Справа №718/17/21
Провадження №2/718/3/21
(повний текс)
20.05.2021 року м. Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючої судді Мінів О.І.
секретаря судових засідань Анучкіної О.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань в режимі відеоконференції, цивільну справу № 718/17/21 за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), представником якої є адвокат Тарновецький Вадим Ілліч до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 23494714) про захист прав споживачів та стягнення коштів, -
за участю учасників судового процесу:
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Мус В.П.-
Короткий зміст позовних вимог
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тарновецький В.І. звернувся до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі- АТ «Альфа-Банк») про захист прав споживачів та стягнення коштів.
Позовні вимоги мотивує тим, що 24 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» в особі начальника Кіцманського відділення банку Васильковою Г.В., було укладено Договір банківського вкладу «Інвестиційний» (депозитний вклад зі сплатою процентів щоквартально - мультивалютний) №48, на суму 350 000,00 гривень з нарахуванням відсотків в розмірі 21% річних. Внесення клієнтом грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі розпорядження та договору. У відповідності до п.1.3. Договору на депозитний рахунок додаткові внески коштів допускаються.
Зазначає, що відповідно до п.1.3. Договору позивачем було додатково внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» наступні грошові кошти: 24.01.2014 року - 350 000,00 гривень; 07.02.2014 року - 150 000,00 гривень; 24.02.2014 року - 50 000,00 гривень; 28.07.2014 року - 250 000,00 гривень; 27.10.2014 року - 131 000,00 гривень; 30.10.2014 року - 39 300,00 гривень, що підтверджується відповідними розпорядженнями на внесення коштів на вклад.
Таким чином, станом на 30.10.2014 року згідно договору та розпоряджень позивачем ОСОБА_1 передано, а ПАТ «Укрсоцбанк» отримано, банківський вклад на загальну суму 970 300,00 гривень.
Крім того, вказує на те, що ОСОБА_1 отримувала від банку відсотки за вищевказаним вкладом без внесення їх на депозит, зокрема: 24.04.2014 - у розмірі 22 000,00 гривень, що підтверджується розпорядженням на виплату відсотків від 24.04.2014 року.
Відповідно до п.п. 1.2 Договору депозитний вклад залучається на строк з 24.01.2014 року по 24.07.2014 року включно.
Пунктами 3.2.4, 2.3 Договору передбачено, що ПАТ «Укрсоцбанк» зобов'язаний повернути суму Депозитного вкладу та суму нарахованих процентів готівкою в останній день строку, на який залучався депозитний вклад. Проте в порушення зазначених пунктів вищевказаного Договору, банківський вклад до цього часу позивачу не повернуто.
21.11.2014 року позивач зверталася до ПАТ «Укрсоцбанк» стосовно укладених договір банківського вкладу та повернення грошових коштів. Проте, листом ПАТ «Укрсоцбанк» від 19.12.2014 року повідомив, що співробітниками банку вживаються усі необхідні заходи, для вирішення даного питання в найкоротші строки, про те для надання відповіді по суті, банку необхідно провести детальну перевірку фактів, які викладені у листі. Більше жодних відповідей від банку не було.
В подальшому, позивач довідався про відкриття 21.11.2014 року кримінального провадження по відношенню до начальника Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_3 у зв'язку із привласненням депозитних коштів фізичних осіб, які залучалися ПАТ «Укрсоцбанк».
Починаючи з моменту звернення позивача до ПАТ «Укрсоцбанк» про повернення вкладу, сума внесена позивачем до даного банку у розмірі 970 300,00 гривень залишається неповернутою. Основною підставою неповернення коштів є твердження банку, що між сторонами не було укладено договору банківського вкладу. Дії банку вважає неправомірними, оскільки банк не виконав своїх зобов'язань за договором банківського вкладу.
Крім того, в період з 22.11.2014 року по 28.12.2020 року має місце прострочення виконання грошового зобов'язання, на суму в національній валюті - гривні, тому повинні бути нараховані інфляційні витрати.
Загальний індекс інфляції за період з листопада 2014 року по грудень 2020 року становить:
(103,0 індекс за грудень 2014/100)*(143,3 індекс за 2015 рік/100)*(112,4 індекс за 2016 рік/100)*( 113,7 індекс за 2017 рік/100)*(109,8 індекс за 2018 рік/100)*(104,1 індекс за 2019 рік/100)*( 100,2 індекс за січень 2020р./100)*(99,7 індекс за лютий 2020р./100)*(100,8 індекс за березень 2020р./100)*(100,8 індекс за квітень 2020р./100)*(100,3 індекс за травень 2020р./100)*( 100,2 індекс за червень 2020р./100)* (99,4 індекс за липень 2020р./100)*(99,8 індекс за серпень 2020р./100)*(100,5 індекс за вересень 2020р./100)*(101,0 індекс за жовтень 2020р./100)*(101,3 індекс за листопад 2020р./100)*100 = 224,35. (індекс інфляції за грудень не оприлюднений)
Тому сума заборгованості в гривнях з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання становить 2 176 868,05 гривень, і розрахована за формулою: 970 300 * (224,35/100), відповідно інфляційні витрати становлять 1 206 568,05 гривень (2 176 868,05 грн. - 970 300,00 грн.).
Правонаступником активів та зобов'язань АТ «Укрсоцбанк» з 15.10.2019 року стало АТ «Альфа-Банк».
З посиланням на відповідні норми Закону просив суд стягнути з акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 2 176 868,05 гривень (а.с. 1-136).
Короткий зміст відзиву відповідача на позовну заяву
10.03.2021 року представником АТ «Альфа-банк» - Мус В.П. скеровано на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому вказує на те, що АТ «Альфа-банк» не погоджується з доводами позивача та вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними, не підтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.
Вказує на те, що відповідно до вимог ст.1058 ЦК України, ст.2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст.7 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пунктів 1.1, 1.5, 1.9 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління НБУ №492 від 12.11.2003 року та п.2.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою НБУ №516 від 03.12.2003 року - договір банківського вкладу носить реальний, оплатний характер, який вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми.
Проте, наданий позивачем Договір не містить ознаки реального договору та взагалі не укладений між позивачем та банком.
Згідно п.5.6 Договору, він укладений в двох примірниках, по одному примірнику для кожної сторони. Проте, фактично не укладався, оскільки у банку відсутній його примірник, копія якого надана позивачем до позовної заяви. Зазначена обставина свідчить про безпідставність тверджень позивача щодо невиконання відповідачем тих чи інших обов'язків за правочином, якого не існує. Водночас, відсутність складової частини процесуальних правовідносин (змісту правовідносин) між учасниками цивільного процесу, свідчить про відсутність у позивача права на звернення до суду та про наявність перешкод для відкриття провадження у справі. Задоволення позовних вимог за таких обставин може бути підставою для постановлення незаконного рішення.
У викладених в статті 6 Договору реквізитах, не зазначено ні код ЄДРПОУ банку, ні його юридична адреса, ні номер кореспондентського рахунку. Також він не містить паспортних даних, реєстраційного номеру облікової картки платника податків та повної адреси місця проживання позивача.
Зазначення таких реквізитів є звичайним для даного виду банківських договорів та унормовано законодавчо, зокрема у п.п.2.1, 2.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах.
На примірнику наданого Договору нанесений відбиток печатки «Каса №1», який не використовується під час укладання депозитних договорів.
Зазначає, що Позивач стверджує, що нею було внесено кошти на депозит, але при цьому взагалі в жодному документі не зазначено номера рахунку клієнта. Разом з тим, виходячи зі змісту вказаного пункту Договору, внесення клієнтом грошових коштів підтверджується Договором та розпорядженням. Вказаний пункт містить виключний перелік конкретних документів. Однак позивачем не додано передбаченого Договором документу, який має підтвердити факт внесення коштів. Зі змісту Договору, на який посилається позивач, не слідує, що внесення коштів на депозит може бути підтверджено будь-яким іншим документом.
Додані до позову копії розпоряджень не можуть бути належними та допустимими доказами у справі, адже не відповідають вимогам закону та суперечать Договору.
Згідно цих документів, кошти розміщувалися згідно так званого договору №48 від 24.01.2014 року, та не є підписаними касиром, що прямо суперечить Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою НБУ №174 від 01.06.2011 року (у редакції 2012 року).
Пунктом 1.3 Розділу IV вказаної Інструкції встановлено, що касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.
До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача.
Додані позивачем розпорядження встановленим законодавством вимогам до касових документів не відповідають та не можуть бути підтвердженням внесення грошових коштів до установи банку.
Згідно положення п.2.2. Розділу IV Інструкції, у якому зазначено, що Банк (філія, відділення) здійснює приймання від клієнта готівки національної валюти через операційну касу за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб - на рахунки банку (філії, відділення), у тому числі на погашення кредиту, інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку, та переказ без відкриття рахунку.
Всупереч положенням п.2.9. гл.2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 року №174 внесення грошової суми позивачем не підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Долучені до позовної заяви копії письмових документів з назвою «розпорядження на внесення коштів на депозит» не відповідають вимогам Інструкції про ведення касових операцій банками України. Спірні розпорядження ймовірно, були виготовлені в ручному режимі та не відповідають формі заяви на переказ готівки, які роздруковуються за допомогою комп'ютерного програмного забезпечення банку.
З наданих позивачем копій розпоряджень взагалі не можна встановити, на який рахунок чи рахунки вносилися кошти.
Оскільки внесення грошових сум, крім договору банківського вкладу, не підтверджується платіжним документом, який би відповідав вимогам чинного законодавства, письмова форма договору банківського вкладу не додержана, а отже договір банківського вкладу в будь-якому випадку є нікчемним.
Крім того, позивач вказує про додаткові внески на депозит, а саме про поповнення після 24.07.2014 року депозитного вкладу, однак жодним чином не пояснює, на якій підставі кошти вносились ним у касу банку, бо так званий договір №48 від 24.01.2014 року був укладений строком до 24.07.2014 року.
Згідно п.5.1 наданого позивачем Договору, всі додатки, зміни, та доповнення до нього мають бути вчинені у письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін, з обов'язковим посиланням на цей Договір.
Позивачем не долучено до матеріалів справи належного доказу пролонгації договору банківського вкладу до вересня 2014 року, або іншого документу, що має підтвердити та обґрунтувати, на якій правовій підставі грошові кошти, начебто, перебували у банку після 24.07.2014 року.
Звертаючись до суду з позовною заявою до ПАТ «Укрсоцбанк», позивач не надав належних доказів на підтвердження порушення, невизнання або оспорювання його права відповідачем.
Вказує, що позивачем не надано суду доказів, згідно вимог ст.1059 ЦК України про внесення коштів до каси банку за договором банківського вкладу, що суперечить вимогами п.2.10 гл.2 розд. IV Інструкції НБУ від 01.06.2011 року №174 «Про ведення касових операцій банками України».
Посилання позивача на те, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, спростовується тим, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин для стягнення шкоди, тобто винних та неправомірних дій відповідача, наявність шкоди, факт її заподіяння відповідачем та причинного зв'язку між діями відповідача та заподіяною шкодою.
Посилання у позові на постанову Верховного Суду від 10.04.2019 року по справі №463/5896/19 безпідставне, оскільки предметом спору по даній цивільній справі було визнання договору банківського вкладу нікчемним.
Таким чином. з посиланням на відповідні норми законодавства, просив у задоволення позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с. 166-178).
Короткий зміст відповіді на відзив
Представник позивача , подаючи до суду відповідь на відзив 05.04.2021 року, зазначив, що саме ПАТ «Укрсоцбанк» був ініціатором відкриття кримінального провадження відносно начальника свого відділення ОСОБА_3 та звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою , в якій зазначив, що ОСОБА_3 , зловживаючи своїм службовим становищем на протязі тривалого періоду часу отримувала у фізичних осіб значні суми коштів і від імені банку заключала з ними фіктивні угоди , які завірялись її підписом та банківською печаткою.
Крім того в 2015 році ПАТ «Укрсоцбанком» проведено службове розслідування, згідно якого ОСОБА_3 дійсно працювала на посаді начальника Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» та згідно п.34 посадової інструкції до кола її посадових обов'язків входило затвердження своїм підписом документів фінансового, розрахункового характеру та договорів відповідно до наданої довіреності. Згідно довіреності ОСОБА_3 мала право від імені банку укладати договори банківського вкладу. Вважає, що є віс підстави для задоволення позовних вимог. (а.с.186-193)
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2021 року вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження. (а.с.154).
10.03.2021 від представника АТ «Альфа - Банк» - Мус В.П. надійшло на адресу суду клопотання про витребування доказів по справі та скеровано відзив на позовну заяву (а.с. 163-171).
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05.04.2021 року судові засідання визначено проводити у режимі відеоконференції (а.с. 213-214)
05.04.2021 року ухвалою судді Кіцманського районного суду Чернівецької області у задоволенні клопотання представника Ат «Альфа - Банк» - Мус В.П. про витребування доказів - відмовлено (а.с. 215-216).
22.04.2021 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надіслано письмові пояснення щодо наявності цивільного позову у межах кримінального провадження, який є відмінним від даного позову про захист прав споживачів, та не є перешкодою для розгляду справи про повернення банківського вкладу. (а.с.217-220).
22.04.2021 року ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 травня 2021 року за участі сторін. (а.с.225).
Заходів щодо забезпечення доказів, забезпечення позову по справі не вживалося, зупинення і поновлення провадження не здійснювалося.
Позиція представників сторін в судовому засіданні
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, вказуючи серед іншого на те, що зі слів своєї довірительки йому відомо, що кожного разу як ОСОБА_1 приходила в банк, керуюча відділенням ОСОБА_3 запрошувала її в особистий кабінет, особливо коли це стосувалось великих сум, особисто з нею спілкувалась без присутності інших працівників банку. ОСОБА_3 кожного разу сама виготовляла та роздруковувала договори, видавала розпорядження, отримувала кошти , після чого підписувала договори банківського вкладу та розпорядження, скріплювала особистим підписом та печаткою. В межах кримінального провадження проведено експертизу, за результатами якої встановлено, що підписи виконані ОСОБА_3 , а печатка належала ПАТ «Укрсоцбанку». Оскільки правонаступник ПАТ «Укрсоцбанку» - АТ «Альфа-Банк» не бажає повертати вкладені позивачкою кошти, просить позов задоволити повність стягнувши з відповідача суму банківського вкладу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 2 176 868,05 грн.
Представник відповідача АТ «Альфа - Банк» - Мус В.П. просив відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 являються необґрунтованими, безпідставними та не підтвердженими належними доказами. Разом з тим визнає, що вчинено злочин. На підтримання поданого відзиву пояснив, що наданий позивачем Договір не містить ознаки реального договору та взагалі не укладений між позивачем та банком. Законодавством встановлено форму договору, який вважається належним, видача розпоряджень взагалі не передбачена. Позивачка , передаючи кошти, не могла не розуміти, що відсутній номер розрахункового рахунку. Начальник Кіцманського відділення не мала повноважень взагалі приймати кошти від громадян, при наявності касира в банку. Форма розпорядження викладена в довільній формі, відсутній номер розрахункового рахунку, розпорядження не підписані касиром, а тому кошти не попадали в банк. Просив відмовити повністю.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
24.01.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» в особі начальника Кіцманського відділення банку ОСОБА_3 , укладено Договір банківського вкладу «Інвестиційний» (депозитний вклад зі сплатою процентів щоквартально - мультивалютний) №48, на суму 350 000,00 гривень з нарахуванням відсотків в розмірі 21% річних. Згідно із умовами договору внесення клієнтом грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі розпорядження та договору. Депозитний вклад залучається на строк з 24.01.2014 року по 24.07.2014 року включно (а.с. 18-19).
Пунктом 1.3. Договору визначено, що на депозитний рахунок додаткові внески коштів допускаються.
З копії розпорядження на внесення коштів на депозит від 24.01.2014 року, виданого Кіцманським відділенням ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», вбачається, що його видано на виконання умов договору №48 від 24.01.2014 року, за яким: дата внесення коштів - 24.01.2014 року, дата повернення депозиту - 24.07.2014 року, код строку кредитних ресурсів - щокварталу, строковість депозиту - короткостроковий , сума внесення коштів на депозит - 350 000 гривень. Наявні підписи у графах «клієнт ОСОБА_1 , «Начальник Кіцманського відділення ОСОБА_3 ». Дата рахунку 24.01.2014 року. Також наявний відтиск печатки каси №1 банку (а.с. 20).
Згідно копії розпорядження на внесення коштів на депозит №48 від 24.01.2014 року, виданого Кіцманським відділенням ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», за яким: дата внесення коштів - 24.01.2014 року, дата закінчення депозиту - 24.07.2014 року, вбачається, що ОСОБА_1 внесла на депозит кошти у розмірі 150 000,00 гривень. Загальна сума вкладу - 500 000,00 гривень. Наявні підписи у графах «клієнт ОСОБА_1 , «Начальник Кіцманського відділення ОСОБА_3 ». Дата рахунка 07.02.2014 року. Також наявний відтиск печатки каси №1 банку (а.с. 21).
Згідно копії розпорядження на внесення коштів на депозит №48 від 24.01.2014 року, виданого Кіцманським відділенням ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», за яким: дата внесення коштів - 24.01.2014 року, дата закінчення депозиту - 24.07.2014 року, вбачається, що ОСОБА_1 внесла на депозит кошти у розмірі 50 000,00 гривень під 25 %. Загальна сума вкладу - 550 000,00 гривень. Наявні підписи у графах «клієнт ОСОБА_1 , «Начальник Кіцманського відділення ОСОБА_3 ». Дата рахунка 27.02.2014 року. Також наявний відтиск печатки каси №1 банку (а.с. 22).
Згідно копії розпорядження на виплату відсотків та внесення коштів на депозит №48 від 24.01.2014 року, виданого Кіцманським відділенням ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», за яким: дата внесення коштів - 24.07.2014 року, дата закінчення депозиту - 24.10.2014 року, вбачається, що ОСОБА_1 внесла на депозит кошти у розмірі 34 374,00 гривень під 25 % та 215 626,00 гривень. Загальна сума вкладу - 800 000,00 гривень. Наявні підписи у графах «клієнт ОСОБА_1 , «Начальник Кіцманського відділення ОСОБА_3 ». Дата рахунка 28.07.2014 року. Також наявний відтиск печатки каси №1 банку (а.с. 23).
Як вбачається згідно копії розпорядження на внесення коштів на вклад, виданого Кіцманським відділенням ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», дата внесення коштів - 24.07.2014 року, дата закінчення депозиту - 24.10.2014 року, вбачається, що ОСОБА_1 внесла на депозит кошти у розмірі 131 000,00 гривень під 25 %. Загальна сума вкладу - 931 000,00 гривень. Наявні підписи у графах «клієнт ОСОБА_1 , «Начальник Кіцманського відділення ОСОБА_3 ». Дата рахунка 27.10.2014 року. Також наявний відтиск печатки каси №1 банку (а.с. 24).
Відповідно до копії розпорядження на внесення коштів на вклад, виданого Кіцманським відділенням ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», дата внесення коштів - 24.07.2014 року, дата закінчення депозиту - 24.10.2014 року, ОСОБА_1 внесла на депозит кошти у розмірі 39 000, 00 гривень під 25 %. Загальна сума вкладу - 970 300,00 гривень. Наявні підписи у графах «клієнт ОСОБА_1 , «Начальник Кіцманського відділення ОСОБА_3 ». Дата рахунка 30.10.2014 року. Також наявний відтиск печатки каси №1 банку (а.с. 25).
З копії розпорядження на виплату відсотків, виданого Кіцманським відділенням ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», дата внесення коштів - 24.01.2014 року, дата закінчення депозиту - 24.07.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 виплатили відсотки у розмірі 22 000,00 гривень. Загальна сума вкладу - 550 000,00 гривень. Наявні підписи у графах «клієнт ОСОБА_1 , «Начальник Кіцманського відділення ОСОБА_3 ». Дата рахунка 24.04.2014 року. Також наявний відтиск печатки каси №1 банку (а.с. 26).
21.11.2014 року позивач зверталася до ПАТ «Укрсоцбанк» стосовно укладених договір банківського вкладу та повернення грошових коштів.
Як вбачається із копії листа ПАТ «Укрсоцбанк» від 19.12.2014 року №17-290/96-17084, банк повідомив ОСОБА_1 , що співробітниками банку вживаються усі необхідні заходи, для вирішення даного питання в найкоротші строки для надання відповіді по суті, банку необхідно провести детальну перевірку фактів, які викладені у її листі з отриманням відповідних результатів (а.с . 32).
Судом також встановлено, що відповідно до обвинувального акту в кримінальному провадженні №12014260110000622, внесеному в ЄРДР 21 листопада 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.191 ч.3, ст.191 ч.4. ст.191 ч.5, ст.200 ч.2 КК України, з якого вбачається, що - 24.01.2014 року ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді начальника Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», будучи службовою особою, діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, в приміщенні Кіцманського відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк», розташованого в м. Кіцмань по вул. Незалежності, 71, отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 350 000,00 грн. для відкриття депозитного рахунку на її ім'я та внесення зазначених коштів на цей рахунок, однак ввірені їй кошти в касу банку не внесла, не відобразила дану операцію по обліках банку та зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділа даними коштами, звернувши їх на свою користь, розпорядившись ними на власний розсуд. З метою створення видимості законності своїх дій, ОСОБА_3 , в службовому кабінеті банку склала договір №48 банківського вкладу між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , відповідно до якого банк відкриває депозитний рахунок на суму 350 000,00 гривень. Даний договір підписала від свого імені, завірила печаткою Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» «Каса №1» та передала ОСОБА_1 . В подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на незаконне заволодіння майном ОСОБА_1 , перебуваючи у службовому кабінеті Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», діючи умисно, протиправно, отримувала від ОСОБА_1 нібито для поповнення депозитного рахунку різні суми грошових коштів, як в національній валюті, так в іноземній, якими зловживаючи своїм службовим становищем заволоділа на свою користь, не вносячи їх в касу банку, не відображаючи дані операції по обліках банку. З метою створення законності своїх дій, ОСОБА_3 , видавала ОСОБА_1 розпорядження на внесення коштів на депозит, які підписувала від свого імені, завіряла печатками Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», не повідомляючи при цьому останнього, що депозитні рахунки в ПАТ «Укрсоцбанк» на її ім'я не відкриті (а.с. 61-65).
ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженні визнана потерпілою.
