25 травня 2021 року Справа № 160/17019/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
21.12.2020 року Державна установа "Дніпровська установа виконання покарань (№4)" звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.08.2020 року №0092565041, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в частині застосування штрафу в сумі 48 974,30 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
20.01.2021 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи з 24.02.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було складено акт від 26.04.2019 року №24132/04-36-50-41 в якому зафіксовані порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі акту перевірки від 26.04.2019 року №24132/04-36-50-41/14313882 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2019 року №0032605041, яке було оскаржено до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року у задоволені позову відмовлено. Під час перегляду апеляційним судом справи, позивач звернувся до відповідача із заявою від 23.07.2020 року за №4/4-13099 про скасування (відкликання) податкового повідомлення-рішення №0032605041 від 28.05.2019 року на підставі змін, які внесені Законом України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» та набрали чинності 23.05.2020 року. 27.08.2020 року позивач отримав нове податкове повідомлення-рішення від 13.08.2020 року №0092565041. Прийняте відповідачем на підставі акту перевірки від 26.04.2019 року №24132/04-36-50-41/143168882 та п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, на суму 49184,30 грн. Позивач вважає, що відповідачем не було враховано, що з 08.08.2020 року абзац перший пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України викладено у новій редакції: штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної передбаченої ст. 201 Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 01.01.2017 року за якими грошові зобов'язання не узгоджені застосуються у розмірі 1 відсотка обсягу постачання, але не більше 510 грн. Отже, на думку позивача, сума штрафу повинна бути 510 грн. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
16.02.2021 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, у зв'язку із його необґрунтованістю. Відповідач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 27.08.2020 року, тобто позивачем пропущено місячний строк звернення до суду.
23.02.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що ним не проводилася процедура адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення. Просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 року здійснено заміну відповідача на належного - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658). Розгляд справи розпочато спочатку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Державна установа "Дніпровська установа виконання покарань (№4)" (код ЄДРПОУ 14316882) є юридичною особою, перебуває на обліку в ДПС у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі п.п.1911.1 п.19.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу I Податкового кодексу України, у порядку п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст.76 параграфу 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ДУ «Дніпровська УВП (№4») з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за січень-травень, липень-грудень 2017 року, січень-серпень, жовтень-грудень 2018 року, січень-березень 2019 року зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень-грудень 2018 року, січень-квітень 2019 року.
За результатами камеральної перевірки відповідачем складено акт №24132/04-36-50-41/14316882 від 26.04.2019 року, зі змісту якого вбачається, що позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі акту камеральної перевірки від 26.04.2019 року №24132/04-36-50-41/14316882 ГУ ДФС у Дніпропетровській області із врахуванням виявлених порушень, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0032605041 від 28.05.2019 року, яким до ДУ «Дніпровська УВП (№4») застосовано штраф у розмірі 2 389 050,35 грн. за порушення вимог податкового законодавства України.
Штрафні санкції були застосовані до платника податків за податковими накладними:
1) за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість та не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), в сумі 561 904,04 грн.
2) за операціями не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), в сумі 1 827 146,31 грн.
Не погоджуючись із застосуванням штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання цього рішення протиправним та скасування його.
Рішенням від 13.02.2020 року у справі № 160/8640/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову позивачу до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Н» № 0032605041 від 28.05.2019 року у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено без змін.
23.07.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 4/4-13099 про скасування (відкликання) податкового повідомлення-рішення № 0032605041 від 28.05.2019 року у зв'язку із набранням чинності 23.05.2020 року Закону України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
13.08.2020 року на підставі акту камеральної перевірки від 26.04.2019 року №24132/04-36-50-41/14316882 та відповідно до п.73 п.п.2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0092565041, яким застосовано до позивача суму штрафу у розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн. на суму 49184,30 грн.
Вважаючи дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області протиправними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення в сумі 48 974,30 грн. таким, що суперечить вимогам чинного законодавства позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Так, приписами пп.14.1.60 п.14.1ст.14 Податкового кодексу України визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За змістом пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2017 року) було визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, визначеному цією статтею.
Законом України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020 року, змінено статтю 120-1 ПК України та викладено пункт 120-1.1 вказаної статті у такій редакції: «Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу…».
Крім того, Законом № 466-ІХ доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 73.
Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення", в редакції Закону № 466-ІХ, штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.
Пізніше, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» від 14 липня 2020 року N 786-IX (надалі також - Закон N 786-IX; який набрав чинності 8 серпня 2020 року) у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзацах першому і другому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова "2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами "1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова "5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами "2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень".
Виходячи зі змістовного та синтаксичного аналізу побудови наведених вище норм права, можна зробити висновок, що таким чином законодавець мав на меті не лише уточнити й розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями п. 1201.2 ст. 120 ПК України, у випадках та за умов, наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Тобто законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.
При цьому, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позивачем дійсно було порушено граничний строк реєстрації податкових накладних, що тягне за собою накладення штрафу на підставі п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, проте такий штраф, з урахуванням Закону України від № 786-IX від 14.07.2020 року не може перевищувати 510 грн., тому податкове повідомлення-рішення від 13.08.2020 року №0092565041 на суму 49184,30 грн. підлягає скасуванню в частині нарахування штрафу в сумі 48674,30 грн., що перевищує встановлений Законом України № 786-IX від 14.07.2020 року максимум фінансової санкції за вказане порушення.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову сторони, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно
до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ГУ ДФС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2050 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №260 від 10.12.2020 року.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити часткове.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.08.2020 року №0092565041, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в частині застосування штрафу в сумі 48674,30 грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути на користь Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)" (49006, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Надії Алексеенко, буд. 80, код ЄДРПОУ 14316882) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2050 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна