"19" травня 2021 р. Справа № 916/120/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.
при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.,
за участю представників:
позивача: Василін В.В., згідно ордеру серії ОД №473716 від 10.02.2021р.
відповідача: не з'явився,
розглянувши справу №916/120/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн” (65025, м. Одеса, 20-й км Старокиївської дороги) до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Мікромегас” (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 8-Б, оф.9) про стягнення 665638,49грн.
Стислий виклад позиції позивача та заяв, клопотань, процесуальні дії суду:
Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що між ним та відповідачем 27.11.2017р. було укладено договір поставки №14/11-2017, відповідно умов якого позивач зобов'язався передати товар (залізобетонні вироби) у власність ПП ВКФ “Мікромегас”, який у свою чергу зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього визначену договором грошову суму. ТОВ «ПК «КІК» виконало взяті на себе обов'язки, належним чином здійснило поставку товару в повному обсязі. Як зазначено у 2.4. Договору покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату в розмірі 80% від вартості продукції, що поставляється партії товару протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку фактури постачальником і оплату в розмірі 20% від вартості товару па протязі 2 банківських днів з моменту готовності товару до транспортування. ПП ВКФ “Мікромегас” було отримано товар згідно видаткових накладних, а саме: №ПК-000000036 від 04.12.2017р., №ПК-000000072 від 15.12.2017р., №ПК-000000108 від 28.12.2017р., №ПК-000000114 від 29.12.2017р., №ПК-000000026 від 11.01.2018р., №ПК-000000386 від 08.05.2018р., №ПК-000000402 від 14.05.2018р., №ПК-000000480 від 04.06.2018р., №ПК-000000492 від 06.06.2018р.,№ПК-000000510 від 12.06.2018р., №ПК-000000549 від 04.07.2018р.,№ПК-000000632 від 02.08.2018р., №ПК-000000637 від 03.08.2018р., №ПК-000000647 від 08.08.2018р., №ПК-000000671 від 20.08.2018р., №ПК-000000676 від 21.08.2018р., №ПК-000000679 від 22.08.2018р., №ПК-000000680 від 22.08.2018р., №ПК-000000683 від 23.08.2018р., №ПК-000000691 від 29.08.2018р., №ПК-000000696 від 30.08.2018р., №ПК-000000730 від 11.09.2018р., №ПК-000000735 від 12.09.2018р., №ПК-000000744 від 14.09.2018р., ПК-000000764 від 21.09.2018р., №ПК-000000814 від 08.10.2018р., №ПК-000000823 від 09.10.2018р.,№ПК-000000830 від 10.10.2018р., №ПК-000000866 від 22.10.2018р., №ПК-000000916 від 06.11.2018р., №ПК-000000958 від 16.11.2018р., №ПК-000000965 від 20.11.2018р., №ПК-000000979 від 23.11.2018р., №ПК-000000989 від 27.11.2018р., №ПК-000001032 від 18.12.2018р., №ПК-000001060 від 27.12.2018р., №ПК-000000018 від 17.01.2019р., №ПК-000000019 від 17.01.2019р., №ПК-000000023 від 18.01.2019р., №ПК-000000024 від 18.01.2019р., №ПК-000000037 від 23.01.2019р., №ПК-000000046 від 25.01.2019р., №ПК-000000050 від 28.01.2019р., №ПК-000000054 від 29.01.2019р., №ПК-000000063 від 31.01.2019р., №ПК-000000066 від 01.02.2019р., №ПК-000000070 від 04.02.2019р., №ПК-000000084 від 11.02.2019р., №ПК-000000093 від 14.02.2019р., №ПК-000000106 від 27.02.2019р., №ПК-000000107 від 27.02.2019р., №ПК-000000109 від 28.02.2019р., №ПК-000000113 від 06.03.2019р., №ПК-000000115 від 07.03.2019р., №ПК-000000117 від 11.03.2019р., №ПК-000000119 від 12.03.2019р., №ПК-000000123 від 13.03.2019р., №ПК-000000136 від 18.03.2019р., №ПК-000000139 від 18.03.2019р., №ПК-000000144 від 20.03.2019р., №ПК-000000147 від 21.03.2019р., №ПК-000000154 від 22.03.2019р., №ПК-000000159 від 25.03.2019р., №ПК-000000222 від 22.04.2019р., №ПК-000000238 від 26.04.2019р., №ПК-000000250 від 06.05.2019р., №ПК-000000308 від 11.06.2019р., №ПК-000000320 від 21.06.2019р., №ПК-000000340 від 02.07.2019р., №ПК-000000343 від 03.07.2019р., №ПК-000000398 від 31.07.2019р., №ПК-000000438 від 16.08.2019р., №ПК-000000477 від 28.08.2019р., №ПК-000000511 від 10.09.2019р., №ПК-000000517 від 11.09.2019р., №ПК-000000586 від 26.09.2019р., №ПК-000000782 від 21.10.2019р., №ПК-000000153 від 11.03.2020р., №ПК-000000155 від 12.03.2020р., №ПК-000000166 від 17.03.2020р., розрахунок за який провів частково згідно платіжних доручень, а саме: №5591 від 03.01.2019р., №5622 від 09.01.2019р., № 6456 від 09.01.2019р., № 5659 від 22.01.2019р., № 5684 від 23.01.2019р., № 5815 від 18.02.2019р, №5887 від 15.03.2019р., № 6040 від 19.04.2019р., № 6134 від 03.05.2019р., № 6246 від 11.06.2019р., № 6749 від 10.06.2019р., № 6299 від 01.07.2019р.№ 20 від 25.07.2019р., №6500 від 07.08.2019р., № 6609 від 20.09.2019р., № 6622 від 20.09.2019р., № 6624 від 20.09.2019р., № 6784 від 13.11.2019р., № 229 від 15.01.2020р., № 6928 від 15.01.2020р., № 23 від 05.06.2020р. Позивач зазначає, що ПП ВКФ “Мікромегас” не виконало взяті на себе обов'язки, своєчасно та у визначених у договорі розмірах не оплатило грошові кошти за отриманий товар, у зв'язку із чим станом на 21.12.2020р. заборгованість ПП ВКФ “Мікромегас” за поставлений товар перед ТОВ “ПК “КІК” становить 655638,49 грн.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, незважаючи на те, що ухвалу суду від 20.01.2021р. про відкриття провадження у справі №916/120/21 було вручено відповідачу поштою ще 02.02.2021р., тобто, у відповідача була наявна достатня можливість скористатись правом на подання відзиву на позов. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою суду від 20.01.2021р. відкрито провадження у справі №916/120/21, постановлено розглядати справу №916/120/21 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 17.02.2021р. о 10год.30хв.
У судовому засіданні 17.02.2021р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 03.03.2021р. о 12год.00хв.
Ухвалою суду від 17.02.2021р. викликано ПП ВКФ “Мікромегас” у судове засідання, яке відбудеться 03.03.2021р. о 12год.00хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у програмі “EasyCon”.
Ухвалою суду від 03.03.2021р. відкладено підготовче засідання суду на 24.03.2021р. об 11год.30хв., продовжено строк проведення підготовчого провадження до 21.04.2021р. включно.
Судове засідання 24.03.2021р. не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Малярчук І.А. у відпустці з 19.03.2021р. по 02.04.2021р. через контакт із особою, яка захворіла на Covid-19.
Ухвалою суду від 05.04.2021р. призначено підготовче засідання суду на 19.04.2021р. об 11год.40хв.
Ухвалою суду від 19.04.2021р. закрито підготовче провадження по справі №916/120/21 та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 12.05.2021р. об 11год.20хв.
У судовому засіданні 12.05.2021р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 19.05.2021р. о 14год.00хв.
Ухвалою суду від 12.05.2021р. викликано ПП ВКФ “Мікромегас” у судове засідання, яке відбудеться 19.05.2021р. о 14год.00хв.
Заяви позивача від 03.03.2021р. за вх.№5926/21 про направлення кореспонденції на електронну пошту представника, від 03.03.2021р. за вх.№5925/21 про відкладення розгляду справи судом було задоволено.
Ухвалою суду від 19.05.2021р. задоволено повністю заяви ТОВ “ПК “КІК” про закриття провадження у справі щодо частини позовних вимог від 16.04.2021р. за вх.№10597/21., від 12.05.2021р. за вх.№12749/21, закрито провадження у справі №916/120/21 в частині позовних вимог на суму 553828,67грн. та повернуто позивачу з державного бюджету України судовий збір в сумі 8307,43 грн.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
27.11.2017р. між ТОВ “ПК “КІК” (надалі “Постачальник”) та ПП ВКФ “Мікромегас” (надалі “Покупець”) було укладено договір поставки №14/11-2017, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього визначену в Договорі грошову суму. Кількість, асортимент та ціна Товару узгоджуються Сторонами відповідно до умов цього Договору та відображаються в видаткових накладних на кожну партію Товару. (п.п.1.1.,1.2. договору).
Згідно п.п.2.1., 2.3., 2.4., 2.6., 3.1., 4.1., 4.4. договору №14/11-2017 від 27.11.2017р., ціни на Товар, що поставляється за цим Договором визначаються Сторонами на договірній основі в національній валюті України і фіксуються безпосередньо на момент поставки Товару. Ціна одиниці Товару та загальна вартість Товару вказується в рахунку-фактурі і видаткових накладних, які оформляються на підставі замовленого Покупцем Товару, сума яких становить загальну ціну Договору. Покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату в розмірі 80% від вартості продукції, що поставляється партії Товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури Постачальником і оплату в розмірі 20% від вартості Товару на протязі 2 (двох) банківських днів з моменту готовності Товару до транспортування/відвантаження. Датою оплати за поставлену партію Товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Постачальник зобов'язаний передати Покупцеві товар, придатний для цілей, для яких товар такого роду звичайно використовується, а також відповідає зразкам та/або опису, наданим Покупцеві Постачальником. Постачальник поставляє товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надходження заявки від Покупця і внесення попередньої оплати в розмірі передбаченому п. 2.4. Договору. Датою поставки товару вважається дата, зазначена в ТТН. Постачальник разом з товаротранспортними накладними передає Покупцеві наступні документи: Сертифікат якості або паспорт на Товар, видаткову накладну на Товар. Податкова накладна на товар реєструється в порядку встановленому Податковим кодексом України.
Договір набуває чинності з моменту його укладання Сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна зі Сторін не повідомила іншу Сторону про свій намір припинити дію цього Договору, він автоматично подовжується на наступний календарний рік. Цей Договір складений у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін. Обидва примірники мають однакову юридичну силу. Передача права вимоги та (чи) переведення заборгованості за цим Договором однією із Сторін третім особам допускається виключно за умови писемної угоди з іншою Стороною. Додаткові угоди та будь-які доповнення до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони складені в письмовій формі, підписані Сторонами і скріплені печатками Сторін (п.п.9.1., 9.2., 9.6., 9.9. договору №14/11-2017 від 27.11.2017р.).
Відповідно до додаткової угоди №2 від 01.06.2018р., ТОВ “ПК “КІК” та ПП ВКФ “Мікромегас” дійшли згоди внести зміни до договору №14/11/-2017 від 27.11.2021р., виклавши п.п. 2.2., 2.5., 4.3. договору у наступній редакції: “2.2. Ціни на Товар можуть змінюватися за взаємною згодою Сторін. При цьому ціни на поставлений Товар змінюються Постачальником в односторонньому порядку в разі порушення Покупцем обов'язків визначених п.2.4. Договору. 2.5. Постачальник має право припинити постачання наступних партій Товару в разі несплати або несвоєчасної оплати Постачальником поставленого раніше Товару, якщо сума заборгованості перевищує 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок). 4.3. Поставка партії Товару здійснюється узгодженими Сторонами способами: - самовивозом - автотранспортом Покупця. Пунктом поставки Товару Покупцю в даному випадку є склад Постачальника, розташований за адресою: м. Одеса. 20-й км. Старокиївської дороги. Навантаження Товару здійснюється силами Постачальника. Перехід ризиків відбувається в момент передачі Товару на складі Продавця.- доставкою - автотранспортом Постачальника. Пунктом поставки Товару Покупцю в даному випадку є склад Покупця, визначений в заявці. Розвантаження поставленого Товару здійснюється силами Покупця. Перехід ризиків відбувається в момент передачі товару в розпорядження Покупця. При поставці автотранспортом Постачальника, всі витрати, що несе Постачальник у зв'язку з доставкою Товару у визначене Покупцем місце відвантаження, відшкодовуються Покупцем в повному обсязі на підставі виставлених Постачальником рахунків та Акту(ів) наданих послуг по відшкодуванню витрат з організації перевезень.”.
Специфікацією №2 від 26.12.2018р. до договору №14/11-2017 від 27.11.2017р. сторонами узгоджено, що постачальник передає, а покупець приймає згідно умов договору товар загальною вартістю 4251936,00грн., а саме: Палі 120-35 ВСв.5 у кількості 53 шт., Палі 60-35 НСв.5 у кількості 53 шт., Палі 120-35 ВС.5 у кількості 292 шт., Палі 60-35 НСв.5 у кількості 292 шт.
На виконання договору №14/11-2017 від 27.11.2017р. позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних, а саме: №ПК-000000036 від 04.12.2017р., №ПК-000000072 від 15.12.2017р., №ПК-000000108 від 28.12.2017р., №ПК-000000114 від 29.12.2017р., №ПК-000000026 від 11.01.2018р., №ПК-000000386 від 08.05.2018р., №ПК-000000402 від 14.05.2018р., №ПК-000000480 від 04.06.2018р., №ПК-000000492 від 06.06.2018р.,№ПК-000000510 від 12.06.2018р., №ПК-000000549 від 04.07.2018р.,№ПК-000000632 від 02.08.2018р., №ПК-000000637 від 03.08.2018р., №ПК-000000647 від 08.08.2018р., №ПК-000000671 від 20.08.2018р., №ПК-000000676 від 21.08.2018р., №ПК-000000679 від 22.08.2018р., №ПК-000000680 від 22.08.2018р., №ПК-000000683 від 23.08.2018р., №ПК-000000691 від 29.08.2018р., №ПК-000000696 від 30.08.2018р., №ПК-000000730 від 11.09.2018р., №ПК-000000735 від 12.09.2018р., №ПК-000000744 від 14.09.2018р., ПК-000000764 від 21.09.2018р., №ПК-000000814 від 08.10.2018р., №ПК-000000823 від 09.10.2018р.,№ПК-000000830 від 10.10.2018р., №ПК-000000866 від 22.10.2018р., №ПК-000000916 від 06.11.2018р., №ПК-000000958 від 16.11.2018р., №ПК-000000965 від 20.11.2018р., №ПК-000000979 від 23.11.2018р., №ПК-000000989 від 27.11.2018р., №ПК-000001032 від 18.12.2018р., №ПК-000001060 від 27.12.2018р., №ПК-000000018 від 17.01.2019р., №ПК-000000019 від 17.01.2019р., №ПК-000000023 від 18.01.2019р., №ПК-000000024 від 18.01.2019р., №ПК-000000037 від 23.01.2019р., №ПК-000000046 від 25.01.2019р., №ПК-000000050 від 28.01.2019р., №ПК-000000054 від 29.01.2019р., №ПК-000000063 від 31.01.2019р., №ПК-000000066 від 01.02.2019р., №ПК-000000070 від 04.02.2019р., №ПК-000000084 від 11.02.2019р., №ПК-000000093 від 14.02.2019р., №ПК-000000106 від 27.02.2019р., №ПК-000000107 від 27.02.2019р., №ПК-000000109 від 28.02.2019р., №ПК-000000113 від 06.03.2019р., №ПК-000000115 від 07.03.2019р., №ПК-000000117 від 11.03.2019р., №ПК-000000119 від 12.03.2019р., №ПК-000000123 від 13.03.2019р., №ПК-000000136 від 18.03.2019р., №ПК-000000139 від 18.03.2019р., №ПК-000000144 від 20.03.2019р., №ПК-000000147 від 21.03.2019р., №ПК-000000154 від 22.03.2019р., №ПК-000000159 від 25.03.2019р., №ПК-000000222 від 22.04.2019р., №ПК-000000238 від 26.04.2019р., №ПК-000000250 від 06.05.2019р., №ПК-000000308 від 11.06.2019р., №ПК-000000320 від 21.06.2019р., №ПК-000000340 від 02.07.2019р., №ПК-000000343 від 03.07.2019р., №ПК-000000398 від 31.07.2019р., №ПК-000000438 від 16.08.2019р., №ПК-000000477 від 28.08.2019р., №ПК-000000511 від 10.09.2019р., №ПК-000000517 від 11.09.2019р., №ПК-000000586 від 26.09.2019р., №ПК-000000782 від 21.10.2019р., №ПК-000000153 від 11.03.2020р., №ПК-000000155 від 12.03.2020р., №ПК-000000166 від 17.03.2020р.
ПП ВКФ “Мікромегас” здійснено часткову оплату ТОВ “ПК “КІК” за товар відповідно до платіжних доручень, а саме: №6928 від 15.01.2020р. на суму 8099,20грн., №229 від 15.01.2020р. на суму 500,00грн., №23 від 05.06.2020р. на суму 6274,80 грн., №6784 від 13.11.2019р. на суму 100000,00грн., №6624 від 20.09.2019р. на суму 50000,00грн.,№622 від 20.09.2019р. на суму 46000,00грн., №6609 від 20.09.2019р. на суму 8650,00грн., №6500 від 07.08.2019р. на суму 20000,00грн., №20 від 25.07.2019р. на суму 5640,00 грн., №6299 від 01.07.2019р. на суму 200000,00грн., №6749 від 10.06.2019р. на суму 5640,00 грн., №6246 від 11.06.2019р. на суму 25000,00грн., №6134 від 03.05.2019р. на суму 50000,00грн., №6040 від 19.04.2019р. на суму 250000,00грн., №5887 від 15.03.2019р. на суму 250000,00грн., №5815 від 18.02.2019р. на суму 200000,00грн., №5684 від 23.01.2019р. на суму 100000,00грн., №5659 від 22.01.2019р. на суму 3875,00грн., №6456 від 09.01.2019р. на суму 21000,00грн., №5622 від 09.01.2019р. на суму 19000,00грн., №5591 від 03.01.2019р. на суму 300000,00грн., №145 від 25000,00грн., №241 від 14.04.2021р. на суму 127659,62 грн., №266 від 19.04.2021р. на суму 2020,00грн., №470 від 05.05.2021р. на суму 43829,81грн.
Позивачем було направлено поштовим відправленням лист-вимогу, що підтверджується фіскальними чеками ПАТ «Укрпошта» №01303860081016 від 13.10.2020р., №01387250086430 від 04.12.2020р., проте матеріали справи не містять відповіді відповідача на відправлений позивачем лист-вимогу щодо сплати заборгованості.
Відповідно до поданої позивачем копії листа від 25.01.2021р. за вх№5/06, ПП ВКФ “Мікромегас” просило ТОВ “ПК “КІК” розглянути можливість поетапного погашення заборгованості за договором поставки №14/11-2017 від 27.11.2017р. за наступним графіком: 04.02.2021р. розмір платежу у розмірі 79454,81грн., 11.02.2021р. розмір платежу у розмірі 79454,81грн., 18.02.2021р. розмір платежу у розмірі 79454,81грн., 25.02.2021р. розмір платежу у розмірі 79454,81грн., 04.03.2021р. розмір платежу у розмірі 79454,81грн., 11.03.2021р. розмір платежу у розмірі 79454,81грн., 18.03.2021р. розмір платежу у розмірі 79454,81грн., 25.03.2021р. розмір платежу у розмірі 79454,81грн.
01.03.2021р. між ПП ВКФ “Мікромегас” (надалі - замовник), ТОВ “ПК “КІК” (надалі - виконавець) та ОК “ЖК “Лузанівський” (надалі - платник) укладено угоду про платника №01032021 відповідно до умов якої, у відповідності до положень ст.528 ЦКУ Замовник покладає на Платника часткове виконання своїх фінансових обов'язків за Договором поставки №14/11-2017, укладеного між Замовником та Виконавцем (в подальшому Договір), в розмірі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 коп) в т. ч. ПДВ 20% - 16 666,66 грн. Платник має право на укладення цього Договору на підставі раніше укладеного між КП “Міське капітальне будівництво”, ПП ВКФ “Мікромегас” та ОК “ЖК “Лузанівський” Договору про організацію будівництва №23 від « 23» жовтня 2017р. Платник виконує фінансові обов'язки Замовника за Договором в сумі 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20% - 16 666,66 грн., протягом одного дня, з моменту укладання зазначеної угоди. До Платника переходять права кредитора в розмірі загальної суми, що оплачена ним Виконавцю з метою виконання даної Угоди, в свою чергу Замовник стає боржником перед Платником. Підписанням цієї угоди голова Платника надає підтвердження того, що на укладення цієї угоди було надано погодження Загальних зборів членів та правління ОК “ЖК “Лузанівський”. Ця угода набирає чинності з моменту її підписання та діє до кінця дня 02.03.2021р. Ця угода укладена у трьох однакових примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної з сторін (п.п.1., 2., 3., 5., 6., 8., 9. угоди).
02.03.2021р. між ПП ВКФ “Мікромегас” (надалі - замовник), ТОВ “ПК “КІК” (надалі - виконавець) та ОК “ЖК “Лузанівський” (надалі - платник) укладено угоду про платника №02032021 відповідно до умов якої, у відповідності до положень ст.528 ЦКУ Замовник покладає на Платника часткове виконання своїх фінансових обов'язків за Договором поставки №14/11-2017, укладеного між Замовником та Виконавцем (в подальшому Договір), в розмірі 127659,62 грн. (сто двадцять сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 62 коп.) в т. ч. ПДВ 20% - 21276,60грн. Платник має право на укладення цього Договору на підставі раніше укладеного між КП “Міське капітальне будівництво”, ПП ВКФ “Мікромегас” та ОК “ЖК “Лузанівський” Договору про організацію будівництва №23 від « 23» жовтня 2017р. Платник виконує фінансові обов'язки Замовника за Договором в сумі 127659,62 грн. (сто двадцять сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 62 коп.) в т. ч. ПДВ 20% - 21276,60грн., протягом десяти днів, з моменту укладання зазначеної угоди. До Платника переходять права кредитора в розмірі загальної суми, що оплачена ним Виконавцю з метою виконання даної Угоди, в свою чергу Замовник стає боржником перед Платником. Підписанням цієї угоди голова Платника надає підтвердження того, що на укладення цієї угоди було надано погодження Загальних зборів членів та правління ОК “ЖК “Лузанівський”. Ця угода набирає чинності з моменту її підписання та діє до кінця дня 11.03.2021р. Ця угода укладена у трьох однакових примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної з сторін (п.п.1., 2., 3., 5., 6., 8., 9. угоди).
16.03.2021р. між ПП ВКФ “Мікромегас” (надалі - замовник), ТОВ “ПК “КІК” (надалі - виконавець) та ОК “ЖК “Лузанівський” (надалі - платник) укладено угоду про платника №16032021 відповідно до умов якої, у відповідності до положень ст.528 ЦКУ Замовник покладає на Платника часткове виконання своїх фінансових обов'язків за Договором поставки №14/11-2017, укладеного між Замовником та Виконавцем (в подальшому Договір), в розмірі 127659,62 грн. (сто двадцять сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 62 коп.) в т. ч. ПДВ 20% - 21276,60грн. Платник має право на укладення цього Договору на підставі раніше укладеного між КП “Міське капітальне будівництво”, ПП ВКФ “Мікромегас” та ОК “ЖК “Лузанівський” Договору про організацію будівництва №23 від « 23» жовтня 2017р. Платник виконує фінансові обов'язки Замовника за Договором в сумі 127659,62 грн. (сто двадцять сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 62 коп.) в т. ч. ПДВ 20% - 21276,60грн., протягом десяти днів, з моменту укладання зазначеної угоди. До Платника переходять права кредитора в розмірі загальної суми, що оплачена ним Виконавцю з метою виконання даної Угоди, в свою чергу Замовник стає боржником перед Платником. Підписанням цієї угоди голова Платника надає підтвердження того, що на укладення цієї угоди було надано погодження Загальних зборів членів та правління ОК “ЖК “Лузанівський”. Ця угода набирає чинності з моменту її підписання та діє до кінця дня 23.03.2021р. Ця угода укладена у трьох однакових примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної з сторін (п.п.1., 2., 3., 5., 6., 8., 9. угоди).
На виконання угод про платника ОК “ЖК “Лузанівський” перераховано ТОВ “ПК “КІК” 355319,24грн. згідно платіжних доручень, а саме: №559 від 01.03.2021р., №560 від 04.03.2021р., №561 від 09.03.2021р., №59 від 16.03.2021р., №564 від 16.03.2021р., №565 від 17.03.2021р.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Отже, наявні в матеріалах справи первинні документи, зокрема, договір поставки №14/11-2017 від 27.11.2017р., додаткова угода №2 від 01.06.2018р., специфікація №2 від 26.12.2018р. видаткові накладні №ПК-000000036 від 04.12.2017р., №ПК-000000072 від 15.12.2017р., №ПК-000000108 від 28.12.2017р., №ПК-000000114 від 29.12.2017р., №ПК-000000026 від 11.01.2018р., №ПК-000000386 від 08.05.2018р., №ПК-000000402 від 14.05.2018р., №ПК-000000480 від 04.06.2018р., №ПК-000000492 від 06.06.2018р.,№ПК-000000510 від 12.06.2018р., №ПК-000000549 від 04.07.2018р.,№ПК-000000632 від 02.08.2018р., №ПК-000000637 від 03.08.2018р., №ПК-000000647 від 08.08.2018р., №ПК-000000671 від 20.08.2018р., №ПК-000000676 від 21.08.2018р., №ПК-000000679 від 22.08.2018р., №ПК-000000680 від 22.08.2018р., №ПК-000000683 від 23.08.2018р., №ПК-000000691 від 29.08.2018р., №ПК-000000696 від 30.08.2018р., №ПК-000000730 від 11.09.2018р., №ПК-000000735 від 12.09.2018р., №ПК-000000744 від 14.09.2018р., ПК-000000764 від 21.09.2018р., №ПК-000000814 від 08.10.2018р., №ПК-000000823 від 09.10.2018р.,№ПК-000000830 від 10.10.2018р., №ПК-000000866 від 22.10.2018р., №ПК-000000916 від 06.11.2018р., №ПК-000000958 від 16.11.2018р., №ПК-000000965 від 20.11.2018р., №ПК-000000979 від 23.11.2018р., №ПК-000000989 від 27.11.2018р., №ПК-000001032 від 18.12.2018р., №ПК-000001060 від 27.12.2018р., №ПК-000000018 від 17.01.2019р., №ПК-000000019 від 17.01.2019р., №ПК-000000023 від 18.01.2019р., №ПК-000000024 від 18.01.2019р., №ПК-000000037 від 23.01.2019р., №ПК-000000046 від 25.01.2019р., №ПК-000000050 від 28.01.2019р., №ПК-000000054 від 29.01.2019р., №ПК-000000063 від 31.01.2019р., №ПК-000000066 від 01.02.2019р., №ПК-000000070 від 04.02.2019р., №ПК-000000084 від 11.02.2019р., №ПК-000000093 від 14.02.2019р., №ПК-000000106 від 27.02.2019р., №ПК-000000107 від 27.02.2019р., №ПК-000000109 від 28.02.2019р., №ПК-000000113 від 06.03.2019р., №ПК-000000115 від 07.03.2019р., №ПК-000000117 від 11.03.2019р., №ПК-000000119 від 12.03.2019р., №ПК-000000123 від 13.03.2019р., №ПК-000000136 від 18.03.2019р., №ПК-000000139 від 18.03.2019р., №ПК-000000144 від 20.03.2019р., №ПК-000000147 від 21.03.2019р., №ПК-000000154 від 22.03.2019р., №ПК-000000159 від 25.03.2019р., №ПК-000000222 від 22.04.2019р., №ПК-000000238 від 26.04.2019р., №ПК-000000250 від 06.05.2019р., №ПК-000000308 від 11.06.2019р., №ПК-000000320 від 21.06.2019р., №ПК-000000340 від 02.07.2019р., №ПК-000000343 від 03.07.2019р., №ПК-000000398 від 31.07.2019р., №ПК-000000438 від 16.08.2019р., №ПК-000000477 від 28.08.2019р., №ПК-000000511 від 10.09.2019р., №ПК-000000517 від 11.09.2019р., №ПК-000000586 від 26.09.2019р., №ПК-000000782 від 21.10.2019р., №ПК-000000153 від 11.03.2020р., №ПК-000000155 від 12.03.2020р., №ПК-000000166 від 17.03.2020р., свідчать про поставку позивачем відповідачу товару, який відповідачем було оплачено частково згідно платіжних доручень, а саме: №6928 від 15.01.2020р. на суму 8099,20грн., №229 від 15.01.2020р. на суму 500,00грн., №23 від 05.06.2020р. на суму 6274,80 грн., №6784 від 13.11.2019р. на суму 100000,00грн., №6624 від 20.09.2019р. на суму 50000,00грн.,№622 від 20.09.2019р. на суму 46000,00грн., №6609 від 20.09.2019р. на суму 8650,00грн., №6500 від 07.08.2019р. на суму 20000,00грн., №20 від 25.07.2019р. на суму 5640,00 грн., №6299 від 01.07.2019р. на суму 200000,00грн., №6749 від 10.06.2019р. на суму 5640,00 грн., №6246 від 11.06.2019р. на суму 25000,00грн., №6134 від 03.05.2019р. на суму 50000,00грн., №6040 від 19.04.2019р. на суму 250000,00грн., №5887 від 15.03.2019р. на суму 250000,00грн., №5815 від 18.02.2019р. на суму 200000,00грн., №5684 від 23.01.2019р. на суму 100000,00грн., №5659 від 22.01.2019р. на суму 3875,00грн., №6456 від 09.01.2019р. на суму 21000,00грн., №5622 від 09.01.2019р. на суму 19000,00грн., №5591 від 03.01.2019р. на суму 300000,00грн., №145 від 25000,00грн., №241 від 14.04.2021р. на суму 127659,62 грн., №266 від 19.04.2021р. на суму 2020,00грн., №470 від 05.05.2021р. на суму 43829,81грн., також була проведена часткова оплата на суму 355319,37грн. на користь позивача через ОК “ЖК “Лузанівський”, на підставі трьохсторонніх угод про платника, укладених між ПП ВКФ “Мікромегас”, ТОВ “ПК “КІК” та ОК “ЖК “Лузанівський” (угода №01032021 від 01.03.2021р., угода №02032021 від 02.03.2021р., угода №16032021 від 16.03.2021р.), відповідно до платіжних доручень №559 від 01.03.2021 р., №560 від 04.03.2021р., №561 від 09.03.2021р., №59 від 16.03.2021р., №564 від 16.03.2021р., №565 від 17.03.2021р. У зв'язку з цим у відповідача утворилась заборгованість (з урахуванням ухвали про закриття провадження в частині позовних вимог на суму 553828,67грн.) перед позивачем в сумі 101809,82грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також, позивачем подано клопотання від 16.04.2021р. за вх.№20594/21, яким визначено суму винагороди адвоката за правову допомогу у розмірі 30000,00 грн.
На підтвердження витрат на послуги адвоката позивач подав до справи: договір про надання правової допомоги б/н від 08.01.2021р., укладений між ТОВ “ПК “КІК” та адвокатом Василіним В.В., додаткову угодо №1 від 02.04.2021р. до договору про надання правової допомоги б/н від 08.01.2021р., детальний опис робіт виконаних адвокатом, акт №1 від 16.04.2021р. про обсяг виконаних робіт.
У п.1. додаткової угоди №1 від 02.04.2021р. до договору про надання правової допомоги б/н від 08.01.2021р. сторони передбачили, що відповідно до п. 3.1. Договору, Сторони дійшли згоди, що за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду у розмірі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень).
Разом з тим слід зазначити, що наявний в матеріалах справи акт №1 від 16.04.2021р. про обсяг виконаних робіт не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у зазначеному розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6 ст.126 ГПК України).
