про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
24 травня 2021 року м. Рівне №460/3056/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., після одержання позовної заяви
Юсин Наталії Федорівни в інтересах ОСОБА_1
доУправління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації
про визнання дійі незаконними і протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати належних соціальних виплат, передбачених ст.ст.30,31,48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дати народження до її повноліття, ненарахування компенсації за невиплачені кошти за рішенням Володимирецького районного суду від 30.06.2010 у справі №2-2347/10 та зобов'язання нарахувати та виплатити такі соціальні виплати з дати народження до досягнення повноліття та компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням їх виплати відповідно до рішення суду.
Ухвалою від 14.04.2021 позовну заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишено без руху та надано 10-денний строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
14.05.2021 на виконання вказаної ухвали позивач подала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість причин пропуску позивачем строку звернення до суду, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд наголошує на тому, що соціальні виплати, передбачені ст.ст.30, 31, 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796), є періодичними платежами, а тому в будь-якому разі їх розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення такої соціальної виплати чи був здійснений її перерахунок, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок. Отже, з дня отримання такої виплати особою, якій призначені такі грошові допомоги, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання грошової допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру призначеної (перерахованої) їй грошової допомоги звернулась до управління соціального захисту із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від управління соціального захисту відповіді на подану нею заяву.
При вирішенні даного спору суд, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого ст.122 КАС України, у спорах цієї категорії, які полягають у такому:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку, тощо.
При цьому, суд звертає увагу, що у вказаній постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від попередніх висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (щодо легалізації триваючого правопорушення у випадку залишення позовної заяви без розгляду), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (щодо початку перебігу строку звернення після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду).
Поряд з тим, та обставина, що в даній справі мова йде про соціальні виплати, передбачені ст.ст.30,31,48 Закону №796, жодним чином не впливає на застосування вищенаведених правових висновків Верховного Суду, позаяк і ті, і ті платежі мають періодичний та щомісячний характер.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернулася до суду з цим позовом 07.04.2021, що стверджується датою оформлення поштового відправлення на конверті, у якому було скеровано позов до суду, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог про нарахування та виплату соціальних виплат за період з 02.08.2004 (дати народження дитини) до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, суд звертає увагу на те, що положення пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст.ст.30,31 (в частині розміру соціальних виплат), втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008.
Позивач також обґрунтовує відновлення права на отримання спірних виплат в розмірах, передбачених безпосередньо ст.ст.30,31 Закону №796-XII, Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018.
Суд наголошує, що вказані рішення офіційно оприлюднені в загальнодоступних джерелах, а тому з дати такого оприлюднення громадяни повинні були дізнатися про їх ухвалення.
Відтак, шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами щодо нарахування і виплати з позивачу спірних соціальних виплат у розмірах, передбачених, зокрема, ст.ст.30,31 Закону №796-XII, розпочався з дати ухвалення Конституційним Судом України вказаних рішень: № 10-рп/2008 - з 22.05.2008, № 6-р/2018 - з 17.07.2018.
Позивачем у позовній заяві вказано, що виплата соціальних виплат її дочці як постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи виплачувалися у нижчих розмірах, ніж передбачено законом. Відповідно про цю обставину сторона позивача також не могла не знати.
Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду в частині позовних вимог за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом. Суд вважає, що отримання позивачем листа відповідача від 26.02.2021 у відповідь на її звернення щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більше, ніж через 17 років.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Так, приписами ч.2 ст.123 КАС України регламентовано, що якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, п.9 ч.4 ст.169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 також вказав, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відтак, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом (тобто, за період з 02.08.2004 по 06.10.2020), а обґрунтувань обставин та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивачем не наведено та не доведено, то застосовуючи зазначені вище правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, до обставин цієї справи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви у зазначеній частині позовних вимог на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Керуючись статтями 123, 169, 241, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації в частині визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати належних соціальних виплат, передбачених ст.ст.30,31,48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 02.08.2004 по 06.10.2020 та зобов'язання нарахувати та виплатити такі соціальні виплати за вказаний період і додані до неї документи - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Суддя Н.С. Гудима