Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 травня 2021 р. № 520/5173/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АХАВА ТРЕЙДІНГ" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "АХАВА ТРЕЙДІНГ" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА807000/2021/000409/2 від 14 березня 2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2021/00426;
- стягнути на користь ТОВ "АХАВА ТРЕЙДІНГ" сплачену суму судового збору в розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/000409/2 від 14 березня 2021 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2021/00426 є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, оскільки, позивачем при митному оформленні товарів надано повний пакет документів для підтвердження вартості товарів за 1 методом та вірно розраховано митну вартість товарів.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов, в якому вказав, що оскаржуване в даній справі рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/000409/2 від 14 березня 2021 року є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а тому і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2021/00426 скасуванню не підлягає. У зв'язку із чим, позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 11.01.2021 між ТОВ "АХАВА ТРЕЙДІНГ" (покупець) та ОСОО "Алтын Аймак" (республіка Киргизстан) (продавець) укладено контракт №KG01.
Відповідно до умов вказаного контракту його предметом є поставка продавцем покупцю продукції згідно Інвойсу, в якому зазначаються умови поставки, кількість та ціна товару.
Згідно з пунктом 2 контракту №KG01 від 11.01.2021 загальна сума контракту 100000 (сто тисяч) доларів США.
Також, 11.01.2021 між ТОВ "АХАВА ТРЕЙДІНГ" (покупець) та ОСОО "Алтын Аймак" (республіка Киргизстан) (продавець) укладено додаткову угоду № 1 до контракту №KG01.
Відповідно до вказаної додаткової угоди № 1, поставка товару здійснюється за умовами FCA зі складу продавця, згідно із правилами Інкотермс 2020. Поставка товару вважається завершеною в момент навантаження товару продавцем, його силами та за його рахунок, на транспортному засобі перевізника, обраного покупцем. Послуги з навантаження товару продавцем включені у вартість товару. Покупець зобов'язаний завчасно повідомити продавця про найменування перевізника та транспортний засіб, який буде здійснюватись транспортування товару. Зазначені відомості відображаються в інвойсі. Товар повинен бути упакований продавцем у відповідні коробки, які гарантують безпеку і якість товару при транспортуванні. Упаковка товару включена у вартість контракту.
До вказаного договору був оформлений рахунок-фактура (Інвойс) № 2021-024-52 від 13.02.2021, відповідно до якого позивач придбав у ОСОО "Алтын Аймак" Чорнослив без кісточки сушений 20000 кг загальною вартістю на 12000 доларів СШК та Маш (Боби Мунг) 900 кг загальною вартістю 360 доларів США. Загальна сума придбаного товару 12360,00 доларів США.
Умови поставки згідно інвойсу - FCA.
З метою здійснення митного оформлення зазначеного товару представник позивача звернувся до Митниці з електронною митною декларацією UА807170/2021/014321, в якій митна вартість була визначена за ціною договору.
Разом з митною декларацією позивачем подано наступні документи:
- рахунок-фактура (Інвойс) № 2021-024-52 від 13.02.2021;
- міжнародну товарно-транспортну накладну № 0000138 від 16.02.2021;
- сертифікат про походження товару № UK 287236 від 15.02.2021;
- контракт від 11.01.2021 № KG01, укладений між позивачем та ОСОО "Алтын Аймак" (республіка Киргизстан);
- договір про надання послуг митного брокера № 723 від 22.01.2021;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "Єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації від 6695456 від 11.03.2021.
У вказаній митній декларації UА807170/2021/014321 заявник в особі декларанта визначив митну вартість товару (Чорнослив без кісточки сушений 20000 кг та Маш (Боби Мунг) 900 кг) за першим методом (за ціною договору) у розмірі 342972,70 грн.
Під час митного оформлення товару за ЕМД № UА807170/2021/014321 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товару.
За результатами аналізу та співставлення наданих документів, митним органом встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару 1 в розмірі 0,60 USD/кг та товару 2 в розмірі 0,40 USD/кг значно нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні раніше, а саме: найнижча ціна подібного товару за кодом УКТЗЕД, що відповідає коду товару декларанта, оформленого в митному відношенні Слобожанською митницею Держмитслужби - 1,76 USD/кг та 0,65 USD/кг відповідно.
З урахуванням встановлення митним органом відсутність необхідних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, відповідачем відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України проведена консультація з позивачем та 14.03.2021 направлено запит до позивача з метою надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Позивач листом від 14.03.2021 за вих. №1403 надіслав митному органу лист, відповідно до якого повідомив Слобожанську митницю Держмитслужби, що надати додаткові документи не має можливості. Також, у зв'язку із уникненням простою транспорту, просив прийняти рішення стосовно митної вартості товару за наявними документами до закінчення 10-денного терміну розгляду документів.
14 березня 2021 року Слобожанською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості №UА807000/2021/000409/2, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2021/00426.
Розглядаючи питання правомірності та обґрунтованості таких рішень органу владних повноважень, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зміст та обсяг повноважень митниць на перевірку правильності визначення платниками податків митної вартості товару в операціях з імпорту до України, а також приводи, способи та порядок реалізації таких повноважень унормовані приписами Митного кодексу України.
Так, згідно з частиною 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
В силу частини 3 статті 53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Окрім того, у силу частини 4 статті 53 названого кодексу обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв'язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.
Таким чином, у порядку частини 1 статті54 Митного кодексу України владним суб'єктом здійснюється контроль за правильністю самостійно обчисленого платником податків показника митної вартості товару, зокрема, у спосіб згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України та згідно з частиною 4 статті 53 Митного кодексу України.
Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що відповідно до статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57); застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57); у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина 5 статті 57); при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57); методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (частина 7 статті 57); у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина 8 статті 57).
Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України, згідно з частиною 4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
При цьому, у силу підпунктів 5, 6, 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Крім цього, обов'язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 804/16271/15, від 15 травня 2018 року № 809/1260/17.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
В постанові від 02 квітня 2019 року по справі №826/14258/15 Верховний Суд дійшов таких правових висновків: Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, є обов'язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи
Так, під час здійснення Слобожанською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією встановлено, що в поданих документах які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містить всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично плачена або підлягає сплаті за ці товари (не надано договір на перевезення товарів).
Для визначення складових митної вартості товару, заявленого до митного оформлення ТОВ "АХАВА ТРЕЙДІНГ", митницею було проаналізовано положення зовнішньоекономічного контракт № КС01, в рамках якого здійснювалась поставка оцінюваних товарів, та інших товаросупровідних документів.
Так, згідно з пунктом 1 Контракту № КС01 передбачено, що продавець продає, а покупець придбаває товар згідно інвойсу, в якому зазначаються: умови поставки: кількість; ціна.
Суд зазначає, що згідно доданого до митної декларації інвойсу № 2021-024-52 від 13.02.2021, позивач придбав у ОСОО "Алтын Аймак" Чорнослив без кісточки сушений 20000 кг загальною вартістю на 12000 доларів СШК та Маш (Боби Мунг) 900 кг загальною вартістю 360 доларів США. Загальна сума придбаного товару 12360,00 доларів США. Умови поставки згідно - FCA.
Термін FCA Incoterms 2020 означає, що продавець виконує свої зобов'язання по зовнішньоторговельним контрактом, коли передає в розпорядження покупця продукцію, завантажену на певний транспортний засіб в заздалегідь зазначеному місці і випущену митницею в рамках процедури експорту (також сплачуються вивізні мита і збори, якщо це необхідно). При цьому імпортну митне оформлення залишається обов'язком покупця.
Таким чином, враховуючи обрані сторонами умови поставки, продавець - ОСОО "Алтын Аймак" здійснив поставку товару до м. Баткен (Киргизстан), а подальше транспортування здійснювалось за рахунок покупця - ТОВ "АХАВА ТРЕЙДІНГ".
З огляду на це, та враховуючи положення частини 10 статті 58 Митного кодексу України, складовими митної вартості товару, які, зважаючи на умови поставки FCA, повинні при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари є, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Таким чином, складовими митної вартості товару ТОВ "АХАВА ТРЕЙДІНГ" за митною декларацією № UА807170/2021/014321 від 14.03.2021 є: фактурна вартість та витрати на транспортування до митного кордону України.
Відомості про митну вартість зазначені у графі 12 поданої декларантом митної декларації №UА807170/2021/014321 - 342972,70 грн, що за курсом валют на дату подання митної декларації (27,74860000 - графа 23) складає 12360 дол. США, тобто - фактурна вартість, визначена інвойсом.
Таким чином, декларантом взагалі не включено транспорті витрати до зазначеної ним митної вартості.
Поряд із тим, суд звертає увагу. що разом із позовною заявою до суду надані документи, які підтверджують транспортні витрати та їх фактичну вартість, що складає 1100,00 дол. США, а саме договір про надання послуг на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 01/02 від 01.02.2021; акт приймання-передачі виконаних робіт (до договору на перевезення №01/02) від 14.03.2021; довідку про транспортно-експедиційні витрати від 13.02.2021.
Суд також звертає увагу, що позивачем вказані документи до Слобожанської митниці Держмитслужби ані під час митного оформлення товару, ані під час надання відповіді на запит надані не були.
Крім того, із позовної заяви вбачається, що позивач не заперечує проти понесення транспортних витрат, поряд із тим зазначає, що вказані витрати у розмірі 1100,00 дол.США включені до митної вартості товару, що підтверджується договором про надання послуг на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 01/02 від 01.02.2021, актом приймання-передачі виконаних робіт (до договору на перевезення №01/02) від 14.03.2021, довідкою про транспортно-експедиційні витрати від 13.02.2021 та додатковою угодою № 1 до контракту №KG01.
Однак, суд звертає увагу, що доказів включення транспортних витрат у митну вартість товару позивачем до Слобожанської митниці Держмитслужби не надано, а в контракті №KG01 від 11.01.2021, який надано до митного органу позивачем, не прописано умов поставки товару.
Отже, з огляду на суперечність поданих декларантом документів, суд вважає, що у митного органу були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи.
В свою чергу, з листа ТОВ "АХАВА ТРЕЙДІНГ" від 14 березня 2021 року № 1403 вбачається, що позивач не має наміру надавати до митного органу додаткові документи.
Отже, за наведених обставин суд зазначає, що позивач не усунув обґрунтовані сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості товару, у зв'язку з чим відповідач обґрунтовано дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості товарів, які ввозяться позивачем в Україну за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Також суд відзначає, що відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.
Суд вважає, що у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару, оскільки позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано у повному обсязі, зокрема, документи, які передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, на підтвердження понесення транспортних витрат.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом. А рішенню про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як це встановлено частиною 4 статті 57 цього Кодексу, а також витребувано відомості на підтвердження митної вартості вказаного товару.
За наявності обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару у зв'язку з відсутністю у наданих декларантом документах, що дозволяють чітко ідентифікувати оцінюваний товар відомостей про об'єктивні і достовірні дані на підтвердження митої вартості імпортованого товару за ціною договору, у відповідача були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, однак позивач на його вимогу не надав.
За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що документи, які були надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.
Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.
З огляду на встановлені судом обставини справи, оскільки надані митному органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості, митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості №UА807000/2021/000409/2 від 14 березня 2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2021/00426.
З вираховуванням наведеного, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АХАВА ТРЕЙДІНГ".
Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АХАВА ТРЕЙДІНГ" (вул. Маліновського, буд. 3, оф. 50, м. Харків, 61051, код ЄДРПОУ 43746135) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Горшкова