Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"28" травня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/317/21
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику
(повідомлення) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СНГ-Комплект"
до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"
про стягнення 239098,43 грн.
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СНГ-Комплект" звернулось до суду з вимогою про стягнення з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" заборгованості за договором №26/02 від 26.02.2018 у розмірі 239098,43 грн, з яких: 167120,00грн основного боргу, 21908,91грн 3% річних та 50069,52 грн інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду від 29.03.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СНГ-Комплект" судом прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.03.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 12441, Житомирська область, Житомирський район, смт.Новогуйвинське, вул.Дружби Народів, буд.1.
Вказана ухвала була отримана відповідачем 01.04.2021.
Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, чи електронною поштою відтак, беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позов мотивований неналежним виконанням Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" умов договору №26/02, що був укладений між сторонами 26.02.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 167120,00грн.
За порушення строків проведення розрахунків позивачем на підставі на підставі ст.625 ЦК України заявлено до стягнення 21908,91грн 3% річних, 50069,52грн інфляційних.
Відповідач в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України письмового відзиву на позовну заяву не подав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
26.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СНГ-Комплект" (постачальник/позивач) та Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" (покупець/відповідач) укладено договір №26/02 (а.с.10-12), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у Специфікаціях, надалі - "Продукція", на умовах та в строки, передбачені договором (п.1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору, кількість та номенклатура продукції вказується у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору .
За умовами п.2.2. Договору, якість, комплектація, пакування й маркування Продукції повинні відповідати нормам, чинним стандартам (ТУ, ПОСТ, технічною документацією) для даного виду продукції. Постачальник гарантує, що продукція, яка є предметом поставки за Договором, придатна для використання за призначенням та повністю відповідає умовах Договору, щодо якості та номенклатурі.
Пунктом 2.3 Договору сторони визначили, що у разі, якщо чинними стандартами, технічними умовами на продукцію не встановлено іншого, гарантійний строк експлуатації продукції становить 24 місяці з моменту складання видаткової накладеної за умови дотримання правил експлуатації продукції та умов її зберігання.
Згідно з п.2.4. Договору, якість Продукції, що є предметом Договору перевіряється відділом технічного контролю покупця, результати перевірки оформляються Актом вхідного контролю, на кожну окрему партію продукції.
У разі виявлення недоліків під час приймання продукції по якості, номенклатурі, комплектності, умовам Договору постачальник усуває виявлені недоліки (проводить заміну продукції), доукомплектовує продукцію за місцем розташування покупця (за письмовою згодою покупця) протягом 15 календарних днів з моменту отримання від покупця відповідної вимоги. В разі неможливості усунути виявлені недоліки, Продавець здійснює заміну продукції на таку, що відповідає вимогам Договору, протягом 15 календарних днів, з моменту отримання від покупця відповідної вимоги. Продукція, відносно якої проводиться заміна та/або усуваються виявлені недоліки, вважається не поставленою. Витрати по заміні та/або усуненню недоліків продукції здійснюються власними силами та за власний рахунок постачальника, в тому числі витрати пов'язані з транспортуванням продукції (п.2.5 Договору).
За умовами п.3.1. Договору, поставка продукції здійснюється силами та за рахунок постачальника, можливо через перевізника на склад в місці знаходження покупця (або на інших умовах, обговорених сторонами), в строки/терміни встановлені сторонами у відповідній Специфікації. Моментом поставки продукції (партії продукції) та передача її покупцю є дата підписання сторона видаткової накладної.
Постачання продукції здійснюється партіями. Асортимент та кількість кожної партії повинні відповідати Продукції, визначеної Специфікацією. Постачальник зобов'язаний повідомити покупця про прогнозовану дату поставки продукції не пізніше 3 (трьох) днів з дати поставки (п.3.2 Договору).
Згідно з п.3.3. Договору, право власності на продукцію переходить до покупця з моменту підписання представниками сторін видаткової накладної.
Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що поставка продукції здійснюється за цінами, визначеними у відповідній Специфікації і включають всі податки, збори й інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші витрати, пов'язані з поставкою продукції.
Загальна сума договору складається із сум Специфікацій до Договору (п.4.2 Договору).
Відповідно до п.5.2 Договору, покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Порядок, строки оплати та ціна встановлюється сторонами у відповідній специфікації.
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від зобов'язань та відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних), які виникли під час дії Договору (п.10.5 Договору).
До договору №26/02 від 26.02.2018 сторони уклали Специфікацію № 1 від 02.03.2018, відповідно до п.1 якої постачання та оплата продукції здійснюється сторонами за цінами та на умовах даної специфікації.
