26 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/10972/20 пров. № А/857/6808/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Заверухи О.Б., Мікули О.І.,
з участю секретаря Михальської М.Р.,
представника позивача Мицавки Ю.Ю.,
представників відповідача Бейби Г.Я., Петречко Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплавити матеріальну допомогу по безробіттю, відшкодування моральної шкоди, -
суддя в 1-й інстанції - Кухар НА.
час ухвалення рішення - 24.02.2021 року,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - 24.02.2021 року,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплавити матеріальну допомогу по безробіттю, відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості щодо неприйняття рішення за заявами ОСОБА_1 про надання/поновлення статусу безробітного та про призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю від 06.04.2020 року. Зобов'язано Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про надання/поновлення статусу безробітного та про призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю від 06.04.2020 року та прийняти рішення, із урахуванням правової оцінки наданої судом. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове повне задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідач фактично розглянув подані апелянтом заяви про надання статусу безробітного та про призначення допомоги з безробіття і відмовив йому в таких, оскільки не зареєстрував та не призначив допомоги по безробіттю. Відмова відповідача підтверджується записом телефонної розмови сторін. Наголошує, що реєстрація осіб, які шукають роботу, в центрах зайнятості як безробітних, є адміністративною послугою, оскільки вона відбувається в результаті здійснення владних повноважень за заявою фізичних осіб. При цьому, виключно Законом встановлюється перелік та вимоги до документів, необхідних для реєстрації безробітного, а також підстави для відмови в реєстрації. Однак, суд першої інстанції, вирішуючи справу застосував положення правового акта нижчої юридичної сили, що суперечили закону, який регулював суспільні відносини у сфері зайнятості населення.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року скасувати та прийняти постанову якою позов задовольнити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
06 квітня 2020 року ОСОБА_1 на електронну адресу Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості (drogcz@locz.gov.ua) надіслав заяви про надання/поновлення статусу безробітного та про призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю. До яких долучив копію паспорта 1-3 сторінки, копію картки платника податків, копію свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації.
За результатами опрацювання поданих документів Відповідачем з'ясовано, що заяви виповнені некоректно, пакет документів не повний, а саме: позивачем не вказано і не надано інформації про останнє місце роботи.
22 квітня 2020 року в телефонній розмові позивача повідомили, що в реєстрації статусу безробітного та призначенні допомоги по безробіттю відмовлено на тій підставі, що ним не були подані заповнені формуляри відповідних заяв форми, затвердженої на період карантину.
Відповідно до статті 64 Конституції України право на соціальний захист є невід'ємним конституційним правом громадян
Пункт 1 частини першої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» визначає, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Згідно зі статтею 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, зокрема, у разі: зайнятості особи; подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг; встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видами забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Частина шоста статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначає, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Зі змісту наведених норм вбачається, що допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності, надається особам, визнаним у встановленому порядку безробітними - особам працездатного віку, які зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні і готові та здатні приступити до роботи.
Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 792.
Вказаний Порядок визначає процедуру реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, філією центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського центру зайнятості, а також міським, районним, міськрайонним центром зайнятості державної служби зайнятості (далі Порядок № 792).
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 та пункту 17 Порядку № 792 для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу пред'являють:
-паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
-іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
-довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
- трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Особа, яка втратила трудову книжку, пред'являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи;
-документ про освіту;
-військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби.
Відповідно до пункту 22 вказаного Порядку рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного. З рішенням про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування кар'єрного радника, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки. У разі відмови особи поставити підпис у додатку до персональної картки кар'єрним радником вноситься до неї відповідний запис.
Відповідно до пункту 23 вказаного Порядку № 792 підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
1)відсутність на дату прийняття рішення про надання статусу безробітного документів, зазначених у пунктах 17 і 18 цього Порядку;
2)встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи;
3)подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у частині першій статті 43 Закону України Про зайнятість населення;
4)письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
5)невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування;
6)неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі абзаців вісімнадцятого - двадцятого підпункту 1 пункту 30 цього Порядку.
