28 травня 2021 рокум. Ужгород№ 260/173/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТрансКом" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №0002750409, яким накладено штраф у розмірі 512,66 грн.
В подальшому, представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, в тексті якого було заявлено клопотання про залишення без розгляду позовної заяви у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ч.2 ст.122 КАС України.
Дослідивши зазначене клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.
При відкритті провадження у даній справі, судом досліджувалось питання, щодо пропуску строку звернення до суду, що передбачено ст.171 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення- рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду з даного питання викладена у постанові від 26 листопада 2020 у справі № 500/2486/19.
З матеріалів справи вбачається, та не оскаржується сторонами, що Рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги №34780/6/99-00-06-02-05-06 від 10.12.2020 року було отримано позивчем 16 грудня 2020 року.
Відповідно до ч.1, 3 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Судом встановлено, що Рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги було отримано позивчем 16 грудня 2020 року, таким чим, останнім днем процесуального строку подачі позовної заяви у позивача настає 17 січня 2021 року, яке припадає на вихідний день (неділя).
Згідно ч.6 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Із даним позовом позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду 18 січня 2021 року, тобто на наступний робочий день після вихідного дня.
Із поданого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, судом не можливо встановити, на підставі якого процесуального законодавста відповідач дійшов помилкового висновку, що граничним строком звернення позивача з даним позовом являється 15 січня 2021 року.
Крім того, відповідачем жодних доказів на підтвердження факту пропуску позивачем строку звернення до суду подано не було, а факт пропуску такого ґрунтується тільки на власних переконаннях представника відповідача.
Суд зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована 11.09.1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч.3 ст.6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено у ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У п.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №9-зп від 25.12.1997) зазначено: ч.1 ст.55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення з позовом до адміністративного суду, відтак клопотання відповідача про залишення без розгляду задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 122, 240, 243, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Закарпатській області - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя П.П.Микуляк