25 травня 2021 р.Справа № 520/14446/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 21.09.20 по справі № 520/14446/19
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування припису,
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, в якому просить суд до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівлі фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , збудованої з порушенням вимог нормативно-правових актів (будівельних норм та правил) з пожежної безпеки, зупинити повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв'язку з чим зобов'язати позивача негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за наслідками планової перевірки відповідача на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сфері пожежної і техногенної безпеки встановлено, що експлуатація будівлі фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Від відповідача надійшов зустрічний позов, в якому фізична особа - підприємець ОСОБА_1 просив суд скасувати припис Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 344 від 04.12.2019 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, прийнятий за наслідками проведення планової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
В обґрунтування зустрічного позову фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 зазначено про порушення під час проведення спірної перевірки вимог законодавства. Також, посилався, що встановлені під час проведення перевірки порушення документально не підтверджені та спростовуються відповідними документами та фотознімками.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020р. у задоволенні первісного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду відмовлено. Зустрічний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування припису задоволено. Скасовано припис Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 344 від 04.12.2019 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, прийнятий за наслідками проведення планової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, винесене з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що в ході перевірки будівлі ФОП ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що вона експлуатується з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Жодної інформації про усунення в повному обсязі зазначених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей відповідачем до суду надано не було. Посилається на те, що заключення договорів на проведення певних видів робіт це лише намір на усунення вказаних в адміністративному позові порушень і жодним чином не може бути підтвердженням на їх усунення. Позивач наголошує на неправильність та неповноту наданих доказів відповідачем щодо усунення більшості порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Щодо відсутності підстав для задоволення зустрічної позовної заяви відповідача, вказує, що згідно наявного в матеріалах судової справи повідомлення про проведення планового заходу із здійснення державного нагляду (контролю) воно було вручене особисто ФОП ОСОБА_1 11.11.2019 року (підтверджується особистим підписом). Планова перевірка здійснювалася у період з 28.11.2019 року по 04.12.2019 року, тобто, повідомлення було вручене більш ніж за 10 днів. Також, згідно акту планової перевірки від 04.12.2019 року (підписаного без зауважень представником ФО-П ОСОБА_1 ) в розділі «Перелік питань для суб'єктів господарювання щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю)» особисто представником ФОП ОСОБА_1 стоїть відмітка, що про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) суб'єкт господарювання повідомлений не пізніше ніж за 10 днів. Посилається на те, що всі твердження відповідача про незаконність здійсненої перевірки безпідставні та необґрунтовані та були спростовані позивачем в наданому відзиві на зустрічну позовну заяву, який було проігноровано суддею при винесенні оскаржуваного рішення. На підставі викладеного, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 по справі №520/14446/19. Прийняти нове рішення, в якому задовольнити у повному обсязі позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.
Також від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
Від ФОП ОСОБА_1 , до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що з доводами апеляційної скарги не погоджується. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року по справі № 520/14446/19 вважає законним, обґрунтованим, прийнятим при дотриманні вимог процесуального та матеріального права.
Також від ФОП ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Слобідським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області у термін з 28.11.2019 року по 04.12.2019 року було проведено планову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлі фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .
Перевірка проводилась на підставі наказу від 18.10.2019 року №116 «Про проведення планових перевірок об'єктів», повідомлення про проведення перевірки від 23.10.2019 року №280/1546, посвідчення на проведення перевірки від 01.11.2019 року №464 Слобідського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (а.с. 14-17).
За наслідками проведеної перевірки 04.12.2019 року Слобідським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено акт №346 (а.с. 18-41), згідно якого встановлено наступні порушення:
- приміщення будівлі літ. «Б-2» не обладнанні системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (підтверджується - відсутністю обладнання);
- проектна документація на нове будівництво та реконструкцію не затверджена у встановленому порядку;
- відсутні протипожежні двері, які відділяють приміщення СТО від сходової клітини СК-1;
- приміщення будівлі літ. «Б-2» не обладнані системою внутрішнього протипожежного водопроводу;
- облицювання зовнішніх стін нежитлової будівлі літ. «Б-2» виконано матеріалами на які відсутні показники щодо пожежної небезпеки;
- вікна в сходовій клітці СК-1 не обладнанні пристроями для їх відчинення, а також унеможливлено відкривання його з рівня сходової площадки;
- хвіртка в підйомно-опускних воротах, яка вважається евакуаційним виходом, виконана з висотою порога більш ніж 0,1 метр;
- не пофарбовані стаціонарні зовнішні пожежні сходи;
- керівник та особа відповідальна за пожежний стан не пройшли навчання з питань пожежної безпеки;
- не проведено ідентифікацію потенційної небезпеки об'єкта;
- працівників не забезпечено в повному обсязі засобами індивідуального захисту органів дихання;
- особи керівного складу об'єкту, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли функціональне навчання;
- не розроблені графіки проведення спеціалізованих об'єктів навчань і тренувань з питань цивільного захисту та не узгоджені з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та територіальними органами ДСНС;
- не обладнано інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту.
