Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 травня 2021 р. № 520/1497/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,
представника позивача - Васильчук С.С.,
представника відповідача - Гончарука Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 31.10.2020 №37350, від 10.11.2020 №38539, від 18.12.2020 №41490;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №37350 від 31.10.2020, №38539 від 10.11.2020 та №41490 від 18.12.2020 про відповідність ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» критеріям ризиковості платника податку є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки підставою для включення позивача до переліку ризикових платників є те, що підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій, однак, відповідачем не вказано у яких саме операціях та яка саме податкова інформація наявна та підтверджує ризиковість. У зв'язку з чим, просить суд зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.03.2021 о 10:00 год.
Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 замінено відповідача Головне управління ДПС у Харківській області та його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 25.05.2021 о 14:00 год.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог пославшись на обставини, викладені у відзиві на адміністративний позов, зазначив, що оскаржувані в даній справі рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №37350 від 31.10.2020, №38539 від 10.11.2020 та №41490 від 18.12.2020 про відповідність ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» критеріям ризиковості платника податку є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, зазначив, що віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості не порушує права та інтереси позивача.
Представником позивача 11.05.2021 до суду надана відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відзиві на позов податковим органом жодним чином не згадується про будь-яке реальне документальне підтвердження існування податкової інформації, а не на надумані причини, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення Головного управління, вважає за необхідне наголосити, що що в даному випадку рішення суб'єкта владних повноважень №37350 від 31.10.2020, №38539 від 10.11.2020 та №41490 від 18.12.2020є очевидно протиправними та підлягають безумовному скасуванню.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 42629583.
Рішеннями Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №37350 від 31.10.2020, №38539 від 10.11.2020 та №41490 від 18.12.2020 на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, включено ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку, зазначивши "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій".
Вважаючи протиправними рішення контролюючого органу про внесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» звернулось з даним позовом до суду.
Щодо вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок №1165).
Відповідно до п. 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
В свою чергу, ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Пунктами 5-7 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
З огляду на зміст вказаних приписів, суд приходить до висновку, що процедура розгляду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку рішення Комісії, не є процедурою адміністративного оскарження первинного рішення Комісії. Так, за результатами розгляду документів платника податків не ухвалюється рішення про задоволення/відмову в задоволенні скарги платника податку, а виноситься аналогічне рішення, яке додатково враховує обсяг та зміст поданих до Комісії інформації та копій документів.
Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплений у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та застосований Комісією ГУ ДПС у Харківській області, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8 Додатку 1).
З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.
Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
З огляду на викладене, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення.
Дослідивши оскаржувані рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість №37350 від 31.10.2020, №38539 від 10.11.2020 та №41490 від 18.12.2020 суд встановив, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаних рішень.
Так, з відзиву на позовну заяву вбачається, що комісією регіонального рівня прийняті рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС.
З досліджених судом рішень встановлено, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій", та не містить доказів наявності податкової інформації та в кого вона отримана, що саме свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. В судовому засіданні представником відповідача такої інформації також не зазначено.
Також, в оскаржуваних рішеннях відповідачем, в рядку «Податкова, інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Отже, оспорювані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Контролюючим органом до суду надані витяги з протоколів №48 від 10.11.2020 та №37 від 31.10.2020, в яких взагалі відсутня будь-яка інформація, яка свідчить про проведення ризикових операцій з боку позивача.
Також, позивачем в позовній заяві зазначено, що ним у ТОВ «ФОРТОРГ» в межах договору від 01.10.2020 №01102020 (1 т., а.с.77-84) замовлені будівельні, проектні роботи, послуги з капітального ремонту приміщення, електромонтажні роботи тощо, виконання яких підтверджується актами наданих послуг від 13.10.2020 №658, від 14.10.2020 №1083, від 22.10.2020 №671, від 22.10.2020 №672, від 19.10.2020 №643, від 29.10.2020 №644, рахунками на оплату від 06.10.2020 №658, від 06.10.2020 №1083, від 07.10.2020 №671, від 07.10.2020 №672, від 20.10.2020 №643, від 20.10.2020 №644, платіжними дорученнями від 06.10.2020 №588, від 06.10.2020 №590, від 17.10.2020 №593, від 07.10.2020 №594, від 20.10.2020 №641, від 20.10.2020 №642 та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними від 13.10.2020 №658, від 14.10.2020 №1083, від 22.10.2020 №671, від 22.10.2020 №672, від 29.10.2020 №643, від 29.10.2020 №644 (1т.,а.с. 85-108).
У витязі з протоколу №90 від 18.12.2020 управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Харківській області, який міститься в матеріалах справи, зазначено, що основним постачальником ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» є ТОВ «ФОРТОРГ» (ЄДРПОУ 43308726), яким у вересні-жовтні 2020 року зареєстровано податкові накладні на надання будівельних послуг загальною вартістю 20,3 млн. грн (ПДВ на суму 4,1 млн. грн). Крім того, згідно даних єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «ФОРТОРГ» здійснюється придбання різноманітних товарів: продуктів харчування, будівельних матеріалів, велосипедів, автомобіля легкового, взуття, живих квітів, тощо. Фактично підприємством реалізовано: фарба дорожня біла, дошка з хвойних порід, консультаційні послуги, живі квіти, кукурудзу, пшеницю, електромонтажні роботи. При цьому, згідно фінансової звітності малого підприємства станом на 30.09.2020 у ТОВ «ФОРТОРГ» відсутні основні засоби, податкова звітність з податку на додану вартість не надавалась. Послуги з оренди складських та офісних приміщень не придбавались. Вказане ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій з надання будівельних послуг.
Доводи позивача, що послуги, закуплені у ТОВ «ФОРТОРГ», були необхідні ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» для належного виконання умов договорів з контрагентами-покупцями, з такими як ПМП "Міраж", ТОВ "ФАЄРМЕН", ТОВ "РКБ"НІКОС", ТОВ "КИЇВПОЖБЕЗПЕКА", ТОВ "АНГАР-БУДСЕРВІС", ТОВ "Пересувна Механізована Колона "83 "ДОНБАСВОДБУД", суд критично оцінює, оскільки договори, укладені з контрагентами-покупцями, були укладені пізніше, ніж договір від 01.10.2020 №01102020 з ТОВ "ФОРТОРГ", для якого вони замовлялись.
Суд зазначає, що податкова звітність позивача з податку на додану вартість на момент прийняття рішень не подавалась, а була подана у 2021 році, що підтверджується копіями податкових декларацій від 03.03.2021, від 21.01.2021, від 25.01.2021 та квитанціями про їх прийняття (2т., а.с. 22-29).
Проте, зазначена обставина судом не приймається до уваги, оскільки неподання звітності є окремою підставою для віднесення платника до критеріїв ризиковості відповідно до пункту 6 Порядку №1165 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, окрім того, вказаними обставинами оскаржувані рішення не обґрунтовані.
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість складання у відношенні позивача рішень комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №37350 від 31.10.2020, №38539 від 10.11.2020 та №41490 від 18.12.2020 про відповідність ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, в яких суд дійшов висновку, що порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії.
У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника, податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищевикладене доводи представника відповідача, що спірні рішення про визначення товариства позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку не порушує права та інтереси позивача, суд вважає необґрунтованими.
Щодо виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості суд зазначає таке.
Положеннями п. 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Суд враховує, що відповідно до пунктів 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідають усім критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та порушують права позивача як платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд приходить до висновку про наявність підстав для виключення позивача з переліку ризикових платників податку на додану вартість, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.
Суд вказує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
А згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним рішень.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ" (вул. Велозаводська, буд. 2, приміщення Г1/11, м. Харків, 61082, ЄДРПОУ 42629583) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість, Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ", критеріям ризиковості платника податку від 31.10.2020 №37350, від 10.11.2020 №38539, від 18.12.2020 №41490.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України суму сплаченого судового збору у розмірі 6810,00 грн. (шість тисяч вісімсот десять гривень 00 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 28.05.2021.
Суддя Д.А.Волошин