Справа № 953/9210/21
2/953/2685/21
"21" травня 2021 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, -
встановив:
18 травня 2021р. до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа ОСОБА_3 , в якій позивач просив визнати незаконним та скасувати п. 18 додатку 2 рішення 22 сесії ХМР 7 скликання від 17.10.2018 №1243/18, яким йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати незаконним та скасувати п. 105 додатку 1 рішення 33 сесії ХМР 7 скликання від 26.02.2020 №2021/20 про передачу ОСОБА_3 , яка має статус ветерана праці, у власність належної територіальній громаді м. Харкова земельної ділянки кадастровий №6310136600:14:013:0275 за рахунок земель житлової та громадської забудови площею 0,0850га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 51478032 від 05.03.2020 державного реєстратора Департаменті реєстрації Харківської міської ради Перебоєвої Т.І. на земельну ділянку №6310136600:14:013:0275.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Так, вимоги до позовної заяви визначені у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а наслідки їх невиконання, передбачені положеннями ст.185 ЦПК України.
Згідно п. 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак посилань на правовстановлюючий документ, на підставі якого ОСОБА_2 належить земельна ділянка кадастровий номер №6310136600:14:013:0300, а також дату, з якої ОСОБА_1 перебуває у шлюбі зі ОСОБА_2 , - позовна заява не містить.
Також, посилаючись на порушення прав позивачів на земельну ділянку АДРЕСА_1 , позивачі не вказують ані законодавчої норми, якою це право встановлене, ані будь-яких інших правових підстав для фактичного зайняття гр. ОСОБА_2 суміжної ділянки, тобто відсутнє правове обґрунтування переважного права позивачів на земельну ділянку №6310136600:14:013:0275, а відповідно, в чому полягає невизнане або оспорюване право позивачів.
Також виклад обставин, якими позивачі обґрунтовують вимогу щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 51478032 від 05.03.2020 державного реєстратора Департаменті реєстрації Харківської міської ради Перебоєвої Т.І. на земельну ділянку №6310136600:14:013:0275, - у позовній заяві відсутній.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
У частині першій статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 визначений в розмірі 2270 грн.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору, що підлягає сплаті, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн.)
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
Враховуючи зміст позовних вимог, сплаті підлягає судовий збір за три вимоги немайнового характеру - по 908 грн. за кожну, тобто у загальному розмірі 2724 грн. Таким чином, позивачами недоплачений судовий збір у сумі 1816 грн. На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал квитанції.
З урахуванням викладеного, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175, 177 ЦПК України і без усунення вказаних недоліків не може бути прийнята до розгляду у суді, а тому на підставі ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 177, 185, 260 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя -