22 квітня 2021 року Справа № 480/1111/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненко О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
представника позивача - Мачуліна О.В,
представника відповідача - Панасенка Б.А.,
представника 3-ї особи - Харченка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерство юстиції України про визнання протиправним та часткове скасування скасування наказу задовольнити,-
Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що наказом відповідача від 07.12.2020 задоволено скаргу Сумської міської ради та скасоване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.12.2018 № 147987642, прийняте державним реєстратором Стецьківської сільської ради Білолюбською Іриною Вікторівною. Підставою для такого наказу зазначено висновки Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 16.09.2020. Вважає такі накази протиправними.
Відповідно до вимог закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" однією з підстав реєстрації права власності на нерухоме майно є зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстрація права власності позивача на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1 здійснено на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації СМ 141183031515, зареєстрована 20.10.2018 Управлінням державного архітектурного контролю Сумської міської ради. Декларація є офіційним документом, яким Управління ДАБК Сумської міської ради підтвердило введення в експлуатацію об'єкта нерухомого майна без будь-яких зауважень. Управління є виконавчим органом Сумської міської ради, підзвітне та підконтрольне раді та міському голові, оперативно підпорядковане заступнику міського голови.
Верховним Судом у постановах від 19.09.2018 справа № 804/1510/16, від 02.10.2018 справа 465/1461/16-а, від 05.06.2019 справа 815/3172/18 викладено правову позицію відповідно до якої зареєструвавши декларацію, органи державного архітектурно-будівельного контролю діяли як суб'єкти владних повноважень та мали перевірити як сам об'єкт нерухомого майна, який вводиться в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості, зазначені в самій декларації. Реєстрація права власності за позивачем на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації проведена у відповідності до вимог законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про регулювання містобудівної діяльності".
Як на підставу для скасування рішення про державну реєстрацію права власності відповідач у пунктах 6, 9 висновку посилається на пункт 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМ України від 25.12.2015 № 1127, яким вимагалось для державної реєстрації права власності, у випадку зміни суб'єкта такого права, подання документу, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції. У даному випадку такої зміни суб'єкта права не відбулось, тому подання такого документу не потребувалось і п. 45 Порядку порушено не було. Крім того, зазначений п. 45 було виключено з Порядку постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.2020. На момент розгляду відповідачем скарги 16.09.2020 та прийняття рішення 07.12.2020 зазначеного пункту 45 у Порядку не існувало. Вважає, що у даному випадку нормативний акт зворотної дії у часі не має, а відповідач не повинен був посилатись на нього.
У порушення вимог п.п. 10-12 "Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органі Міністерства юстиції" позивача як заінтересовану особу не було повідомлено про час та місце розгляду скарги. У зв'язку з цим він був позбавлений можливості отримати копію скарги та надати пояснення.
Відповідач взагалі не мав підстав для розгляду скарги Сумської міської ради оскільки її подано з порушенням 60-денного з дня прийняття рішення строку на оскарження, встановленого законом. Оскаржувалось рішення реєстратора від 04.12.2018. Скарга подана 07.02.2020, тобто строк був пропущений. Просить визнати протиправним та скасувати п.п. 1,2,4 наказу Міністерства юстиції України від 07.12.2020 № 4237/5.
Відповідач у письмовому відзиві позов не визнав. Вважає, що накази видані ним правомірно. Пояснив, що повідомлення про час розгляду скарги здійснено у відповідності до вимог закону та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації. У скарзі скаржником зазначено, що про рішення реєстратора йому стало відомо 04.03.2020, строк подання скарги, встановлений законом порушений не був.
Встановлено, що державним реєстратором Білолюбською І.В. належним чином не були вивчені документи, подані для реєстрації права власності на нежитлову будівлю. Реєстрація права власності на об'єкт, який створений у результаті реконструкції здійснена без подання документів для підтвердження права власності на цей об'єкт до реконструкції. Реєстратором встановлено, що такої реєстрації не було, а будівля знаходиться на земельній ділянці, яка передана ОСОБА_1 , для розміщення тимчасової споруди, без дозволу на будівництво. Реєстрація проведена протиправно, а державним реєстратором неналежним чином виконано його обов'язки. Просить у задоволенні позову відмовити.
