Справа № 738/430/21
№ провадження 2/738/224/2021
заочне
28 травня 2021 року м. Мена
Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складi:
судді - Волошиної Н.В.,
з участю секретаря судового засідання -Донець Г.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника третьої особи - Ющенко Т.Д.,
розглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну справу за позовною заявою Менської міської ради Чернігівської області в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи - Комунальна установа «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради, ОСОБА_5 , про позбавлення батьківських прав дитини,
І. Зміст позовних вимог.
У квітні 2021 року Менська міська рада, як орган опіки та піклування, діючи в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.
Позовна заява мотивована тим, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по утриманню та вихованню дітей. Малолітню ОСОБА_2 з КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня», в якій вона перебувала на підставі акту органу поліції та закладу охорони здоров'я про підкинуту та знайдену дитину від 17 грудня 2020 року, влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей. Малолітній ОСОБА_3 на даний час проживає в сім'ї ОСОБА_5 .. Матір дітей свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, веде аморальний спосіб життя, бродяжничить, зловживає спиртними напоями, не працює, з дітьми не спілкується, не проявляє до них інтересу, а на даний час взагалі місце її перебування невідоме, жодного разу не відвідувала свою доньку, яка перебуває у центрі та сина, не телефонувала, не цікавилась їх життям. За повідомлення органу поліції ОСОБА_4 двічі притягувалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків та двічі за розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях, а також притягувалась до адміністративної відповідальності за несвоєчасну реєстрацію народження дитини. За повідомленням старости Дягівського старостинського округу за час проживання ОСОБА_4 на території села в сім'ї виникала небезпека життю та здоров'ю дітей, оскільки у будинку було вимкнено електропостачання, дровами, теплим одягом та продуктами харчування були забезпечені недостатньо. Відповідач має ще двох старших доньок, які навчаються в КЗ «Чернігівський ліцей», вихованням яких займається бабуся, матір померлого батька дітей. З 08 квітня 2015 року сім'я ОСОБА_2 перебувала на обліку районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, як така, що опинилася у складних життєвих обставинах, а на даний час перебуває на обліку міського центру та служби у справах дітей міської ради. 10 березня 2021 року комісією з питань захисту прав дитини було прийняте рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав стосовно її двох малолітніх дітей, який був затверджений виконавчим комітетом Менської міської ради.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 08 квітня 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання на 06 травня 2021 року.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 06 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 травня 2021 року.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 20 травня 2021 року за клопотанням представника позивача у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено ОСОБА_5 ...
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 28 травня 2021 року за заявою позивача позовну заяву до ОСОБА_4 в частині позовних вимог про стягнення аліментів залишено без розгляду.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила їх задовольнити, додатково пояснила, що під час підготовки позовної заяви до суду ОСОБА_5 визнав своє батьківство стосовно малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв'язку з чим були внесені зміни в актові записи про їх народження, змінено їх прізвище ОСОБА_2 на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На даний час малолітній ОСОБА_3 проживає у сім'ї батька, який опікується ним, забезпечує всім необхідним, а також вирішується питання про передачу найближчим часом з Центру соціально-психологічної реабілітації дітей в сім'ю батька й малолітньої ОСОБА_2 ..
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, була викликана в суд через оголошення, розміщене на офіційній сторінці веб-порталу Судової влади України, заяв про розгляд справи за її участю, відзиву на позовну заяву суду не надала.
Представник третьої особи - Комунальної установи «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради - Ющенко Д.Т. підтримала позовну заяву, просила її задовольнити.
Третя особа ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 28 травня 2020 року, з урахуванням думки представника позивача, постановлено провести заочний розгляд справи.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Згідно з копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , виданими повторно Менським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 30 березня 2021 року, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 6, 7).
Як вбачається з Повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 видавалися повторно у зв'язку з внесенням відомостей про визнання батьківства ОСОБА_5 стосовно дітей, прізвища дітей ОСОБА_2 змінено на ОСОБА_3 , ОСОБА_3 (а.с.52-55).
Згідно з довідкою-характеристикою, виданою старостою Волосківського старостинського округу 05 лютого 2021 року №15-06/91/17, ОСОБА_4 зареєстрована по АДРЕСА_1 , фактично проживала по АДРЕСА_2 у цьому ж селі, станом на день видачі довідки проживала зі співмешканцем ОСОБА_5 , мають спільних дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має ще двох старших дітей, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які проживають та навчаються у місті Чернігові (а.с.12)
За повідомленням Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради від 29 грудня 2020 року, адресованого службі у справах дітей Менської райдержадміністрації, 17 грудня 2020 року до КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради, згідно з актом органів внутрішніх справ України до закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, доставлено малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв'язку з чим просять взяти дану інформацію до відома та розглянути питання про подальше влаштування малолітньої дитини (а.с.13).
Згідно з актом органу внутрішніх справ України до закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 17 грудня 2020 року ОСОБА_4 залишила дитину без нагляду в ЧВП ГУНП, зі слів дитини мати зловживає спиртними напоями (а.с.16).
За клопотанням служби у справах дітей Менської міської ради Менського району Чернігівської області від 29 грудня 2020 року малолітню ОСОБА_14 було влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей для надання психологічної та педагогічної допомоги.
Згідно з довідкою №21 від 02 березня 2021 року за час перебування малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей з 05 січня 2021 року, мати дитини жодного разу не відвідувала свою доньку, життям та її здоров'ям не цікавилась, на зв'язок з педагогічними працівниками та адміністрацією закладу не виходила (а.с.19).
Згідно з інформацією про сім'ю ОСОБА_2 , яка надана КУ «Менський міський центр соціальних служб Менської міської ради» від 15 лютого 2021 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , має 4 дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сім'я перебувала на обліку Менського районного центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді з 08.04.2015 року та поставлена на облік Менського міського центру соціальних служб з 04.01.2021 року, два рази перебувала під соціальним супроводом фахівців із соціальної роботи - в 2015 році та 2018 році, як сім'я, яка опинилась у складних життєвих обставинах.
Сім'я неодноразово відвідувалася комісією, в складі фахівців із соціальної роботи, працівників ССД, фельдшера та інших суб'єктів соціальної роботи, з ОСОБА_4 постійно проводилася профілактична робота з метою навчання навичкам догляду за дітьми, попередження зловживання спиртними напоями, попередження ухиляння від виконання батьківських обов'язків, підвищення виховного потенціалу, пропонувалася допомога речами, неодноразово фіксувався факт перебування її у стані алкогольного сп'яніння та невиконання батьківських обов'язків, дитину народжувала в стані алкогольного сп'яніння.
Зокрема, під час візиту фахівцями центру 20 жовтня 2015 року було викликано швидку допомогу для ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка потребувала термінової медичної допомоги, а мати не реагувала на стан її здоров'я, а 22 грудня 2015 року фахівцями центру спостерігали, що жінка перебувала у стані алкогольного сп'яніння у присутності малолітніх дітей.
30 січня 2018 року надійшов лист із КЗОЗ «Менська центральна районна лікарня» про те, що 27 листопада 2017 року у громадянки ОСОБА_4 відбулися пологи вдома, ОСОБА_4 та її співмешканець перебували у стані алкогольного сп'яніння, в подальшому двохмісячну дитину було доставлено у лікарню у вкрай важкому стані. Під час наступних візитів фахівцями центру було виявлено, що жінка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, фахівці центру неодноразово пропонували жінці звернутися до лікаря - нарколога за медичною допомогою.
Протягом 2020 року ОСОБА_4 декілька разів змінювала своє місце проживання, виїжджала у м. Чернігів, проживала у селах Степанівка та Дягова, при цьому при переїздах не забезпечувала належні умови для проживання дітей.
У грудні 2020 року ОСОБА_4 з донькою ОСОБА_2 поїхала у м. Чернігів, сина ОСОБА_3 залишила зі своїм співмешканцем - ОСОБА_5 у с. Степанівка, куди більше не повернулася, з грудня 2020 року на контакт із ОСОБА_5 не йде.
31 грудня 2020 року інформацію про сім'ю, яка опинилася у складних життєвих обставинах, передано за територіальною належністю до КУ «Менський міський центр соціальних служб».
На момент спільного візиту, який відбувся 21 січня 2021 року фахівець із соціальної роботи міського центру соціальних служб та начальник ССД, спеціаліст ССД зафіксували, що дитина ОСОБА_3 проживає у сім'ї ОСОБА_5 , зі слів останнього (його колишня співмешканка не цікавиться дитиною і не бере участі у вихованні сина, харчування, лікування та догляд за дитиною забезпечує ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 відмовляється обговорювати питання стосовно дітей, до Менського міського центру соціальних служб за отриманням соціальних послуг не зверталася, не телефонувала, про бажання забрати і відвідати дитину не повідомляла. Жінці відомо, де перебуває її дитина, спілкуванню, виконанню батьківських обов'язків ніхто не перешкоджає, але місцеперебування, харчування, стан здоров'я дитини її не цікавить.
Згідно з актами обстеження умов проживання від 21 лютого 2021 року та від 23 березня 2021 року за адресою: АДРЕСА_2 , малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з ОСОБА_5 , який бажає визнати своє батьківство стосовно малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , мати з дитиною не проживає, умови проживання задовільні, дитина доглянута, на момент другого візиту батько перебував у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим він був попереджений про наслідки вживання алкогольних напоїв (а.с. 21,22).
Згідно з інформацією відділення поліції №1 Корюківського районного відділу поліції ГУНП ОСОБА_4 притягувалась до адміністративної відповідальності, в тому числі і за ч.1 ст. 184 КУпАП (а.с.18).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Менської міської ради від 26 березня 2021 року орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_4 стосовно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»). Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.
У справах «Савіни проти України», «МакМайкл проти Сполученого Королівства», «Ньяоре проти Франції», Європейським судом з прав людини зазначається, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя» і що «заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» - виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язанні виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані: піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом (ч.1 ст.152 СК України).
При цьому, відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо вихованню дитини та/або за забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
У п. п.15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» дані роз'яснення, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєння нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Врахування обставин, які підпадають під визначення дій особи, як «ухилення від виконання батьківських обов'язків», на думку суду, не вичерпуються наведеним вище переліком і підлягають розширеному тлумаченню залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.
Частинами 4 та 5 ст. 19 Сімейного кодексу України визначено, при розгляді судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Виходячи з встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 свідомо нехтує своїми обов'язками по вихованню своїх малолітніх дітей, самоусунувшись від виконання батьківських обов'язків, залишила малолітню доньку без нагляду, малолітнього сина у свого колишнього співмешканця, який на даний час визнав своє батьківство стосовно двох малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останній проживає й на даний час із батьком, мати дітей проживає окремо від них, не спілкується з ними тривалий час, не відвідує їх, не цікавиться їх життям, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як свідоме ухилення матері від виховання дітей, що свідчить про відсутність у неї інтересу до дітей, приходить до висновку про позбавлення відповідача ОСОБА_4 батьківських прав стосовно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
VI. Вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Кеpуючись статтями 150-152, 155, 164-166 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», статтями 5, 12, 13, 76-81, 89, 142, 258, 259, 263-265, 268, 280, 284, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Менської міської ради Чернігівської області в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи - Комунальна установа «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради, ОСОБА_5 , про позбавлення батьківських прав дитини - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на користь держави 908 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
Менська міська рада, місцезнаходження: вул. Титаренка Сергія, 7 м. Мена Чернігівська область.
Відповідач:
ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 06 лютого 2009 року.
Треті особи:
Комунальна установа «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради, місцезнаходження: вул. Семашка, 8 м. Мена Чернігівська область.
ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя Н.В. Волошина