печерський районний суд міста києва
Справа № 183/310/21-ц
16 квітня 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних витрат та моральної шкоди -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач, ДКС України) про стягнення інфляційних витрат та моральної шкоди, в якому просить стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України суму інфляційних витрат за період з 04.11.2014 року по 26.04.2019 року в розмірі 8 966,70 грн. Та моральну шкоду в розмірі 30 324,37 грн.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.01.2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних витрат та моральної шкоди направлено за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.
Як роз'яснено у п. 10-1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.95 року, при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції (254к/96-ВР) судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, ст. 9 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» (2135-12). Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.
Судова практика Верховного Суду свідчить, що за правовою позицією суду касаційної інстанції співвідповідачами у справах стосовно відшкодування шкоди заподіяної незаконними діями органів державної влади, поряд з Державною казначейською службою України, мають бути самі органи державної влади незаконними діями яких, на думку позивача, останньому заподіяно шкоду (постанова від 05.02.2020 року у справі №640/16169/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року в справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19) вказано, що «з урахуванням того, що саме на державу покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне вказати, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган».
Так, з матеріалів позовної заяви вбачається що ОСОБА_1 просить стягнути з ДКСУ моральну шкоду та інфляційні втрати за невиконання грошового зобов'язання у зв'язку з порушенням строків виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, що виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та перебуває на обліку в управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.
Відповідно до п. 2 Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.
Отже, органом, який заподіяв шкоду, та співвідповідачем в даній справі має бути залучено Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити коло учасників у справі та надати суду копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.
Відтак, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позивачу необхідно усунути недоліки зазначені у даній ухвалі та в разі їх усунення, подати до суду позовну заяву в новій редакції разом із копіями заяв відповідно до кількості учасників справи.
За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 48, 175-177, 185, 258-259, 260-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних витрат та моральної шкоди - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складений 16.04.2021 року.
Суддя І.В. Григоренко