3-ю особою - Сумською міською радою подано письмові пояснення. Вважає позов необґрунтованим. Відповідно до п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації об'єкта нерухомого майна має подаватися документ, що підтверджує присвоєння об'єкту адреси. Такий документ реєстратору наданий не був, а тому реєстрація не могла бути проведена. Реєстрація права власності встановлює зв'язок між об'єктом нерухомого майна та земельною ділянкою, що безпосередньо впливає на права місцевої громади як власника землі. Скарги були подані з дотриманням 60 денного строку після встановлення факту порушень. Просить у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні представники позивача, відповідача та третьої особи вимоги та заперечення підтримали із зазначених підстав.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що наказом відповідача № 4237/5 від 07.12.2020 задоволено скаргу Сумської міської ради від 07.02.2020. Пунктом 2 наказу скасовано рішення прийняте державним реєстратором Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області Білолюбською І.В. від 04.12.2018 № 444403219. Пунктом 4 обов'язок виконання наказу покладено на Офіс протидії рейдерству( а.с.12).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з ч.ч. 1,2,6 ст. 37, зазначеного закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір). За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення зокрема про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав.
Згідно з ч.3 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Постановою Кабінету Міністрів від 25 грудня 2015 р. № 1128 затверджено "Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції" (далі Порядок)
Сумською міською радою скарга на рішення реєстратора від 04.12.2018 подана 07.02.2020. Скарга обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 не мав права здійснювати будівництво об'єкта нерухомого майна на земельній ділянці, яка ним отримана у користування. Відповідно, реєстрація такого об'єкта є протиправною. При цьому зазначено, що про рішення реєстратора, яке оскаржується, заявнику стало відомо лише з довідки від 23.12.2019. Дослідженими судом доказами такі твердження третьої особи не підтверджуються.
Відповідно до ст. 37 ч. 8 закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, серед іншого, якщо: скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті; закінчився встановлений законом строк подачі скарги.
Відповідно до п. 5 Порядку закінчення встановленого законом строку подачі скарги є однією з підстав для відмови у її задоволенні. Відповідно до пункту 6 Порядку якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.
З наведених норм вбачається, що обов'язок з'ясування чи не було скаржником порушено строки звернення зі скаргою покладено на Міністерство юстиції України. Така позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у постановах за результатами розгляду справ у подібних правовідносинах. Зокрема у справі у постанові 19 червня 2019 року справа №826/9614/17 (адміністративне провадження №К/9901/8135/19, К/9901/6837/19) суд дійшов висновку про наявність такого обов'язку у Міністерства юстиції України як особи, що розглядає скаргу, а також про наявність підстав для скасування наказу за результатами розгляду скарги у випадку встановлення факту закінчення строку на оскарження на момент звернення зі скаргою.
У висновку Колегією МЮ України від 16.09.2020 зазначено, що для реєстрації права власності за ОСОБА_1 надано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта № СМ 141183031515. З копії декларації вбачається, що її було зареєстровано 30.10.2018 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради. 19.10.2018 цим же суб'єктом зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт СМ 061182950022 (а.с. 16-19). Крім того, Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради 29.10.2018 укладено з ОСОБА_1 договір про залучення, розрахунок і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми. Відповідно до п. 1.1 об'єктом є "Нежитлове приміщення (міні-магазин) за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 2.4 договору замовник зобов'язаний надати документи, що підтверджують вартість будівництва з техніко-економічними показниками. Довідкою Департаменту фінансів, економіки та інвестицій від 01.11.2018 підтверджено сплату коштів (а.с. 120-124).
Відповідно до ст. 6 ч. 3 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Належать до органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ст. 11 ч.ч. 1, 2 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Зазначені управління та департамент є виконавчими органами Сумської міської ради, якою подано скаргу на рішення державного реєстратора.
Частина 3 ст. 37 закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" початок перебігу строку на оскарження рішення державного реєстратора пов'язує не лише з моментом, коли скаржник дізнався, а й з моментом коли він міг дізнатися про порушення своїх прав відповідним рішенням. З наведеного вбачається, що незважаючи на твердження Сумської міської ради у скарзі про незаконність зведення ОСОБА_1 об'єкта нерухомого майна, її виконавчими органами вчинено дії, які свідчать про визнання правомірності будівництва. Враховуючи правове становище цих суб'єктів, їх підзвітність та підконтрольність Сумській міській раді, суд вважає, що 3-тя особа мала об'єктивну можливість дізнатися про рішення державного реєстратора від 04.12.2018 після його винесення та значно раніше повідомленої у скарзі дати 23.12.2019. Відповідачем ці обставини до уваги не взято та безпідставно визнано, що строк звернення зі скаргою пропущений не був.
Відповідно до п. 10 Порядку для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Відповідно до п.п. 11, 12 Порядку Мін'юст своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел). Копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін'юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально. За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов'язково приймаються колегією до розгляду. У разі повідомлення особами, що беруть участь у розгляді скарги у сфері державної реєстрації колегіально, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.
З наведеного вбачається, що повідомлення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, для чого їм надано певні права, а їх пояснення мають бути враховані відповідачем. Неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи.
Відповідачем надано копію телефонограми від 14.09.2020 з повідомленням про розгляд скарги Сумської міської ради 16.09.2020 у якій серед запрошених зазначено заінтересованих осіб та їх представників (а.с. 76). Телефонограма адресована Сумській міській раді. У ній не наведено переліку заінтересованих осіб, які запрошуються. Доказів повідомлення позивача не надано. Крім того, розгляд скарги призначено на 16.09.2020. Наказ же про задоволення скарги, який оскаржується, видано 07.12.2020. Доказів повідомлення про розгляд скарги у цей день відповідачем також не надано.
Відповідно до висновків Верховного суду, викладених у постанові від 20 травня 2019 року у справі № 826/9046/16 (провадження № К/9901/12186/18 № К/9901/12189/18 № К/9901/12193/18), на Міністерство юстиції України покладено обов'язок забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень. Суд дійшов висновку, що обставини належного повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяють належному виконанню відповідачем своїх функцій та мають істотне значення для вирішення скарги. З огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, що скаржника, суб'єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті. Позбавлення заінтересованої особи, яка є власником майна, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.
З поясненням представника відповідача у судовому засіданні повідомлення про час розгляду скарги здійснено встановленим у Порядку способом, а саме шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті Міністерства Юстиції України. Позивач не був повідомлений іншим способом через те, що у скарзі не було зазначено його номер телефону або засоби електронного зв'язку.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові за результатами розгляду справи №821/1490/17 (адміністративне провадження №К/9901/54731/18) у будь-якої зацікавленої особи без наявності інформації про факт звернення зі скаргою на рішення державного реєстратора відсутня необхідність для моніторингу офіційного веб-сайту Мін'юсту, а тому застосований механізм повідомлення про розгляд Комісією скарги шляхом його розміщення на сайті міністерства не є дієвим з точки зору досягнення мети такого оголошення.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що засоби зв'язку позивача не були повідомлені у скарзі Сумської міської ради, оскільки пункт 11 Порядку зобов'язує відповідача повідомляти заінтересованим особам про час розгляду скарги телефоном або засобами електронної пошти не лише у випадку їх зазначення у скарзі, а й у випадку їх відображення у доданих до скарги документах, повідомлення заінтересованою особою або встановлення з інших офіційних джерел. Тобто, Порядок покладає на Міністерство юстиції обов'язок вжити заходи для належного та своєчасного повідомлення заінтересованих осіб. Враховуючи, що скарга зареєстрована відповідачем 12.02.2020, а наказ за результатами її розгляду прийнято лише 07.12.2020, відповідач мав достатньо часу для належного сповіщення позивача про надходження скарги та про час її розгляду. Розгляд скарги без належного повідомлення порушує права ОСОБА_1 на подання пояснень та участь у прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України від 07.12.2020 № 4237/5 "Про задоволення скарги".
На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом у розмірі 908 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та часткове скасування скасування наказу задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 4 наказу № 4237/5 від 07 грудня 2020 року про скасування рішення державного реєстратора Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області Білолюбської Ірини Вікторівни № 44403219 від 04 грудня 2018 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького 13, код ЄДРПОУ 00015622) судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом, у розмірі 908 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.05.2021
Суддя О.В. Соп'яненко