26 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/17397/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Горбалінський В.В.) у справі №160/17397/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області пов'язані з відмовою у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України “Про прокуратуру” згідно повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-0305-8/48557 від 26.06.2020 року; зобов'язанняи Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 час роботи з 15.12.1989 року по 27.01.1998 року (8 років 1 місяць 13 днів) на посадах державних службовців: секретаря судового засідання Інгулецького районного народного суду м. Кривого Рогу, секретаря судового засідання Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу, старшого секретаря судового засідання Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу, до вислуги років, яка дає право на пенсію прокурорам на підставі статті 86 Закону України “Про прокуратуру”; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 довічно пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України “Про прокуратуру, починаючи з 07.06.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії відповідно ст.86 Закону України “Про прокуратуру”, однак, рішенням, яке оформлене листом відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії. Відмова мотивована тим, що згідно з наданими документами загальний стаж роботи становить 30 років 4 місяці 29 днів, стаж який зараховується до вислуги років складає 22 роки 3 місяці 16 днів, а тому позивачу відмовлено у призначенні пенсії, з посиланням на те, що у неї відсутній необхідний стаж роботи, проте вважає таке рішення протиправним.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати у зв"язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом не враховано, що на час роботи позивачем на посадах секретаря судового засідання, секретаря суду, існували інші норми законодавства, які визначали такі посади, як службовці. Такий стаж можна віднести лише до трудового стажу. Також не враховано, що норма п. 6 ст. 86 Закону №1697, не дають рпаво зарахувати до стажу роботу на певній посаді, якщо таку обіймалтии без вищої освіти. Крім того, не враховано, що прийняття певного рішення за заявою позивача є дискреціними повноваженнями пенсійного органу.
З підстав викладених в апеляційній скарзі, апелянт просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивачем подано відзив на апеляційнгу скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні, оскільки судом першої інстанції прийнято рішення у відповідності до норм матеріального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоводеннюю з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 15.12.1989 по 20.10.1991 працювала секретарем судового засідання в Інгулецькому районному народному суді м. Кривого Рогу.
З 21.10.1991 по 09.08.1992 - працювала секретарем в Інгулецькому районному суді м. Кривого Рогу.
З 10.08.1992 по 27.01.1998 - працювала завідуючою канцелярією Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу та звільнена з посади старшого секретаря.
30.01.1998 - призначена стажистом на посаду помічника прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу.
18.02.1998 - призначена помічником прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу.
30.09.2002 - призначена на посаду старшого помічника прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу.
05.02.2010 - призначена старшим прокурором відділу участі прокурорів у розгляді справ апеляційним судом Дніпропетровської області з місцезнаходженням у м. Кривому Розі управління підтримання державного обвинувачення прокуратури Дніпропетровської області.
22.11.2012 - переведена на посаду старшого прокурора відділу організації участі у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції у м. Кривий Ріг управління організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді прокуратури Дніпропетровської області.
27.07.2015 - призначена прокурором відділу організації участі у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції у м. Кривий Ріг управління організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді прокуратури Дніпропетровської області.
26.01.2016 - переведено на посаду прокурора відділу організації^ підтримання державного обвинувачення в суді у місцевих прокуратурах та участі прокурорів у перегляді судових рішень апеляційним судом у м. Кривому Розі управління підтримання державного обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області.
21.04.2016 - переведено на посаду прокурора відділу забезпечення підтримання державного обвинувачення у регіоні та апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання державного обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області.
25.07.2018 - переведено на посаду прокурора відділу забезпечення обвинувачення в регіоні та в апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області.
14.05.2020 - звільнена з посади та органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України “Про прокуратуру”.
07.06.2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років, на підставі статті 86 Закону України “Про прокуратуру”.
26.06.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 0400-0305-8/48557 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років.
Зазначена відмова обґрунтована тим, що загальний стаж роботи позивача складає 30 років 0 місяців 04 дня, із них вислуга років - 22 роки 03 місяці 16 днів, стаж на посадах прокурорів/слідчого складу -22 роки 03 місяці 16 днів (з 30.01.1998 по 14.05.2020). До стажу на посадах прокурорів не зараховано період навчання згідно диплому НОМЕР_1 від 10.02.1999, оскільки не надано вкладиш до диплому, у якому вказано період та форма навчання.
