25 травня 2021 року м. Київ №320/307/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,
за участю секретаря судового засідання Атаманенко А.В.,
за участю:
представника позивача - Мамаєва Д.Ю.,
представника відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа" до Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство теплових мереж "Яготинтепломережа" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.09.2018 №3931/10-36-12-03/24223294.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом безпідставно застосовано штраф за порушення позивачем граничного строку сплати сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість з огляду на те, що камеральна перевірка, на підставі висновків якої винесено оскаржуване рішення, була проведена з порушенням ст. 102 ПП України, тобто після спливу 1095 днів, які надаються законодавством контролюючому органу для визначення суми грошових зобов'язань платників податків, а відповідно і застосування штрафних санкцій згідно ст. 126 ПК України.
11 січня 2021 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання та визначив, що розгляд справи буде здійснюватись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ухвалою від 19.02.2021, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач надав суду письмовий відзив на позовну заяву , в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що підставою для застосування штрафних санкцій до позивача згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали випадки несвоєчасної сплати позивачем сум самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Згідно з ухвалою від 25.05.2021, суд замінив відповідача у даній справі - Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377) на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а).
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи яку свого представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення засідання до суду не звертався.
Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов, заслухавши доводи та пояснення представників в ході розгляду справи, дослідивши наявні докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
Посадовими особами ГУ ДСП у Київській області проведено камеральну перевірку сплати Комунальним підприємством теплових мереж "Яготинтепломережа" податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт від 21.09.2018 №3931/10-36-12-03/24223294 (т. 1, а.с. 8-10).
Згідно з висновків акта перевіркою встановлено порушення платником вимог законодавства у зв'язку із несплатою узгодженої суми грошових зобов'язань.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.10.2018 №0074345101, яким до позивача за затримку на 1 547 календарних днів строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 608,03 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Так, відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з ст. 36 цього Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Поряд з цим, ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п. 31.1, 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
У силу пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).
Зокрема, згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зі змісту акта перевірки та відзиву відповідача на позов суд встановив, що висновки про порушення позивачем вимог закону ґрунтуються на тому, що податкові зобов'язання самостійно визначені платником у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.04.2018 №9021598992 сплачені із затримкою на 1 547 днів лише 25.07.2018.
Такі обставини позивач у своїй позовній заяві не заперечував.
Водночас позивач посилався на те, що при проведенні камеральної перевірки та прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган не взяв до уваги строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій.
З цього приводу суд зазначає наступне.
В силу припису п. 114.1 ст. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Аналізуючи зміст наведеної норми ст. 102 ПК України Верховний Суд під час розгляду податкового спору дійшов висновку, що перебіг строку в 1095 днів, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України, починається з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань. Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 Податкового кодексу України, то відповідно штрафні санкції можуть бути застосовані в межах 1095 днів, з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань (постанова ВС від 05.07.2019 №820/11541/13-а).
Під час судового розгляду даної справи відповідач не навів суду пояснень та не довів документально обставини дотримання контролюючим органом строку давності, визначеного ст. 102 ПК України, при нарахуванні позивачу штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ним податку.
У зв'язку з цим суд погоджується з доводами позивача, що нарахування штрафних санкцій, визначених у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, здійснювались контролюючим органом поза межами строку 1095 днів, тобто, з порушенням приписів ст.ст. 102, 114 ПК України.
Наведена обставина у свою чергу свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстави для скасування такого рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідач як суб'єкт владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення не виконав, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн.
З огляду на висновок суду про обґрунтованість позовних вимог, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 10.10.2018 №0074345101.
Стягнути на користь Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа" (місцезнаходження: Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. 1 травня, буд. 1, код ЄДРПОУ 24223294) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, ідентифікаційний код 44096797) судові витрати у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 28.05.2021.
Суддя Басай О.В.