Єдиний унікальний номер 234/1528/20
Номер провадження 22-ц/804/1054/21
27 травня 2021 року
м. Бахмут
справа № 234/1528/20
провадження № 22-ц/804/1054/21
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого Хейло Я.В.,
суддів Мірути О.А., Халаджи О.В.
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»,
відповідач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2021 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя Хандурін В.В.), ухваленого в приміщенні суду в місті Добропілля Донецької області, -
У січні 2020 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (далі - ТОВ «Глобал Спліт») з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 10 квітня 2014 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № IKAPNAВG.181753.003, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 53184,80 грн., а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 09 квітня 2017 року та сплатити проценти за його користування.
Відповідно до умов договору, нарахування процентів здійснюється щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за методом «факт/360» відповідно до чинного законодавства України.
Згідно кредитного договору, цільове призначення кредиту - придбання автомобілю марки Daewoo Matiz, легковий хетчбек-в, жовтого кольору, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рама) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Окрім того, 10 квітня 2014 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_1 укладено договір застави рухомого майна ZXA019500.181753.004, предметом якого є надання заставодавцем в заставу рухомого майна.
10.04.2014 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № РХ029031.181760.008, предметом якого є надання поруки поручителем перед ПАТ «ВБР» за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
06 березня 2019 року між ПАТ «ВБР» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір № 146 про відступлення прав вимог, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги за кредитним договором.
Просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в загальному розмірі 81063,97 грн., яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту - 44661,91 грн., суми заборгованості за відсотками - 36402,06 грн.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2021 року позов ТОВ «Глобал Спліт» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Глобал Спліт» суму заборгованості за кредитним договором № IKAPNAВG.181753.003 від 10 квітня 2014 року в загальному розмірі 65022,65 грн., яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту - 44661,91 грн., суми заборгованості по відсоткам - 20360,74 грн. за період з 11.04.2014 року по 09.04.2017 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» витрати по сплаті судового збору в розмірі 843,02 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 843,02 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволення позову відмовити.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Нещерет О.С., мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми процесуального та матеріального права.
Посилається на положення статтей 256, 261, 267, 252-255, 1050 ЦК України та зазначає, що позивач звернувся з позовом до відповідачів 15.01.2020 року, термін користування кредитом сплив 09.04.2017 року, проте останній платіж за кредитом був у листопаді 2014 року.
Вважає, що строк позовної давності слід обраховувати з часу здійснення ОСОБА_1 останнього платежу за кредитним договором у листопаді 2014 року.
Представником ТОВ «Глобал Спліт» генеральним директором Балашовим В.В. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач посилається на положення частини 4 статті 559 ЦК України, пункт 14 договору поруки та зазначає, що строк позовної давності спливає 09.04.2020 року, проте позов до відповідачів подано 15.01.2020 року.
Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
10 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № IKAPNAВG.181753.003, відповідно до умов якого банк на умовах, визначених цим договором, надає позичальнику у тимчасове платне користування грошові кошти, а саме кредит в сумі 53184,080 грн на наступні цілі: в розмірі 52000,00 грн на придбання позичальником автомобіля; в розмірі 150,00 грн. на сплату комісії за реєстрацію Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; в розмірі 1034,80 грн. з метою оплати винагороди банку за надання фінансового інструменту. Термін користування кредитом до 09 квітня 2017 року, процентна ставка за користування кредитом складає 18,5 процентів річних, позичальник сплачує комісію за надання фінансового інструменту в розмірі 0,00% від суми кредиту по договору, щомісяця в період сплати, сплата комісії здійснюється в гривні.
10 квітня 2014 року між ПАТ «ВБР», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено договір поруки № РХ029031.181760.008, відповідно до умов якого предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, укладеним між кредитором та боржником. Строк, розмір кредиту, цілі, відсотки, комісії, винагороду за надання фінансового інструменту, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим договором, зазначені у п. 18 цього договору, відповідно до якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором від 10 квітня 2014 року № IKAPNAВG.181753.003, згідно якого кредитор надає боржнику кредит в сумі 53184,80 грн. на наступні цілі: в розмірі 52000,00 грн на споживчі потреби під заставу позичальником автомобіля; в розмірі 150,00 грн на сплату комісії за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; в розмірі 1034,80 грн з метою оплати винагороди банку за надання фінансового інструменту, а боржник повинен виконати зобов'язання з повернення кредиту, у строк з 10 квітня 2014 року по 09 квітня 2017 року включно, сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 18,5% річних, сплати щомісячної комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі 0,00 % за місяць від суми кредита у період сплати з 1 по 10 число кожного місяця. (а.с. 22)
10 квітня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» було укладено договір застави рухомого майна ZXA019500.181753.004, предметом якого є надання заставодавцем в заставу майна, опис якого зазначений в п. 35.4 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, одержати задовільнення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця (а.с. 24)
06.03.2019 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Глобал Спліт» було укладено договір № 146 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого сторони узгодили, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржника, або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 37)
Згідно витягу з додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги, з якого вбачається, що до нового кредитора, який є позивачем у справі, перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № IKAPNAВG.181753.003, укладеним 10.04.2014 року з ОСОБА_1 , а також за договором застави ZXA019500.181753.004 від 10.04.2014 року, предметом якого є рухоме майно - автомобіль легковий хетчбек-в, жовтого кольору, марки Daewoo Matiz, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рама) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , заставна вартість якого складає 65000,00 грн. Також новому кредитору було передано право вимоги за договором поруки № РХ029031.181760.008, який було укладено 10.04.2014 року з ОСОБА_2 . Загальний залишок заборгованості на дату укладення договору 06.03.2019 року складає 81063,97 грн., яка складається з: залишку по тілу кредиту в сумі 44661,91грн., залишку по відсотках в сумі 36402,06 грн. (а.с. 41)
Згідно розрахунку ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором станом на 06.03.2019 року в загальному розмірі становить 81063,97 грн., що складається з: суми заборгованості по тілу кредиту - 44661,91грн., суми заборгованості по відсоткам у розмірі 36402,06 грн. (а.с. 5-16)
Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що ціна позову складає 81063,97 грн, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та солідарне стягнення з відповідачів на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 65022,65 грн., з яких 44661,91 грн. складає заборгованість за тілом кредиту та 20360,74 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 11.04.2014 року по 09.04.2017 року.
Апеляційний суд повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не може з огляду на наступне.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно п. 1.2 кредитного договору № IKAPNABG.181753.003 від 10 квітня 2014 року вбачається, що Банк надав кредит ОСОБА_1 в сумі 53184, 80 грн.
Відповідно до п. 1.3 термін користування кредитом до 09 квітня 2017 року.
Згідно п. 2.4. вказаного кредитного договору період сплати кредиту, комісії та процентів: з 1-го по 10-те число кожного місяця, починаючи з наступного місяця, після дати підписання даного договору. При несплаті кредиту, комісії та процентів у зазначений строк вони вважаються простроченими.
Зі змісту кредитного договору №IKAPNABG.181753.003 від 10 квітня 2014 року встановлено, що сторони домовилися, що грошові кошти банк надає позичальнику на умовах повернення, строковості, платності, а саме зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18,5% річних (п. 1.4, п. 1.3 кредитного договору). Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку до останнього дня місяця (включно). Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом (п. 2.7 кредитного договору).
Умов, які б свідчили про те, що сторони кредитного договору обумовили сплату процентів у розмірі 18% річних і після закінчення терміну користування кредитом (строку кредитування), кредитний договір не містить.
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач останній платіж по кредиту зробила 01 листопада 2014 року (а.с. 5).
У відповіді на позов від 15 липня 2020 року ОСОБА_2 , та у судовому засіданні суду першої інстанції представник ОСОБА_2 - адвокат Нещерет О.С., зазначали про необхідність застосування строків позовної давності. (а.с. 178)
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України). Згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України строк виконання кожного щомісячного зобов'язання спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.
Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.
За таких обставин застосування наслідків спливу строку позовної давності можливе за умови наявності порушеного права позивача, тобто обґрунтованості позовних вимог.
Стягуючи відсотки за користування кредитом, суд першої інстанції обґрунтовано послався на правову позиції Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі №14-10цс18, проте, на думку апеляційного суду, неправильно її застосував.
Велика Палата Верховного Суду в цієї постанові визначила, що встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.
З матеріалів справи вбачається, що останній платіж за кредитним договором було здійснено ОСОБА_1 01.11.2014 року, черговий платіж у строк до 01.12.2014 внесено не було, тому позовна давність за даним черговим платежом спливає 01.12.2017 року, за платежом у строк до 01.01.2015 року до 01.01.2018 року та відповідно за платежом до 01.01.2017 року - 01.01.2020 року.
Враховуючи, що термін користування кредитом , встановлений пунктом 1.3. кредитного № IKAPNABG.181753.003 від 10 квітня 2014 року - 9 квітня 2017 року (а.с. 17), та подачу позову ТОВ «Глобал Спліт» 16 січня 2020 року (дата здачі поштовому відділенню), позивач в межах строку позовної давності має право на отримання процентів за кредитом за період з 01.01.2017 року по 01.04.2017 року.
Строк позовної давності щодо стягнення щомісячних платежів з грудня 2014 року по грудень 2016 року позивачем пропущений.
З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Глобал Спліт» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 01.01.2017 складає 44661,91 грн, на 01.02.2017 - 44661,91 грн, на 01.03.2017 - 44661,91, на 01.04.2017 - 44661,91 грн.
Враховуючи процентну ставку 18,5% річних (1,5 % в місяць), встановлену пунктом 1.4 кредитного договору № IKAPNABG.181753.003 від 10 квітня 2014 року, заборгованість по процентах за період 01.01.2017 по 01.04.2017 року складає 2754 гривень 15 копійок.
10.04.2014 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № РХ029031.181760.008, предметом якого є надання поруки поручителем перед ПАТ «ВБР» за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № IKAPNAВG.181753.003 від 10.04.2014 року, укладеним між 10 квітня 2014 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1 .
Що стосується висновків суду про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за тілом кредиту у розмірі 44661,91 грн., апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції , всупереч доводів апеляційної скарги, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач має право на стягнення такої заборгованості та з врахуванням того, що відповідач ОСОБА_1 ,відповідно до умов договору мала повернути кредит у строк до 09.04.2017 року, позивач звернувся до суду 16 січня 2019 року та строк позовної давності щодо стягнення основного боргу пропущений не був.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи, що суд першої інстанції припустився порушень процесуального та матеріального закону, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у сумі 65022,64 грн. слід скасувати та ухвалити нове рішення , яким стягнути з відповідачів на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 44661,91 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 2754 гривень 15 копійок за період з 01.01.2017 року по 01.04.2017 року.
Відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги та сплачений ТОВ «Глобал Спліт» судовий збір при поданні позовної заяви у розмірі 2102 гривні, судовий збір сплачений ОСОБА_2 при поданні апеляційної скарги у розмірі 3153 гривень, з урахуванням задоволення позовних вимог у загальному розмірі 47416,06 гривень, що складає 58 % позовних вимог, - з позивача ТОВ «Глобал Спліт» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 609, 58 гривень.
Керуючись статтями 374, 376, 377, 381, 382,383,384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2021 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованості за тілом кредиту та відсотками за кредитним договором № IKAPNAВG.181753.003 від 10.04.2014 року у розмірі 65022,65 грн. скасувати, в частині розподілу судових витрат змінити.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № IKAPNAВG.181753.003 від 10.04.2014 року задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № IKAPNAВG.181753.003 від 10.04.2014 року у сумі 44661 (сорок чотири тисячі шістсот шістдесят одну) гривні 91 грн. та заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 01.01.2017 року по 01.04.2017 року у розмірі 2754 (дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири) гривні 15 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 609 гривень 58 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді