27.05.2021 Справа №607/6300/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Безручко Т.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Кондрат Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №841881 від 29 березня 2021 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119 грн. та закрити провадження у справі, а також стягнути сплачений ним судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні порушені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Так, прибувши 29 березня 2021 року о 16.00 год. до УПП в Тернопільській області для розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач тривалий час очікував посадову особу у кімнаті прийому громадян, у якій було холодно та яка не опалювалась, висловивши прохання про розгляд справи у іншому приміщенні, оскільки недавно переніс аденовірусне захворювання. Однак, йому було відмовлено у цьому та він покинув приміщення УПП. 31 березня 2021 року він отримав спірну постанову з якої дізнався про накладення на нього адміністративного стягнення. Зазначив, що при винесенні спірної постанови посадовою особою не дотримано права, передбачені ст..268 КУпАП. Також вказав, що за його повідомленням про те, що на АДРЕСА_1 відбувається стихійна торгівля на проїзджій частині дороги без належних дозвільних документів, відповідачем не було здійснено перевірку, не встановлено обставин та не вжито належних заходів. Вважає, що відповідач не перевірив обставини, які зумовили позивача зателефонувати на лінію «102». Також зазначив, що диспозиція статті 183 КУпАП передбачає суб'єктивну сторону правопорушення, яка характеризується наявність прямого умислу. Правопорушник, повідомляє чи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою та бажає виїзду на місце виклику працівників поліції. Вважає, що відповідач, не перевіривши та не надавши обставинам, які зумовили позивача зателефонувати на лінію 102, не пересвідчившись про причину телефонного дзвінка, тобто не вивчивши фактичні обставини справи, а також порушивши процедуру притягнув його до адміністративної відповідальності.
Відповідач Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП подало відзив на позов відповідно до якого позов не визнав. Так, 06 лютого 2021 року о 12.год.11 хв. ОСОБА_1 здійснив виклик на лінію 102 та повідомив, що невідомі особи в кількості 50 чоловік здійснюють торгівлю із власних автомобілів на перехресті на проїжджій частині, чим перекрили рух автотранспорту. Прибувши за місцем виклику, працівники поліції встановили, що рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16.03.2016 року №221 «Про проведення сільськогосподарських ярмарків», з метою забезпечення населення широким асортиментом сільськогосподарської продукції і товарами підприємств харчової та переробної промисловості, а також насичення споживчого ринку продовольчими товарами, визначено місце для проведення сільськогосподарських ярмарків щосуботи на масиві «Дружба» - площадка на перехресті вулиць Миру-Дружби терміном до 31.12.2021 року та встановлено режим роботи з 08.00 год. до 15.00 год. Заявникові було доведено до відома, що торгівля на перехресті вулиць Миру-Дружби по суботах здійснюється на підставі означеного рішення. ОСОБА_1 було подана заяву на ім'я начальника УПП в Тернопільській області з проханням притягнути до відповідальності винних осіб за невжиття заходів реагування щодо незаконної торгівлі по АДРЕСА_1 . 06 лютого 2021 року о 12.28 год. ОСОБА_1 вдруге звернувся на лінію «102» з повідомленням про те, що у нього наявна інформація,що керівник моніторингу УПП в Тернопільській області ДПП ОСОБА_2 дав вказівку працівникам УПП не реагувати на дане звернення. Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 є т.в.о. заступником начальника - начальником відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Тернопільській області, інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Тернопільській області ДПП Ямборком Т.Р. в електронному рапорті було вказано на необхідність направлення матеріалів даної скарги в УПП для проведення службової перевірки. Вивчивши матеріали, оглянувши матеріали фіксації з нагрудних відео реєстраторів поліцейських, котрі виїзджали 06 лютого 2021 року на повідомлення ОСОБА_1 про незаконну торгівлю, врахувавши той факт, що ОСОБА_1 в день звернення 06 лютого 2021 року було проінформовано про вказане рішення виконавчого комітету, т.в.о. заступника начальника управління - начальником відділу чергової служби Ганським С. було встановлено, що інформація у повідомленні ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження та письмово повідомлено заявника про те, що його повідомлення про вказівку ОСОБА_2 не реагувати на повідомлення щодо незаконної торгівлі по АДРЕСА_1 містять ознаки правопорушення, передбаченого ст..183 КУпАП. ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст..183 КУпАП відбудеться 29 березня 2021 року о 16.00 год. в кімнаті прийому громадян УПП в Тернопільській області ДПП. У цьому ж повідомлені були зазначені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У вказаний день та час ОСОБА_1 прибув до УПП в Тернопільській області ДПП, однак з власної волі покинув кімнату прийому громадян, де відбувався розгляд справи про адміністративне правопорушення, посилаючись на низьку температуру у приміщенні кабінету. Зважаючи на той факт, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, з власної волі покинув приміщення, де відбувався розгляд справи, ОСОБА_3 такий розгляд був продовжений у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за результатами розгляду було прийнято спірну постанову. Також зазначив, що витрат на правову допомогу заявлених позивачем у розмірі 3000 грн. є неспівмірним відносно даної категорії справ. В розрахунку використаного часу, гонорару та поточних витрат від 08.04.2021 року вказано, що адвокатом прийнято справу та ознайомлено з матеріалами справи, надано консультацію щодо оскарження постанови, складено адміністративний позов до суду. Разом із тим, у ньому не конкретизовано номеру справи, в якій здійснюється представництво, ні серію, номеру, дати винесення спірної постанови, з приводу оскарження якої здійснюється представництво інтересів клієнта, яке має наслідком витрат на правничу допомогу.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.