Основною умовою визначення права на пенсію за вислугу років по вищевказаному закону є вислуга років та робота на посадах прокурорів. Відповідно п.6 ст.86 Закону України “Про прокуратуру” чітко визначено, які посади відносяться до вислуги років, а в п.1 ст.86 Закону України “Про прокуратуру” (Закон №1697) вказано скільки необхідно мати стажу на посадах прокурорів, слідчого складу. Так як на день звернення не має 24,6 років вислуги в призначенні пенсії позивачу відмовлено.
Позивач вважаючи таке рішення відповідача необґрунтованим та протиправним, звернувся до суду із зазначенм позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що періоди роботи позивача на посадах державного службовця належить зарахувати до стажу за вислугу років на підставі Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ та Закону України “Про прокуратуру” № 1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року, у зв'язку з чим, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом № 0400-0305-8/48557 від 26.06.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” скасував.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Спірним є питання можливості зарахування до вислуги років відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону №1697 стаж позивача з 15.12.1989 по 27.01.1998р.р. в Інгулецькому районному суді м. Кривого Рогу на посадах секретаря судового засідання, секретаря суду, завідуючого канцелярією.
Відповідно до приписів ст.86 Закону №1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців; з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п'ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. До досягнення віку, встановленого цією частиною, право на пенсію за віком мають чоловіки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1958 року по 31 грудня 1958 року; 56 років - які народилися з 1 січня 1959 року по 31 грудня 1959 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1960 року по 31 грудня 1960 року.
Згідно положеннями з ч. 6 ст.86 Закону №1697-VII, до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою.
Вказана норма частини 6 ст. 86 Закону № 1697 дає підстави для висновку, що умовою зарахування до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, часу роботи на посадах державних службовців, є як наявність кваліфікаційних вимог у вигляді вищої юридичної освіти для такої посади, так і фактична наявність у особи, що займає таку посаду, вищої юридичної освіти. Тобто, час роботи на посадах державних службовців, які займають особи без вищої юридичної освіти, не може бути зарахованим до вказаної вислуги років.
Аналогічніи правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №464/7474/16-а.
Як свідчать матеріали справи позивач у спірний період працювала: з 15.12.1989 по 20.10.1991 секретарем судового засідання в Інгулецькому районному народному суді м. Кривого Рогу; з 21.10.1991 по 09.08.1992 - секретарем в Інгулецькому районному суді м. Кривого Рогу; з 10.08.1992 по 27.01.1998 - завідуючою канцелярією Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу та звільнена з посади старшого секретаря.
Диплом серії ХА №10671308 про повну вищу освіту за спеціальністю «правознавство» за кваліфікацією юрист позивач отримала 10.02.1999р./а.с.32/.
Оскільки позивач працювала на посадах державного службовця з 15.12.1989р. по 27.01.1998р., але не мала вищої юридичної освіти, то відповідач, зробив обґрунтований висновок про відмову позивачу зарахувати такий стаж до вислуги років, відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону №1697 та відмовив у призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку з відсутністю у нпозивача 24 років 6 місяців стажу, які необхідні для призначення пенсії за вислугу років на час її звернення з такою заявою до відповідача.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача, що такий стаж є стажом державнї служби, оскільки такий обраховувався работодавцем та з цих підстав виплачувалась надбавка за вислугу років, відповідно до поданих доказів (а.с. 34-43). Проте норма частини 6 ст. 86 Закону № 1697 визначає умову зарахування стажу даржавної служби до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею - робота на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою, проте таку освіту позивач у спірний період не мав.
Враховуючи зазначене, вирішуючи справу, колегія суддів вважає, що відповідач при прийняті рішення діяв в межах своїх повноважень і відповідно до закону, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за вислугу років і правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відсутні, а тому позивачу у задоволенні позову необхідно відмовити.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, невірно надав оцінку обставинам справи та їх доказам, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі №160/17397/20 - скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак