Справа № 206/4494/20
Провадження № 2/175/1219/20
(з а о ч н е)
13 травня 2021 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бойка О.М.,
при секретарі - Кучеренко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, -
Позивач звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та просив суд постановити рішення яким припинити стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 , стягнутих за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2012 року у справі №2- 6992/11; з моменту винесення судового рішення.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2020 року цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів була передана на розгляд до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області на підставі п.1 ч.2 ст. 31 ЦПК України.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2020 року було відкрито провадження у цій справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить справу розглянути за його відсутності.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, причину неявки в судове засідання суду не повідомила.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи вимоги ст. 128 ЦПК України, відповідач є такою, що належним чином повідомлена про слухання справи, та у наданий судом строк та станом на 13.05.2021 року відзив на позов не подала, заперечення щодо розгляду справи подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд зі згоди позивача розглядає справу за наявними у справі матеріалами у заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази та наведені ними виводи, суд дійшов до наступного.
Судом було встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано 18.03.2010 року.
20 лютого 2011 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області було ухвалене судове рішення у справі №2-6992/11, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини від доходу, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину, щомісяця, починаючи стягнення з 22 грудня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
Як встановлено судом, неповнолітній ОСОБА_3 фактично проживає разом з батьком - ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною довідкою з місця проживання та актом обстеження умов проживання. Неповнолітній ОСОБА_3 знаходиться на утриманні батька ОСОБА_1 .
Відповідно до положень Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; за домовленістю між батьками дитини той із них. хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом ст. 181 СК України, аліментами є кошти на утримання дитини, які присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки), а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
Правовий аналіз зазначених положень закону свідчить про те, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину або діти проживають із батьком. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється. Аналогічна правова позиція узгоджується Постановою Верховного Суду України по справі №753/23672/16-ц від 25.06.2018 року.
Враховуючи, що неповнолітній син фактично не проживала разом з матір'ю ОСОБА_2 , даний факт є обставиною, що має істотне значення і є підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів, стягнутих за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2012 року.
За таких обставин, підлягає припиненню стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , стягнутих за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2012 року.
З урахуванням вищевказаного, беручи до уваги те, що після винесення судом рішення про стягнення аліментів, змінилися життєві обставини позивача, вказані обставини тягнуть за собою припинення стягнення з нього аліментів на користь відповідачки, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду з позовом судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. 18, 180, 181, 192 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 4, 12, 13, 76-80, 89, 130, 141, 258, 263-265, 273,280-282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів - задовольнити.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються на користь ОСОБА_2 , за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2012 року у справі №2-6992/11.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів, стягнутих за рішенням суду Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2012 року у справі №2-6992/11 з 13 травня 2021 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Бойко