Справа № 308/408/21
2/308/55/21
11 травня 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Зарева Н.І., за участю:
секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовною заявою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - суду не відомий,
за участю третої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Ужгородська міська рада, адреса: 88000, м. Ужгород, площа Поштова, 3
про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Ужгородської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору дарування від 28.02.2019 року вона є власником ј частки квартири АДРЕСА_2 . Крім того, на підставі договору дарування від 26.09.2019 року позивачка стала власником ѕ частки квартири за цією ж адресою. Вказує, що у вказаній квартирі зареєстровані її бабуся - ОСОБА_3 , а також її мати - ОСОБА_2 , яка не є ні співвласником, ні власником вказаного житла.
Однак, факт реєстрації ОСОБА_2 у квартирі створює для позивачки перешкоди у користуванні житлом та порушує її права як власника, оскільки, відповідачка понад три роки не проживає за зазначеною адресою, не веде з ними спільного господарства, не бере участі в утриманні житла, та через те, що відповідачка прописана в квартирі їй не вдалося отримати субсидію на оплату комунальних послуг.
На підставі наведеного позивачка просить визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивачка не з'явилася, однак, подала до суду заяву, у якій просила про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити у повному обсязі та не заперечила проти ухвалення заочного рішення у справі в разі неявки відповідачки.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за її відсутності не подала.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Ужгородська міська рада, явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечив, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд розглянув справу заочно.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно договору дарування частини квартири від 28 лютого 2019 року, який зареєстровано в реєстрі за № 425 приватним нотаріусом О.А. Селехман, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , прийняла в дар від ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ј частину квартири під номером АДРЕСА_2 , яка належала дарувальнику ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Ластівкою А.В., 27.02.2019 року за реєстровим номером 3-73.
Згідно договору дарування частини квартири від 16 вересня 2019 року, який зареєстровано в реєстрі за № 1956 приватним нотаріусом О.А. Селехман, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , прийняла в дар від ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ѕ частину квартири під номером АДРЕСА_2 , яка належала дарувальнику ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори Гончаренко Т.І., 19.11.2009 року за реєстровим номером 2-848.
Право власності позивачки ОСОБА_1 на майно зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 33408624, дата та час державної реєстрації: 26.09.2019 15:11:11, державний реєстратор: приватний нотаріус Селехман О.А., Ужгородський міський нотаріальний округ, форма власності: приватна, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: ѕ, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 30494651, дата та час державної реєстрації: 28.02.2019 12:15:53, державний реєстратор: приватний нотаріус Селехман О.А., Ужгородський міський нотаріальний округ, форма власності: приватна, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: ј.
Відповідно до довідки від 24.12.2020 № 6087/18-21, виданої Виконавчим комітетом відділу реєстрації місця проживання Ужгородської міської ради, відповідно до картотеки реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 24.12.2020 року зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Факт реєстрації відповідача підтверджується також відомостями відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Закарпатській області від 25.01.2021 року, згідно з якими ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться зареєстрованою з 13.05.2004 за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з листа т.в.о. начальника Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області від 16.11.2020 № 26333/106/25/1-2020 та довідки про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_7 (ІТС ІПНП від 13.11.2020 № 26333) від 14.11.2020 ОСОБА_4 не проживає за місцем своєї реєстрації понад три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», судове рішення про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, яке набрало законної сили, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи.
Судом встановлено, що відповідач не проживає у вказаному житловому приміщенні протягом тривалого часу, а саме близько трьох років, та не є ні власником, ні співвласником житлового приміщення. Доказів на спростування фактів щодо тривалого не проживання за вказаною вище адресою відповідач не надав, так само не надав доказів на підтвердження укладення будь-яких договорів, на підставі яких за ним зберігалося б право користування вказаним помешканням. Таких доказів також не здобуто судом під час розгляду справи. Тому підстав, за якими б за відповідачем зберігалось право користування жилим приміщенням, в судовому засіданні не встановлено.
Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі наведеного, врахувавши всі обставини справи в сукупності, суд прийшов до переконання, що позовна заява обгрунтована та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, беручи до уваги висновок про задоволення позовних вимог, на підставі ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача сплачений нею судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 328, 344 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 82, 200, 206, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -
1. Позовну заяву задовольнити.
2. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Н.І. Зарева