягнення 3128,62грн - пені.
Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Ксімекс - Електро» в частині стягнення з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» 15000грн - витрат на правову допомогу.
Повернути з державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю «Ксімекс - Електро» (65114 Одеса, Люстдорфська дорога, 140-В, ідентифікаційний код 32574250) 3052,23грн - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 01.06.2021.
Суддя В.О. Татарчук