"18" травня 2021 р. Справа № 916/2550/18
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.,
за участю представників:
позивача: Стапінський В.О. на правах самопредставництва
відповідача: Лобанов Р.М., згідно ордеру
третя особа: не з'явився,
розглянувши справу №916/2550/18 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65012, м. Одеса, вул.В.Арнаутська,15) до Приватного акціонерного товариства “Ізмаїльський виноробний завод” (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Лиманська,18), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24),
про стягнення з ПрАТ „Ізмаїльський виноробний завод” до Державного бюджету України (отримувач: УК у Ізмаїльському районі/Ізмаїльський район, код ЄДРПОУ 37977316, ГУДКСУ Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31110092015214, ККД 22080100) пені за період 01.02.18р. - 31.10.2018р. у розмірі 183641,01грн.,
про повернення ПрАТ „Ізмаїльський виноробний завод” державі в особі органу управління майном ЦМК - Фонду державного майна України цілісний майновий комплекс «Ізмаїльський виноробний завод», розташований за адресами: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 44; Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 54; Одеська область, Ренійський район, с. Плавні; Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Лиманська, 18, з урахуванням невикористаних амортизаційних відрахувань у Порядку, затвердженому наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997р. №847,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, вирішені судом заяви, клопотання сторін, вчинені судом процесуальні дії у справі:
Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що між РВ ФДМУ по Одеській області та ЗАТ „Ізмаїльський виноробний завод” 15.11.2000р. укладено договір оренди №2098409104 цілісного майнового комплексу ДП „Ізмаїльський виноробний завод” на строк до 01.11.2020р. У подальшому до цього договору оренди були внесено деякі зміни та доповнення. Зокрема, договором про внесення змін від 03.12.2007р. розділи 1-14 договору оренди викладено у новій редакції, а 06.05.2011р. змінено назву орендаря на ПрАТ „Ізмаїльський виноробний завод”. Згідно п.1.2. договору та акту прийому-передачі від 03.12.2007р. об'єкт оренди розташований за адресами: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 44; Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 54; Одеська область, Ренійський район, с. Плавні; Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворово, вул. Лиманська, 18. Також позивач вказує, що у п.3.4. договору оренди визначено, що орендна плата перераховується товариством до державного бюджету щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Позивач зазначає, що об'єкт оренди був переданий відповідачу за актами приймання - передачі від 15.11.2000р., від 03.12.2007р. При цьому, як вказує позивач, відповідач порушив зобов'язання зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим за період з 12.01.2018р. по 31.10.18р. у нього утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 1518814,33грн., на яку нараховано пеню в сумі 238782,79грн. за період 01.02.18р. - 01.10.2018р. З підстав порушення відповідачем обов'язку зі сплати орендної плати позивач просить суд розірвати договір оренди від 15.11.2000р. №2098409104 та зобов'язати відповідача повернути об'єкт оренди.
Заявою від 12.10.2020р. за вх.№27081/20 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.02.2018р. по 31.10.2018р. у розмірі 183641,01грн., розірвати договір оренди від 15.11.2000р., повернути об'єкт оренди.
17.05.2021р. за вх.№13312/21 до суду позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, де позивач виклав позовні вимоги в наступній редакції: про стягнення з ПрАТ „Ізмаїльський виноробний завод” до Державного бюджету України пені за період 01.02.2018р. по 31.10.2018р. у розмірі 183641,01грн.; про повернення ПрАТ „Ізмаїльський виноробний завод” державі в особі органу управління майном ЦМК - Фонду державного майна України цілісний майновий комплекс „Ізмаїльський виноробний завод”, з урахуванням невикористаних амортизаційних відрахувань у Порядку, затвердженому наказом ФДМУ від 07.08.1997р. №847. Також позивач просив суд стягнути з відповідача 4516,62грн. судового збору, та повернути йому з державного бюджету надмірно сплачений судовий збір в сумі 26007,25грн.
В обґрунтування заявленого зменшення позовних вимог позивач зазначив, що під час розгляду справи №916/2550/18 за період з 29.11.2018р. по теперішній час відбулися окремі зміни, а саме: рішенням Господарського суду від 23.01.2020р. по справі №916/2939/18 розмір орендної плати змінено та виникла необхідність в перерахунку заборгованості по орендної платі та пені, а 01.11.2020р. закінчився строк дії договору. Так, зокрема, позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Одеської області від 23.01.2020р. у справі №916/2939/18, залишеним без змін постановою ПЗАГС від 15.06.2020р., позовну заяву ПрАТ „Ізмаїльський виноробний завод” задоволено повністю та встановлено, що орендна плата за базовий місяць лютий 2018 становить 166861,86грн. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2020р. у справі №916/2939/18 надано роз'яснення щодо порядку сплати орендної плати з урахуванням рішення від 23.01.2020р. у справі №916/2939/18, згідно якого орендна плата за перший місяць оренди березень 2018 визначається шляхом коригування орендної плати, за базовий місяць (лютий 2018) на індекс інфляції за березень 2018. Отже, позивач перерахунок орендної плати здійснив з березня 2018 та визначив орендну плату за березень 2018: 166861,86грн.*1,011= 168697,34грн. Тобто, з урахуванням вказаних індексів інфляції за період січень-вересень 2018р. нараховано орендної плати у сумі 1590,431,84грн., а сплачено відповідачем 1800000грн., у зв'язку з чим станом на 31.10.2018р. встановлено переплату у розмірі 209568,91грн. Також позивач вказав, що ним було нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 183641,01грн. за період з 01.02.2018р. по 31.10.2018р. Позивач зазначає, що згідно даних Державної казначейської служби України, ПрАТ „Ізмаїльській виноробний завод” за вказаний період сплата пені не здійснювалась, платіжні доручення від 13.06.18р. №417 на суму 1776,56грн. та від 13.06.18р. №419 на суму 21318,70грн. (які відображаються у Звіті про стан надходження коштів) - це сплата пені за попередні періоди на виконання рішення, судів по справам №916/5113/14 та №916/3567/16. Крім того, позивач зазначив, що договір оренди цілісного майнового комплексу ДП «Ізмаїльський винзавод» діяв до 01.11.2020р. Позивач листами №11-06-04398 від 01.10.2020р., №11-06-04398 від 08.10.2020р., від №11-06-04969 02.11.2020р. поінформував орендаря про прийняття РВ ФДМУ рішення про непродовження договору оренди від 15.10.2000р. та необхідність розпочати роботу по поверненню майна, надіслав накази з інвентаризації, розмежування та оцінки вартості майна, повідомив про необхідність повернення майна ЦМК у встановлений термін. Позивач вказує, що, з огляду на те, що 01.11.2020р. договір оренди від 15.11.2000р. зі змінами припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який було, укладено, на підставі п.1 ч.2 ст.46 ГПК України, Регіональне відділення відмовляється від позовних вимог в частині дострокового розірвання цього договору у судовому порядку.
Посилаючись на ст.785 ЦК України, п.п.2.4., 5.7. договору оренди від 15.11.2000р., позивач вважає, що відповідач повинен негайно повернути ЦМК до державної власності.
Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 24.01.2019р. за вх.№1474/19, де вказує, що ним частково сплачена заборгованість по договору оренди державного майна у розмірі 300000грн. за платіжними дорученнями №740 від 10.12.2018р., №2685 від 20.12.2018р. Відповідач також зауважує, що разом з тим, крім вище перелічених платіжних доручень ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» сплатило у 2018 році ще 1000000грн., а саме 26.06.2018р. Відповідач вбачає, що, за умови часткового погашення заборгованості, з огляду на відсутність істотних порушень умов договору оренди у розумінні ст.651 ЦК України, вимога щодо розірвання спірного договору оренди задоволенню не підлягає, а також не підлягає задоволенню й вимога про повернення спірного орендованого майна.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство аграрної політики та продовольства України подало до суду пояснення від 28.01.2019р. за вх.№1711/19, де позовні вимоги позивача підтримала у повному обсязі за мотивами, що тотожні викладеним позивачем у позовній заяві.
26.02.2019р. за вх.№3911/19 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, де позивач вказує, що відповідач орендну плату сплачує непостійно, несвоєчасно, отже, нехтує взятими на себе зобов'язаннями за договором, у зв'язку з чим регіональне відділення не має правових підстав продовжувати договірні правовідносини із ПрАТ „Ізмаїльський виноробний завод”.
13.05.2021р. за вх.№12945/21 відповідач подав до справи клопотання про зменшення неустойки у вигляді пені на 100%. Також у вказаному клопотанні відповідач просив суд закрити провадження у справі в частині вимог позивача щодо: розірвання договору оренди від 15.11.2000р. №2098409104, укладеного між РВ ФДМУ по Одеській області та ПрАТ „Ізмаїльський винзавод”, на цілісний майновий комплекс „Ізмаїльський винзавод”; зобов'язання ПрАТ „Ізмаїльський винзавод” повернути державі в особі органу управління майном ЦМК ФДМУ цілісного майнового комплексу „Ізмаїльський виноробний завод”, з урахуванням невикористаних амортизаційних відрахувань в порядку, затвердженому наказом ФДМУ від 07.08.1997р. №847.
В обґрунтування клопотання в частині зменшення пені відповідач зазначив про наступне. Так, відповідач вказує, що ним на сьогоднішній день у повному обсязі виконані зобов'язання з орендної плати за користування ЦМК за спірний період січень-вересень 2018 року. При цьому внаслідок об'єктивних негативних факторів, як військова агресія з боку іншої держави, девальвація гривні, політична нестабільність, рецесія економіки, значною мірою страждає господарська діяльність підприємства. Відповідач зазначає, що не зважаючи на це, він не припиняє виробляти продукцію, що дає змогу забезпечувати робочими місцями працівників. За твердженням відповідача, зобов'язання сплатити штрафні санкції за договором оренди можуть спричинити негативні наслідки для підприємства, у т.ч. повну зупинку виробництва та вивільнення працюючих на заводі осіб. Поряд із цим відповідач вказує, що загальний об'єм виробництва продукції по ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» у 2019р. порівняно з 2018р. знизився майже у 3 рази., виручка - в 2,4 рази, чистий прибуток у 2019р. в порівнянні з 2018р. теж значно зменшився; чистий дохід та прибуток отримані по договорам, які були підписані ще в 2019р.; продукція була відвантажена покупцям переважно у січні-лютому 2020р. Відповідач зазначає, що в країні, в зв'язку з карантином, більшість підприємств не працювала та не працює до цих пір, через що значно знизилась купівельна спроможність покупців, оскільки продукт виробництва відповідача не є продуктом щоденного вживання для населення. Наразі, відповідач очікує ще більше падіння фінансових показників па підприємстві за підсумками 2020р. в порівнянні з показниками за 2019р., оскільки: виноробна галузь знаходиться в занепаді через алкогольну політику держави минулих років; значно зменшилась купівельна спроможність населення; відбулась анексія Криму, де розташовані 50% виноградників України; низький рівень розвитку маленьких галузей виноробства в зв'язку з високим податковим тиском; високий попит і виробництво нелегального алкоголю в цілому (самогоноваріння, виробництво вина в домашніх умовах, наливки для себе і продажу людям).
Крім того, щодо позовних вимог позивача про розірвання спірного договору оренди та повернення майна відповідач вказує наступне. Договір №2098409104 від 15.11.2000р. на сьогоднішній день втратив силу у зв'язку з закінченням строку дії 01.11.2020р., із чого відповідач вбачає підстави для закриття провадження по справі в частині названих позовних вимог через відсутність предмета спору.
Також в доповнення до клопотання про зменшення пені відповідач подав до справи пояснення від 14.05.2021р., де зазначив про наступне. Згідно протоколу чергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації від 05.05.2020р. №18 внаслідок відсутності ефективних опадів, низької вологості повітря, критичних запасів продуктивної вологи у грунті та заморозків умови для вегетації польових культур склалися вкрай несприятливі. На посівах озимих зернових, ярих колосових та зернобобових культур відмічалось погіршення їх стану. На більшості площ спостерігалось передчасне пожовтіння листків і стебел, втрата тургору, засихання рослин, їх загибель. Загальна вартість втраченого доходу господарств становить майже 2,1 млрд. грн. (розрахунково в цінах 2019 року). Згідно протоколу позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації від 12.06.2020р. №25 внаслідок довготривалої посухи та весняних заморозків у господарствах Одеської області на значній частині посівних площ спостерігається загибель посівів сільськогосподарських культур. Запаси вологи на більшості площ в орному шарі грунту в період польових робіт становили 1-9 мм, у метровому - 27-44 мм, місцями 15-18 мм і оцінювались, як критичні та такими, що не забезпечують подальшого розвитку рослин. Запаси вологи в 3-6 разів менші за середні багаторічні показники. Нетипово тепла зима, весняні заморозки та посуха внесли свій негативний вплив на врожайність ягід та плодів. За статистичними даними станом на 2020 рік сільськогосподарськими підприємствами Одеської області використовувались 17,2 тис. га насаджень плодоносного віку. Валовий збір винограду у 2018 році склав 167,8 тис. і, у 2019 році 97,6 тис.т. У 2020 році через посуху відмічалось зниження цієї цифри щонайменше вдвічі. При цьому врожайність у 2018 році склала 93,2 ц/га, у 2019 - лише 56,8 ц/га. Сезон вегетації 2020 року став показовим, оскільки протягом осінньозимового періоду в зоні промислового виноградарства України не відмічалося значних опадів, які відіграють важливу роль у поповненні вологозапасів футу. Підвищений температурний режим та відсутність значних опадів навесні 2020 року зумовили подальше зниження запасів фунтової вологи. Невеликі запаси вологи у ґрунті зумовили слабку та нерівномірну появу сокоруху ("плач") у рослин винограду, або його практичну відсутність. В умовах довготривалої посухи розвиток виноградних кущів у південних областях України станом на травень місяць відбувався вкрай нерівномірно та із деяким запізненням. Довжина пагонів була приблизно на 50 % менша, в порівнянні з минулим роком, спостерігалися випадки повної відсутності плодоносних пагонів на кущах окремих сортів. Через гострий дефіцит вологи відбувалися відхилення в мінеральному живленні у фазі цвітіння рослин, що спричинило значне опадання квіток. Грони внаслідок цього були досить зрідженими, що викликало зниження врожаю. Відсутність ефективних опадів, значні витрати вологи на евапортанспірацію зумовили скорочення вологозапасів ґрунту у серпні 2020 року до критичних значень (50 - 60 % НВ), що призвело до пригнічення росту та розвитку кущів у богарних умовах (без зрошення). Негативний вплив посухи посилювався на схилах, піщаних ґрунтах, на забур'янених ділянках, а також позначався на кущах, перевантажених пагонами та врожаєм. На півдні України майже повсюдно на промислових виноградниках спостерігалося зниження показників кількості розвішених пагонів та середньої ваги грон. Практично у всіх сортах, не стійких до умов посухи, (Рислінг, Шардоне, Каберне Совіньон та ряд інших) відбувалось зменшення врожайності до 50% порівняно із минулим роком. Дані обставини спричинили вкрай негативні наслідки на ринку виноградної сировини та виноробної промисловості в цілому. Загальний об'єм виробництва продукції по ПрАТ «Ізмаїльський виноробний завод» у 2020р. порівняно з 2019р. значно знизився. Дана тенденція зберігається з минулих років. Чистий прибуток у 2020р. в порівнянні з 2019р. зменшився майже вдвічі.
Також відповідач 18.05.2021р. за вх.№13394/21 подав до суду пояснення, в яких зазначає, що через закінчення строку дії спірного договору оренди 01.11.2020р. підстав повернення ЦМК, які були заявлені позивачем в обґрунтування позовних вимог, на теперішній час не існує. Крім того, відповідач вказує, що у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди, він здійснює всі необхідні дії, направлені на повернення ЦМК щодо інвентаризації, аудиту та оцінки майна.
Ухвалою суду від 29.11.2018р. відкрито провадження у справі №916/2550/18, постановлено розглядати справу №916/2550/18 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 26.12.2018р. о 12год.00хв.
26.12.2018р. судове засідання по справі не відбулось з підстав перебування судді МалярчукІ.А. у відпустці в період з 26.12.2018р. по 28.12.2018р. включно відповідно до п.9 ч.1 ст.25 Закону України “Про відпустки” від 15.11.1996р. №504/96-ВР (надається у разі смерті рідних), у зв'язку з чим ухвалою суду від 29.12.2018р. призначено підготовче засідання на 16.01.2019р. об 11год.00хв.
У судовому засіданні 16.01.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 28.01.2019р. о 12год.00хв.
Ухвалою суду від 28.01.2019р. продовжено строк проведення підготовчого провадження до 27.02.2019р. включно, відкладено підготовче засідання на 06.02.2019р. о 12год.00хв.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2019р. задоволено клопотання ПрАТ “Ізмаїльський виноробний завод” 15.01.2019р. за вх.№2-169/19 про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі №916/2550/18 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №916/2939/18.
10.09.2020р. за вх.№24087/20 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження по справі №916/2550/18, у зв'язку з тим, що по справі №916/2939/18 ухвалено рішення, яке залишено без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020р.
Ухвалою суду від 21.09.2020р. поновлено провадження по справі №916/2550/18, призначено підготовче засідання суду на 07.10.2020р. о 10год.30хв.
У судовому засіданні 07.10.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 12.10.2020р. о 10год.45хв.
Ухвалою суду від 12.10.2020р. закрито підготовче провадження по справі №916/2550/18, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 19.10.2020р. о 12год.00хв.
Ухвалою суду від 19.10.2020р. задоволено клопотання ПрАТ “Ізмаїльський виноробний завод” від 16.10.2020р. за вх.№27664/20 про зупинення провадження по справі №916/2550/18, зупинено провадження у справі №916/2550/18 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №916/2957/20.
01.03.2021р. за вх.№5804/21 до суду від РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях надійшло клопотання про поновлення провадження по справі, у зв'язку з тим, що 18.02.2021р. Господарським судом Одеської області по справі №916/2957/20 постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 05.03.2021р. поновлено провадження по справі №916/2550/18, призначено підготовче засідання суду на 22.03.2021р. о 14год.30хв.
Судове засідання 22.03.2021р. не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді МалярчукІ.А. у відпустці з 19.03.2021р. по 02.04.2021р. через контакт із особою, яка захворіла на Covid-19.
Ухвалою суду від 05.04.2021р. призначено розгляд справи по суті на 14.04.2021 р. об 11год.:00хв. У судовому засіданні 14.04.2021р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 19.04.2021р. о 14год.15хв.
14.04.2021р. до Господарського суду Одеської області від ПрАТ “Ізмаїльський виноробний завод” надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.03.2021р. про поновлення провадження по даній справі.
Ухвалою суду від 14.04.2021р. зупинено провадження по справі №916/2550/18.
Справу 16.04.2021р. надіслано до Південно-Західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021р. повернуто апеляційну скаргу ПрАТ „Ізмаїльський виноробний завод” на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.03.2021р. по справі №916/2550/18 скаржнику.
30.04.2021р. справа надійшла до Господарського суду Одеської області.
Ухвалою суду від 11.05.2021р. поновлено провадження по справі №916/2550/18, призначено розгляд справи по суті на 17.05.2021р. о 12год.15хв.
У судовому засіданні 17.05.2021р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 18.05.2021р. о 12год.00хв.
Клопотання позивача, відповідача від 16.01.2019р. за вх.№830/19 про ознайомлення з матеріалами справи, від 28.01.2019р. за вх.№1726/19, від 09.10.2020р. за вх.№27024/20, від 14.04.2021р. за вх.№10420/21 про долучення доказів до справи, від 13.04.2021р. за вх.№10179/21 про відкладення розгляду справи судом задоволені.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
Відповідно до п.п.1.1., 1.2., 1.4. договору оренди від 15.11.2000р. №2098409104, договорів про внесення змін від 03.12.2007р., від 06.05.2011р., укладених між РВ ФДМУ по Одеській області (орендодавець) та ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» (орендар), орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу „Ізмаїльський винзавод”. О6'єкт оренди розташований за адресами: Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Гагаріна,44; Одеська область, м.Ізмаїл; вул.Гагаріна,54, Одеська область, Ренійський район, с.Плавні; Одеська область, Ізмаїльський район, смт Суворово, вул.Лиманська, 18. Орендар є правонаступником усіх прав та обов'язків Орендного підприємства „Ізмаїльський винзавод”.
Згідно п.п.2.1., 2.4. договору оренди від 15.11.2000р. №2098409104, з врахуванням договору про внесення змін від 03.12.2007р., орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, вказаний в цьому договорі та акті прийому-передачі вказаного майна. Вартість підприємства, що повертається орендарем орендодавцю (або юридичній особі, яку вкаже орендодавець), визначається на підставі передавального балансу та акту оцінки цілісного майнового комплексу „Ізмаїльський винзавод”, складеного за даними інвентаризації майна на момент припинення або розірвання цього договору, звіреного з даними інвентаризації та актом прийому-передачі на момент передачі підприємства в оренду. Підприємство повертається орендодавцю згідно діючого законодавством на момент припинення договору оренди. Підприємство вважається повернутим орендодавцю (юридичній особі, вказаній орендодавцем) з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 (зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою КМУ від 27.12.2006р. №1846) складає за базовий місяць оренди (грудень 2006р.) - 44490,90грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендна плата за місяць оренди січень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди (грудень 2006р.) на індекс інфляції за січень 2007р. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Одночасно копія платіжного доручення надсилається орендодавцю. Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки на дату нарахування пені за кожний день прострочки (включаючи день оплати) (п.п.3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.7. договору оренди, договору про внесення змін від 03.12.2007р.).
Відповідно до п.п.4.1., 4.2., 4.3. договору оренди від 15.11.2000р. №2098409104 (зі змінами по договору від 03.12.2007р.) амортизаційні відрахування на орендоване майно підприємства залишаються у розпорядженні орендаря і використовуються на відновлення орендованих основних фондів. Поліпшення орендованого майна підприємства та придбання нового майна, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави. Облікову політику відносно державних орендованих основних засобів орендар здійснює за попередньою згодою із орендодавцем відповідно до вимог чинного законодавства.
За умовами п.п.5.3., 5.7., 5.8. договору оренди від 15.11.2000р. №2098409104 (зі змінами по договору від 03.12.2007р.) орендар зобов'язується: своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету; у разі припинення (розірвання) договору оренди, повернути орендодавцеві (або юридичній особі, вказаній орендодавцем) підприємство в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна підприємства з вини орендаря. У разі невиконання орендарем обов'язку повернути підприємство, орендодавцем нараховується неустойка у розмірі подвійної плати за користування майном за весь час прострочки, яка стягується у судовому порядку. Орендар здійснює накопичення амортизаційних відрахувань на відповідному субрахунку 42 „Додатковий капітал” та використовує його на реновацію та капітальний ремонт орендованого майна тільки з дозволу орендодавця.
Також у п.7.1. договору оренди від 15.11.2000р. №2098409104 (зі змінами по договору від 03.12.2007р.) сторони погодили, що орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду цілісний майновий комплекс державного підприємства „Ізмаїльський винзавод”, згідно цього договору та акту приймання-передачі, який підписується одночасно з підписанням Змін до цього договору і є невід'ємною їх частиною.
Цей договір діє з моменту його підписання до 01.11.2020р. включно. Умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну його дії, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань. За ініціативою однієї із сторін ці Зміни можуть бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі припинення, розірвання цього договору оренди від 15.11.2000р. зі змінами від'ємні поліпшення, здійснені орендарем за рахунок власних коштів є власністю орендаря. У разі припинення, розірвання цього договору, невід'ємні поліпшення, здійснені орендарем за рахунок власних коштів без дозволу орендодавця, які неможливо відокремити від майна підприємства без заподіяння йому шкоди, є державною власністю. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін, який був передбачений цими Змінами за умови погодження Міністерства аграрної політики України. Чинність цього договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який їх було укладено; загибелі Підприємства; достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства орендаря; в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України (п.п.10.1., 10.2., 10.4., 10.5., 10.6., 10.9., 10.10. договору оренди від 15.11.2000р. №2098409104 (зі змінами по договору від 03.12.2007р.)).
Фактично майно було передано орендодавцем орендарю за актом прийому-передачі від 03.12.2007р.
05.10.2018р. позивачем було надіслано відповідачу претензію про сплату заборгованості по орендній платі та пені №11-06-04769 від 05.10.2018р.
Під час розгляду даної справи відповідачем було здійснено оплату орендної плати за платіжними дорученнями №740 від 10.12.2018р. на суму 200000грн., №2685 від 20.12.2018р. на суму 100000грн., №711 від 12.04.2019р. на суму 135000грн., №2677 від 12.04.2019р. на суму 65000грн., №693 від 26.06.2018р. на суму 500000грн., №692 від 26.06.2018р. на суму 500000грн., №2600 від 31.05.2018р. на суму 720942грн., №2449 від 30.03.2018р. на суму 169823,19грн., №448 від 28.02.2018р. на суму 168308,41грн., №379 від 01.02.2018р. на суму 165821,10грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2021р. по справі №916/2957/20 залишено без розгляду позовну заяву ПрАТ “Ізмаїльський виноробний завод” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про зменшення неустойки у вигляді пені за договором оренди цілісного майнового комплексу “Ізмаїльський винзавод” №2098409104 від 15.11.2000р., нарахованої за період з 01.02.2018р. по 31.10.2018р., на 100%.
01.10.2020р. РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях видано наказ №855 про відмову орендарю - ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» у продовженні договору оренди від 15.10.2000р. №2098409104 цілісного майнового комплексу «Ізмаїльський винзавод», розташованого за адресою: 68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Лиманська, 18, припинення чинності вказаного договору оренди по закінченню строку - 01.11.2020р. Про прийняття зазначеного наказу РВ ФДМУ довело до відома відповідача листом №11-06-04398 від 01.10.2020р.
Також листом від 08.10.2020р. №11-06-04493 позивач повідомив відповідача про те, що розпочато процедуру повернення орендованого майна із оренди у відповідності до вимог Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом ФДМУ від 07.08.1997р. №847, зареєстрованого в Мін'юсті України від 25.09.1997р. №446/2250, яким передбачено зокрема: проведення повної інвентаризації орендованого державного майна та майна орендаря; проведення оцінки майна незалежним оцінювачем; визначення часток держави і орендаря у цьому майні; складання акта приймання-передачі (повернення) майна з оренди. Разом з цим позивач повідомив орендаря про те, що йому необхідно терміново розпочати роботу по поверненню майна ЦМК із оренди, надати до регіонального відділення кандидатури до складу Комісії з інвентаризації орендованого майна ЦМК та Комісії щодо проведення розмежування та оцінки вартості майна ЦМК; оплати орендної плати до моменту фактичного повернення майна із оренди; забезпечення виконання інших умов договору оренди, у т.ч. щодо збереження орендованого майна, запобігання його пошкодженню та псуванню.
Згідно з наказами РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях №1044 від 26.10.2020р. «Про організацію роботи щодо проведення інвентаризації ЦМК, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворово, вул. Лиманська, 18», №1043 від 26.10.2020р. «Про організацію роботи щодо проведення розмежування та оцінки вартості ЦМК «Ізмаїльський винзавод», розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворово, вул. Лиманська, 18» було затверджено склад комісії з інвентаризації орендованого ЦМК, строки проведення інвентаризації, надання аудиторського висновку, затверджено спільну комісію по розмежуванню і оцінці вартості майна ЦМК, строки проведення розмежування і оцінки.
Листом від 23.03.2021р. відповідач подав позивачу матеріали інвентаризації ЦМК «Ізмаїльський винзавод».
Згідно з листом від 18.08.2020р. №110 ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» надав PВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях зведений акт інвентаризації майна, інвентаризаційні описи основних засобів, інвентаризаційний опис необоротних активів, що не підлягають приватизації.
Також відповідач направив позивачу лист №111 від 17.08.2020р. із копіями технічних паспортів та документів на землю щодо ДП «Ізмаїльський винзавод», фінансовий звіт і баланс.
Згідно з листом від 15.12.2020р. №217 ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» надав PВ ФДМУ матеріали інвентаризації ЦМК «Ізмаїльський винзавод» на виконання наказу позивача від 26.10.2020р. №104-1 «Про організацію роботи щодо проведення інвентаризації цілісного майнового комплексу «Ізмаїльський винзавод».
Розглянувши матеріали справи, оцінивши позицію позивача, мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1, 5 ст.762 ЦК України).
Як передбачено ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна (ч.1 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Отже, як встановлено судом, 15.11.2000р. за №2098409104 між РВ ФДМУ по Одеській області (орендодавець) та ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» (орендар) було укладено договір в редакції договору від 03.12.2007р., у відповідності до якого відповідач отримав у користування ЦМК «Ізмаїльський винзавод».
За період з 01.02.2018р. по 31.10.2018р. відповідач несвоєчасно сплачував орендну плату, у зв'язку з чим позивач заявив до стягнення з відповідача пеню за період 01.02.18р. - 31.10.2018р. у розмірі 183641,01грн.
За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив, що його зроблено вірно.
Розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення пені, суд встановив наступне.
На підтвердження важкого фінансового становища відповідач подав до справи фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва на 31.03.2018р., 30.06.2018р., 30.09.2018р., 31.12.2018р., 31.03.2019р., 30.06.2019р., 30.09.2019р., 31.12.2019р., 31.03.2020р., 30.06.2020р., 30.09.2020р., 31.12.2020р., 31.03.2021р., протокол чергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації №18 від 05.05.2020р., №25 від 12.06.2020р.
За положеннями ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.
Так, неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Сторони підтверджують той факт, що заборгованість з орендної плати відповідачем повністю погашено під час розгляду справи №916/2550/18, отже, ступінь виконання відповідачем зобов'язань характеризується повним, але несвоєчасним погашенням заборгованості, що мала місце. Поряд із цим, матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, збитків в результаті неналежного виконання відповідачем власних вищепоіменованих зобов'язань. Одночасно, суд враховує, що причиною несвоєчасного погашення відповідачем заборгованості стало відповідно запровадження владою карантинних заходів, які тривають другий рік поспіль, товари, які виробляє відповідач не є товарами першої необхідності для населення, тому мало місце втрата попиту на них через зниження купівельної здатності населення. Суд, беручи до уваги наведене, доходить висновку про наявність обставин, що свідчать на користь можливості зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 18000грн., що є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
Отже, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період 01.02.18р. - 31.10.2018р. у розмірі 183641,01грн. підлягає судом частковому задоволенню в сумі 18000грн.
Крім того, позивач у позові вимагає від відповідача повернути об'єкт оренди.
Так, строк дії договору оренди від 15.10.2000р. закінчився 02.11.2020р.
Позивач листами №11-06-04398 від 01.10.2020р., №11-06-04398 від 08.10.2020р., від №11-06-04969 02.11.2020р. поінформував орендаря про прийняття РВ ФДМУ рішення про непродовження договору оренди від 15.10.2000р. та необхідність розпочати роботу по поверненню майна.
Отже, із цього слідує, що орендодавець - позивач по справі не виявив бажання продовжувати такий договір.
Наразі, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути об'єкт оренди з підстав припинення договору та небажанням його продовжувати за наведеним ним мотивом. Таку вимогу позивач обґрунтовує положеннями ст.785 ЦК України, п.п.2.4., 5.7. договору оренди від 15.10.2000р.
Згідно ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п.п.2.4., 5.7. договору оренди від 15.11.2000р. №2098409104, з врахуванням договору про внесення змін від 03.12.2007р., Вартість підприємства, що повертається орендарем орендодавцю (або юридичній особі, яку вкаже орендодавець), визначається на підставі передавального балансу та акту оцінки цілісного майнового комплексу „Ізмаїльський винзавод”, складеного за даними інвентаризації майна на момент припинення або розірвання цього договору, звіреного з даними інвентаризації та актом прийому-передачі на момент передачі підприємства в оренду. Підприємство повертається орендодавцю згідно діючого законодавством на момент припинення договору оренди. Підприємство вважається повернутим орендодавцю (юридичній особі, вказаній орендодавцем) з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. У разі припинення (розірвання) договору оренди, орендар зобов'язується повернути орендодавцеві (або юридичній особі, вказаній орендодавцем) підприємство в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна підприємства з вини орендаря.
Згідно ч.1 ст.24 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції станом на 02.11.2020р.) договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його укладено.
У разі припинення договору оренди єдиного майнового комплексу уповноважений орган управління або його правонаступник зобов'язаний прийняти рішення про балансоутримувача єдиного майнового комплексу, повідомити про це орендодавця та забезпечити прийняття єдиного майнового комплексу на баланс протягом трьох місяців з дати отримання рішення про припинення договору оренди згідно з Порядком повернення орендованих єдиних майнових комплексів після припинення або розірвання договору оренди, встановленим Кабінетом Міністрів України. Орендар зобов'язаний передати єдиний майновий комплекс підприємству, визначеному уповноваженим органом управління або його правонаступником, а балансоутримувач та уповноважений орган управління зобов'язані прийняти єдиний майновий комплекс згідно з Порядком повернення орендованих єдиних майнових комплексів після припинення або розірвання договору оренди, встановленим Кабінетом Міністрів України. Орендар має право залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, за умови, якщо вони можуть бути відокремлені від орендованого ним майна без заподіяння шкоди такому майну. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив невід'ємні поліпшення орендованого майна за згодою уповноваженого органу, визначеного статтею 21 цього Закону, орендар має право на відшкодування своїх витрат у межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна згідно з Порядком передачі майна в оренду, якщо інше не визначено договором оренди (ч.ч.2, 3 ст.25 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» в редакції станом на 02.11.2020р.).
Пунктами 1, 2 Порядку повернення орендованих ЦМК державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фондом державного майна України від 07.08.1997р. №847, передбачено, що порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди (надалі - Порядок) забезпечує реалізацію положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендованих підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання-передавання майна, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря. Цей Порядок поширюється на випадки повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств та організацій, їх структурних підрозділів, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів (далі - орендовані підприємства) після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду.
Згідно п.п.11, 20 Порядку, у разі надіслання орендарю письмового повідомлення про непродовження або розірвання договору оренди та неможливості проведення інвентаризації і відповідно оцінки майна у зв'язку з ненаданням орендарем представників до складу інвентаризаційної комісії, відмовою утворювати робочі інвентаризаційні групи, допускати членів інвентаризаційної комісії на об'єкт оренди та надавати достовірну і в повному обсязі інформацію, а також настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) повернення (передача) майна здійснюється в такому порядку: орендодавець приймає рішення про згоду на передачу орендованого цілісного майнового комплексу уповноваженому органу управління шляхом видання відповідного наказу та повідомляє про це уповноважений орган управління; уповноважений орган управління, у тому числі визначений Кабінетом Міністрів України, визначає державне підприємство, у повне господарське відання якого буде передано цілісний майновий комплекс, що повертається з оренди; орендодавець та уповноважений орган управління приймають рішення про передачу орендованого цілісного майнового комплексу зазначеному органу управління шляхом видання наказу, якщо інше не визначено Кабінетом Міністрів України; уповноважений орган управління видає наказ щодо приймання зазначеним державним підприємством у повне господарське відання цілісного майнового комплексу, що повертається з оренди, та проведення державним підприємством інвентаризації самостійно протягом трьох місяців після прийняття ним майна на баланс; на виконання наказу уповноваженого органу управління державне підприємство здійснює комплекс заходів щодо: приймання цілісного майнового комплексу у повне господарське відання; прийняття майна на баланс за даними останньої інвентаризації майна; здійснення інвентаризації майна протягом трьох місяців після прийняття його на баланс. Після закінчення своєї роботи Комісія подає орендодавцеві і орендареві: а) зведений акт інвентаризації цілісного майнового комплексу орендованого підприємства; б) протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем; в) акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендованого підприємства, з зазначенням у ньому державної і орендарської часток у майні; г) акт приймання-передавання від орендаря орендодавцю державної частки у майні орендованого підприємства; ґ ) передавальний баланс; д ) розподільчий баланс.
Підставою для заявлення позивачем позовної вимоги про повернення йому об'єкту оренди спочатку було розірвання договору внаслідок його істотного порушення.
А вже під час розгляду справи по суті позивач змінив підставу для вимоги про повернення майна та визначив її як наслідок закінчення строку дії договору.
Наразі, обставини справи при такій підставі позову судом не досліджувались та сторонами право на подання доказів щодо такого під час підготовчого засідання не було реалізовано, так як така підстава позову не заявлялась.
Між тим, після припинення договору оренди ЦМК орендар та орендодавець мають діяти щодо повернення об'єкту оренди у спосіб, що визначений Порядком повернення орендованих ЦМК державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим наказом ФДМУ від 07.08.1997р. №847.
Зокрема, згідно Порядку мають бути вжиті такі заходи як: проведення повної інвентаризації орендованого державного майна та майна орендаря; проведення оцінки майна незалежним оцінювачем; визначення часток держави і орендаря у цьому майні; складання акта приймання-передачі (повернення) майна з оренди.
Отже, без дотримання всіх положень Порядку щодо вчинення заходів, які мають в обов'язковому порядку передувати складанню акту повернення майна ЦМК з оренди, є передчасною вимога позивача щодо повернення відповідачем такого майна.
Як свідчить лист відповідача від 23.03.2021р. останній подав позивачу матеріали інвентаризації ЦМК «Ізмаїльський винзавод». Згідно з листом від 18.08.2020р. №110 ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» надав PВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях зведений акт інвентаризації майна, інвентаризаційні описи основних засобів, інвентаризаційний опис необоротних активів, що не підлягають приватизації. Також відповідач направив позивачу лист №111 від 17.08.2020р. із копіями технічних паспортів та документів на землю щодо ДП «Ізмаїльський винзавод», фінансовий звіт і баланс. Згідно з листом від 15.12.2020р. №217 ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» надав PВ ФДМУ матеріали інвентаризації ЦМК «Ізмаїльський винзавод» на виконання наказу позивача від 26.10.2020р. №104-1 «Про організацію роботи щодо проведення інвентаризації цілісного майнового комплексу «Ізмаїльський винзавод».
Водночас, згідно п.п.10.5., 10.6. договору оренди від 15.11.2000р. у разі припинення, розірвання цього договору оренди від 15.11.2000р. зі змінами від'ємні поліпшення, здійснені орендарем за рахунок власних коштів є власністю орендаря. У разі припинення, розірвання цього договору, невід'ємні поліпшення, здійснені орендарем за рахунок власних коштів без дозволу орендодавця, які неможливо відокремити від майна підприємства без заподіяння йому шкоди, є державною власністю.
Звідси, відповідачем вжито ряд проміжних заходів з повернення об'єкта оренди позивачу, однак, складанню акту повернення майна з оренди має передувати проведення оцінки майна незалежним оцінювачем, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, які ще не проведені.
Враховуючи викладене, є передчасною позовна вимога позивача про повернення ПрАТ „Ізмаїльський виноробний завод” об'єкта оренди державі в особі органу управління майном ЦМК - Фонду державного майна України цілісний майновий комплекс «Ізмаїльський виноробний завод» та відповідно задоволенню судом не підлягає.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд даного позову позивачем сплачено 30523,90грн. судового збору.
Зважаючи на зменшення позивачем позовних вимог, поверненню позивачу, внаслідок подання ним відповідного клопотання, з державного бюджету підлягає надмірно сплачений судовий збір в сумі 26007,28грн.
Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню судом, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 270грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити частково позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65012, м. Одеса, вул.В.Арнаутська,15) до Приватного акціонерного товариства “Ізмаїльський виноробний завод” (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Лиманська,18), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24) про стягнення 183641,01грн., повернення майна.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод” (68640, Одеська обл., Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Лиманська, 18, код ЄДРПОУ 00412033) до Державного бюджету України (Ізмаїльська міська ТГ, отримувач: ГУК в Од.обл./м. Ізмаїл/22080100, код ЄДРПОУ 37607526, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.), UA908999980313030092000015742) 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. пені, 270 (двісті сімдесят) грн. судового збору.
3. Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях у задоволенні решти частини позовних вимог.
4. Повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65012, м. Одеса, вул.В.Арнаутська,15, код ЄДРПОУ 43015722) з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код 38016923) надмірно сплачений згідно платіжного доручення №387 від 30.10.2018р. судовий збір в сумі 26007,28грн.
У відповідності до ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 28 травня 2021 р.
Суддя І.А. Малярчук