Представник Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП Кондрат Л.Р. в судовому засіданні позов не визнала у його задоволенні просить відмовити, з підстав наведених у відзиві на позов. Також зазначила, що відповідачем систематично на адресу Тернопільської міської ради подаються вимоги про впорядкування торгівлі на перехресті вулиць Миру,5 у м.Тернополі, де організований рух транспорту, необхідності погодження його із УПП в Тернопільській області, однак дані вимоги залишаються без реагування.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази встановив.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №841881 від 29.03.2021 року, громадянин ОСОБА_1 , 06.02.2021 р. о 12:28 год. здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, зателефонувавши на скорочений номер екстренного виклику поліції «102», який зареєстрований в журналі ЄО Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області (№5282) не додавши докази по суті звернення .
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 119 грн.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно стаття 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до стаття 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно правового висновку наданого Верховним Судом у постанові від 30 травня 2018 р. в справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює,а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до змісту ст.183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик особою представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Зазначена правова позиція знайшла своє відображення у постанові ВС від 17 липня 2019 року у справі №524/832/17.
Матеріалами справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП встановлено, що позивач 06 лютого 2021 року двічі звертався на лінію «102», що також підтверджено витягом про подію 102 за №66784492 та №66785262, а саме о 12.11 год та 12.30 год. У першому випадку ОСОБА_1 було повіідомлено, що «…невідомі особи в кількості 50 чоловік здійснюють торгівлю із власних автомобілів на самому перехресті на проїзджій частині, тим самим перекрили рух автотранспорту…». У другому випадку - заявником було повідомлено, що «…у нього є інформація, що керівник служби моніторингу ОСОБА_2 дав вказівку працівникам УПП не реагувати на дане звернення, а тому просить розібратись та повідомити результати заявнику…». Такими чином, судом встановлено, що позивач звертався 06.02.2021 року на лінію «102» , повідомляючи про різні за змістом події, а саме: у першому випадку, на думку заявника, про стихійну торгівлю на проїзджій частині дороги без належного дозволу; у другому випадку - про неправомірні дії на його думку керівника служби моніторингу УПП в Тернопільській області ДПП щодо нерозгляду його звернення. Також судом з'ясовано, що виїздом на місце події заявнику було доведено до відома, що торгівля на перехресті вул.Миру-Дружба в м.Тернополі по суботах здійснюється на підставі рішення виконавчого комітету від 16 березня 2016 року №221 «Про проведення сількогосподарських ярмарків» та запропоновано йому викласти свої вимоги та надати письмові пояснення. ОСОБА_1 було складено заяву на ім'я начальника УПП в Тернопільській області щодо притягнення до відповідальності осіб за невжиття заходів реаогування щодо незаконної торгівлі по АДРЕСА_1 .
Як вбачається із змісту спірної постанови, позивача притягнуто за те, що він 06.02.2021 р. о 12:28 год. здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, зателефонувавши на скорочений номер екстренного виклику поліції «102», який зареєстрований в журналі ЄО Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області (№5282) не додавши докази по суті звернення, тобто за його звернення щодо неправомірних дій, на думку заявника, кервіника служби моніторингу УПП в Тернопільській області щодо нерозгляду його звернення.
Крім цього, як вбачається із даних з нагрудної камери працівника поліції, який проводив розгляд справи про вчинення адміністративного правопорушення за ст..183 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , як наслідок винесення ним спірної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, такий розгляд проводився у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка прибула на розгляд справи своєчасно до УПП в Тернопільській області, у встановлений органом час та день розгляду справи, а саме 29 березня 2021 року о 16.00 год. Також, із таких даних встановлено, що ОСОБА_1 було звернуто увагу на низький температурний режим у приміщенні, де повинен був відбуватись розгляд зазначеної адміністративної справи та запропоновано її розгляд у іншому належно опалювальному приміщенні УПП в Тернопільській області, що не було взято до уваги особою, яка проводила розгляд справи та слухання справи не перенесено.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних містах; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Однак, суд вважає, що відповідач, не здійснив перевірку звернення ОСОБА_1 на лінію «102» 06.02.2021 року, яке він здійснив о 12:28 год. з приводу неправомірних дій, на думку заявника, керівника служби моніторингу УПП в Тернопільській області щодо нерозгляду його звернення та не надав оцінки даним обставинам, які зумовили позивача зателефонувати до лінії « 102», тобто не вивчивши фактичних обставин справи та не опитавши заявника з цього приводу. Крім цього, пердставником відповідача не надано суду доказів, які б підтврджували прямий умисел ОСОБА_1 на здійснення завідомо неправдивого виклику поліції.
Способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Відповідно до вимог частини 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі, закриттю.
Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат судом береться до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких в тому числі належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачем представлено суду договір від 30 березня 2021 року, укладений між адвокатом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на надання правничої допомоги. У пункті 4.2 зазначеного договору сторонами передбачено гонорар адвоката, який складає 3000 грн. Крім цього, позивачем надано розрахунок використаного часу, гонорару та поточних витрат від 08.04.2021 року, підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відповідно до якого в період з 30 березня по даний час (08.04.2021 року) виконавець ( ОСОБА_4 ) виконав та передав наступні роботи: 1) прийняття справи та ознайомлення з матеріалами, консультація щодо оскарження у суді постанови 1 год. вартістю 500 грн.; 2) вивчення судової практики в галузі КАС, КУпАП з порушеного питання щодо оскарження постанови 1 год. - 500 грн.; 3)складання адміністративного позову до суду 4 год. - 500 грн. за 1 год. роботи, а всього на суму 2000 грн. Разом розмір виконаної роботи складає 3000 грн. Також, на підтвердження понесених витрат позивачем надано копію квитанції №44 від 08.04.2021 року, відповідно до якої прийнято від ОСОБА_1 адвокатом Мовчаном А.О. за надання правничої допомоги коштів на суму 3000 грн.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача звернув увагу суду на неспівмірність витрат на правничу допомогу, заявлену позивачем, зі складністю справи. Також, представником відповідача звернуто увагу на те, що договір про надання правничої допомоги та подані на підтвердження його виконання докази не містять даних щодо конкретної справи.
Таким чином, дослідивши докази, надані представником позивача на підтвердження наданої правничої допомоги та розмір понесених позивачем витрат, вважає, що така вимога позивача про їх стягнення не підлягає до задоволення. Так, у п.1 договору від 30.03.2021 року, укладеного між адвокатом Мовчаном А.О. та ОСОБА_1 сторони передбачили, що адвокат зобов'язується надати правничу допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями клієнта. З цією метою, адвокат приймає на себе обов'язки представляти права і законні інтереси Клієнта в усіх без виключення правоохоронних органах та в судах та здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно з умовами цього Договору з усіма правами захисника, представника, які передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, КАС України без обмежень повноважень. Проте, зазначений договір не містить даних щодо надання правової допомоги конкретно у даній справі. Не містять таких даних й наданий позивачем розрахунок використаного часу, гонорару та поточних витрат, а також квитанція №44 від 08 квітня 2021 року про сплату коштів ОСОБА_1 за надання правової допомоги. Суд також зазначає, що адвокат, як представник позивача, у розгляді даної справи участі не приймав.
Як зазначив у свої постанові від 07 вересня 2020 року у справі №910/4201/19 ВС, «…договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов'язаними з розглядом конкретної судової справи...»
За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення із відповідача витрат на правову допомогу до задоволення не підлягає, а тому у цій частині йому слід відмовити.
Проте, суд приходить до висновку, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП суму сплаченого ним судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Постанову ГАБ №841881 по справі про адміністративне правопорушення від 29.03.2021 року, згідно якоїОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною ст.183 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 119 (сто дев'ятнадцять) грн. скасувати.
Адміністративну справу відносноОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП - провадженням закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській областіДепартаменту патрульної поліції суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
У стягненні витрат на правову допомогу, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду у повному обсязі складено та проголошено 27 травня 2021 року.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан