28.05.2021
справа № 642/3113/21
провадження № 3/642/1145/21
28 травня 2021 року Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) Ольховський Є.Б., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , директора фірми ТОВ «Промпостачсервіс», адреса мешкання: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП , -
Згідно протоколу №870 про адміністративне правопорушення від 28 квітня 2021 року, директор фірми ТОВ «Промпостачсервіс», ОСОБА_1 вчинив правопорушення у ведені податкового обліку, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 296 181 грн., чим порушив пп.134.1.1 п.134. ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, п.2 ст.9 Закону 996, п.6 П(С)БО 1 «загальні вимоги до фінансової звітності», п.6,7 П(С) БО 16 «Витрати».
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП, порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про те, що справу необхідно закрити з наступних підстав.
Згідно з вимогами п. 7 ст. 247 цього ж Кодексу, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Дана норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання винності чи невинності особи оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Дане правопорушення, згідно акту від 28.04.2021 №7320/20-40-07-01-08/22695445 мало місце (період який перевірявся) 01.01.2019-31.12.2019 , даний протокол складено 28.04.2021 року, правопорушення мало місце більше 3 місяців назад, тобто після спливу накладення адміністративного стягнення, а тому суд позбавлений можливості розглянути матеріал у строки, передбачені ст. 38 КпАП України.
Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Отже у відповідності зі ст. 247 п. 7 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 283-285 КУпАП, суд -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Суддя Є.Б. Ольховський