Справа № 580/3881/20
27 травня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Драченка Владислава ВікторовичаЮ що діє в інтересах Приватного підприємства «Олестас» про ухвалення додаткового рішення у справі №580/3881/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Олестас» до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації в особі Комісії з припинення, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання протиправними та скасування наказу
Приватне підприємство «Олестас» (далі - позивач, ПП «Олестас») звернулось до суду з позовом до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації в особі Комісії з припинення (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (далі - третя особа 1), Міністерство культури та інформаційної політики України (далі - третя особа 2), в якому просило визнати протиправним і скасувати наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації № 10/03-21 від 23.11.2010 Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури в частині включення до нововиявлених об'єктів пам'яток архітектури «Будинок ХХ століття», що за адресою: місто Черкаси, бульвар Шевченка, 190, що під № 104 в Додатку до цього наказу.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року позов задоволено повністю.
Служба охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації в особі Комісії з припинення, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року апеляційну скаргу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації в особі Комісії з припинення на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року залишено без задоволення, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Олестас» до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації в особі Комісії з припинення, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання протиправними та скасування наказу - залишено без змін. До Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Приватного підприємства «Олестас» (код ЄДРПОУ: 30146931) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, якою просять ухвалити додаткове судове рішення про вирішення питання розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи № 580/3881/20.
Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 прийнято в порядку письмового провадження, тому вирішення питання про прийняття додаткового рішення розглядається також в порядку письмового провадження.
Дослідивши обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає, що заяву слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.
На виконання вказаних вище положень та обов'язку доказування позивачем надано: ордер серії СА № 1008768, згідно з договором про надання правової допомоги від 30.05.2020 № 164-06.
Пунктом 4.3 Договору про надання правової допомоги від 30.05.2020 № 164-06 визначено, що вартість послуг, наданих адвокатом складає 1 000,00 грн за одну годину роботи, але не повинна перевищувати суму в розмірі 20 000,00 грн.
Відповідно до акта виконаних робіт (наданих послуг) від 14.05.2021 № 2, підписаним позивачем, як клієнтом, та адвокатом Драченком В.В., адвокат надав, а клієнт прийняв (отримав) такі юридичні послуги:
- 23.02.2021 консультація (50 хв.);
- 24.02.2021 ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги (50 хв.);
- 24.02.2021 написання та подача відзиву на апеляційну скаргу у справі №580/3881/20 (100 хв.);
- 14.05.2021 написання клопотання про розподіл судових витрат (40 хв.);
Так, згідно з актом виконаних робіт від 14.05.2021 № 2, позивачу надано юридичні послуги, на які витрачено 4 год. 00 хв.
Зарахування від позивача на рахунок адвоката Драченка В.В. гонорару в сумі 4 000,00 грн підтверджується рахунком на оплату від 14.05.2021 № 53 на суму 4 000,00 грн без ПДВ, платіжним дорученням від 14.05.2021 № 1214 на суму 4 000,00 грн (Призначення платежу: «Гонорар адвоката за юридичні послуги згідно акту виконананих робіт № 2 від 14.05.2021 року»).
З аналізу наданих представником позивача документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених Приватним підприємством «Олестас» витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а саме у загальній сумі 4000 грн.), колегія суддів вбачає, що розмір таких витрат є документально підтвердженими, співмірними складності справи, ціною позову та фактичному обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Дослідивши надані докази, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про їх відповідність вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що клопотання представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Заяву представника Драченка Владислава ВікторовичаЮ що діє в інтересах Приватного підприємства «Олестас» про ухвалення додаткового рішення у справі №580/3881/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Олестас» до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації в особі Комісії з припинення, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання протиправними та скасування наказу. Задовольнити.
Ухвалити додаткову постанову у справі №580/3881/20 в частині питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути на користь Приватного підприємства «Олестас» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 30146931) за рахунок бюджетних асигнувань Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації в особі Комісії з припинення (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34924214) витрати на професійну| правничу допомогу в сумі 4000 грн. (чотири тисячі гривень).
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
О.В. Епель