Положення п.2 ч.1, ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Між тим, як зазначила Об'єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. по справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v.Ukraine, заява №19336/04, §268)).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Наразі, з наданого заявником до заяви акту приймання-передачі наданих послуг від 16.04.2021р., що містить детальний опис виконаних адвокатом робіт, вбачається, що по даній справі адвокат надав наступні послуги, а саме: складання договору про надання правової допомоги; опрацювання наявних у клієнта документів, які стосуються та можуть бути використані в якості доказів при підготовці позовної заяви відповідно до Договору; моніторинг діючого законодавства України; складання тексту позовної заяви, визначення та опрацювання додатків до позовної заяви, їх посвідчення (окрім підпису Клієнта), підготовка екземплярів позовної заяви з додатком для учасників справи; формування квитанції для сплати судового збору, з використанням даних, розмішених на офіційному сайті Господарського суду Одеської області та сплата судового збору через банківську установу; направлення поштою копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача; подання позовної заяви з додатками до канцелярії Господарського суду Одеської області; підготовка до участі у судовому засіданні по справі, призначеному на 17.02.2021р.; явка до суду у судове засідання, призначеного на 17.02.2021р. та участь у зазначеному засіданні; підготовка заяви про відкладення розгляду справи, призначеного на 03.03.2021р. та її подання до Господарського суду Одеської області; підготовка до участі у судовому засіданні по справі, призначеному на 24.03.2021р.; підготовка заяви про закриття провадження щодо частини позовних вимог та її подання до Господарського суду Одеської області; підготовка до участі у судовому засіданні по справі, призначеного на 19.04.2021р.
Між тим, дослідивши та проаналізувавши поданий позивачем акт про обсяг виконаних робіт від 16.04.2021р., суд вважає не в повній мірі доведеними заявлені до стягнення судові витрати.
Зокрема, стосовно опрацювання наявних у клієнта документів, які стосуються та можуть бути використані в якості доказів при підготовці позовної заяви відповідно до Договору, складання тексту позовної заяви, визначення та опрацювання додатків до позовної заяви, їх посвідчення (окрім підпису Клієнта), підготовка екземплярів позовної заяви з додатком для учасників справи, направлення поштою копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, подання позовної заяви з додатками до канцелярії Господарського суду Одеської області, суд вважає, що такі дії не потребують значних затрат часу з огляду на характер правовідносин сторін, що опосередковується договором поставки, за яким сторонами оформлені всі документи щодо здійснення господарських операцій за ним. Які ще докази, крім тих, що оформлені сторонами та які наявні у справі, збирав адвокат суду не повідомлено. При цьому, позов не містить будь-яких істотних розрахунків штрафних санкцій, оскільки, до стягнення заявлена тільки сума основного боргу. Крім того, не зрозуміло в чому полягала підготовка адвоката до участі у судовому засіданні призначеному на 17.02.2021р. та сама явка адвоката у засідання суду, оскільки у даному засіданні адвокатом Василіним В.В. оголошувалось лише усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи. Також, незрозуміло суду, в чому полягала підготовка адвоката до участі у судовому засіданні 24.03.2021р. та 19.04.2021р., оскільки, судове засідання 24.03.2021р. не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Малярчук І.А. у відпустці з 19.03.2021р. по 02.04.2021р. через контакт із особою, яка захворіла на Covid-19 та до канцелярії суду 23.03.2021р., 24.03.2021р. та 25.03.2021р. не надходило жодних клопотань від адвоката Василіна В.В. по справі №916/120/21, а у судовому засіданні 19.04.2021р. (підготовку до якого, викладено окремим пунктом в вищенаведеному акті про обсяг виконаних робіт) адвокат Василін В.В. підтримав раніше подане клопотання від 16.04.2021р. про закриття провадження у справі (підготування якого викладено окремим пунктом в вищенаведеному акті про обсяг виконаних робіт) та не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.
Вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу з урахуванням категорії справи, рівня її складності, тривалості розгляду справи, оплати відповідачем протягом розгляду справи 553828,67грн., при тому, що сума боргу складала 655638,49грн., підлягають задоволенню частково у розмірі 8000грн., які можуть вважатись розумними і співмірними по даній справі.
За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 9834,58грн., проте, позивачу було повернуто ухвалою суду від 19.05.2021р. судовий збір у розмірі 8307,43грн. при закритті провадження у справі в частині позовних вимог.
Отже, за розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 1527,15грн., які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн” (65025, м. Одеса, 20-й км Старокиївської дороги, код ЄДРПОУ 41501853) до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Мікромегас” (65058, м. Одеса, вул.Армійська, 8-Б, оф.9, код ЄДРПОУ 30199632) про стягнення 655 638,49грн.
2. Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Мікромегас” (65058, м. Одеса, вул.Армійська, 8-Б, оф.9, код ЄДРПОУ 30199632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн” (65025, м. Одеса, 20-й км Старокиївської дороги, код ЄДРПОУ 41501853) 101809 (сто одну тисячу вісімсот дев'ять) грн. 82 коп. основного боргу, 1527 (одну тисячу п'ятсот двадцять сім) грн. 15 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28 травня 2021 р.
Суддя І.А. Малярчук