06.03.2015 року Управлінням банківської безпеки у Західному регіоні (м.Львів) Департаменту безпеки ПАТ «Укрсоцбанк» проведено службове розслідування за фактом порушень, допущених співробітниками Кіцманського відділення №933 у Подільському регіоні ПАТ «Укрсоцбанк», які мали місце впродовж 2008-2014 років. Встановлено, що ОСОБА_3 з 2001 року (Наказ №34-ОС від 14.08.2001 року) по теперішній час обіймає посаду начальника Кіцманського відділення №933 Департаменту роздрібних продажів у Подільському регіоні центру роздрібного бізнесу ПАТ «Укрсоцбанк» .
Відповідно до п.34 Посадової інструкції, з якою ОСОБА_3 ознайомлена 28 жовтня 2010 року, до її обов'язків відноситься затвердження підписом документів фінансового, розрахункового характеру, листів, договорів відповідно до наданої довіреності.
Згідно довіреності, ОСОБА_3 надано право від імені Банку укладати договори банківського вкладу на умовах «Правил надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПАТ «Укрсоцбанк» шляхом підписання заяв про розміщення депозиту. (а.с. 40-58).
Як вбачається із висновку судово-почеркознавчої експертизи документів №211-К від 31.01.2015 року, що проводилась в межах кримінального провадження №12014260110000622, підписи в наступних документах: Договорі банківського кладу «Інвестиційний» №48 від 24.01.2014 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , розпорядженнях від 24.01.2014, 07.02.2014, 24.02.2014, 24.04.2014, 28.07.2014, 27.10.2014, 30.10.2014, виданих на ім.'я ОСОБА_1 - виконані ОСОБА_3 . (а.с. 66-78)
За результатами проведеної НДЕКЦ при УМВС України у Чернівецькій області технічної експертизи документів , підготовлено висновок №223-К від 27.02.2015 року , з якого вбачається, що відбиток печатки : «м.Київ *Україна*Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»*Кіцманське відділення*Ідентифікаційний код 00039019* КАСА№1» у наступних документах: Договорі банківського кладу «Інвестиційний» №48 від 24.01.2014 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , розпорядженнях від 24.01.2014, 07.02.2014, 24.02.2014, 24.04.2014, 28.07.2014, 27.10.2014, 30.10.2014, виданих на ім.'я ОСОБА_1 - нанесені кліше печатки «м.Київ *Україна*Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»*Кіцманське відділення*Ідентифікаційний код 00039019* КАСА№1» зразки якої надані на дослідження. (а.с.82-100)
Правонаступником АТ «Укрсоцбанку», згідно до відомостей, які містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є АТ «Альфа-Банк» з 03.12.2019 року. (а.с.104-105)
Норми права, які застосував суд та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Статтею 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Відповідно до ст.55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно ст.203 ч.4 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст.1058 ч.2 ЦК України, договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).
Частинами 2, 3, 6 ст.633 ЦК України встановлено, що умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки , відповідно до договору.
Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
За змістом ч.1 ст.1058 ЦК України договір банківського вкладу є реальним договором, тобто вважається укладеним у разі прийняття банком від вкладника або від третьої особи на користь вкладника грошової суми. Такі дії вкладника чи третьої особи в його інтересах є необхідною умовою виникнення зобов'язання за договором банківського вкладу, згідно з яким у вкладника з'являється право вимагати від банку повернення суми вкладу та виплати відсотків на неї, а у банку - відповідні обов'язки. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено переданням коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов'язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) та банку (боржника).
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 року по справі №6-352цс16.
Відповідно до ч.3 ст.1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (ч.2 ст.1068 ЦК України).
Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.
Відповідно до ст.1064 ЦК України, укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються ощадною книжкою. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк.
Відомості про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником. Видача банківського вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюються банком у разі пред'явлення ощадної книжки. Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку.
Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516 (далі Положення) передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Згідно з п.2.1 Положення грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.
При цьому відкриття банківських рахунків та обліковування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку (ч.3 ст.1058, ч.2 ст.1068 ЦК України, п.2.1 Положення).
Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 року за №1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8. Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9. Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10. Інструкції).
Так пункт 10.1 Інструкції передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
Згідно з пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України 01.06.2011 року №174 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 року за №790/19528, яка прийнята на заміну Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 року №337, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що підтверджує внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що підтверджує внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Відповідно до п.1.1 ст.1 розділу IV Інструкції №174 до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать, зокрема, заява на переказ готівки (додаток 8) та заява на видачу готівки (додаток 10).
Пункт 1.2 статті 1 розділу IV Інструкції №174 визначає зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси. Бланки касових документів виготовляються з урахуванням їх зразків друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Розділу IV Інструкції № 174 касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.
Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджене договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Така позиція відповідає висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах від 06.06.2012 року по справі №6-17цс12 та від 29.10.2014 року по справі №6-118цс14.
Квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі, що відповідає висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах від 25.04.2012 року по справі №6-20цс12 та від 06.04.2016 року по справі №6-352цс16).
Додержання письмової форми договору є обов'язковою умовою взаємовідносин між банком і вкладником (пункт 2.2 глави 2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516).
Банк під час здійснення касових операцій має забезпечувати, зокрема, своєчасне повне оприбутковування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до каси банку, її зарахування на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів і належний внутрішній контроль за касовими операціями (пункт 8 розділу I Інструкції №174).
Відповідно до пункту 1.6 статті 1 розділу IV Інструкції №174 банк (філія) визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи, і визначає систему контролю за виконанням касових операцій.
Відтак, оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.
Відкриття відповідних рахунків та облік на них коштів у національній та іноземній валютах, залучених згідно з чинним законодавством від юридичних і фізичних осіб на підставі укладених у письмовій формі договорів банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку.
Необліковування банком таких коштів не можна вважати недодержанням сторонами відповідного договору банківського вкладу (депозиту) його письмової форми.
Така позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.04.2019 року по справі №463/5896/14-ц, та в подальшому у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 року по справі №752/7208/15-ц.
У частині 3 статті 1060 ЦК України зазначено, що за договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що є недопустимою одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У Законі України «Про захист прав споживачів» не визначено вичерпного переліку правових відносин, на які поширюється його дія, втім з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та виходячи з демократичних принципів цивільного судочинства і наявності в цивільних правовідносинах такої слабкої сторони, як фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що цим Законом регулюються відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг, страхування тощо.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
А у статті 78 ЦПК України зазначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до чч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Мотиви з яких виходив суд.
Судом установлено, що 24.01.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» в особі начальника Кіцманського відділення банку ОСОБА_3 , було укладено Договір банківського вкладу «Інвестиційний» (депозитний вклад зі сплатою процентів щоквартально - мультивалютний) №48, на суму 350 000,00 гривень з нарахуванням відсотків в розмірі 21% річних. Депозитний вклад залучається на строк з 24.01.2014 року по 24.07.2014 року включно. На депозитний рахунок додаткові внески коштів допускаються.
Внесення клієнтом грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі розпорядження та договору.
За період з 24.01.2014 року по 30.10.2014 року, позивач ОСОБА_1 внесла банку депозитний вклад на загальну суму 970 300,00 гривень, а саме: 24.01.2014 року - 350 000,00 гривень; 07.02.2014 року - 150 000,00 гривень; 24.02.2014 року - 50 000,00 гривень; 28.07.2014 року - 250 000,00 гривень; 27.10.2014 року - 131 000,00 гривень; 30.10.2014 року - 39 300,00 гривень., на підтвердження чого начальник Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_3 видала передбачені умовами договору №48 від 24.01.2014 року розпорядження на внесення коштів на депозит.
Внесення позивачем 07.02, 24.02., 28.07., 27.10. та 30.10.2014 року суми депозиту, відбулося за межами дії договору банківського вкладу.
В обвинувальному акті по кримінальному провадженні №12014260110000622, внесеному до ЄРДР 21.11.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.200 КК України, викладено всі обставини укладення 24.01.2014 року між ПАТ «Укрсоцбанк» в особі начальника Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Василькою Г.В. та ОСОБА_1 договору банківського вкладу «Інвестиційний» №48, зокрема:
- підписання начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зазначеного договору, скріплення підписами сторін та печаткою банку;
- отримання начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_3 коштів у розмірі 970 300,00 гривень з наданням ОСОБА_1 підписаних сторонами договору, передбачених його умовами та зазначеними вище актами НБУ «інших документів» на підтвердження цього факту - розпоряджень на внесення коштів на депозит.
Станом на 24.01.2014 року начальник Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_3 у силу своїх посадових обов'язків була наділена повноваженнями на оформлення та підписання документів щодо залучення депозитів від фізичних осіб, про що зазначено у матеріалах службового розслідування ПАТ «Укрсоцбанк» №15.201-255/38-1264 від 06.03.2015 року.
Сторонами не заперечувалось, що договір банківського вкладу, на підставі якого позивач ОСОБА_1 просить стягнути грошові кошти, з боку відповідача підписано колишньою керуючою Кіцманським відділенням ПАТ «Укрсоцбанк» №933 ОСОБА_3 , відносно якої з листопада 2017 року на розгляді у Сторожинецькому районному суді Чернівецької області перебуває кримінальне провадження №12014260110000622, внесене до ЄРДР 21.11.2014 року за ст.191 ч.3, ст.191 ч.4. ст.191 ч.5, ст.200 ч.2 КК України, в тому числі по епізоду, де потерпілою стороною являється ОСОБА_1 .
