про залишення позовної заяви без руху
31 травня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/5353/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
26 травня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про:
- визнання протиправними дій Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 198 року №367-ХІV з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008);
- зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу учасникам бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 198 року №367-ХІV з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008) у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання, чи позов подано у строк, установлений законом, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Дана позиція відповідає відповідним висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 06 лютого 2018 року по справі №607/7919/17.
Відтак, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів 30 вересня 2020 року.
Частинами 1, 3, 5 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку звернення до суду з позовом розпочався 01 жовтня 2020 року та закінчився відповідно 01 квітня 2021 року.
Позивач подав до суду позов 26 травня 2021 року, а отже, позивач звернувся до адміністративного суду з порушенням шестимісячного строку на звернення до суду, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Прохальна частина позовної заяви містить клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що строк звернення у випадку необхідності перерахунку розміру одноразової грошової допомоги статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не регламентований. Позивач вважає, що така допомога могла бути доплачена йому відповідачем до кінця відповідного року, тому, на думку позивача, строк позовної давності слід рахувати починаючи з останнього дня року, за який має виплачуватися одноразова грошова допомога.
Оцінюючи вказані доводи позивача, суд повторює, що відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відтак, в силу Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів 30 вересня 2020 року, тобто 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги, а отже, строк звернення до суду з відповідними вимогами встановлений законом.
Таким чином, з урахуванням приписів статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг шестимісячного строку звернення до суду з позовом розпочався 01 жовтня 2020 року та закінчився відповідно 01 квітня 2021 року.
Зважаючи на вищевикладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що строк позовної давності слід рахувати починаючи з останнього дня року, за який має виплачуватися одноразова грошова допомога, та про те, що строк звернення до суду з вказаними вимогами не встановлений.
Суд зауважує, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Тобто, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур.
Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №473/2236/17.
Зазначена позивачем обставина не є об'єктивно непереборною, повністю залежала від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, не пов'язана з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведена позивачем обставина носить суб'єктивний характер та не є достатньою для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстави для поновлення строку, зазначені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Визнати неповажними підстави, вказані ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на їх підтвердження.
Роз'яснити позивачу, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Сич