іменем України
27 травня 2021 року
м. Харків
справа № 619/4371/20
провадження № 22-ц/818/2949/21
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
учасники справи:
позивач - Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 лютого 2021 року в складі судді Нечипоренка І.М.,
06 жовтня 2020 року Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням.
Позовна заява мотивована тим, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 28 лютого 2020 року у справі № 619/400/20 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. ОСОБА_1 , будучи директором та підписантом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріум-Буд» (далі - ТОВ «Атріум-Буд»), в період з 31 травня 2012 року по 01 квітня 2013 року з Малоданилівською селищною радою уклав 7 договорів про виконання ремонтних робіт на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.
Шляхом зловживання своїм службовим становищем, ОСОБА_1 привласнив частину грошових коштів, відведених на оплату за виконання робіт з капітального ремонту в смт Мала Данилівка, Дергачівського району Харківської області завищивши обсяги виконаних робіт за відповідними об'єктами. З метою отримання грошових коштів в рахунок виконаних ним робіт, надав до Малоданилівської селищної ради акти виконаних робіт за формою КБ-2В, на підставі яких в період з 31 травня 2012 року по 01 квітня 2013 року з розрахункового рахунку ГУ Державної казначейської служби України в Харківській області на розрахунковий рахунок ТОВ «Атріум-Буд» були перераховані грошові кошти на загальну суму 29 878,00 грн. Висновком будівельно-технічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса № 9922/19492/19493/19494/19495/19496/19497 від 27 жовтня 2017 року встановлено, що вартість фактично виконаних будівельних робіт з капітального ремонту смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області за договорами підряду завищена на загальну суму 29 878,00 грн. На даний час вказана сума залишається не відшкодованою.
На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням в розмірі 29 878,00 грн.
09 грудня 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому просив закрити провадження у справі.
Відзив мотивовано тим, що між позивачем і ТОВ «Атріум-Буд» у вказаний період існували господарські відносини, права та обов'язки сторін в яких були визначені умовами відповідних договорів підряду. На той час він дійсно був керівником ТОВ «Атріум-Буд», проте особисто не виконував для позивача ніяких робіт, як помилково зазначено в позовній заяві. Безпосередньо роботи виконувались найманими працівниками під керівництвом прораба відповідно до проектно-кошторисної документації. Після закінчення робіт він дійсно підписував акти форми КБ-2В і передавав їх представнику замовника, який приймав виконані роботи. Акт приймання виконання будівельних робіт є двостороннім первинним бухгалтерським документом, яким фіксується факт передачі виконаних будівельних робіт підрядником та їх приймання (або відмови приймати виконані роботи) з боку замовника. Складання таких актів та їх форма передбачені умовами договору підряду на виконання будівельних робіт, а не законом. Акт приймання виконання будівельних робіт як двосторонній документ містить реквізити, які окремо заповнюються виконавцем та замовником. За таких умов є очевидним, що складений та підписаний лише виконавцем акт приймання виконання будівельних робіт не може бути предметом злочину, передбаченого статтею 366 КК України, оскільки не містить всіх необхідних ознак офіційного документу, які визначені в примітці до статті 358 КК України. Під час приймання виконаних ТОВ «Атріум-Буд» будівельних робіт зауважень від представників позивача як замовника щодо якості або обсягів виконаних підрядником робіт не надходило. Виконані ТОВ «Атріум-Буд» будівельні роботи були прийняті представниками позивача у повному обсязі без будь-яких претензій і зауважень. Враховуючи, що спірні правовідносини щодо обґрунтованості оплати позивачем 28 878,00 грн на рахунок ТОВ «Атріум-Буд» виникли внаслідок виконання господарських договорів будівельного підряду, вважає, що справа повинна розглядатись за правилами господарського судочинства.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01 лютого 2021 року позовні вимоги Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області майнову шкоду в розмірі 29 878,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 28 лютого 2020 року ОСОБА_1 своїми діями шляхом зловживання службовим становищем привласнив бюджетні грошові кошти, чим спричиним матеріального збитку охоронюваним законом інтересам держави в особі Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області. Відповідно до вимог статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
04 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що у підготовчому судовому засіданні 28 лютого 2020 року у кримінальному провадженні №12014220280000458 щодо нього були з'ясовані лише обставини які стосуються закінчення строку давності за пред'явленим обвинуваченням. Отже, суд дійшов хибного висновку про наявність між позивачем та відповідачем позадоговірних зобов'язань. Зазначає, що судом першої інстанції не досліджено, з яких саме сум збитків по кожному із договорів будівельного підряду складається загальна суму, яка заявлена позивачем на відшкодування. Крім того, вказував, що даний спір відповідно до частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) віднесений до предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів.
30 квітня 2021 року Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 лютого 2021 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини першої статті 369 ЦПК України.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріали справи свідчать, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 28 лютого 2020 року у справі № 619/400/20 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (а. с. 6-19 ).
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 2012 та 2013 роки був зареєстрований керівником та підписантом ТОВ «Атріум-Буд» тобто обраний (призначений) особою, яка обирається (призначається) до органу управління юридичної особи, уповноваженої представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.
ОСОБА_1 , будучи директором та підписантом ТОВ «Атріум-Буд» в період з 31 травня 2012 року по 01 квітня 2013 року з позивачем уклав 7 договорів про виконання ремонтних робіт на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.
Відповідно до змісту вищевказаної ухвали суду першої інстанції відповідач своїми діями, шляхом зловживання службовим становищем, привласнив бюджетні грошові кошти на загальну суму 29 878,00 грн, чим спричинив матеріального збитку охоронюваним законом інтересам держави в особі Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною другою статті 191 КК України - привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та за частиною першою статті 366 КК України, як службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та у внесенні до них неправдивих відомостей.
Висновком будівельно-технічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса № 9922/19492/19493/19494/19495/19496/19497 від 27 жовтня 2017 року встановлено, що вартість фактично виконаних будівельних робіт з капітального ремонту смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області за договорами підряду завищена на загальну суму 29 878,00 грн.
На даний час вказана сума залишається не відшкодованою.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між ними та вина заподіювача шкоди.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.
Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження майна або зменшення блага потерпілого в результаті порушення його матеріального права та (або) приниження особистого матеріального блага (життя, здоров'я, тощо), що охороняється законом.
Відшкодуванню підлягає тільки та шкода, яка спричинила для потерпілого певні невигідні матеріальні і нематеріальні наслідки. Шкода, що завдається у позадоговірних відносинах, до яких відноситься і шкода, спричинена злочином, розглядається не тільки як обов'язкова умова, але і як міра відповідальності.
При визначенні шкоди у вигляді відшкодування збитків грошима, потерпілому відшкодовуються у повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого на момент розгляду справи майна та неодержані доходи.
Під збитками відповідно до статті 22 ЦК України розуміють втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Оскільки при розгляді кримінальної справи стосовно відповідача суд встановив спричинення шкоди саме внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, позовні вимоги про наявність підстав для відшкодування майнової шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України є обґрунтованими.
Згідно з частиною шостою статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З урахуванням зазначеного та враховуючи, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 завдана шкода спричинена охоронюваним законом інтересам держави в особі Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, що підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф.М.С.Бокаріуса № 9922/19492/19493/19494/19495/19496/19497 від 27 жовтня 2017 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди Малоданилівській селищній раді Дергачівського району Харківської області в розмірі 29 878,00 грн.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про те, що підставою для задоволення позову є ухвала Дергачівського районного суду Харківської області від 28 лютого 2020 року у кримінальному провадженні №12014220280000458, а також те, що суд першої інстанції не дослідив та не з'ясував, з яких саме збитків по кожному із договорів будівельного підряду складається оспорювана сума, яка заявлена позивачем на відшкодування шкоди не ґрунтуються на законі. Частинами четвертою, шостою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 28 лютого 2020 року по справі № 619/400/20, яка набрала законної сили та не була оскаржена відповідачем, було встановлено, що директор ТОВ «Атріум - Буд» - ОСОБА_1 , своїми діями, шляхом зловживання службовим становищем, привласнив бюджетні кошти на загальну суму 29 878,00 грн, чим спричинив шкоду охоронюваним законом інтересам держави в особі Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області на вказану суму.
Вищевикладені обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції яке вступило в законну силу, не підлягають доказуванню а також додатковому з'ясуванню судом який розглядає справу за наслідками дій особи стосовно якої винесена ухвала.
Посилання ОСОБА_1 , що даний спір відповідно до частини першої статті 20 ГПК України віднесений до предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів не приймається до уваги, так як ОСОБА_1 одноособово обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 191 КК України та частиною першою статті 366 КК України, його умисел був направлений на заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем у власних інтересах, у співучасті з іншими особами відповідач не перебував, грошові кошти використав одноособово, тому даний спір відноситься до цивільної юрисдикції.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надана належна оцінка.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 лютого 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 27 травня 2021 року.
Головуючий А.В. Котелевець
Судді І.В. Бурлака
О.М. Хорошевський