Після закінчення строку дії депозитного договору, вклад в розмірі 970 300,00 гривень на вимогу ОСОБА_1 повернуто їй не були, отже є підстави для захисту прав вкладника ОСОБА_1 шляхом стягнення вказаних коштів у судовому порядку.
Крім того, за період з 22.11.2014 року по 28.12.2020 року відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання у гривні на суму 970 300,00 грн., на яку відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України повинні бути нараховані інфляційні втрати з листопада 2014 року по грудень 2020 року.
Загальний індекс інфляції за період з листопада 2014 року по грудень 2020 року становить: (103,0 індекс за грудень 2014/100)*(143,3 індекс за 2015 рік/100)*(112,4 індекс за 2016 рік/100)*( 113,7 індекс за 2017 рік/100)*(109,8 індекс за 2018 рік/100)*(104,1 індекс за 2019 рік/100)*( 100,2 індекс за січень 2020р./100)*(99,7 індекс за лютий 2020р./100)*(100,8 індекс за березень 2020р./100)*(100,8 індекс за квітень 2020р./100)*(100,3 індекс за травень 2020р./100)*( 100,2 індекс за червень 2020р./100)* (99,4 індекс за липень 2020р./100)*(99,8 індекс за серпень 2020р./100)*(100,5 індекс за вересень 2020р./100)*(101,0 індекс за жовтень 2020р./100)*(101,3 індекс за листопад 2020р./100)*100 = 224,35. (індекс інфляції за грудень не оприлюднений)
Тому сума заборгованості в гривнях з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання становить 2 176 868,05 гривень.
Досліджені в судовому засіданні докази та встановлені на їх підставі обставини в сукупності з наведеними правовими позиціями Верховного Суду повністю спростовують викладені представником відповідача у відзиві на позов доводи про те, що договір банківського вкладу №48 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 не укладався, а надані позивачем на підтвердження позовних вимог докази є неналежними.
Безпідставними є доводи сторони відповідача щодо відсутності належних доказів щодо внесення позивачем коштів до каси банку, а надані ним розпорядження суперечать вимогам Інструкції, враховуючи наступне.
Так, на підтвердження заявлених вимог позивач надав суду копії розпоряджень банку про внесення коштів на депозит, прийнятих начальником Кіцманського відділення Васильковою Г.В., засвідчених підписами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , скріплених печаткою банку, що підтверджується висновками судових експертиз в кримінальному провадженні. А відповідно до матеріалів службового розслідування ПАТ «Укрсоцбанк» №15.201-255/38-1264 від 06.03.2015 року, ОСОБА_3 з 2001 року і до моменту службового розслідування 06.03.2015 року обіймала посаду начальника Кіцманського відділення №933 Департаменту роздрібних продажів у Подільському регіоні центру роздрібного бізнесу ПАТ «Укрсоцбанк» . Відповідно до п.34 Посадової інструкції, до обов'язків ОСОБА_3 відноситься затвердження підписом документів фінансового, розрахункового характеру, листів, договорів відповідно до наданої довіреності. Згідно довіреності, ОСОБА_3 надано право від імені Банку укладати договори банківського вкладу на умовах «Правил надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПАТ «Укрсоцбанк» шляхом підписання заяв про розміщення депозиту. (а.с. 40-58).
Отже, факт укладення договору банківського вкладу та внесення позивачем коштів підтверджено належними та допустимими доказами, а грошові кошти за договором банківського вкладу позивачу на його вимогу не виплачені, суд приходить до переконання про стягнення вказаних коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції в примусовому порядку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Як передбачено ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову .
При зверненні до суду з даним позовом позивач звільнена від сплати судового збору.
З огляду на вказані вимоги, з відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 21 768,68 гривень.
На підставі викладеного, ст.ст.4, 15, 16, 509, 526, 608, 610, 625, 1058, 1059, 1060, 1061, 1068, 1070 ЦК України, ст.ст.1, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», керуючись ст.ст.1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 355 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , представником якої є адвокат Тарновецький Вадим Ілліч до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ: 23494714) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , заборгованість по договору банківського вкладу «Інвестиційний» №48 від 24.01.2014 року, у розмірі 2 176 868 (два мільйони сто сімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 05 коп., яка складається з:
970 300,00 гривень - сума банківського вкладу;
1 206 568,05 гривень - інфляційні витрати.
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ: 23494714) на користь держави 21 768 (двадцять одну тисячу сімсот шістдесят вісім) гривень 68 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 .
Відповідач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ: 23494714.
Повний текс виготовлено та підписано 28.05.2021.
Суддя: О.І.Мінів