13 травня 2021 року справа № 580/1178/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0014060707 від 18.02.2021.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення фактичної перевірки 27.01.2021 посадові особи ГУ ДПС у Київській області здійснили контрольну закупку товару. Відповідно до чеку в ньому зазначено підакцизний товар, а саме пиво - Черн. Stella 0,5 л (шт.) ціна 25.73 грн. перед назвою стоять цифри, що відповідають значенню коду УКТЗЕД даного продукту - 2203000100.
Тобто, ФОП ОСОБА_1 провів розрахунок операції через РРО для підакцизного товару із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості і не вчинив порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідач у відзиві на адміністративний позов проти його задоволення заперечив, мотивуючи свою позицію тим, що в ході перевірки виявлено факт проведення розрахункової операції через РРО, без використання режиму попереднього програмування для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Так, згідно інфомаційної бази даних Податковий блок, ФОП ОСОБА_1 в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено продаж алкогольного напою «Балтика разливное мягкое бут.» без використання режиму попереднього програмування для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що підтверджується проведеною розрахунковою операцією від 01.08.2020 (витяг чека додається).
За твердженням відповідача з 01.08.2020 всі суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю підакцизними товарами, у кожному чеку РРО чи програмного РРО перед назвою товару зобов'язані: зазначати відповідний код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
На підставі наведеного просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.
На підстав направлень від 26.01.2021 №287/10-36-04-06 та №56/10-36-07-06 проведено фактичну перевірку господарської одиниці ФОП ОСОБА_1 , за місцем здійснення торгівлі в магазині за адресою: АДРЕСА_1 .
При проведені фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 зафіксовано порушення які відображені в акті фактичної перевірки від 27.01.2021 № 1067/10/36/07/25/4900/50:
проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування цін товарів та обліку їх кількості, а саме: згідно інформаційної бази даних ГУ ДПС у Київській області АІС Податковий блок, в магазині здійснювалась реалізація пива «Балтика розливне м'яке 0,44л» при цьому у фіскальному чеку РРО не відображено код реалізованого товару за УКТ ЗЕД.
На підставі акту перевірки від 27.01.2021 № 1067/10/36/07/25/4900/50 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.02.2021 №0014060707, яким за порушення вимог п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР, на підставі п. 7 ст. 17 Закону №265/95-ВР застосовано штраф у розмірі 5100,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність нарахування штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Відповідно до п. 7 ст. 17 Закон №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
З наведених приписів Закону №265/95-ВР слідує висновок, що відповідальність за наведене правопорушення настає у разі проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Притягуючи позивача до відповідальності, відповідач керувався даними системи АІС Податковий блок, при цьому з акту перевірки № 1067/10/36/07/25/4900/50 від 27.01.2021 вбачається, що перевіряючі здійснювали контрольну закупку пива «Стела Артуа 0,5» та відсутні відомості про здійснення контрольної закупки пива «Балтика розливне м'яке 0,44л».
Згідно наданої позивачем копії фіскального чека від 27.01.2021, який проведено о 12 год. 37 хв. через РРО та відповідає даті та часу початку проведення перевірки зазначеній в акті № 1067/10/36/07/25/4900/50 від 27.01.2021 вбачається, що в ньому вказано код УКТ ЗЕД 2203000100 товару «пиво - Черн. Stella 0,5 л (шт.)».
За даними Закону України «Про Митний тариф України» в розділ IV «Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники (групи 16 - 24)» включено товарну підкатегорію 2203 00 01 00 пиво із солоду (солодове) в пляшках.
Отже, під час проведення наведеної операції через РРО позивачем дотримано вимог п. 11 ст. 3 Закону України №265/95-ВР.
Щодо наявності інформації в системі АІС Податковий блок суд зазначає, що відповідач не надав доказів проведення контрольної закупки товару пива «Балтика розливне м'яке 0,44л», її проведення через РРО та отримання продавцем готівкових коштів за товар.
Нормами п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України визначено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Надані відповідачем роздруківки фотознімків із системи АІС Податковий блок, суд оцінює критично та зазначає про неналежність зазначених доказів, оскільки вони не дають змоги розбірливо встановити відображені в них відомості. Більш того, для притягнення до відповідальності за п. 7 ст. 17 Закону №265/95-ВР необхідним є встановлення факту проведення операції через РРО, який перевіряючі не встановили, оскільки не проводили контрольну розрахункову операцію.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №0014060707 від 18.02.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя В.В. Гаращенко