Матеріали справи свідчать, що позивач на електронну адресу Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості (drogcz@locz.gov.ua) надіслав заяви про надання (поновлення) статусу безробітного та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю. До яких долучив копію паспорта 1-3 сторінки, копію картки платника податків, копію свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації.
На виконання вимог ухвали суду від 21 січня 2021 року про витребування у відповідача належним чином засвідчених копій документів, які подавались позивачем для надання статусу безробітного та рішення про відмову у наданні статусу безробітного, відповідачем надіслано на адресу суду: копію заяви про надання/поновлення статусу безробітного, копію заяви про призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю, копія паспорта 1-3 сторінки, копія картки платника податків, копія свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, зразок заяви про надання статусу безробітного, яка діяла у період жорсткого карантину, електронна переписка з позивачем. Ухвалою суду від 21.01.2020 р. зазначено про необхідність відповідачу надати рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 однак таке не надано, що вказує на його відсутність.
Згідно абзацу 6 пункту 20 Порядку № 792 у період встановлення карантину реєстрація безробітного здійснюється з першого дня після подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного за формою, визначеною Державним центром зайнятості. Призначення виплати допомоги по безробіттю у такому разі здійснюється з першого дня реєстрації безробітного.
Після завершення карантину безробітний зобов'язаний протягом 10 робочих днів подати центру зайнятості перелік документів, визначених пунктами 17-19 цього Порядку. Такий період може бути продовжений з урахуванням поважної причини, передбаченої пунктом 28 цього Порядку. У такому разі документи подаються до центру зайнятості на наступний день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв'язку з поважною причиною (абзац 6 пункту 20 Порядку № 792).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за результатами заяви про надання/поновлення статусу безробітного та про призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю в порушення вимог п.22 Порядку № 792 не прийнято рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості.
Відтак, беручи до уваги, що Дрогобицьким міськрайонним центром зайнятості не прийнятого в строки, передбачені законодавством рішення з приводу заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не вчинено відповідних дій визначених чинним законодавством, а отже допущена бездіяльність при розгляді заяви ОСОБА_1 є протиправною.
Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, який керуючись пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України, застосував інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів, визнавши протиправною бездіяльність Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяв позивача від 06.04.2020 р.
Разом з тим, суд вказує, що статтею 245 КАС України, передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку слід зобов'язати суб'єкта владних повноважень повторно розглянути заяви позивача та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Колегія суддів наголошує, що зафіксована позивачем і долучена до матеріалів справи телефонна розмова з працівниками відповідачем не може вважатися рішенням про відмову в реєстрації позивачу статусу безробітного та призначення відповідної допомоги.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що не підлягають до задоволення вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виплатити матеріальну допомогу по безробіттю, починаючи з 15.04.2020 року по день прийняття судового рішення, оскільки процедурі призначення і виплаті допомоги передує встановлення наявності всіх підстав для її призначення /не призначення і прийняття відповідного рішення. Однак, відповідачем не досліджено всі обставини для призначення допомоги та не прийнято
Покликання позивача на те, що надання статусу безробітного є адміністративною послугою, а виключно законом, що регулює, відповідні суспільні відносини у сфері надання адміністративних послуг, може визначатися перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, а також підстави для відмови в такому наданні, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.
Колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що реєстрація особи як безробітного є адміністративною послугою.
Закон України «Про зайнятість населення» (далі Закон № 5067-VI) визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.
Як вбачається з ч.2 ст.43 Закону № 5067-VI, статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відтак, колегія суддів зазначає, що Закон № 5067-VI безпосередньо вказує на застосування Поряду реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.
А відтак, застосування відповідачем Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 792 відповідає вимогам п.3,6 ч.1 ст.5 Закону України «Про адміністративні послуги» №5203 в редакції від 04.04.2008 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що стверджуючи про те, що відповідачем завдано моральну шкоду, позивачем не доведено факту завдання немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які спричинили негативні зміни у житті особи. Як і не доведені самі негативні зміни у житті. Отже, суд зазначає, що позовна вимога про відшкодування позивачу моральної шкоди позивачем не доведена. Відтак, підстави для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди відсутні.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 380/10972/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. Б. Заверуха
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 28.05.2021