04.12.2019 року Слобідським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області винесено припис № 344 про усунення зазначених в акті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Строк виконання - 04.01.2020 року (а.с. 67-69).
Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Аналізуючи вказані правові норми, суд приходить до висновку, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
В ході планової перевірки будівель ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що вказані приміщення експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що підтверджується актом №346 від 04.12.2019 р. щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності".
Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.
У свою чергу, відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).
Таким чином, статтями 69, 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Відтак, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.05.2020 у справі №420/5156/18.
У постанові від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17 Верховний Суд, крім іншого відмітив, що поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
При цьому, при обранні заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи закладу, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Таким чином, перевіряючи обґрунтованість позовних вимог відповідного органу ДСНС України про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та «вагу» зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров'ю людей (працівників, відвідувачів); 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб'єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над «паперовими порушеннями» тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування.
В той же час, варто врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, у вигляді повного зупинення експлуатації об'єкта, необхідно виходити з того, чи можуть порушення, що так і не було усунуто призвести до реальної загрози життю та здоров'ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб'єкта господарювання, пов'язаними з блокуванням роботи, що безперечно тягне за собою певні негативні наслідки.
Як вже було зазначено вище, за наслідками проведеної перевірки 04.12.2019 року Слобідським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено акт №346 (а.с. 18-41), згідно якого встановлено наступні порушення:
- приміщення будівлі літ. «Б-2» не обладнанні системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (підтверджується - відсутністю обладнання);
- проектна документація на нове будівництво та реконструкцію не затверджена у встановленому порядку;
- відсутні протипожежні двері, які відділяють приміщення СТО від сходової клітини СК-1;
- приміщення будівлі літ. «Б-2» не обладнані системою внутрішнього протипожежного водопроводу;
- облицювання зовнішніх стін нежитлової будівлі літ. «Б-2» виконано матеріалами на які відсутні показники щодо пожежної небезпеки;
- вікна в сходовій клітці СК-1 не обладнанні пристроями для їх відчинення, а також унеможливлено відкривання його з рівня сходової площадки;
- хвіртка в підйомно-опускних воротах, яка вважається евакуаційним виходом, виконана з висотою порога більш ніж 0,1 метр;
- не пофарбовані стаціонарні зовнішні пожежні сходи;
- керівник та особа відповідальна за пожежний стан не пройшли навчання з питань пожежної безпеки;
- не проведено ідентифікацію потенційної небезпеки об'єкта;
- працівників не забезпечено в повному обсязі засобами індивідуального захисту органів дихання;
- особи керівного складу об'єкту, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли функціональне навчання;
- не розроблені графіки проведення спеціалізованих об'єктів навчань і тренувань з питань цивільного захисту та не узгоджені з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та територіальними органами ДСНС;
- не обладнано інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту.
В ході розгляду справи, ФОП ОСОБА_1 надано докази виконання оскаржуваного припису та відсутності виявлених порушень, а саме:
- договір підряду від 27.01.2020 року №19/22, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ДП «Харківспецгасіння» КП «Харківспецсервіс», з монтажу автоматичної установки пожежної сигналізації та сповіщення про пожежу в приміщеннях за адресою підприємця з відповідними додатками та проектною документацією;
- акт прийняття в експлуатацію виконаних робіт з монтажу дверей, вікон, люків, завіс, клапанів з нормованими межами водостійкості, ліцензія ДДПБ МНС України, сертифікати відповідності;
- надано сертифікати відповідності на матеріали облицювання будівлі та протокол випробувань НДЦ «Пожежна безпека»;
- надано документи на переобладнання вікон: замовлення № 008, рахунок на оплату, товарні чеки, видаткова накладна, протокол випробувань , сертифікат відповідності;
- документація по утриманню в належному стані внутрішніх мереж електропостачання; документація з монтажу дверей металевих протипожежних ПП «ІКАР-97», з придбання конструкції з ПВХ (вікна), протигазів, матеріалів щодо пожежної небезпеки, інформаційних стендів, посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки відповідних осіб тощо;
- надано фото, які підтверджують, що хвіртку виконано у відповідності до вимог ДБН;
- докази виконання п. 1.2, глави 1 розділу 5 ПП БУ в частині обладнання будівлі системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В2.5-56:2014 « Системи протипожежного захисту».
Щодо не обладнання приміщення будівлі літ. «Б-2» системою внутрішнього протипожежного водопроводу, колегія суддів зазначає наступне.
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС №1417 від 30.12.2014р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).
Згідно з п. 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: 1) внутрішні пожежні кран-комплекти слід установлювати в доступних місцях. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей; 2) кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними; 3) пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в "гармошку" або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново; 4) використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням, не допускається; 5) у вибухопожежонебезпечних приміщеннях за наявності пилу пожежні крани повинні бути укомплектовані пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим; 6) пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности"; 7) спосіб установлення пожежного кран-комплекту повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання; 8) на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу "ПК" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; 9) пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання; 10) зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани для приєднання рукавів пожежних машин повинні утримуватись у справному стані; 11) у неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водопроводу повинна зливатись. При цьому біля пожежних кранів-комплектів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників цього об'єкта; 12) за наявності в неопалюваному приміщенні (будинку) трьох і більше пожежних кранів-комплектів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водопроводу в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині шафок пожежних кран-комплектів.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 № 553 затверджено ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво".
Ці норми встановлюють вимоги до проектування та будівництва систем внутрішнього холодного та гарячого водопостачання, каналізації і водостоків при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті, технічному переоснащенні та реставрації будинків, будівель, споруд різного призначення.
Згідно з п. 8.1 розділу 8 частини 1, для житлових, громадських, багатофункціональних будівель, а також адміністративно-побутових будівель виробничих підприємств необхідність улаштування внутрішнього протипожежного водопроводу, кількість струменів та мінімальну витрату води одним струменем на пожежогасіння треба визначити відповідно до таблиці 3, а для виробничих і складських будівель - відповідно до таблиці 4.
Так, згідно таблиці 4, ступінь вогнестійкості виробничих та складських будівель - "ІV", категорія будівлі за вибухо-пожежною та пожежною небезпекою - "В", кількість струменів і мінімальна витрата води, л/с, на один струмінь, на внутрішнє пожежогасіння у виробничих та складських будівлях висотою до 47 м і об'ємом, тис.м3, "від 10-50", не вимагає облаштування внутрішнього протипожежного водопроводу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до суду апеляційної інстанції було надано консультативний розрахунок категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою виробничо-складських приміщень СТО фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 виготовлений Національним університетом цивільного захисту України, відповідно до якого всі виробничі приміщення всі виробничо-складські приміщення СТО фізичної особи-підгіриємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 відносяться до знижено пожежонебезпечної категорії «Д».
Отже, відповідно Таблиці 4 ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" внутрішній протипожежний водопровід у виробничих приміщеннях будівлі літ. «Б-2» передбачати не потрібно.
Дані зазначеного висновку Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області не спростовані.
Крім того, слід зазначити, що пункт 2.2 глави 2 Розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014р. складається з 12 підпунктів і, посилаючись на нормативний акт, позивач повинен був його конкретизувати.
Колегія суддів враховує, що захід реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При обранні такого заходу реагування, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
На думку колегії суддів, позивач повно та всебічно не обґрунтував необхідність застосування заходів реагування передбачених ст. 68 Кодексу цивільного захисту України конкретно, до відповідача.
Колегія суддів зазначає, що будь які порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є небезпечними для життя та здоров'я людей, але законодавство не дає позивачу права застосовувати заходи реагування передбачені ст. 68 Кодексу цивільного захисту України за будь яке порушення правил протипожежної безпеки.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для застосування західу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з цим, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог щодо повного зупинення експлуатації будівель та споруд шляхом їх знеструмлення з опечатуванням та опломбування.
З таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду .
Щодо зустрічного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування припису, колегія суддів зазначає наступне.
Задовольняючи зустрічного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що фактично про проведення спірного планового заходу ФОП ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено, як це передбачено ч. 4 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено ч.1 ст.3 Закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу ( ч.7 ст.7 Закону).
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.12.2015 року №1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно з п.п. 2 п. 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року (ч. 1 ст. 5 Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити:
- дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
- найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.
Згідно наявного в матеріалах судової справи повідомлення про проведення планового заходу із здійснення державного нагляду (контролю) воно було вручене особисто ФО-П ОСОБА_1 11.11.2019 року (підтверджується особистим підписом) (т. 1 а.с. 16).
Планова перевірка здійснювалася у період з 28.11.2019 року по 04.12.2019 року, тобто, повідомлення було вручене більш ніж за 10 днів.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема:
- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
- органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
Однак, якщо суб'єкт господарювання допустив посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу він тим самим втрачає право на оскарження процедурних порушень щодо її призначення та проведення.
У своїй постанові від 24.01.2019 р. (справа №813/1012/18) Верховний суду наголосив, "якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відтак, з огляду на наведене, позови, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки".
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.01.2019 р. у справі №815/3007/16.
Так, розглядаючи спір суб'єкта господарювання з Держекоінспекцією, Верховний Суд зазначив, що "суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Положення цих норм кореспондуються зі статтею 10 зазначеного Закону, яка визначає право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема, внаслідок ненадання ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
У разі невикористання суб'єктом господарювання цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.
За правовим висновком касаційного суду, суб'єкт господарювання, допустивши до перевірки посадових осіб органу державного нагляду (контролю), втратив право визнати незаконними наслідки такої перевірки з формальних підстав.
Проте, згідно акту планової перевірки від 04.12.2019 року (підписаного без зауважень представником ФОП ОСОБА_1 ) в розділі «Перелік питань для суб'єктів господарювання щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю)» (сторінка 17 Акту) особисто представником ФОП ОСОБА_1 стоїть відмітка, що про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) суб'єкт господарювання повідомлений не пізніше ніж за 10 днів.
Зважаючи на викладене, логічним висновком має бути судження, що невикористання суб'єктом господарювання свого права на недопуск до проведення перевірочного заходу, надає право суду досліджувати, в першу чергу, виявлені в процесі перевірки порушення.
Теж саме стосується й посилань відповідача у зустрічному позові на те, що згідно наказу на проведення перевірки від 18.10.2019 року №116 перевірку ФОП ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , повинен був здійснювати головний інспектор Слобідського РВ у м. Харкові ОСОБА_3 , а здійснював провідний інспектор Слобідського РВ у м. Харкові ОСОБА_4 ..
Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини 1 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Так, на виконання вказаної вимоги Слобідським РВ у м. Харкові було видано наказ на проведення планових перевірок від 18.10.2019 року №116.
Згідно пункту 1 вказаного наказу головному інспектору Слобідського РВ у м. Харкові Азарпову С.М. було доручено організувати проведення планових перевірок суб'єктів господарювання у листопаді 2019 року у відповідності до додатку.
Відповідно до додатку до наказу 18.10.2019 року №116 здійснення планової перевірки було доручено провідний інспектор Слобідського РВ у м. Харкові Гузенку М.Б.
Згідно до вимог частини 2 та 3 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: «...перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові...»
Відповідно до вимог частини 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: «...найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід...»
У додатку до наказу Слобідського РВ у м. Харкові 18.10.2019 року №116 на проведення планової перевірки, посвідченні Слобідського РВ у м. Харкові від 01.11.2019 року №464 та акті Слобідського РВ у м. Харкові від 04.12.2019 року №346 зазначена одна й та сама особа - провідний інспектор Слобідського РВ у м. Харкові Гузенко М.Б.
Враховуючи вищевикладене, фактичний допуск та проведення перевірки у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення зустрічного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування припису.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку про неправомірність рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування припису.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи те, що ця справа була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, дане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 по справі № 520/14446/19 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та зустрічний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 31.05.2021 року