Згідно п. п. 2, 3 Специфікації, вартість зазначеної в Специфікації продукції складає 421200,00грн, в тому числі ПДВ 20%. Постачання продукції здійснюється власними силами та за рахунок постачальника на адресу покупця (Житомирська обл. смт. Новогуйвинське, вул. Дружби народів,1 1) в кількості та на умовах зазначених в Специфікації. Термін поставки продукції по специфікації складає 14 календарних днів, з дня підписання специфікації.
У п.3 Специфікації сторони також визначили умови оплати: 14 календарних днів по факту поставки продукції на склад покупця та проходження вхідного контролю.
15.03.2018 Постачальник виставив Покупцю рахунки № 4065, № 4066 на оплату замовленого товару, відповідно до яких вартість 1 шт. контактору КМ-600Д-В визначена у розмірі 6900,00грн, а не 6500,00грн, як передбачалось Специфікацією №1 від 02.03.2018.
На виконання умов договору, ТОВ "СНГ-Комплект" поставило ДП "Житомирський бронетанковий завод" Продукцію на загальну суму 447120,00грн:
- контактор КМ-600Д-В в кількості 27 шт. на загальну суму 223 560,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 4065 від 21.03.2018;
- контактор КМ-600Д-В в кількості 27 шт. на загальну суму 223 560,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 4066 від 21.03.2018.
Зазначена продукція отримана представником Покупця - Захарченко Олександром Валерійовичем, про що свідчить наявність його підпису на видаткових накладних з посиланням на довіреність № 246 від 18.03.2018, згідно якої останньому надано повноваження на отримання цінностей за рахунками № 4065, № 4066 від 15.03.2018р. - контактор КМ-600Д-В в кількості 54 шт.
Як зазначив позивач, на підставі п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, за фактом настання другої події - дати отримання покупцем товару, ТОВ "СНГ-Комплект" зареєстровано податкові накладні № 3065 та № 3066 від 21.03.2018 на загальну суму 447120,00 грн.
Отже, продукція згідно видаткових накладних № 4065, № 4066 від 21.03.2018 Постачальником поставлена в повному обсязі, проте Відповідачем, як Покупцем, не здійснена своєчасна та повна оплата такої поставки.
Відповідач оплату отриманої продукції за накладними №№4065, 4066 від 23.03.2018 у повному обсязі не здійснив, сплативши частково 280000,00грн.
За даними позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати поставленої продукції, у останнього утворилась заборгованість в розмірі 167120,00 грн.
Згідно з наявного в матеріалах справи акту звіряння взаємних розрахунків станом на 30.09.2019, представники позивача та відповідача засвідчили наявність заборгованості ДП "Житомирський бронетанковий завод" перед ТОВ "СНГ-Комплект" у розмірі 167120,00грн (а.с. 26).
З метою врегулювання питання заборгованості позивач звернувся із претензією №б/н від 09.03.2021 до ДП "Житомирський бронетанковий завод" про сплату заборгованості (а.с. 27-34).
Дану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого товару за Договором №26/02, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 167120,00грн.
Також за прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати поставленого товару позивач на підставі ст.625 ЦК України заявив до стягнення 21908,91грн 3% річних та 50069,52грн інфляційних.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору №26/02 від 26.02.2018.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Так, судом встановлено факт належного виконання зобов'язань щодо поставки відповідачу продукції позивачем за Договором №26/02 від 26.02.2018. Факт отримання товару та наявності заборгованості, крім видаткових накладних, також підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки розрахунків, який підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічна норма закріплена і в статті 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання відповідно до ст.625 ГПК України 21908,91грн 3% річних та 50069,52грн інфляційних.
За приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп'ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" розрахунок 3% річних та інфляційних суд дійшов висновку, що 3% річних у розмірі 21908,91грн та інфляційних у розмірі 50069,52грн нараховані обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Факт прострочення оплати відповідачем суми основного боргу матеріалами справи доведений.
Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними доказами, тому позов про стягнення 239098,43грн підлягає задоволенню повністю, з яких: 167120,00грн основного боргу, 21908,91грн 3% річних та 50069,52 грн інфляційних втрат.
Щодо розподілу судових витрат
Судові витрати у справі, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СНГ-Комплект" до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення 239098,43грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирська область, смт. Новогуйвинське, вул.Дружби народів,1, код ЄДРПОУ 07620094)
на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "СНГ-Комплект" (20700, Черкаська область, м.Сміла, вул.Краснопресненська, буд.17, кв.7, код ЄДРПОУ 38505858):
- 167120,00грн - основного боргу,
- 21908,91грн - 3% річних,
- 50069,52 грн - інфляційних,
- 3586,48грн - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 28.05.21
Суддя Прядко О.В.
Віддрукувати: 1 - в справу
2,3 - сторонам (рек. )