Справа №: 486/684/21 Провадження № 3/486/401/2021
24 травня 2021 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Савіна О.І.
при секретарі - Коршак О.В.
за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
адвоката - Письменного М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , 01.03.2021 року о 19.00 год., на вул. Молодіжній в м. Южноукраїнську Миколаївської області, керуючи транспортним засобом «Nissan X-Trail» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті з вул. Дружби народів, виконуючи маневр повороту наліво, під час переїзду нерегульованого перехрестя, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка в цей час рухалась по пішохідному переходу та отримала легкі тілесні ушкодження. Порушив вимоги п.12.1, 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху.
Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п.1.1 Правил дорожнього руху, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху.
Згідно п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Віідповідно до п. 16.2 Правил дорожнього руху, на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Пунктом 18.1. Правил дорожнього руху передбачено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та пояснив, що дійсно 01.03.2021 року, з його вини сталась дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої на пішохідному переході постраждала жінка.
Адвокат Письменний М.Г. просив врахувати щире каяття особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відшкодування шкоди потерпілій та застосувати відносно ОСОБА_1 штраф.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується також наявними письмовими матеріалами справи, зокрема: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 208413 від 27.04.2021 року, який, складений у відповідності до вимог ст.ст. 254, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в неавтоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, а тому, згідно положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є доказом у справі про адміністративне правопорушення, схемою огляду місця ДТП, складеною працівниками поліції 01.03.2021 року, рапортом поліцейського та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 (а.с. 1, 3, 4-5, 8-9).
Згідно вимог ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, згідно положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
З огляду на викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а тому враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , суд вважає доцільним накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі передбаченому санкцією ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На думку суду таке адміністративне стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових адміністративних правопорушень.
У відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню витрати пов'язані зі сплатою судового збору.
Керуючись ст.ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп., на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір розміром - 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 коп. (Судовий збір на користь держави по примусовому стягненню (аліменти і т.д: М.КИЇВ ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 37993783 Казначейство України (ел. адм. подат.) UA908999980313111256000026001 22030106 Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)"00" Без деталізації за відомчою ознакою).
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови, перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Южноукраїнського міського суду Олександр Іванович Савін