31 березня 2021 року Справа № 804/14106/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,
представників відповідача: Орел А.О., Леонова О.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Авіас» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Авіас» (далі - ТОВ ВТФ «Авіас», позивач) до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.06.2015 року №0000264702, №0000254702.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкових висновків про порушення останнім приписів п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та про завищення ТОВ ВТФ «Авіас» внаслідок цього від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за грудень 2014 року та за січень 2015 року, а також про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за цей період, оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ "ДОНМАС" (код за ЄДРПОУ 37086680), ТОВ "ГРІФФ-Н" (код за ЄДРПОУ 37149180), ТОВ "ФОРТУНА X" (код за ЄДРПОУ 37365142), ТОВ "СРІБНИЙ ЛЕВ" (код за ЄДРПОУ 37362555), ТОВ "КАПІТАЛ X" (код за ЄДРПОУ 37365100), ТОВ "Т.О.Н." (код за ЄДРПОУ 39237780), ТОВ "АЛЬФАР ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 39238103), ТОВ "НК-ГАРАНТ" (код за ЄДРПОУ 37284975), ТОВ "ЕРА-Н" (код за ЄДРПОУ 37279609), ТОВ "НАФТАКОМПАНІ (код за ЄДРПОУ 37391261), ТОВ "АКУРА ОІЛ" (код за ЄДРПОУ 38341143), ТОВ "СМАРАГДА" (код за ЄДРПОУ 37362529), ТОВ "НК ЗАХІД" (код за ЄДРПОУ 38331072), ТОВ "ЯРАЗ" (код за ЄДРПОУ 39255710), ТОВ "НК СТАНІСЛАВ" (код за ЄДРПОУ 38331088), ТОВ "АЛКІЛ" (код за ЄДРПОУ 39492473), в ході здійснення реальних господарських операцій. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Документи, які надані позивачем, є достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товарів у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків. Так, товари за цими господарськими операціями придбані з метою їх використання в господарській діяльності ТОВ ВТФ «Авіас» (паливно-мастильні матеріали були реалізовані через мережу АЗС контрагентів-партнерів), в свою чергу, це відповідає меті діяльності позивача, задекларованій в Статуті (роздрібна торгівля нафтопродуктами є одним із видів діяльності підприємства). Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не встановлюють жодного конкретного порушення безпосередньо ТОВ ВТФ «Авіас» вимог саме податкового законодавства в частині формування податкового кредиту. Посилання контролюючого органу на відсутність сертифікатів, паспортів якості нафтопродуктів, документів, що підтверджують відрядження та фактичне перебування посадової особи ТОВ ВТФ «Авіас» до міст України, де відбувається нібито перехід права власності, є безпідставними, оскільки сертифікати та паспорти якості не є первинними документами, що підтверджують факт постачання товарів, а з урахуванням сучасних умов ведення підприємницької діяльності та існуючих засобів зв'язку (електронна пошта, скайп, інтернент) важко уявити необхідною та/або обов'язковою умовою присутність особи, що уповноважена на підписання документа, перебувати безпосередньо у географічній точці переходу права власності, а законодавство України не передбачає таких вимог. Посилання відповідача в акті перевірки на наявність дефектів у правовому статусі контрагентів-постачальників, з якими позивач мав взаємовідносини, та не дотримання ними податкової дисципліни, не спростовують факту реальності господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами, оскільки позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, бо навіть якщо контрагенти позивача і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог. Взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Притягнення суб'єкта господарювання до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законодавством є неможливим.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року у справі №804/14106/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Авіас» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.06.2015 року №0000264702, №0000254702 задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.06.2015 року №0000264702, №0000254702 та стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Авіас» витрати по сплаті судового збору в сумі 488,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2015 року у справі № 804/14106/15 - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року скасовано, а справу №804/14106/15 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Крім того, у судовому засіданні 17.09.2020 року усною ухвалою суду колегії суддів Верховного Суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача та здійснено заміну первісного відповідача у справі №804/14106/15 - Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на його процесуального правонаступника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби.
Адміністративна справа №804/14106/15 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Авіас» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 04.11.2020 року.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2020 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №804/14106/15 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Авіас» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 08 грудня 2020 року о 10:30год.
Відповідно до довідки секретаря судового засідання Молоданова М.Ю. від 08 грудня 2020 року №615 справа №804/14106/14 знята з розгляду 08 грудня 2020 року у зв'язку з перебуванням судді Турової Олени Михайлівни з 07.12.2020 року по 11.12.2020 року, включно, у щорічній відпустці.
При цьому, відповідно до довідки начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року №240 суддя Турова Олена Михайлівна з 07.12.2020 року по 11.12.2020 року, включно, перебувала у щорічній відпустці.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 12 січня 2021 року о 14:00год.
12 грудня 2020 року до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов ТОВ ВТФ «Авіас», в яких останній пред'явлений позов не визнав та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною перевіркою позивача встановлено, що господарські операції між позивачем та контрагентами, вказаними в акті перевірки, не мають на меті реального настання правових наслідків, що обумовлені ними. Так, документальною перевіркою встановлено декларування ТОВ ВТФ «Авіас» результатів господарських взаємовідносин по ланцюгам придбання та постачання нафтопродуктів, за якими не можливо дослідити походження товару внаслідок відсутності в ланцюгах взаємовідносин постачальників та виробників (імпортерів) нафтопродуктів. Податкова інформація щодо ТОВ «МАЙСТЕР-2012» та ТОВ «Донмас», ТОВ «ДЕЛІОКС КОМПАНІ» (постачальники ТОВ ВТФ «Авіас») свідчить, що підприємства здійснили, зокрема у грудні 2014 року та січні 2015 року операції з формування віртуального податкового кредиту підприємствам - покупцям. Це підтверджується матеріалами досудового розслідування №32015050000000033 за фактом умисного ухилення від сплати податків невстановленими службовими особами ТОВ «Донмас» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, та за фактом фіктивного підприємництва з використанням підприємств ТОВ «МАЙСТЕР-2012» та ТОВ «ДЕЛІОКС КОМПАНІ» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. При цьому відповідачем виявлені наступні факти: 1) відсутність усіх первинних документів, які належить складати по певному виду господарської операції, зокрема, з купівлі - продажу нафтопродуктів - сертифікатів, паспортів якості нафтопродуктів, документів, що підтверджують відрядження та фактичне перебування посадової особи ТОВ ВТФ «Авіас» до міст України, де відбувається нібито перехід права власності; 2) фактична неможлива участь директора ТОВ ВТФ «Авіас» ОСОБА_2 , у прийманні та здійсненні відпуску нафтопродуктів з урахуванням часу та відстані міст України, де нібито відповідно до оформлених актів приймання - передачі та видаткових накладних відбувалися ці дії (так, тільки протягом 31.12.2014 року директор ТОВ ВТФ «Авіас» ОСОБА_2 перебував у Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Харкові, Івано-Франківську, та інших містах України одночасно); 3) фіксування договорами постачання умов поставки, які не передбачають транспортування, що підтверджує відсутність фізичного реального руху активів у вигляді нафтопродуктів та створення видимості постачання нафтопродуктів; 4) відсутність ділової мети у операціях «купівлі - продажу залишків нафтопродуктів на АЗС» та не відповідність їх об'єктивного змісту у порівнянні із задекларованим; 5) наявність дефектів у правовому статусі контрагентів-постачальників, як платників ПДВ, не виконуючих своїх обов'язків. Також відповідач посилався на недотримання позивачем вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України. Затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008р. №281/171/578/155. Таким чином, за результатом проведеної перевірки не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам, які склались між позивачем та його вищевказаними контрагентами.
Представник позивача в підготовче судове засідання 12.01.2021р. не з'явився.
12 січня 2021 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення підготовчого засідання та надання останньому додаткового часу для надання додаткових доказів у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №804/14106/15 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Авіас» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та призначено наступне підготовче судове засідання з розгляду справи на 02 лютого 2021 року о 10:00год.
Крім того, вищезазначеною ухвалою суду було витребувано у Офісу великих платників податків Державної податкової служби додаткові докази у справі, а саме: детальний розрахунок грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 16.06.2015 року №0000264702 та №0000254702, із зазначенням яка саме сума грошових зобов'язань за основним платежем та яка саме сума штрафних санкцій нарахована по взаємовідносинам з кожним із контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Авіас», вказаних в акті перевірки від 28.05.2015р. №293/28-01-47-02-32560942.
02 лютого 2021 року до канцелярії суду від представника позивача надійшли пояснення до адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в яких позивачем викладено позицію аналогічну вказаній у позовній заяві та додатково зауважено на безпідставність доводів відповідача про наявність кримінальних проваджень, в яких вищевказані контрагенти позивача є фігурантами, оскільки контролюючим органом не надано вироків, які б набрали законної сили, щодо визнання їх посадових осіб винними у вчиненні злочинів, а також доказів обізнаності позивача щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. При цьому порушення кримінальної справи не є беззаперечним доказом, що підтверджує безтоварність спірних угод, а позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, бо, навіть якщо контрагенти позивача і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків та виникнення у нього права на податковий кредит і формування валових витрат від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.
02 лютого 2021 року до канцелярії суду від представника відповідача, на виконання вимог ухвали суду від 12.01.2021 року, надійшов детальний розрахунок грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 16.06.2015 року №0000264702 та №0000254702, із зазначенням яка саме сума грошових зобов'язань за основним платежем та яка саме сума штрафних санкцій нарахована по взаємовідносинам з кожним із контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Авіас», вказаних в акті перевірки від 28.05.2015р. №293/28-01-47-02-32560942.
Також 02.02.2021р. до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких останнім викладено позицію аналогічну вказаній у запереченнях на позов, а також надійшло клопотання про процесуальне правонаступництво.
Представники сторін в підготовче судове засідання 02 лютого 2021 року не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу №804/14106/15 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 24 лютого 2021 року о 15:30год.
24.02.2021р. справа №804/14106/15 знята з розгляду у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Турової О.М.
Наступне судове засідання у справі призначено на 31.03.2021р. о 16:00год.
У судовому засіданні 31.03.2021р. усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, клопотання відповідача про процесуальне правонаступництво задоволено та допущено процесуальне правонаступництво у справі шляхом заміни відповідача - Офісу великих платників податків ДПС його правонаступником - Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Представник позивача у судове засідання 31.03.2021р. не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Представник відповідача у судовому засіданні пред'явлений позов не визнав та заперечував проти його задоволення у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у запереченнях на позов та додаткових поясненнях.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Авіас» (далі - ТОВ ВТФ «Авіас») зареєстровано 13.08.2003 року Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15.08.2003 року за № 7/14, станом на 14.04.2015р. перебувало на обліку в СДПІ у м. Дніпропетровськ МГУМ та було платником податку на додану вартість.
Як свідчать матеріали справи, головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту управління податкового супроводження підприємств базових галузей економіки та начальником відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового супроводження підприємств базових галузей економіки на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВТФ «Авіас» (код за ЄДРПОУ 32560942) з питань правомірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 1153681 грн., за січень 2015 у сумі 4295659 грн.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.05.2015 року №293/28-01-47-02-32560942, яким встановлено порушення ТОВ ВТФ «Авіас» приписів п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого позивачем завищено:
- податковий кредит всього у сумі 46833000 грн., у тому числі за грудень 2014 року у сумі 19905096,53 грн., за січень 2015 року у сумі 26927903,77 грн.;
- податкові зобов'язання всього у сумі 26299308 грн., у тому числі за грудень 2014 року у сумі 6560257 грн., за січень 2015 року у сумі 19739051 грн. (встановлено проведення транзитних операцій). Вищенаведені порушення призвели до:
- завищення від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за грудень 2014 року у розмірі 1 153 681 грн., за січень 2015 року у розмірі - 4 295 659 грн.;
- заниження податкових зобов'язань щодо сплати ПДВ до бюджету за грудень 2014р. у сумі 12 191 159 грн., за січень 2015 року у розмірі - 2 893 193 грн.
Вищевказані висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що господарські операції між позивачем та контрагентами-постачальниками ТОВ "ДОНМАС" (код за ЄДРПОУ 37086680), ТОВ "ГРІФФ-Н" (код за ЄДРПОУ 37149180), ТОВ "ФОРТУНА X" (код за ЄДРПОУ 37365142), ТОВ "СРІБНИЙ ЛЕВ" (код за ЄДРПОУ 37362555), ТОВ "КАПІТАЛ X" (код за ЄДРПОУ 37365100), ТОВ "Т.О.Н." (код за ЄДРПОУ 39237780), ТОВ "АЛЬФАР ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 39238103), ТОВ "НК-ГАРАНТ" (код за ЄДРПОУ 37284975), ТОВ "ЕРА-Н" (код за ЄДРПОУ 37279609), ТОВ "НАФТАКОМПАНІ (код за ЄДРПОУ 37391261), ТОВ "АКУРА ОІЛ" (код за ЄДРПОУ 38341143), ТОВ "СМАРАГДА" (код за ЄДРПОУ 37362529), ТОВ "НК ЗАХІД" (код за ЄДРПОУ 38331072), ТОВ "ЯРАЗ" (код за ЄДРПОУ 39255710), ТОВ "НК СТАНІСЛАВ" (код за ЄДРПОУ 38331088), ТОВ "АЛКІЛ" (код за ЄДРПОУ 39492473) не мають на меті реального настання правових наслідків, що обумовлені ними. Так, документальною перевіркою встановлено декларування ТОВ ВТФ «Авіас» результатів господарських взаємовідносин по ланцюгам придбання та постачання нафтопродуктів, за якими не можливо дослідити походження товару внаслідок відсутності в ланцюгах взаємовідносин постачальників та виробників (імпортерів) нафтопродуктів. Податкова інформація щодо ТОВ «МАЙСТЕР-2012» та ТОВ «Донмас», ТОВ «ДЕЛІОКС КОМПАНІ» (постачальники ТОВ ВТФ «Авіас») свідчить, що підприємства здійснили, зокрема у грудні 2014 року та січні 2015 року операції з формування віртуального податкового кредиту підприємствам - покупцям. Це підтверджується матеріалами досудового розслідування №32015050000000033 за фактом умисного ухилення від сплати податків невстановленими службовими особами ТОВ «Донмас» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, та за фактом фіктивного підприємництва з використанням підприємств ТОВ «МАЙСТЕР-2012» та ТОВ «ДЕЛІОКС КОМПАНІ» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. При цьому відповідачем виявлені наступні факти: 1) відсутність усіх первинних документів, які належить складати по певному виду господарської операції, зокрема, з купівлі - продажу нафтопродуктів - сертифікатів, паспортів якості нафтопродуктів, документів, що підтверджують відрядження та фактичне перебування посадової особи ТОВ ВТФ «Авіас» до міст України, де відбувається нібито перехід права власності; 2) фактична неможлива участь директора ТОВ ВТФ «Авіас» ОСОБА_2 , у прийманні та здійсненні відпуску нафтопродуктів з урахуванням часу та відстані міст України, де нібито відповідно до оформлених актів приймання - передачі та видаткових накладних відбувалися ці дії (так, тільки протягом 31.12.2014 року директор ТОВ ВТФ «Авіас» ОСОБА_2 перебував у Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Харкові, Івано-Франківську, та інших містах України одночасно); 3) фіксування договорами постачання умов поставки, які не передбачають транспортування, що підтверджує відсутність фізичного реального руху активів у вигляді нафтопродуктів та створення видимості постачання нафтопродуктів; 4) відсутність ділової мети у операціях «купівлі - продажу залишків нафтопродуктів на АЗС» та не відповідність їх об'єктивного змісту у порівнянні із задекларованим; 5) наявність дефектів у правовому статусі контрагентів-постачальників, як платників ПДВ, не виконуючих своїх обов'язків., які в сукупності вказують на нереальність задекларованих ТОВ ВТФ «Авіас» господарських операцій з придбання у ТОВ "ДОНМАС" (код за ЄДРПОУ 37086680), ТОВ "ГРІФФ-Н" (код за ЄДРПОУ 37149180), ТОВ "ФОРТУНА X" (код за ЄДРПОУ 37365142), ТОВ "СРІБНИЙ ЛЕВ" (код за ЄДРПОУ 37362555), ТОВ "КАПІТАЛ X" (код за ЄДРПОУ 37365100), ТОВ "Т.О.Н." (код за ЄДРПОУ 39237780), ТОВ "АЛЬФАР ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 39238103), ТОВ "НК-ГАРАНТ" (код за ЄДРПОУ 37284975), ТОВ "ЕРА-Н" (код за ЄДРПОУ 37279609), ТОВ "НАФТАКОМПАНІ (код за ЄДРПОУ 37391261), ТОВ "АКУРА ОІЛ" (код за ЄДРПОУ 38341143), ТОВ "СМАРАГДА" (код за ЄДРПОУ 37362529), ТОВ "НК ЗАХІД" (код за ЄДРПОУ 38331072), ТОВ "ЯРАЗ" (код за ЄДРПОУ 39255710), ТОВ "НК СТАНІСЛАВ" (код за ЄДРПОУ 38331088), та постачання на адресу ТОВ "Компас X" (код за ЄДРПОУ 37365137), ТОВ "Прометей X" (код за ЄДРПОУ 37365121), ТОВ "АСПЕКТ-Н" (код за ЄДРПОУ 37104767), ТОВ "Дагомея" (код за ЄДРПОУ 37253121), ТОВ "Диметра 7" (код за ЄДРПОУ 39473115), ТОВ "Карпати люкс" (код за ЄДРПОУ 37183435), ТОВ "Ливед Ойл" (код за ЄДРПОУ 39497670 ), ТОВ "НК Кадиз" (код за ЄДРПОУ 39455562), ТОВ "Норма Вест" (код за ЄДРПОУ 39475835).
На підставі висновків акта перевірки від 28.05.2015 року №293/28-01-47-02-32560942 та з урахуванням результатів розгляду заперечень позивача на акт перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:
- за формою «Р» від 16.06.2015 року №0000264702 про збільшення податкових зобов'язань по сплаті ПДВ до бюджету у сумі 15 084 352 грн. із застосуванням штрафних санкцій у сумі 7 542 155 грн.;
- за формою «В4» від 16.06.2015 року №0000254702 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ всього у сумі 5 449 340 грн.
03.07.2015 року ТОВ ВТФ «Авіас» звернулось з первинною скаргою №416 на прийняті податкові повідомлення-рішення до Межрегіонального ГУ ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників.
Рішенням від 15.07.2015 року №17616/10/28-10-10-4-33 податковий орган повідомив про продовження розгляду первинної скарги підприємства та призначив проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ВТФ «Авіас» з питань, що стали предметом оскарження.
Згідно з наказом №152 від 05.08.2015 року посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ВТФ «Авіас», за результатами якої складено Акт №67/28-01-47-0-32560942, яким підтверджені висновки Акта перевірки від 28.05.2015 року № 293/28-01-47-02-32560942.
Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень 16.06.2015 року №0000264702 та №0000254702, суд зважає на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За приписами п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПК України.
Відповідно до п.200.1-п.200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Отже, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.
Згідно зі ст.1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.
З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на додану вартість та податкового кредиту.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.
Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов'язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.
З огляду на наведене, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.
Як слідує з матеріалів справи, протягом періоду грудень 2014 року - січень 2015 року ТОВ ВТФ «Авіас» здійснювало господарську діяльність за договорами поставки на придбання нафтопродуктів з наступними контрагентами:
- ТОВ «Донмас» договір поставки № П-14006 від 22.07.2010 року (т. № 3 а.с. 65-66);
- ТОВ «Гріфф-Н» договори поставки № П-14286 від 26.06.2014 року (т. № 3 а.с. 84-86); № КП 01 від 25.01.2015 року (т. № 3 а.с.201-203);
- ТОВ «Фортуна Х» договори поставки № П-14306 від 16.06.2014 року (т. № 3 а.с. 217-219) № 06-12-14 від 19.12.2014 року;(т. № 3 а.с.230);
- ТОВ «Т.О.Н.» договір купівлі-продажу № 74-148 від 01.07.2014 року (т. № 3 а.с. 124-125); договори поставки № П-14420 від 01.07.2014 року (т. № 3 а.с. 246-247); № 27-01-15 від 27.01.2015 року; № 27-01-15-ОС від 27.01.2015 року; № 20/01-15 від 20.01.2015 року (т. № 3 а.с.108-109);
- ТОВ «Альфар плюс» договір поставки № П-14433 від 10.07.2014 року (т. № 3 а.с.134-136);
- ТОВ «НК-Гарант» договори № 1 П від 26.01.2015 року (т. № 3 а.с.160-161); № П-14438 від 30.06.2014 року; (т. № 3 а.с.147-149);
- ТОВ «Ера-Н» договори поставки № П-14427 від 01.07.2014 року (т. № 3 а.с.165-167); № 92 від 13.01.2015 року ( т. № 3 а.с.190-191);
- ТОВ «Нафтакомпані» договір поставки № П-14419 від 30.06.2014 року (т. № 4 а.с.10-12);
- ТОВ «Акура Оіл» договір поставки № П-14237 від 20.06.2014 року; (т. № 1 а.с. 208-209);
- ТОВ «Смарагда» договір поставки № П-14294 від 01.07.2014 року (т. № 1 а.с. 220-222);
- ТОВ «НК Захід» договори поставки № П-14189 від 04.06.2014 року (т. № 2 а.с.13-15); № нкз-втф-01-15 від 20.01.2015 року (т. № 2 а.с.30-32);
- ТОВ «Яраз» договори поставки № П14377 від 11.07.2014 року (т. № 2 а.с.48-50); № 130115 від 13.01.2015 року (т. № 2 а.с.65-67);
- ТОВ «НК Станіслав» договір поставки № П14188 від 06.06.2014 року (т. № 2 а.с. 102-105);
- ТОВ «Капітал Х» договір поставки № П-14305 від 16.06.2014 року (т. № 2 а.с. 126-127);
- ТОВ «Срібний Лев» договори поставки № 03/07 від 03.07.2014 року, № П-14295 від 01.07.2014 року (т. № 4 а.с.29-31);
- ТОВ «Алкіл» договір поставки № П15-126 від 12.01.2015 року.(т. № 4 а.с. 55-57).
За умовами вказаних договорів вищевказані контрагенти-постачальники зобов'язувалися поставити, а Покупець (ТОВ ВТФ «Авіас») прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (бензин, дизельне паливо тощо). При цьому, за умовами цих договорів поставка товару здійснюється на АЗС постачальника, а відпуск товару - за паливними та скетч-картами позивача безпосередньо з цієї АЗС.
На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивачем надано наступні первинні документи:
- специфікації (т. № 3 а.с.112, 113, 114, 115, 194, 195, 196, 197, 198, 208, 209, 210);
- Додаткові угоди до договорів (т. № 2 а.с.33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 69-70, 71-72, 73-74, 75-76, 77, 78-79, 80-81, 82-83,) (т. № 3 а.с.71, 72, 73, 76);
- акти приймання-передачі товару (т. № 1 а.с.213, 214, 216, 217, 226, 227, 229, 230, 233, 234) (т. № 2 а.с.19, 20, 22, 23, 26, 27, 44, 45, 54, 55, 57, 58, 61, 62, 108, 109, 110, 111, 112, 115, 116, 130, 131, 133, 134), (т. № 3 а.с.69, 70, 80, 81, 90, 91, 93, 94, 97, 98, 100, 101, 104, 105, 140, 141, 143, 144, 153, 154, 156, 157, 163, 171, 172, 174, 175, 176, 177, 182, 183, 184, 185, 223, 224, 226, 227 ,236, 237, 238, 239, 240, 250, 251), (т. № 4 а.с.16, 17, 19, 20, 25, 26, 35, 36, 38, 39, 61, 62, 64, 65);
- додатки до договорів поставки (т. № 1 а.с.210-212, 215, 223-225, 228) (т. № 2 а.с.16-18, 21, 51-53, 56, 68, 105-107, 128-129, 132), (т. № 3 а.с.67-68, 75, 79, 87-89, 92, 137-139, 142, 150-152, 155, 162, 168-170, 173, 192-193, 204, 205, 206-207, 220-222, 225, 231, 232, 233, 234, 235, 248-249, 252), (т. № 4 а.с.13-15, 18, 32-34, 37, 8-60, 63);
- податкові накладні (т. № 1 а.с. 218, 219, 231, 232, 235, 236) (т. № 2 а.с. 24, 25, 28, 29, 46, 47, 59, 60, 63, 64, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 113, 114, 117, 118, 135, 136) ( т. № 3 а.с.82, 83, 95, 96, 99, 102, 103, 106, 107, 120, 121, 122, 123, 127, 130, 131, 133, 145, 146, 158, 159, 164, 178, 179, 180, 181, 186, 187, 188, 189, 200, 214, 215, 216, 228, 229, 241, 242, 243, 244, 245) (т. № 4 а.с. 5, 6, 7, 8, 9, 21-22, 23-24, 27, 28, 40, 42, 66, 67);
- видаткові накладні (т. № 2 а.с. 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92) (т. № 3 а.с. 116, 117, 118, 119, 126, 128, 129, 132, 199, 211, 212, 213) (т. № 4 а.с. 1, 2, 3, 4).
Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що протягом періоду, що перевірявся, позивачем також укладено договори купівлі-продажу на придбання товару з наступними контрагентами:
- ТОВ «Нафтакомпані» договір № 12-0115 від 12.01.2015 року (т. № 1 а.с. 192-197);
- ТОВ «Самрагда» договір № 15-НП від 15.01.2015 року (т. № 1 а.с. 237-238);
- ТОВ «НК Станіслав» договір № ст/01/01/15 від 20.01.2015 року (т. № 2 а.с. 119);
- ТОВ «Капітал Х» договір № 106 від 19.12.2014 року (т. № 2 а.с.137-138);
- ТОВ «Срібний Лев» № ПН 19/01 від 19.01.2015 року (т. № 4 а.с.42).
Відповідно до умов вказаних договорів купівлі-продажу вищевказані контрагенти-постачальники зобов'язувалися передати у власність Покупцеві (ТОВ ВТФ «Авіас» в особі директора ОСОБА_2) товар, повне найменування якого, марка, вид, кількість вказується в специфікаціях до договору, а Покупець зобов'язувався прийняти зазначений товар й оплатити його. Оплата за товар проводиться в безготівковій формі шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
На підтвердження виконання господарських операцій за вказаними договорами купівлі-продажу позивачем надано наступні первинні документи:
- специфікації (т. № 2 а.с.139, 142, 145, 148, 150);
- видаткові накладні (т. № 1 а.с.198, 199, 200, 201, 202) (т. № 2 а.с.122, 123);
- податкові накладні (т. № 1 а.с.203, 204, 205, 206, 207) (т. № 2 а.с.6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 124, 125, 157, 158, 159, 160, 161) (т. № 4 а.с.51, 52, 53, 54);
- Додатки до договорів (т. № 1 а.с.239-240, 241-242, 243, 244, 245, 246-247) (т. № 2 а.с.120-121,140-141,143-144,146-147,149,151) (т. № 4 а.с.43, 44, 45, 46);
- акти приймання-передачі нафтопродуктів (т. № 1 а.с.248-249,250) (Т. № 2 а.с.1, 2, 3, 4, 5, 152, 153, 154, 155, 156) (т. № 4 а.с.47, 48, 49, 50).
Крім того, у періоді, що перевірявся, ТОВ ВТФ «Авіас» укладені угоди на продаж нафтопродуктів з наступними контрагентами:
- ТОВ «Алкіл» договір № КП 15-46 від 12.01.2015 року (т. № 4 а.с.135-136);
- ТОВ «Компас Х» договір № КП-14644 від 19.12.2014 року (т. № 4 а.с. 68);
- ТОВ «Прометей Х» договір № КП-14648 від 19.12.2014 року (т. № 4 а.с. 1197);
- ТОВ «Аспект-Н» договір № КП15-71 від 12.01.2015 року (т. № 4 а.с. 179);
- ТОВ «Дагомея» договір № КП15-90 від 27.01.2015 року (т. № 4 а.с. 170);
- ТОВ «Деметра 7» договір № КП15-83 від 16.01.2015 року (т. № 4 а.с. 159);
- ТОВ «Карпати люкс» договір № КП15-133 від 20.01.2015 року (т. № 4 а.с. 99);
- ТОВ «Лівед Ойл» договори купівлі-продажу № КП15-103 від 19.01.2015 року (т. № 4 а.с. 84); № КП15-169 від 26.01.2015 року (т. № 4 а.с. 94); №КП15-130 від 26.01.2015 року;
- ТОВ «НК Кадіз» договір № КП15-134 від 20.01.2015 року; (т. № 4 а.с.124-125);
- ТОВ «Норма Вест» договір № КП15-57 від 14.01.2015 року. (т. № 4 а.с.106).
Відповідно до умов вказаних договорів ТОВ ВТФ «Авіас» зобов'язувалося передати у власність покупця нафтопродукти на АЗС покупця, а покупець прийняти та оплатити.
На підтвердження виконання господарських операцій за вказаними договорами позивачем надано наступні первинні документи:
- Додатки до договорів ( т. № 4 а.с.69-72, 85-86, 95, 100, 107-108, 126-129, 137-139, 160, 171, 180, 198-199);
- Додаткові угоди (т. № 4 а.с.73, 87, 96, 101, 109, 130, 140, 161, 172, 181, 200);
- видаткові накладні (т. № 4 а.с.74, 75, 76, 77, 78, 88, 89, 90, 97, 102, 103, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 131, 132, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 147, 148, 149, 162, 163, 164, 165, 173, 174, 175, 182, 183, 184, 185, 186, 201, 202, 203, 204, 205);
- податкові накладні (т. № 4 а.с.79, 80, 81, 82, 83, 91, 92, 93, 98, 104, 105, 117, 118, 119, 120, 121, 122 ,133, 134, 150, 151, 152, 153, 154, 155, 156, 157, 158, 166, 167, 168, 169, 176, 177, 178, 187, 188, 189, 190, 191, 192, 193, 197, 195, 196, 206, 207, 208, 209, 210).
Крім того, позивачем додатково надано платіжні доручення (т. № 2 а.с.162-232), оборотно-сальдові відомості (т. № 2 а.с.233, 234, 235, 236, 237) та Сертифікати відповідності (т. № 2 а.с.238-250, т. № 3 а.с.1-64).
За наведених обставин, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його вищевказаними контрагентами підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій і містять всі необхідні реквізити, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача.
Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», доказів протилежного відповідачем не представлено та судом не встановлено.
Щодо доводів відповідача про відсутність на момент перевірки по окремим товарно-матеріальним цінностям сертифікатів відповідності, паспортів якості, які підтверджують належну якість товару, суд зазначає, що Податковим кодексом України не передбачено пов'язаність виникнення права платника податків на формування податкового кредиту з податку на додану вартість з обов'язковою наявністю сертифікатів якості на товар.
Крім того, сертифікат якості на товар не є первинним документом в розумінні Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містить інформації про господарську операцію та не підтверджує її здійснення, і його наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку на підприємстві.
Такі документи не фіксують факту здійснення господарських операцій, а лише підтверджують, що товар відповідає встановленим вимогам, отже, відсутність даних документів не може слугувати підставою для висновків про нереальність проведених господарських операцій.
Крім того, за специфікою виконання вказаних вище договорів товар контрагентами позивача відпускався безпосередньо зі своїх власних автозаправочних станцій, а не поставлявся, зокрема, на склад позивача, у зв'язку із чим також недоречними та безпідставними є посилання контролюючого органу на створення видимості постачання нафтопродуктів через відсутність фізичного реального руху активів у вигляді нафтопродуктів та фіксування договорами постачання умов поставки, які не передбачають транспортування, позаяк сама суть цих господарських операцій по договорам поставки нафтопродуктів, укладеним з вищевказаними контрагентами, полягала в тому, що інші підприємства здійснюють реалізацію нафтопродуктів через власну/орендовану мережу АЗС, оскільки сам позивач ні у власності, ні в оренді мережі АЗС не має, а здійснює торгівлю нафтопродуктами (оптову та роздрібну) через торгівельні точки (без права юридичної особи) на території усієї країни. Відповідно до значених угод, контрагенти-постачальники ТОВ ВТФ «Авіас» зобов'язуються відпускати товар пред'явникам довірчих документів, емітентом яких є позивач (паливні картки, скретч-картки), відповідного виду та номіналу палива, що зазначений у довірчому документі.
Так, за умовами договорів поставки за довірчими документами (скретч-картками) Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець (позивач) прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (бензини, дизельне паливо і газ). Товар за цим Договором поставляється Щоденно і безперервно на умовах ЕХW АЗС. Перелік АЗС (автозаправних станцій). Товар поставляється (видається) відповідно з Додатком № 4 по довірчим документам (скретч-картки) Покупця. Ціна Товару формується па підставі фактичних цін, що діють на АЗС на момент відвантаження Товару по довірчим документам Покупця. Покупцеві надається 1,2% оптова знижка від реалізації Товару. Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника. Якість Товару має відповідати встановленим в Україні державним стандартам.
З аналізу умов самих договорів поставки слідує, що паспорта якості та сертифікати відповідності не передаються Покупцю (позивачу), через те, що придбання товару здійснюється після його фактичної передачі кінцевому споживачу.
Відносно доводів контролюючого органу щодо неможливої участі директора ТОВ ВТФ «Авіас» ОСОБА_2 у прийманні та здійсненні відпуску нафтопродуктів, з урахуванням часу та відстані міст України (так протягом 31.12.2014 року директор перебував у Дніпропетровську, Донецьку, Харкові, Івано-Франківську одночасно), а також щодо не надання до перевірки документів, що підтверджують відрядження та фактичне перебування посадової особи ТОВ ВТФ «Авіас» до міст України, де відбувається нібито перехід права власності, суд зазначає, що законодавством України чітко не встановлено у якості необхідної та/або обов'язкової умови присутність особи, що уповноважена на підписання документів, безпосередньо у географічній точці здійснення такого підписання, тим більше, з урахуванням сучасних умов ведення підприємницької діяльності та існуючи засобів зв'язку (електронна пошта, скайп, інтернент). Водночас, акт прийому-передачі засвідчує кількість відпущеного товару за скретч-картками та паливними картками позивача, а також відсутність претензій з боку сторін.
Щодо посилань відповідача на те, що правочини, укладені позивачем з вищевказаними контрагентами не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є неможливість встановлення ланцюгу постачання придбаного позивачем товару, а також наявність податкової інформації про недотримання цими контрагентами вимог податкового законодавства та відсутність у цих підприємств необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, суд зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом.
Навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат. При цьому, жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.
Слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Такий висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №К/9901/1349/17.
У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.
Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».
Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.
Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.
Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.
Зміст укладених позивачем з вказаними в акті перевірки контрагентами договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагентів та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.
При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, а також на час розгляду справи судом вказані суб'єкти господарювання знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також є платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.
Виписані цими суб'єктами господарювання податкові накладні на підставі укладених з позивачем договорів оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України та зареєстровані в ЄРПН, що відповідачем не заперечується.
Відповідні податкові зобов'язання та податковий кредит по взаємовідносинам з вказаними контрагентами були задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.
Твердження контролюючого органу у відзиві на позовну заяву та у акті перевірки про наявність кримінальних проваджень №32015050000000033 за фактом умисного ухилення від сплати податків невстановленими службовими особами ТОВ «Донмас» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, та за фактом фіктивного підприємництва з використанням підприємств ТОВ «МАЙСТЕР-2012» та ТОВ «ДЕЛІОКС КОМПАНІ» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, не можуть братись судом до уваги, оскільки в силу статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. З огляду на викладене, суд вважає, що окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, що у встановленому законом порядку набрав законної сили, не можуть вважатися доказом, на який податковий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності (нереальності) операції.
Крім того, перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами для висновків за результатами перевірок, визначено пунктами 77.8, 78.7 та 83 ПК України. Окремі документи з матеріалів кримінальних проваджень (за виключенням судових рішень), як-то протоколи допиту учасників кримінального провадження, письмові пояснення осіб, постанови слідчих, клопотання прокурорів тощо не віднесені до такого переліку. Відповідно до положень КАС України підстави для висновків суду є відомості отримані судом під час судового засідання, і суд не в праві обґрунтовувати свої рішення окремими твердженнями органів досудового слідства.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/170) сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.
Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі №21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі №810/5645/14, а також в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження №К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження №К/9901/19905/18).
Суд зазначає, що саме по собі порушення кримінального провадження без доведеності фіскальним органом на підставі належних та допустимих доказів здійснення контрагентом протиправної, злочинної діяльності, що спрямована на формування необґрунтованої податкової вигоди, та без доведення обізнаності платника податків про незаконний характер діяльності контрагентів, не може бути належним доказом протиправного формування платником податків даних податкового обліку.
Крім цього, щодо руху кримінальних проваджень №32015050000000033 за фактом умисного ухилення від сплати податків невстановленими службовими особами ТОВ «Донмас» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, та за фактом фіктивного підприємництва з використанням підприємств ТОВ «Мастер-2012» та ТОВ «Делюкс Компані», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України та №32015050000000034 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, судом встановлено та відповідачем визнається, що з моменту внесення до ЄРДР у 2015 році та станом на теперішній час (2021 рік) зазначені кримінальні провадження мають стадію досудового слідства.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень дозволяє зробити висновок, що на теперішній час посадові особи ТОВ ВТФ «Авіас», ТОВ «ДОНМАС», ТОВ «Мастер-2012» та ТОВ «Делюкс Компані» не були притягнуті до кримінальної відповідальності, вироки у вищевказаних кримінальних провадженнях відсутні.
Крім того, посадові особи ТОВ ВТФ «Авіас» навіть не є стороною в рамках цих кримінальних проваджень.
Також суд зауважує, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінальною кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшенню тиску на бізнес» №101-ІХ від 18.09.2019 року ст. 205 КК України, яка була підставою кримінального провадження №32015050000000034 - виключено.
Разом з цим, необхідно зауважити, що незважаючи на посилання на контролюючого органу на порушення податкової дисципліни ТОВ «ДОНМАС», ТОВ «МАСТЕР- 2012» та ТОВ «Делюкс Компані», відповідачем на надано жодного доказу порушення з боку цих підприємств податкового законодавства.
Натомість, позивачем надано з ЄДРСР судові рішення, що набрали законної сили, предметом розгляду яких були угоди ТОВ «ДОНМАС» в якості постачальника у грудні 2014 року та січні 2015 року з іншими покупцями (рішення у справах №820/4151/15 та №820/9471/15), в яких підтверджено реальність господарських операцій за участі цього підприємства.
Суд наголошує, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отриманні бюджетного відшкодування. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.
З огляду на вказане та з врахуванням встановлених обставин справи, наявних в ній доказів, які виключають сумніви в реальності господарських операцій позивача з його контрагентами, суд дійшов висновку, що доводи контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства України є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі доказами, а відтак податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Авіас» (код ЄДРПОУ 32560942, місцезнаходження: Салтівське шосе, буд.43, м. Харків, 61038) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079, місцезнаходження: пр. Поля Олександра, буд.57, м. Дніпро, 49600) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 16 червня 2015 року №0000264702, №0000254702.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 19.04.2021р.
Суддя: О.М. Турова