Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
31 травня 2021 р. Справа №200/4759/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Тарасенко І.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови від 03.03.2020 року ВП № 61438602, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови від 03.03.2020 року ВП № 61438602.
Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в сумі 6000 грн. та зазначенням у позовній заяві дані представника позивача у відповідності до норм п. 2 ч. 5 та ч. 6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, позивачем подана позовна заява із порушенням ст. 160 КАС України.
25 травня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяві разом із додатками, а саме: двома примірниками позовної заяви із зазначенням даних представника позивача у відповідності до норм п. 2 ч. 5 та ч. 6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням про звільнення від сплати судового збору. Позивач мотивує вказане клопотання тим, що на теперішній час позивач не має можливості сплатити суму судового збору, яка дорівнює 6000 грн. так як в умовах карантину він втратив роботу, в рамках виконавчого провадження № 64323922 постановами від 29.01.2021 року та № 08.04.2021 року накладено арешт на належні позивачу грошові кошти, що містяться на відкритих банківських рахунках.
Згідно частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті
Так, згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що необхідною умовою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача, при цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Дослідивши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що надане клопотання не обґрунтоване та таким що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто зазначена стаття визначає можливість, а не обов'язок звільнення від сплати судових витрат.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Крім того, суддя-доповідач має зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до ч. 2, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя.
В той же час, із доданих до вказаного клопотання документів не вбачається саме розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік від дати подання відповідної позовної заяви.
Доказів на підтвердження відсутності коштів у позивача до позовної заяви не долучено, а саме лише посилання позивача на та що він втратив роботу, а на його банківські рахунки накладено арешті в рамках виконавчого провадження, не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Отже, позивачем не надано доказів, в підтвердження обставин, за яких позивач на час подання даного позову не мав можливості сплатити судовий збір.
Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є таким, що не підлягає задоволенню.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не в повній мірі усунені недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду від 26 квітня 2021 року.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишеного без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 6 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Таким чином, враховуючи те, що позивач не усунув недоліки адміністративного позову, суд вважає необхідним повернути її позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому Законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 169, 241, 243 КАС України,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови від 03.03.2020 року ВП № 61438602 - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя І.М. Тарасенко