КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
12 лютого 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М.,за участі:
секретаря судового засідання -Безчасної О.В.
представника митниці -Панькіна Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві клопотання ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 14.02.2020, -
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва 14.02.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 4 943 гривні 31 копійка із конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил та стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 420 гривні 40 копійок.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу яка містить у собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просить апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 14.02.2020.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги апелянт зазначає, що копію оскаржуваної постанови його представник отримав 14.03.2020 року, та у зв'язку з карантином процесуальні строки зупинилися.
Заслухавши доповідь судді в частині вирішення клопотання, доводи представника митниці який заперечив проти задоволення вказаного клопотання, заслухавши його пояснення в цій частині, відповіді на питання суду в межах клопотання, яке розглядалося, а також дослідивши матеріали справи в цих межах, суд приходить до висновку про залишення без задоволення такого клопотання, зважаючи на наступне.
Відповідно до п.8 ч.2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення .
Процедура реалізації даної конституційної норми в даному випадку знаходить свій вираз в процесуальній нормі КУпАП зокрема ч.2 ст. 294 КУпАП. Так, відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Тобто дана норма чітко пов'язує вирахування строку на апеляційне оскарження саме з дня винесення постанови, а не дня отримання її копії .
Крім того, відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження(п. 27 від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та Рішення ЄСПЛ «Трух проти України»). При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об'єктивних причин, які б унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.
Матеріалами справи встановлено, що 14.02.2020 Солом'янським районним судом м. Києва, винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України із накладенням адміністративного стягнення, з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил та стягненням судового збору.
Крім цього апелянт вказує, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у ОСОБА_1 не було представника а сам він проживає у США, тому повістки про розгляд справи про адміністративне правопорушення йому не надходили та він не був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Також апелянт вказує, що повістку про розгляд справи про адміністративне правопорушення він отримав 14.03.2020 року.
Суд апеляційної інстанції вважає таку позицію в справах про адміністративні правопорушення такою, що не відповідає приписам ч.2 ст. 294 КУпАП , в частині початку вирахування строку на апеляційне оскарження.
Окрім того, суд апеляційної інстанції також приймає до уваги , що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду, про який неодноразово наголошував в своїх рішеннях ЄСПЛ. Так, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", суд зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. ОСОБА_1 не навів жодних переконливих, об'єктивних причин, які б унеможливлювали його вчасно потурбуватися про розгляд власної справи і вчасно вжити будь яких заходів, спрямованих на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Крім того, звертає на себе увагу, що аналогічне питання вже вирішувалося постановою Київського апеляційного суду від 13.03.2020 ( а.с. 65), відповідно до якої, Київським апеляційним судом, було відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Вовченко О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 14.02.2020 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України. В мотивувальній частині даної постанови, міститься твердження, що у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді районного суду, адвокат Вовченко О.В. навела доводи які не містять посилань на обставини, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2020 року. Дана постанова Київського апеляційного суду є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає і набрала законної сили
Таким чином, оскільки постанова Солом'янського районного суду м. Києва, якою ОСОБА_1 було визнано винним за ч. 1 ст. 483 МК України з накладенням адміністративного стягнення, була винесена 14.02.2020 року, а з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 звертається 18.05.2020 року, суд апеляційної інстанції не знаходить законних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 14.02.2020 року. Наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження, не можуть вважатися поважними, тобто такими, що об'єктивно перешкоджали вчасному зверненню з апеляційною скаргою. А тому, виходячи з того, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано з пропуском строку на апеляційне оскарження і апелянтом не підтверджено поважності причин пропуску такого строку, то така апеляційна скарга підлягає поверненню за правилами ч.2 ст.294 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Відмовити в поновленні строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 14.02.2020 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України, повернувши апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М. Ігнатов
Справа № 760/3875/20
Апеляційне провадження № 33/824/143/2021
Суддя у першій інстанції - Жовноватюк В.С.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.