24 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/4566/20 пров. № А/857/6443/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року ( суддя Микуляк П.П., ухвалену в м. Ужгород) у справі № 260/4566/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії,-
В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) Міністерства оборони України та просив зобов'язати Військову частину Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) Міністерства оборони України з урахуванням ст.117 КЗпП України та положень постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р. провести розрахунок та виплату середнього заробітку ОСОБА_1 за весь час затримки по виплаті частини грошового забезпечення, тобто з 11.02.2017 року по 29.04.2020р. Стягнути з Військової частини Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 100 000, 00 грн. моральної шкоди.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини Польова пошта НОМЕР_1 Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії повернуто позивачеві з підстав пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Не погодившись з даною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про повернення позовної заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до додаткового рішення від 06 листопада 2019 року вирішено: Зобов'язати Військову частину Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 07662750) провести розрахунок та виплату заробітної плати (грошового забезпечення), премій та інших належних ОСОБА_1 виплат з урахуванням скасованих наказів Військової частини Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) Міністерства оборони України №390 від 28.04.2016 р., №602 від 25.07.2016 р., № 113/А від 29.07.2016 р., №600 від 22.07.2016 р., №708 від 23.08.2016р., №818 від 29.09.2016 р. в частині, що стосується ОСОБА_1 . Тобто апелянт зазначає, що у додатковому рішенні не міститься конкретної суми, яку відповідач повинен був виплатити позивачу, а навпаки містилося поняття «інші платежі», які, на думку позивача та державного виконавця, охоплювало і виплату середнього заробітку. Зазначає, що саме через невизначеність розміру розрахунку його адвокат 25.05.2020 р. звернувся із листом надіслати Військовій частині Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) вимогу щодо виплати ОСОБА_1 в порядку ст. 117 КЗпП України середнього заробітку з 11.02.2017 по 28.04.2020р. та недоплачених премій 4567, 83 гри. та розрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди. Зазначає, що судом помилково першої інстанції помилково встановлено, що дана обставина мала місце в липні 2020 року. Також вказує, що 08.05.2020 року на адресу Військової частини Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) направлено вимогу щодо стану виконання судового рішення у справі №807/526/17, та 14.05.2020. Військова частина Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) надала відповідь, що, на її думку, рішення суду виконане. А відтак зазначає, що враховуючи невиплату середнього заробітку Військовою частиною Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) 14.07.2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про роз'яснення резолютивної частини виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №807/526/17 від 06.04.2020 року, а саме: чи зобов'язана Військова частина Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) Міністерства оборони України провести розрахунок та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням скасованих наказів Військової частини. Також, як зазначає, апелянт, 11.09.2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №807/526/17 надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення додаткового рішення в частині середнього заробітку, та 15.09.2020 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №807/526/17 ОСОБА_1 відмовлено у роз'ясненні судового рішення, та не погодившись з даною ухвалою він подав на неї апеляційну скаргу. 12 листопада 2020 ухвалою Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі №807/526/17 відмовив ОСОБА_1 у роз'ясненні судового рішення, оскільки виконавче провадження по виконанню додаткового рішення від 06 листопада 2019 року було закрито після ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі №807/526/17, в якій встановлено, що поняття інші платежі не охоплюють середній заробіток, позивач лише 12 листопада 2020 року зміг визначити необхідність звернення до суду за захистом своїх прав про стягнення середнього заробітку. Відтак просить скасувати оскаржувану ухвалу.
В судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Протокольною ухвалою суду від 17.05.2021 продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з позовом до Військової частини Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) Міністерства оборони України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, на виконання рішення суду.
Як вірно встановлено судом першої інстанції вказаний розрахунок був проведений відповідачем 29.04.2020 року.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Водночас частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Про необхідність застосування тримісячного строку позовної давності для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався, офіційно розтлумачено і в Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.
Проте, слід мати на увазі, що відповідно до статей 3 і 221 КЗпП України в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розгляду індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності.
За приписами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України справи, що виникають з трудових правовідносин, суди розглядають у порядку цивільного судочинства. При цьому норми Цивільного кодексу України визначають загальну позовну давність тривалістю у три роки (стаття 257) та передбачають можливість установлення законом для окремих видів вимог спеціальної позовної давності (стаття 258), яка може бути скороченою або більш тривалою за загальну позовну давність.
Виходячи з цього, встановлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.
Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 та враховуються апеляційним судом під час вирішення даного спору.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що вказана позивачем хронологія подій жодним чином не наводить поважності причин пропуску строку звернення з позовом 24.12.2020р. саме про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який був проведений 28.04.2020р.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зважаючи на обставини цієї справи у співвідношенні з правовим регулюванням спірних відносин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви з підстав пропуску строку звернення в суд з позовом.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі №260/4566/20 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 28.05.2021